Постанова № 9234326, 26.11.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 16/238

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 листопада 2009 року 12:23 № 2а-3580/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинському М.І. при секретарі судового засідання Попадин О.Б. вирішив адміністративну справу

за позовомДержавна податкова інспекція у Дарницькому районі міста Києва

до ОСОБА_1 Приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "Техто-Інженіринг" простягнення коштів у розмірі 67356,00грн.

за участю представників сторін:

<тип представника >, <ПІБ представника >, довіреність № <Текст >, від <Дата >, <юр. особа або примітка >

На підставі ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26.11.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідачів про стягнення з Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Техно-Інженірінг»на користь СГД фізичної особи підприємця ОСОБА_1 вартість наданих товарів в розмірі 67356,00 грн., стягнення з СГД фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь держави вартість наданих товарів в розмірі 67356,00 грн. та забезпечити позов шляхом заборони банкам вчиняти будь-які дії щодо списання коштів з р/р 260605012763449, відкритого в Харківському відділенні Промінвестбанку.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що 19.02.2008 р. між Приватним підприємством «Науково-виробнича фірма «Техно-Інженірінг»та СГД фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 було укладено усну угоду на поставку товару. Виконання угоди підтверджується відповідними бухгалтерськими та податковими документами, проте свідоцтво платника ПДВ Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Техно-Інженірінг»було анульовано 30.03.2007 р. За таких обставин, Позивач вважає укладену 19.02.2008 р. угоду такою, що суперечить інтересам держави і суспільства, і за такою угодою не може виникати як податкове зобовязання, так і податковий кредит з податку на додану вартість. Просить позов задоволити в повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не зявилися, про причини неявки суд не повідомили.

За таких обставин, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутністю Відповідачів.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 19.02.2008 року між Приватним підприємством «Науково-виробнича фірма «Техно-Інженірінг»та СГД фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 було укладено усну угоду щодо поставки товару (муфта підшипника, насос вакуумний, двигун ГАЗ-66, синхронізатор, ресора, електрорубанок) на загальну суму з урахуванням ПДВ 67356,00 грн.

Виконання угоди підтверджується виданими податковими накладними № 30 від 19.02.08, № 37 від 22.02.08, № 72 від 26.03.08, № 77 від 31.03.08, 25.04.08, та № 35 від 10.04.08., № 62 від 14.05.08.

Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним внесені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних та включені до податкового кредиту декларацій з ПДВ за 1,II квартал 2008 р.

30.12.2008 р. Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва було здійснено виїзну планову перевірку СГД фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 р. по 30.06.2008 р., за результатами якої складено Акт № 222/17/4/2955518214.

Оскільки за даними AIS PПП свідоцтво платника податку на додану вартість Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Техно-Інженірінг»(ЄДРПОУ 25073885) анульовано 30.03.2007 р., контролюючий орган дійшов висновку про нікчемність укладеної 19.02.2008 р. угоди між СГД ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Науково-виробнича фірма «Техно-Інженірінг».

Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україна»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Пунктом 2 ст. 9 цього Закону встановлені вимоги до обовязкових реквізитів первинних документів.

Відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку на складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 9.8 ст. 9 Закону реєстрація діє до дати її анулювання.

Враховуючи те, що свідоцтво платника ПДВ контрагента СГД фізичної особи ОСОБА_1 на дату укладання угоди було анульоване, контролюючий орган правомірно дійшов висновку про порушення Відповідачами норм Закону України «Про податок на додану вартість»і, відповідно, правомірно дійшов висновку про нікчемність укладеного між цими особами правочину.

Згідно ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Відповідно до ч.1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Суд, погоджується з Позивачем, що в результаті виконання сторонами нікчемного договору не можуть виникати як господарські зобовязання, так і податковий кредит з податку на додану вартість. Укладення договорів та видача податкових накладних з порушенням вимог податкового та іншого законодавства обєктивно призводить до порушення інтересів держави і суспільства в цілому.

Статтею 208 Господарського кодексу України передбачено, що якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобовязання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобовязаннями, а у разі виконання зобовязання однією стороною з другої стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Як було встановлено судом і вбачається з виписаних платіжних доручень та актів виконаних робіт, умови договору були сторонами виконані.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Техно-Інженірінг»на користь СГД фізичної особи підприємця ОСОБА_1 вартості наданих товарів в розмірі 67356,00 грн. та стягнення з СГД фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь держави вартість товарів в розмірі 67356,00 грн. підлягають задоволенню.

Щодо заборони банкам вчиняти буд-які дії щодо списання коштів з р/р СГД фізичної особи ОСОБА_1 № 260605012763449, відкритого в Харківському відділенні Промінвестбанку, позовна вимога задоволенню не підлягає, оскільки суд не знаходить очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача без вчинення такої заборони.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Техно-Інженірінг»(274000, м. Чернівці, Першотравневий район, вул. Руська, б. 16, код ЄДРПОУ 25073885) на користь СГД фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) вартість наданих товарів в розмірі 67356 (шістдесят сім тисяч триста пятдесят шість грн.) 00 коп.

Стягнути з СГД фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь держави вартість наданих товарів в розмірі 67356 (шістдесят сім тисяч триста пятдесят шість грн.) 00 коп.

В решті позову відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Кишинський М.І.