Ухвала суду № 92344932, 19.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

19 жовтня 2020 року місто Київ №640/17043/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доГоловного управління Держпраці у Київській областіпровизнання протиправною та скасування постанови від 10.09.2019 №КВ1489/1521/АВ/ТД/ФС-578,ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області від 10.09.2019 №КВ1489/1521/АВ/ТД/ФС-578 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2020 позовну заяву залишено без руху. Судом зазначено, що позивачу необхідно надати суду обґрунтування строків звернення з даним позовом чи заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з відповідними доказами.

На виконання вимог ухвали суду від 03.08.2020 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків.

В обгрунтування строків звернення до суду позивачем наголошено на тому, що останній був позбавлений можливості своєчасно дізнатись про існування оскаржуваної з об`єктивних причин, так як не був повідомлений відповідачем про проведення інспекційного відвідування, тому, відповідно, позивачу не було пред`явлено направлення на проведення інспекційного відвідування та службове посвідчення посадової особи.

Як зазначив позивач, про оскаржувану постанову йому стало відомо 22.04.2020, а саме після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №60502646, що відкрито в Оболонському районному відділі державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві з підстав примусового виконання оскаржуваної постанови та з`ясування причин накладення арешту на грошові кошти позивача, що розміщені на картковому рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк".

Також з доданих до заяви про усунення недоліків позовної заяви доказів, а саме з відповіді Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 10.08.2020 №б/н вбачається, що докази отримання позивачем рекомендованого листа від 07.11.2019 за кодом поштового відправлення №0421216269832 із постановою про відкриття виконавчого провадженння №№60502646 відсутні, а відстежити отримання такого листа за відповідним штрих-кодом є на даний момент є неможливим, оскільки дія коду закінчилась.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі № 640/17034/20 та запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати письмові обгрунтування з відповідними доказами щодо строків звернення позивачем до суду з даним позовом та відзив на позовну заяву, копії таких документів одночасно надіслати позивачу.

Від відповідача 24.09.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, однак досліджуючи, надані відповідачем докази, судом встановлено, що останнім не надано жодних пояснень щодо строків звернення позивачем до суду з даним позовом.

Зокрема, до відзиву відповідачем долучено оскаржувано постанову, проте доказів її надіслання на адресу позивача матеріали справи не містять.

При цьому, через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 15.10.2020 від позивача надійшли письмові пояснення щодо строків звернення до суду.

Позивачем наголошено на тому, що оскаржуваної постанови та копій документів, наданих відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 27.08.2020 не вбачається, що позивач чи його представник був присутній на час розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, передбачених абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України 10.09.2019 та, що позивачу чи його представнику вручена чи направлена оскаржувана постанова.

Як зазначив позивач, відповідач не надав письмових обгрунтувань щодо строків звернення до суду з даним позовом, а обмежився наданням копій документів, зокрема,оскаржуваної постанови, яка не містить позначок про надіслання чи вручення її примірника позивачу. Інших доказів на підтвердження дати отримання позивачем оскаржуваної постанови відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною третьою статті 122Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, вирішуючи питання стосовно строків звернення до суду з даною позовною заявою, суд виходить із наявних матеріалів справи та доводів сторін.

На підтвердження поважності причин пропуску строків звернення до суду із цим позовом, позивач долучив копію заяви про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження №60502646, яке відкрито на підставі оскаржуваної постанови відповідача. З матеріалами виконавчого провадження №60502646 позивач був ознайомлений 22.04.2020.

Суд, визначаючись щодо заяви про поновлення строків звернення до суду, виходить з того, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.

Згідно з частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.

У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Таким чином, з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.

Тобто, пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для прямого застосування наслідків такого пропуску (залишення без розгляду, повернення), оскільки процесуальним законодавством передбачено можливість визнання судом причин пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Так, відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Розглянувши матеріали адміністративної справи №640/17043/20, оцінивши доводи сторін щодо строків звернення до суду з даним позовом, враховуючи те, що про підстави винесення оскаржуваної постанови позивач дізнався з матеріалів виконавчого провадження №60502646 22.04.2020, суд дійшов висновку про можливість поновлення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим позовом з метою забезпечення доступу до правосуддя.

Керуючись статтями 121-122, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Поновити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови від 10.09.2019 №КВ1489/1521/АВ/ТД/ФС-578.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Іщук І.О.