Постанова № 9234474, 08.12.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 16/449

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 грудня 2009 року           12:03           № 2а-12595/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинському М.І. при секретарі судового засідання Попадин О.Б. вирішив адміністративну справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Ніко-Україна"

до Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва

провизнання декларації з податку на додану вартість як податкової звітності

за участю представників сторін:

<тип представника >, <ПІБ представника >, довіреність № <Текст >, від <Дата >, <юр. особа або примітка >

На підставі ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 08.12.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідача, в якому просить зобов’язати ДПІ у Печерському районі м. Києва визнати декларацію з податку на додану вартість за серпень 2009 року, подану Позивачем 18.09.2009 р. як податкову звітність, що оформлена та подана належним чином у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що порядок заповнення та здачі податкових декларацій визначений в Наказі ДПА України від 30 травня 1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», проте, не визнаючи подану ТОВ «Ніко-Україна» податкову декларацію за серпень 2009 року як податкову звітність, податковий орган не навів жодних порушень цього Наказу. Також в листі ДПІ посилається на порушення Позивачем Розпорядження КМУ № 1120, проте не вказує які саме. Вважає, що подана підприємством податкова декларація відповідає вимогам чинного законодавства, а податкова інспекція не правомірно не визнала її як податкову звітність.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги і просив їх задоволити.

Відповідач позов не визнав. В своїх запереченнях зазначив, що порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість врегульований у відповідності з Законами України «Про державну податкову службу в Україні», «Про податок на додану вартість», Наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 р. Відповідно до п. 3.4 Наказу ДПА України № 166 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника. За опрацюванням податкової звітності платника податку в рамках проведення операції «мінімізатор»виявлено нарахування податків неадекватних задекларованим обсягам поставки. Вважає подану товариством податкову декларацію за серпень 2009 року такою, що заповнена всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, а тому вона не визнана контролюючим органом як податкова звітність. Зазначає, що податковий орган діяв з дотриманням вимог чинного законодавства і правомірно прийняв рішення про невизнання звітних документів 44529/10/15-111 від 23.09.2009 р., а тому немає підстав для визнання даного рішення нечинним.

За результатами розгляду наданих сторонами документів, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва,

встановив:

18 вересня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко-Україна» подало до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва декларацію з податку на додану вартість за травень 2009 року (вхідний № 434637).

Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва своїм листом № 44529/10/15-411 від 23 вересня 2009 року повідомила підприємство, що подана ним податкова звітність за серпень 2009 року вважається не визнаною як податкова декларація. Зокрема, в листі зазначено, що подана до ДПІ звітна податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2009 року заповнена всупереч вимогам наказу «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість»від 30.05.1997 р. № 166 (у редакції наказу від 21.01.2009 р. № 8) та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. № 1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість», листа ДПАУ від 21.09.2009 р. № 20400/7/16-1517 «Про розпорядження Уряду від 09.09.2009 р. № 1120-р.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко-Україна», не погоджуючись з таким рішенням ДПІ, викладеним в листі № 44529/10/15-411 від 23 вересня 2009 року за захистом своїх прав.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши зібрані по справі докази, дійшов до наступних висновків.

Порядок заповнення та подання податкової декларації визначений наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»№ 166 від 30.05.1997 року (із змінами і доповненнями) та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.09.1997 року за № 250/2054.

Так, п.п. 4.3 п. 4 Порядку (в редакції від 21.01.2009 р. № 8) визначено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов’язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому разі, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повідомленням про його вручення) надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

З зазначеної норми вбачається, що підставою для невизнання контролюючим органом податкової звітності як податкової декларації є не зазначення в ній обов’язкових реквізитів, не підписання декларації відповідними посадовими особами та не скріплення печаткою платника податків.

З огляду на податкову декларацію з податку на додану вартість, подану товариством з обмеженою відповідальністю «Ніко-Україна»до ДПІ у Печерському районі м. Києва 18.09.2009 р. вх. № 434637, вона містить обов’язкові реквізити підприємства, має підпис керівника Гарбар К.В., головного бухгалтера Кравець Л.В. і скріплена печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Україна»ідентифікаційний код 30113927.

Повертаючи податкову декларацію підприємству та посилаючись на норми п. 4.3, 4.2 вищезазначеного Поряду, Розпорядження КМУ № 1120-р, ДПІ в своєму листі № 44529/10/15-411 від 23 вересня 2009 року, не вказала, які саме вимоги вищенаведених нормативних документів були порушені Позивачем при заповненні та поданні податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року.

В своїх запереченнях проти позову податковий орган посилається на те, що при відпрацюванні податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2009 року ТОВ «Ніко-Україна», в рамках проведення операції «мінімізатор», за результатами аналізу показників податкової звітності виявлено нарахування податків неадекватних задекларованим обсягам поставки. В чому виявляється неадекватність нарахованих податків при заповненні податкової декларації, Відповідачем не наведено.

З приводу зазначеного, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 7 Порядку, податкові декларації приймаються без попередньої перевірки зазначених у них показників. Задекларовані в податковій інспекції (адміністрації) декларації підлягають документальній невиїзній (камеральній) перевірці. За результатами перевірки робиться відповідний запис у розділі IV податкової декларації та складається Акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, визначеною в додатку 2 до цього Порядку. Документальну невиїзну (камеральну) перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, податковий орган проводить протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації. За наявності достатніх підстав уважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого самого строку провести позапланову виїзну (документальну) перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 8 Порядку, у разі коли платник податку на додану вартість не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, а також коли контролюючий орган за результатами проведеної ним перевірки визначає суму заниження податкового зобов’язання (завищення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту чи суми бюджетного відшкодування), задекларованого платником у податковій звітності з податку на додану вартість, такий платник податку несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

За наведених обставин, суд вважає, що Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва неправомірно відмовила Товариству з обмеженою відповідальністю «Ніко-Україна»у прийнятті податкової декларації за серпень 2009 року, а тому ДПІ слід зобов’язати прийняти податкову декларацію за серпень 2009 року і визнати її як податкову звітність.

Оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 КАС України наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Суд відмовляє Позивачу у задоволенні позовної вимоги щодо зобов’язання ДПІ визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2009 року такою, що подана належним чином, оскільки питання яким чином подана декларація з’ясовується саме податковим органом при отриманні ним податкової звітності, а не судом.

На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задоволити частково.

Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва визнати декларацію з податку на додану вартість за серпень 2009 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніко-Україна»18.09.2009 року як податкову звітність за відповідний податковий період.

В решті позову відмовити

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 Кишинський М.І.