Постанова № 9234356, 15.12.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 16/314

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 грудня 2009 року           11:51           № 2а-5204/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинському М.І. при секретарі судового засідання Попадин О.Б. вирішив адміністративну справу

за позовомДержавне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"

до Державна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва

провизнання недійсними повідомлень-рішень: від 27.06.2008р. №0000572202/0, від 05.08.2008р. №0000572202/1, від 20.10.2008р. №0000572202/2

за участю представників сторін:

<тип представника >, <ПІБ представника >, довіреність № <Текст >, від <Дата >, <юр. особа або примітка >

На підставі ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 15.12.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідача про визнання недійсними повідомлень –рішень від 27.06.2008 р. №0000572202/0, від 05.08.2008 р. №000572202/1 та від 20.10.2008 р. №0000572202/2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки перевірки суперечать обставинам справи та не відповідають рішенню Міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті України від 31.05.07 р. по справі АС № 50у/2007, тому податкові повідомлення –рішення, винесені за результатами перевірки, підлягають скасуванню.

Представник Відповідача позов не визнав. Своє обґрунтування навів у запереченні на позов, де зазначив, що податковий орган діяв відповідно до діючого законодавства, а Позивач порушив норми п. 13.1, п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого були винесені податкові повідомлення –рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

          Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі м. Києва було проведено виїзну планову перевірку ДП «Укрзалізничпостач»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, про що складено Акт № 7382/23-02/19014832 від 18.06.2008 року.

          Перевіркою встановлено порушення Позивачем п. 13.1, п.13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

          На підставі Акта перевірки № 7382/23-02/19014832 від 18.06.2008 року Державна податкова інспекція у Солом’янському районі м. Києва винесла податкове повідомлення –рішення від 27 червня 2008 року № 0000572202/0, яким Позивачу визначила податкове зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 67006,77 грн.

          За результатами розгляду первинної скарги на підставі Акта перевірки № 7382/23-02/19014832 від 18.06.2008 року та рішення ДПІ від 05.08.2008 р. № 15871/10/25-010, податковим органом було винесено податкове повідомлення –рішення № 0000572202/1 від 05.08.2008 року про зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 67006,77 грн.

          В свою чергу, Державна податкова адміністрація у м. Києві, розглянувши скаргу підприємства, прийняла рішення № 12125/7/25-114 від 07.10.2008 р., на підставі якого ДПІ у Солом’янському районі м. Києва винесла податкове повідомлення –рішення № 0000572202/2 від 20.10.2008 р. про податкове зобов’язання на суму 67006,77 грн.

          Як вбачається з матеріалів справи, між ДП «Укрзалізничпостач»(Покупець) та ТОВ «Донпромагро»(Продавець) було укладено контракт від 31.10.05 р. № ЦХП-04-04805-и на поставку продукції (шпал дерев’яних непропитаних).

          Відповідно до умов контракту Продавцем поставлено товар на загальну суму 475527,75 дол. США.

          Продавцем, ТОВ «Донпромагро», було подано заяву до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (МКАС) про стягнення боргу з Покупця.

          Рішенням МКАС від 31.05.07 р. по справі АС № 50у/2007 задоволено вимоги Продавця про стягнення з Покупця 230605,75 дол. США основного боргу, 23060,57 дол. США –пені у розмірі 10 % від вартості невиплаченої суми, 6425,37 дол. США –3 % річних від простроченої суми основного боргу та 10401,83 дол. США –арбітражного збору. Всього на користь Продавця Покупцю належить сплатити 270493,52 дол. США.

          Згідно з умовами мирової угоди від 21.12.07 р. по справі АС №50 у/2007 зменшена сума основного боргу на 21951,20 дол. США, внаслідок чого Покупцю належить сплатити 248542,32 дол. США.

          Покупець сплатив на користь Продавця кошти в загальній сумі 248542,32 дол. США.

          Оскільки з перерахованих коштів Позивачем (як Покупцем) не утримувався податок з доходів нерезидента, контролюючий орган дійшов висновку про порушення Позивачем п. 13.1, п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

          Суд не погоджується з позицією Відповідача з огляду на наступне.

          Визначаючи суму податкового зобов’язання, податковий орган керувався п.13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якої резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності ( у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 –13.6, зобов’язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

          Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування»від 06.05.2001 р. передбачено, що застосування норм міжнародного договору здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів з джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору.

          Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є, відповідно до п. 4 Постанови, подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни повинна бути належним чином легалізована та обов’язково містити таку інформацію: - повну назву або прізвище нерезидента, - підтвердження, що нерезидент є особою, на яку поширюється дія положення міжнародного договору, - назву компетентного органу, прізвище та підпис уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження, - дату видачі.

          Матеріали справи містять лист –довідку Інспекції Федеральної податкової служби по Ленінському району м. Ростова-на-Дону від 30.10.2008 р. № 16-15-29/18226 та від 14.11.2008 р. № 16-17-14/19170, в яких зазначено, що ТОВ «Донпромагро»знаходиться на податковому обліку з 27.02.1995 р.

          Оскільки довідка видана в країні (Росія), яка є членом СНД, відповідно до Постанови Національного банку «Про затвердження Правил про порядок відкриття розрахункових, поточних та бюджетних рахунків в установах банків»від 31.12.1993 р., вона не потребує легалізації.

          Таким чином, в діях Позивача щодо неутримання податку з доходу нерезидента, а саме з коштів, що були перераховані Продавцю –ТОВ «Донпромагро», суд не вбачає порушень норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

          Відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Суд, всебічно, повно та об’єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 КАС України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          На стягненні судових витрат Позивач не наполягав.

          Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задоволити.

Скасувати податкові повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва від 27 червня 2008 року № 0000572202/0, від 05 серпня 2008 року № 0000572202/1 та від 20 жовтня 2008 року № 0000572202/2.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 Кишинський М.І.