Рішення № 92345765, 22.10.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2020 Справа № 904/4318/20за позовом Приватного підприємства "Акрілат-Хімконтракт", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінерія-Груп", м. Дніпро

про стягнення коштів в розмірі 57 139,74 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Акрілат-Хімконтракт" (надалі - Позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінерія-Груп" (надалі - Відповідач) коштів в розмірі 56 626,65 грн., з яких: 44 712, 00 грн. - сума основного боргу, 2 492, 15 грн. - пеня, 8 942, 40 грн. - штраф, 480,10 грн. 3% річних.

Позовні вимоги, мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 06111А від 06.11.2012 року.

Ухвалою суду від 21.08.2020 відкрито провадження у справі №904/4318/20, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог за змістом якої просив суд стягнути з відповідача заборгованості у розмірі 57 139,74 грн., з яких: 44 712, 00 грн. - сума основного боргу, 2 902,62 грн. - пеня, 8 942,40 грн. - штраф, 582,72 грн. 3% річних.

Крім того, Позивач подав суду докази понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 400,00 грн.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, за змістом якого зазначив, що після відкриття провадження у справі, в період з 04.09.2020 по 14.09.2020 він здійснив оплату основної заборгованості за видатковою накладною №100862 від 19.02.2020, що підтверджується платіжними дорученнями: №3334 від 11.09.2020 на суму 40 921,11 грн., №3270 від 04.09.2020 на суму 120 000,00 грн. Крім того, відповідачем сплачено нараховані позивачем санкції, а саме: пеню у розмірі 2 492,15 грн. (платіжне доручення №3347 від 14.09.2020), три проценти річних у розмірі 480,10 грн. (платіжне доручення №3348 від 14.09.2020), а також, відшкодовано витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 102,00 грн. (платіжне доручення №3349 від 14.09.2020) та на професійну правничу допомогу в розмірі 8 400,00 грн. (платіжне доручення №3350 від 14.09.2020).

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.11.2012 між ТОВ “Акрілат-Хімконтракт” (далі - продавець) та ТОВ “Сінергія-Груп” (далі - покупець) укладено договір поставки № 06111А.

Згідно з п. 1.1 вказаного договору, продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити хімічну продукцію в асортименті та кількості згідно зі специфікацією та/або рахунку-фактури до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Пунктом 2.1 договору, визначено, що товар, що поставляється оплачується покупцем за цінами і на умовах згідно зі специфікаціями (рахунку-фактури).

Загальною сумою договору є фактична сумарна вартість поставок, ухвалених покупцем. (пункт 2.5 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору покупець передає продавцю запит на постачання певного асортименту та кількості товару. На основі заявки продавець складає специфікацію та/або рахунок-фактуру із зазначенням ціни, кількості, графіка, умов поставки кожної партії, графіка оплати товару.

Постачання товару здійснюється на умовах доставки товару на склад покупця (п. 3.2 договору).

Доказом передачі партії товару у власність покупця є оформлені належним чином відвантажувальні документи, а також наявність довіреності на отримання партії товару (п. 3.3 договору).

Датою фактичного відвантаження товару є дата оформлення видаткової накладної (п. 3.4 договору).

Згідно з п. 4.2 договору, оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця за умови відстрочки платежу з моменту передачі партії товару у власність “покупця” – 30 календарних днів.

25.04.2017 сторонами підписано додаткову угоду №2 до договору поставки №06111А від 06.11.12, за змістом якої викладено п. 13.1 п. 13 “Термін дії договору”, в наступній редакції: “Термін дії цього договору встановлюється з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2020, але у будь-якому разі до повного його виконання. У разі якщо за місяць до кінця терміну дії договору жодна із сторін не заявить бажання розірвати даний договір, то термін дії договору продовжується на один рік.”.

На виконання умов договору поставки № 06111А від 06.11.12, ПП “Акрілат-Хімконтракт” поставило на адресу ТОВ “Сінергія-груп” хімічну продукцію на загальну суму 44 712,00 грн., що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №100862 від 19.02.2020 та копією довіреності відповідача №159 від 17.02.2020 на отримання ТМЦ.

Відповідачем належним чином не виконав зобов`язання за договором поставки, зокрема, не здійснив оплату за поставлений товар. Заборгованість відповідач на час звернення позивача з даним позовом до суду, склала 44 712,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення основної заборгованості за поставлений товар у розмірі 44 712,00 грн. є обґрунтованими.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати партії товару “покупець” за кожен день прострочення сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від не сплаченої в строк суми за відповідною специфікацією та/або видатковою накладною.

У разі невиконання або неналежного виконання даного договору винна сторона сплачує на користь іншої сторони штраф у розмірі 20% від невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (п. 8.8 договору).

На підставі наведених умов договору, Позивач вимагає стягнення з Відповідача пені за період прострочення з 21.03.2020 по 26.08.2020 в розмірі 2902,62 грн. та штрафу в розмірі 8 942,40 грн., що становить 20% від суми невиконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наведеної норми матеріального закону, Позивачем здійснено нарахування 3% річних за період прострочення оплати з 21.03.2020 по 26.08.2020, розмір яких, за поданим розрахунком, становить 582,72 грн.

Судом здійснено перевірку наданих позивачем розрахунків пені, штрафу та трьох процентів річних та встановлено, що нарахування здійснено арифметично правильно.

Як убачається зі змісту наданих у справу доказів, після відкриття провадження у справі, відповідач здійснено оплату основної суми заборгованості за товар, поставлений по видатковій накладній №100862 від 19.02.2020, що підтверджується платіжними дорученнями: №3334 від 11.09.2020 на суму 40 921,11 грн., № 3270 від 04.09.2020 на суму 120 000,00грн. Також, у справу подано доказі оплати відповідачем пені в розмірі 2 492,15 грн. (платіжне доручення №3347 від 14.09.2020), трьох процентів річних у розмірі 480,10 грн. (платіжне доручення №3348 від 14.09.2020). Крім того, відповідач подав докази відшкодування на користь Позивача витрат зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн. (платіжне доручення № 3349 від 14.09.2020) та інших судових витрат в розмірі 8 400,00 грн. (платіжне доручення № 3350 від 14.09.2020).

З огляду на викладене, враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, суд убачає підстави для закриття провадження у справі в частині вимог щодо стягнення з відповідача 44 712,00 грн. основного боргу, 2 492,15 грн. пені та 480,10 грн. відсотків річних, в зв`язку з відсутністю предмету спору.

Решта позовних вимог, зокрема, щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 410,47 грн., штрафу в розмірі 8 942,40 грн., трьох відсотки річних у розмірі 102,62 грн., підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат, суд зазначає, що відповідно приписів ч. 9 ст. 129 ГПК України, витрати у справі в повному обсязі слід покладаються на відповідача, як сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір. Водночас, зважаючи на те, що витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу (в заявленому позивачем розмірі) фактично відшкодовані Відповідачем до прийняття рішення у справі, суд не вирішує питання щодо розподілу таких витрат.

Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Сінергія-Груп” (49000 м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 2А, код ЄДРПОУ 36441431) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Акрілат-Хімконтракт” (04212 м. Київ, вул. Богатирська, буд. 3-Г, код ЄДРПОУ 24744461) пеню у розмірі 410,47 грн., штраф у розмірі 8 942,40 грн., три відсотки річних у розмірі 102,62 грн., видати наказ.

В решті позовних вимог провадження у справі закрити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.10.2020

Суддя О.В. Ліпинський