Вирок № 92344638, 21.10.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/21037/20

Провадження № 1-кп/127/842/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2020 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Кашпрука Г.М.,

секретаря Константинюк В.С.,

за участю прокурора Приходько Д.Є.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Тишківського С.Л.,

представника потерпілого Мельника А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці кримінальне провадження № 12020020010001226 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку ОСОБА_2 , 2012 р. н., працюючого менеджером-експедитором в ПП «Лагуна-С», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 04 червня 2020 року близько 18.00 години перебував на зупинці громадського транспорту «Залізничний вокзал» в місті Вінниці, та мав намір зайти до тролейбуса № 355, що рухався по маршруту № 5 «Залізничний вокзал - Bишенька», без засобів індивідуального захисту (захисної маски) всупереч карантинним обмеженням щодо запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, на що отримав зауваження від водія вказаного тролейбуса ОСОБА_3 . Внаслідок цього між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виник словесний конфлікт, який завершився тим, що ОСОБА_1 зайшов до тролейбусу без маски.

В подальшому, 04 червня 2020 року, близько 18.25 години, коли ОСОБА_1 перебував в громадському транспорті, а саме в тролейбусі № 355, що рухався по маршруту № 5 «Залізничний вокзал - Вишенька», тобто в громадському місці, у нього виник протиправний умисел, направлений на вчинення хуліганства, у зв`язку з невдоволенням пасажирів з приводу відсутності в ОСОБА_1 засобів індивідуального захисту та продовженням словесного конфлікту з водієм.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_1 , нехтуючи загальноприйнятими нормами співжиття, правилами моралі, демонструючи свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки, протиставляючи себе іншим громадянам, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, підійшов до кабіни водія, де за кермом тролейбусу перебував ОСОБА_3 , та продовжив словесний конфлікт, супроводжуючи свої дії погрозами фізичною розправою в бік ОСОБА_3 , та наніс удар кулаком руки в рамку дверей.

Не зупиняючись на вчиненому, продовжуючи свої протиправні дії, не реагуючи на зауваження ОСОБА_3 , ОСОБА_1 з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, прагнучи показати свою зневагу до існуючих норм і правил поведінки в суспільстві, що супроводжувалось особливою зухвалістю, та самоствердитись за рахунок приниження іншої особи, демонструючи свою зверхність, розуміючи свою перевагу у фізичній силі, почав смикати за одяг ОСОБА_3 , який змушений був зупинити тролейбус на перехресті вулиць Келецької - Данила Галицького в місті Вінниці, та відчинити передні двері. Внаслідок вказаних дій, обурені пасажири виштовхали на вулицю ОСОБА_1 .

Після цього, ОСОБА_1 , вперто не припиняючи свої хуліганські дії, дістав з кишені розкладний ніж, яким проколов переднє праве колесо тролейбуса, чим зупинив нормальну його роботу, та в подальшому залишив місце вчинення кримінального проступку.

Bідповідно до довідки № 496 від 09.06.2020 втрата доходів КП «Вінницька транспортна компанія» від простою тролейбусу № 355 становить 2113,04 гривні та відповідно до довідки № 497 від 09.06.2020 вартість автошини та її встановлення на тролейбус № 355 становить 6335,33 гривень.

Своїми хуліганськими діями ОСОБА_1 завдав комунальному підприємству «Вінницька транспортна компанія» матеріальної шкоди на загальну суму 8448,37 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному проступку визнав повністю, надав показання, які відповідають обставинам, викладеним у обвинувальному акті. Додатково пояснив, що того дня - 04.06.2020 йому потрібно було доїхати додому від залізничного вокзалу, однак в нього на той час не було з собою маски. Обвинувачений повідомив, що він хотів придбати маску в аптеках, які знаходяться неподалік залізничного вокзалу, однак масок в аптеках не було. ОСОБА_1 зазначив, що з урахуванням того, що йому необхідно було добратись до місця свого проживання, яке територіально знаходиться досить далеко, він був змушений зайти в тролейбус без маски. Причину своїх подальших дій по відношенню до водія тролейбуса пояснити не зміг. Крім того обвинувачений підтвердив, що він дійсно після виходу на вулицю, дістав наявний в нього невеличкий складний ніж та пробив колесо тролейбусу. Обвинувачений ОСОБА_1 просив врахувати, що він щиро кається у вчиненому, та просив вибачення у присутніх учасників кримінального провадження.

Представник потерпілого Мельник А.П. підтримав поданий в межах даного у кримінального провадження цивільний позов. Щодо міри покарання поклався на розсуд суду.

Крім показань обвинуваченого, судом досліджувались надані під час судового розгляду стороною обвинувачення, як докази вини обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому кримінального проступку, а саме:

-витяг з кримінального провадження № 12020020010001226 від 04.06.2018 року про внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України;

-вимогу СО ВОП ГУНП у Вінницькій області про судимості ОСОБА_1 від 10.06.2020;

-довідку про втрату доходів КП «Вінницька транспортна компанія» № 496 від 04.06.2020;

-калькуляцію № 497 від 04.06.2020 вартості автошини та її встановлення;

-постанову про визнання речовим доказом від 05.06.2020;

-ухвалу про накладення арешту на майно від 09.06.2020 по справі № 127/12106/20.

Аналізуючи та оцінюючи обставини справи, показання обвинуваченого ОСОБА_1 та надані суду і досліджені відповідно докази у їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального проступку, особу обвинуваченого.

Зокрема, згідно характеристики виданої головою Комітету мікрорайону «Слов`янка» № 418 від 16.06.2020 року, на ОСОБА_1 скарг від сусідів, родичів, з органів внутрішніх справ на його поведінку не надходило.

Крім того, судом враховано характеристику видану ПП «Лагуна-С», згідно якої ОСОБА_1 працює на даному підприємстві з 01.09.2020 на посаді менеджера-експедитора. За місцем роботи ОСОБА_4 характеризується з позитивної сторони, є відповідальним, доброзичливим та користується повагою в колективі. Відповідально ставиться до роботи.

Відповідно до довідки КП ВОНД «Соціотерапія» б/н від 12.06.2020 року ОСОБА_1 на диспансерному наркологічному обліку у даному закладі перебуває з 08.03.2019 з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю.

Згідно довідки КЗ «ВОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка» №20/3024 від 23.06.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за даними архіву лікарні та картотеки диспансерного відділення не перебуває.

Відповідно до довідки КП ВОНД «Соціотерапія» №714 від 04.06.2020 року ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області від 25.04.2012, ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд також приймає до уваги наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

При обиранні виду та міри покарання суд враховує, що ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок, особу обвинуваченого, який офіційно працевлаштований, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні малолітню дитину, наявність обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого - щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого.

Враховуючи усе викладене вище, суд вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді штрафу в межах санкції статті Кримінального кодексу України (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України №2617-VIII від 22.11.2018).

Вирішуючи цивільний позов представником потерпілого Мельником А.П. про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 завданої матеріальної шкоди у розмірі 8448, 37 грн., який ОСОБА_1 визнав повністю, суд приймає до уваги положення ст. 128-129 КПК України, ст. 1177 ЦК України, відповідно до яких особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого та шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Представник потерпілого Мельник А.П. цивільний позов підтримав, просив суд його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 цивільний позов визнав повністю.

Прокурор не заперечував проти задоволення цивільного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на вище викладене, з підстав доведеності винуватості обвинуваченого, враховуючи його особу та повне визнання ним позовних вимог, суд приходить до переконання, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди КП «Вінницька транспортна компанія» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 50, 65 - 67, 296 КК України, ст. ст. 371, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України №2617-VIII від 22.11.2018) та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на час розгляду справи складає 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень в дохід держави.

Цивільний позов КП «Вінницька транспортна компанія» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «Вінницька транспортна компанія» 8448 гривень 37 копійок у відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди.

Скасувати арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.06.2020 по справі № 127/12106/20 на майно, яке вилучене 04.06.2020 під час проведення огляду місця події, біля будинку №60 по вул. Данила Галицького в м. Вінниці, а саме частину ножа та лезо.

Речовий доказ по кримінальному провадженню № 12020020010001226, а саме:

- частину ножа та лезо, які поміщені до спец пакету НПУ ГСУ «INZ 2022293» - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення, копію вироку направити учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Суддя: