Рішення № 92345923, 15.10.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.10.2020 Справа № 905/1554/20

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Поліщук А.І., розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м.Маріуполь Донецької області,

до відповідача: Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ, в особі регіональної філії “Донецька залізниця”, м.Лиман Донецької області, Акціонерного товариства “Українська залізниця”,

про стягнення штрафу в розмірі 217'119,92грн,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м.Маріуполь Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ, в особі регіональної філії “Донецька залізниця”, м.Лиман Донецької області, Акціонерного товариства “Українська залізниця” про стягнення штрафу в розмірі 217'119,92грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час здійснення перевезення вантажів на адресу Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” за наявними у матеріалах позову залізничними накладними відповідачем допущено прострочення термінів доставки вантажу, з огляду на що існують підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заявленого штрафу.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав розрахунок штрафу, залізничні накладні.

Ухвалою господарського суду від 31.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1554/20; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 22.09.2020 року.

Ухвалою господарського суду від 22.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.2020 року.

06.10.2020р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання №01.02.04-5/126 від 01.10.2020р. про долучення до матеріалів справи документів на підтвердження надання правової допомоги.

08.10.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшли:

- відзив №Д-10/233 від 02.10.2020, в якому посилається на недоведеність завданих позивачу залізницею збитків; заперечує проти розрахунку позовних вимог, зазначаючи, що пред`явлена згідно залізничної накладної №47704788 сума штрафу вже була розглянута у позовній заяві №01.02.04-5/117; за залізничною накладною №42432682 строк доставки складає 13 діб, так як вагон, що перевозиться має статус нижньої бокової негабаритності; звертає увагу на відсутність у відповідача умислу та вини невиконання зобов`язань перед позивачем, а також просить зменшити штрафні санкції до 5% від обґрунтованої суми позову, вказуючи на проведення антитерористичної операції.

Одночасно з наданим відзивом надійшла заява №Д-10/234 від 02.10.2020 про поновлення строку на подачу відзиву.

В обґрунтування заяви №Д-10/234 від 02.10.2020 про поновлення процесуальних строків на подання відзиву на позовну заяву представник залізниці посилається на те, що ухвала суду про відкриття провадження по справі була отримана лише 29.09.2020, оскільки в період з 15.09.2020 по 28.09.2020 представник відповідача знаходився у щорічній відпустці; для підготовки відзиву необхідне було залучення суміжних служб для перевірки розрахунку штрафу та підготовки обґрунтованих заперечень.

Розглянувши заяву №Д-10/234 від 02.10.2020 про поновлення процесуальних строків на подання відзиву на позовну заяву, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.8 ст.165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Відповідно до ч.1, 2 с.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Суд наголошує на тому, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Причини поважності пропуску строку встановленого судом, оцінюється судом виходячи з обґрунтованості поважності цих причин та наданих доказів за правилами ст.86 ГПК України.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 31.08.2020, зокрема, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву - до 18.09.2020. Ухвала суду була надіслана належним чином на адресу як Акціонерного товариства "Українська залізниця" так і регіональній філії "Донецька залізниця".

Як вбачається із наявних у матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, ухвала суду від 31.08.2020 була вручена 04.09.2020 представнику Акціонерного товариства "Українська залізниця" та представнику регіональної філії "Донецька залізниця".

Таким чином, з моменту отримання ухвали суду у відповідача був строк менший, ніж встановлений ч.8 ст.165 Господарського процесуального кодексу України для подання відзиву.

Крім того, суду надано докази реєстрації відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі від 31.08.2020 як вхідної кореспонденції лише 17.09.2020, про що свідчить штемпель за вх.7052/НЮ на першій сторінці відповідної ухвали, з огляду на що процесуальний акт фактично був отриманий виконавцем не раніше закінчення процедури його реєстрації службою діловодства.

Відзив на позов відповідно до списку згрупованих відправлень Укрпошти був направлений до суду 07.10.2020.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що процесуальний строк на надання відзиву був пропущений відповідачем з поважних причин, отже приймає його до розгляду.

08.10.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява №Д-10/235 від 02.10.2020 про зменшення розміру штрафу за несвоєчасну доставку вантажу до 5% від ціни позову, вказує, що практично вся залізнична мережа регіональної філії “Донецька залізниця” ПАТ “Укрзалізниця” знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, що ускладнило транспортне сполучення у межах Регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”; тяжке фінансове становище; відсутність збитків для позивача у зв`язку з порушенням термінів доставки вантажу. У заяві також зазначено, що відповідач не заперечує той факт, що з його боку мали місце порушення термінів доставки вантажу позивачу, але ці порушення виникли з поважних та незалежних від перевізника причин.

Представники сторін у судове засідання 15.10.2020 не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Статтями 42 та 43 ГПК України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Приймаючи до уваги що явка представників сторін не була визнана судом обов`язковою, а також закінчення процесуальних строків, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами відповідно доч.2 ст.178 ГПК України.

Розглянувши подані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне:

Протягом квітня-травня 2020 року відповідач здійснив доставку вантажу, одержувачем якого є позивач - Приватне акціонерне товариство “Металургійний комбінат “Азовсталь” м.Маріуполь, що підтверджується наступними залізничними накладними:

48663603 39189790 45295656

39030945 45295649 48721567

48721518 47704788 45295664

48752620 47874995 45372976

48752638 47875000 41694704

48712202 45013828 41702176

48892095 47986450 41702184

48885990 45165826 41735408

39037502 45227725 41735390

39124086 45227709 42440370

42432682 34599514 34737999

42502138 34585125 34773994

42502690 34601724 34777961

42801258 34573436 34787168

43949395 34588848 34749408

44100675 34595116 42444117,

44100667 34642116

44119980 34655241

34501700 34674044

34597153 34730499

що додані до матеріалів справи та вказані у розрахунку позовних вимог.

Подані до справи позивачем залізничні накладні містять, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу, тощо.

На станціях відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень, іншого не доведено.

Правильність внесених відомостей до залізничних накладних підтверджена підписом представника відправника та представника залізниці.

Разом з тим, позивач вказує на те, що вагони з вантажем були доставлені на адресу ПАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” із простроченням доставки, що стало підставою для нарахування штрафу відповідно до ст.116 Статуту залізниць України у розмірі 217'119,92грн.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне:

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст.173-175 Господарського кодексу України.

За приписами ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно із ч.2 ст.908 Цивільного кодексу України та ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За змістом ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно – правовими актами.

Як встановлено ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Відповідно до ст.526 вказаного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Статтею 41 вказаного підзаконного нормативно-правового акту регламентовано, що залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Відповідно до п.1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України, термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Відповідно до підпункту 1.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів (статті 41, 116 Статуту) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок. Згідно з п. 2.4. Правил обчислення термінів доставки вантажів, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

У разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін: виконання митних та інших адміністративних правил; тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці; необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин; вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника; інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача. Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9 Правил).

Відповідно до пункту 2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажу, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

За приписами Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування (п.8 Правил).

Дослідивши наявні у матеріалах справи залізничні накладні, господарський суд встановив, що вантаж за відповідними перевізними документами доставлено одержувачу з порушенням строків, які визначені ст.41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов`язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Згідно із ст.116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб. Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув. Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

Відповідно до Інформаційного листа №01-06/420/2012 від 04.04.2012р. Вищого господарського суду України “Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів” згідно з частинами другою і третьою статті 41 Статуту залізниць України терміни доставки вантажів та правила обчислення термінів їх доставки встановлені Правилами обчислення термінів доставки вантажів, затвердженими наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України. За приписами пунктів 2.1, 2.4 названих Правил обчислення відповідних термінів починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. Розміри штрафу за несвоєчасну доставку вантажів, які залізниця сплачує одержувачу вантажу, встановлені статтею 116 Статуту у відсотках від провізної плати залежно від кількості прострочених діб. Таким чином, встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Відтак, з огляду на вищенаведене, позивач нарахував та заявив до стягнення штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 217'119,92грн, детальний розрахунок якого за кожною спірною накладною наявний в матеріалах справи.

Водночас, у відзиві на позовну заяву викладені заперечення проти розрахунку позовних вимог згідно залізничної накладної №47704788, які мотивовані тим, що сума штрафу за вказаною накладною вже була розглянута у позовні заяві №01.02.04-5/117, з огляду на що суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, у провадженні судді Макарової Ю.В. знаходиться справа №905/1487/20 за позовом №01.02.04-5/117 від 07.08.2020 Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м.Маріуполь Донецької області, до Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ, в особі регіональної філії “Донецька залізниця” м.Лиман, Донецької області, Акціонерного товариства “Українська залізниця” про стягнення штрафу в розмірі 203'236,87грн.

Зі змісту позовної заяви №01.02.04-5/117 від 07.08.2020 та доданих до неї документів вбачається, що підставою вказаних позовних вимог є прострочення відповідачем термінів доставки вантажу, у тому числі за залізничною накладною №47704788, копію якої додано до відповідного позову.

З наведеного вбачається, що у провадженні господарського суду Донецької області знаходиться справа за №905/1487/20 зі спору між тими самими сторонами, а в частині стягнення штрафу за прострочення термінів доставки вантажу за накладною №47704788 - про той самий спір і з тих самих підстав, що і у даній справі.

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо у проваджені цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Враховуючи вищевикладене, суд залишає без розгляду заявлені позивачем вимоги в частині стягнення штрафу за прострочення термінів доставки вантажу за накладною №47704788 в розмірі 1'693,10грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву також не погоджується з здійсненим позивачем розрахунком заявленого до стягнення штрафу за залізничною накладною №42432682, стверджує, що строк доставки у даному випадку складає 13 діб, так як вагон, що перевозиться має статус нижньої бокової негабаритності.

Відповідно до п.2.6. Правил обчислення термінів доставки вантажів терміни доставки негабаритних вантажів установлюються в кожному окремому випадку при наданні дозволу на такі перевезення відповідно до Інструкції з перевезення негабаритних і великовагових вантажів залізницями України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 23 листопада 2004 року №1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2004 року за №1640/10239, в межах однієї залізниці - начальником залізниці, а на перевезення за участю двох або більше залізниць України - Головним управлінням перевезень Укрзалізниці, виходячи з норм:

- 1 доба на кожні 100 км - для вантажів першого й другого ступенів негабаритності;

- 1 доба на кожні 80 км - для вантажів з більшими ступенями негабаритності.

Терміни доставки негабаритних вантажів усіх ступенів негабаритності збільшується на одну добу: на кожну передачу вантажу з однієї залізниці на іншу; термін доставки негабаритного вантажу вказується в телеграмі про дозвіл на його перевезення (п.2.8. Правил обчислення термінів доставки вантажів).

Відповідно до правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України 08.06.2011 №138) у графі 21 залізничної накладної проставляється позначка "х", якщо вантаж негабаритний, швидкопсувний або перевозиться на особливих умовах тощо; у графі 59 "Вид негабаритності" - зазначається п`ятизначний індекс згідно з пунктом 2.10 Інструкції з перевезення негабаритних і великовагових вантажів залізницями України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 23.11.2004 № 1026, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 24.12.2004 за № 1640/10239.

Спірна залізнична накладна №42432682 у графі 21 містить позначку "х".

Суд погоджується з такими доводами відповідача, у зв`язку з чим, заявлена позивачем сума штрафу за накладною №42432682 в розмірі 862,78грн не підлягає стягненню з відповідача, оскільки, вантаж за вказаною накладною був доставлений вчасно.

Враховуючи викладене, за наслідками дослідження розрахунку позивача, обґрунтованою та належною до стягнення є сума штрафу у розмірі 214’ 564,04грн.

Як вже зазначалося, відповідач звернувся до суду із заявою про зменшення розміру штрафу до 5% від суми позову, яку відповідач вважає обґрунтованою, тобто до 10’ 728,18грн.

В обґрунтування своєї заяви відповідач посилається на ускладнення транспортного сполучення у межах регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” внаслідок проведення на території Донецької області антитерористичної операції, що також суттєво вплинуло на фінансове становище Регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”. Обґрунтовуючи вказане клопотання відповідач долучив до заяви копію звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 1-е півріччя 2020 року. Наведені обставини, на думку відповідача, свідчать, що порушення термінів доставки вантажу мали місце з причин, незалежних від перевізника.

В силу вимог ст.ст.525, 526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України зобов`язання підлягає виконанню належним чином та у встановлений строк. Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання (неналежне виконання), що тягне за собою настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.09.2019р. у справі №910/16925/18, від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18.

Суд зауважує, що в процесі реалізації договору перевезення вантажовідправник та перевізник як господарюючі суб`єкти несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з ст.74 ГПК України, ст.233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, намагалася виконати зобов`язання у строк та що порушення були зумовлені винятковими обставинами, а також не завдали значних збитків контрагенту.

Підприємництвом, за положеннями ст.42 Господарського кодексу України, є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Отже сторони, здійснюючи господарську діяльність, могли передбачити пов`язані із цим ризики.

Вирішуючи питання про зменшення нарахованого відповідачу штрафу, суд враховує наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, регіональна філія "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" знаходиться за адресою: 84404, Донецька обл., м.Лиман, вул.Привокзальна, 22.

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014р. введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Кабінетом Міністрів України 02.12.2015р. прийнято розпорядження № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України", з урахуванням додатків до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. № 1275-р та № 1053-р від 30.10.2014р., до зазначених населених пунктів належать також м.Лиман, де проводить свою господарську діяльність Регіональна філія "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця";

З наведеного вбачається, що частина залізничної мережі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" знаходиться в зоні проведення АТО, що спричиняє знаходження частини залізничних колій на непідконтрольній Україні території.

За підсумками роботи у 1-ому півріччі 2020 року регіональна філія "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" отримала збиток у сумі 1019688тис. грн (код рядка 2355), прибуток відсутній (код рядка 2350), що підтверджується відповідним звітом про фінансові результати (звіт про сукупний дохід).

Однак суд вважає, що вказані обставини не є підставою для зменшення судом розміру штрафу на 95%, оскільки відповідачем у цій справі є Акціонерне товариство “Українська залізниця”, місцезнаходженням якого є м. Київ, в особі регіональної філії “Донецька залізниця” АТ “Українська залізниця”. Регіональна філія відповідача "Донецька залізниця" не є юридичною особою, а отже зазначена збитковість діяльності філії АТ “Українська залізниця” не відображає загальний фінансовий результат відповідача в цілому.

До того ж, не вся залізнична мережа регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" знаходиться в зоні проведення АТО, провізна плата та термін доставки визначались виходячи з фактично визначеної відстані, перевезення спірного вантажу здійснювалося виключно на підконтрольній українській владі території.

Розмір штрафу за дане правопорушення визначений Кабінетом Міністрів України і підстав вважати його надмірно великим у порівнянні з допущеним правопорушенням у суду не має. Крім того, положення статті 116 Статуту залізниць України не пов`язує стягнення штрафу з наявністю (відсутністю) наслідків у вантажоотримувача у зв`язку з несвоєчасним отриманням вантажу, чи з наявністю вини залізниці.

При цьому, суд зауважує, що у будь-якому випадку у вирішенні питання щодо зменшення розміру штрафу мають бути враховані майнові інтереси обох сторін.

Суд також приймає до уваги, що позивач також здійснює свою господарську діяльність у м.Маріуполі в безпосередній близькості від лінії зіткнення, що, в свою чергу, негативно позначається також і на його господарській діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що несвоєчасна доставка вантажу з боку відповідача має системний характер, про що свідчить понад 56 залізничних накладних.

З огляду на те, що проведення антитерористичної операції в Україні є загальновідомим фактом, прийнявши до уваги ступінь виконання зобов`язання відповідачем, майновий стан сторін, з метою забезпечення розумного балансу інтересів обох сторін та виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд дійшов висновку про наявність підстав для реалізації права щодо зменшення обґрунтовано заявленого розміру штрафу за несвоєчасну доставку вантажу на 20%, а саме до суми 171’ 651,23грн. та, відповідно, часткове задоволення клопотання відповідача.

Суд дійшов висновку, що присудження до стягнення штрафу у вказаному розмірі, з урахуванням обставин справи, є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язань, проявом балансу між інтересами сторін, способом стимулювання відповідача до належного виконання зобов`язань, а також засобом недопущення використання штрафних санкцій, як інструменту отримання безпідставних доходів.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача судових витрат, які за змістом позову крім судового збору складаються також з витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких за попереднім (орієнтовним) розрахунком складає 8426грн. 19коп.

У клопотанні №01.02.04-5/126 від 01.10.2020 позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 5'576грн. 69коп, надав документи у підтвердження цих витрат.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ч.1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У відповідності до ст. 26 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем до суду було надано: копію Договору №180329/АЗСТ про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 29 березня 2018 року, додаткові угоди №34 від 01.10.2019, №187 від 05.08.2020 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180329/АЗСТ, акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 28.09.2020 року, розрахунок розміру винагороди від 28.09.2020, рахунок на оплату від 28.09.2020 року №661, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3495 від 14.07.2010, довіреність №09-18/7940 від 27.12.2019р.

Між адвокатським об`єднанням “Всеукраїнська адвокатська допомога” (далі - Адвокатське об`єднання) та Приватним акціонерним товариством “Металургійний комбінат “Азовсталь” м.Маріуполь (далі – Клієнт) був укладений договір про надання правової допомоги №180329/АЗСТ від 29.03.2018р. (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати Клієнту правову допомогу (юридичні послуги) з питань, що виникають у процесі господарської діяльності Клієнта в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно п.1.2 Договору зміст, умови та строки виконання завдань узгоджуються сторонами шляхом укладення додаткових угод.

Адвокатам, що є учасниками Адвокатського об`єднання надаються в тому числі наступні повноваження: діяти від імені та в інтересах Клієнта з усіма правами, наданими чинним законодавством позивачу, відповідачу, третій особі, іншій особі, яка бере участь у судовому процесі (п.2.1.1. Договору).

Додатковою угодою №187 від 05.08.2020 до Договору визначено порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвокатського об`єднання за надання юридичних послуг (правової допомоги) у спорі про стягнення з Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії “Донецька залізниця”, м.Лиман Донецької області Акціонерного товариства “Українська залізниця” на користь Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м.Маріуполь Донецької області штрафу в розмірі 217'119,92грн, зокрема у п. 2 визначена вартість за годину кожної послуги за переліком.

За умовами п. 3.1. Додаткової угоди №187 від 05.08.2020 до Договору оплата послуг здійснюється протягом сорока п`яти календарних днів після підписання сторонами акту наданих послуг (акту прийому-передачі наданих послуг) і отримання клієнтом рахунків від адвокатського об`єднання.

28.09.2020 між Адвокатським об`єднанням “Всеукраїнська адвокатська допомога” та Приватним акціонерним товариством “Металургійний комбінат “Азовсталь” був складений Акт №1 приймання-передачі наданих послуг за Додатковою угодою №187 від 05.08.2020 до Договору, у якому сторони підтвердили, що Адвокатське об`єднання надало, а Клієнт прийняв юридичні послуги (правову допомогу) відповідно до Додаткової угоди №187 від 05.08.2020 до Договору та згідно з розрахунком розміру винагороди, який додається. Крім того сторони дійшли згоди, що підписанням вказаного акту останні підтверджують факт надання послуг, вартість послуг Адвокатського об`єднання за цим актом складає 5’ 576,69грн.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, відповідно до наданого суду розрахунку розміру винагороди від 28.09.2020р. з відображенням витраченого адвокатом часу на надання правової допомоги, відповідно до якого в межах даної справи наданий наступний перелік послуг (правової допомоги): усна консультація клієнта, узгодження правової позиції (1 година) - 525,50грн, збір доказів (підготовка письмових документів: листи, запити) (2 години) – 1051,00грн; перевірка та підготовка документів (2 години) – 1051,00грн; складання позовної заяви (2 години) – 1051,00грн; складання та подання відповіді на відзив на позов (2 години) – 1051,00грн; гонорар за складність справи (1% від ціни позову) – 2’ 171,19грн.

Відповідач не надав заперечень на заяву позивача про відшкодування втрат позивача на правничу допомогу.

За змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Таким чином, у спірних правовідносинах обов`язковому дослідженню підлягає встановлення обставин щодо реального надання правничої допомоги клієнту.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Матеріалами справи підтверджується, що позов складаний за підписом адвоката Костікової О.О., яка відповідно до Єдиного реєстру адвокатів України є учасником Адвокатського об`єднання "Всеукраїнська адвокатська допомога", всі додані до позову матеріали посвідчені вказаним адвокатом.

На підтвердження повноважень представника позивача Костікової О.О. додано копію довіреності №09-18/7940 від 27.12.2019 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3495 від 14.07.2010р.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

З огляду на те, що ціна наданих адвокатом послуг була узгоджена ним з позивачем, виконання умов договору про надання правової допомоги підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг №1 від 28.09.2020 та матеріалами справи, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування за рахунок відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 3’ 678грн.50коп., оскільки вказаний розмір понесених позивачем витрат документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Зокрема, до переліку послуг (правової допомоги), вартість яких просить позивач відшкодувати за рахунок відповідача, входить гонорар за складність справи (1% від ціни позову) – 2’ 171,19грн.

Відносно гонорару за складність справи суд зазначає, що у пункті 269 рішення Європейський суд з прав людини від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited" зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Так, на думку суду ця справа не відноситься до категорії значної складності. Доказів на підтвердження значної зайнятості адвоката у цьому судовому процесі, ступеня складності справи, вирішення нових правових питань суду не надано. Враховуючи фактично проведену адвокатом роботу, заявлена позивачем сума гонорару є неспівмірною зі складністю справи по відношенню до обсягу виконаних робіт і часу їх виконання, з огляду на що суд приходить до висновку, що належним до стягнення розмір гонорару за складність справи складає 1’ 085, 60грн.

Відтак, за висновками суду документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат є загальний розмір понесених позивачем витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 4’ 764,10грн., в іншій частині суд відмовляє позивачу у відшкодуванні втрат на правничу допомогу.

Щодо розподілу судових витрат судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 2 ст.126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ч.4 ст.129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема витрати на професійну правничу допомогу покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги у розмірі 862грн.78коп. є необґрунтованими, а вимоги в частині стягнення штрафу за прострочення термінів доставки вантажу за накладною №47704788 в розмірі 1'693,10грн залишені без розгляду, то і витрати зі сплати судового збору та витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 4’ 764,10грн покладаються на відповідача пропорційно розміру правомірно заявлених вимог (214’ 564,04грн).

У зв`язку з тим, що позовні вимоги у розмірі 8’ 330грн. 20коп. є необґрунтованими, то і витрати зі сплати судового збору та витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 9’ 051,61грн покладаються на відповідача пропорційно розміру правомірно заявлених вимог (856’ 091,70грн).

Крім того, відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Враховуючи відсутність станом на дату винесення рішення у справі відповідного клопотання, відсутні і передбачені чинним законодавством України підстави для повернення судового збору в частині сплаченого за залишені без розгляду позовні вимоги.

Керуючись ст.ст.12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 226, 236-238, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м.Маріуполь Донецької області, до Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ, в особі регіональної філії “Донецька залізниця”, м.Лиман Донецької області, Акціонерного товариства “Українська залізниця” про стягнення штрафу в розмірі 217'119,92грн – задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03150, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Донецька залізниця” (84400, Донецька область, м.Лиман, вул.Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) на користь Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Лепорського, 1; код ЄДРПОУ 00191158) штраф у розмірі 171’ 651,23грн, витрати на оплату судового збору в розмірі 3’ 218грн. 46коп. та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 4’ 708,02грн.

Позовні вимоги в частині стягнення штрафу за прострочення термінів доставки вантажу за накладною №47704788 в розмірі 1'693,10грн. - залишити без розгляду.

В частині стягнення штрафу у розмірі 862грн. 78коп. - відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Згідно із ст.241 ГПК України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України з урахуванням положень п.4 розділу Х «Прикінцеві положення» ГПК України.

У судовому засіданні 15.10.2020 підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.10.2020.

Суддя Ю.В. Макарова