Рішення № 92341756, 21.10.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/1808/20 провадження №2/489/1656/20

РІШЕННЯ

Іменем України

21 жовтня 2020 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретаря судового засідання Долгорученко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», ПриватБанк) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості

встановив:

У квітні 2020 року ПриватБанк звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з відповідачів, як спадкоємців після смерті позичальника ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість за кредитним договором № б/н від 16.01.2015 в розмірі 7930,22 грн., а також понесені судові витрати на оплату судового збору.

Як на підставу позовних вимог ПриватБанк вказав, що ОСОБА_4 звернувся до ПриватБанку про надання кредитних послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 16.01.2015, згідно якої отримав кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер і на дату його смерті заборгованість перед ПриватБанком становить 7930,22 грн., яка складається із 7809,84 грн. заборгованості по кредиту та 120,38 грн. процентам.

На момент відкриття спадщини разом з спадкодавцем проживали відповідачі, що підтверджується даними їх паспортів. На виконання вимог частини другої статті 1281 ЦК України Приват Банк 05.12.2018 направив претензію кредитора до Другої Миколаївської державної нотаріальної контори, відповідь на яку отримав 18.12.2018.

Враховуючи, що відповідачі прийняли спадщину, до складу якої входять і кредитні зобов`язання померлого позичальника, які не погашено, ПриватБанк звернувся до суду з позовом про стягнення цієї заборгованості з вказаних спадкоємців.

В письмових поясненнях представник відповідачів ОСОБА_5 в задоволенні позовних вимог просила відмовити так як позивач обрав невірний спосіб захисту порушеного права з вернувшись до суду з позовом про солідарне стягнення заборгованості із спадкоємців боржника. Крім того, в позовній заяві не зазначено наявність, обсяг та вартість спадкового майна. Також заначила, що виходячи із наданого банком розрахунку заборгованості поточна заборгованості по кредиту утворилася 01.09.2017, тобто через два місяці після смерті позичальника. Між тим, відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Тому, на спадкоємців ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 не можуть бути покладені обов`язки повернення заборгованості за кредитом, яка не існувала на момент відкриття спадщини.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 04.05.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи та одночасно витребувано у ПриватБанку виписку по особовому рахунку позичальника, детальний розрахунок заборгованості та докази строку дії кредитної картки, а від Другої Миколаївської державної нотаріальної контори спадкову справу.

Ухвалою від 10.06.2020 продовжено розгляд справи та повторно направлено відповідачам копію ухвали про відкритті провадження у справі з позовною заявою.

Ухвалою від 20.07.2020 здійснено перехід із спрощеного позовного провадження в загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 07.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 13.10.2020 сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У поданій до суду письмовій заяві представник ПриватБанку просив розглянути справу за його відсутності та задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_5 – адвокат Мотельчук Р.В. надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності та просили відмовити в задоволенні позовних. Відповідач ОСОБА_3 причину неявки в судове засіданні не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи встановлено, що 16.01.2015 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_4 укладено договір у вигляді анкети-заяви заяву № б/н, згідно якої останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Інших умов анкета-заява не містить

Свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між сторонами договір про надання банківських послуг, який позичальник отримав до підписання , що підтвердив своїм підписом в заяві.

Позивач додав до позовної заяви витяг з Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від06.03.2010 № СП-2010-256, на яких підпис позичальника відсутні.

Факт руху грошових коштів по основному картковому рахунку позичальника ПриватБанк підтвердив випискою по особовому рахунку за період з 01.01.1999 по 06.05.2020, а також надав довідку про картку видану позичальнику, відповідно до укладеного кредитного договору: 5168755510152099, терміном дії до 08/18.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Розрахунком позивач підтвердив, що станом на 03.08.2019 заборгованість на наданим кредитом складає 7809,84 грн. та нарахованими процентами 120,38 грн., всього 7930,22 грн.

На час відкриття спадщини разом з спадкодавцем проживали відповідачі по справі, що підтверджується даними їхніх паспортів, доданих до позовної заяви.

Факт реєстрації відповідачів за адресою: АДРЕСА_1 , також підтверджується витягом з реєстру територіальної громади м. Миколаєва, отриманого на запит суду.

Матеріалами спадкової справи № 453/2018, заведеної Другою миколаївською нотаріальною конторою до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , підтверджується, що 15.11.2018 ПриватБанк відповідно до частини другої статті 1281 ЦК України пред`явив до нотаріальної контори претензію кредитора на суму 7930,22 грн.

Згідно матеріалів спадкової справи заяви від відповідачі про прийняття спадщини або відмову від її прийняття, а також документи про оформлення спадщини відсутні.

27.09.2019 ПриватБанк направив відповідачам лист-претензії з вимогою про погашення заборгованості позичальника, яка відповідь на який не отримав та заборгованість погашена не була.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного правового регулювання.

Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини другої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Згідно із статтею 1281 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги (стаття 1281 ЦК України).

Згідно із статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

При вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора необхідно з`ясувати коло спадкоємців, встановити належність спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартість отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

Такий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 306/2000/16-ц.

За правилами статей 2, 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що право власності на нерухоме майно за адресою реєстрації позичальника та відповідачів – АДРЕСА_1 ні за ким не зареєстровано. Також не встановлено реєстрацію майна за пошуком по позичальнику ОСОБА_4 .

Сторони також не надали суд жодних доказів наявності у спадкодавця майна на яке у відповідачів виникло право на спадкування.

Факт реєстрації відповідачів за однією адресою з спадкодавцем не є переконливим доказом на підтвердженням того, що власником будинку є позичальник, а тому не може слугувати належним і допустимим доказом, оскільки відповідно до положень частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, із розрахунку ПриватБанку вбачається, що на момент смерті позичальника заборгованість по кредиту була відсутня і утворилася лише станом на 30.09.2017 в розмірі 6,86 грн. та в подальшому на 03.08.2019 в розмірі 7809,84 грн.

Таким чином, згідно із статтею 1281 ЦК України заборгованість спадкодавця має існувати лише на момент відкриття спадщини, що в даному випадку не підтверджується.

Щодо процентів, розмір яких згідно розрахунку позивача станом на 31.07.2017 (за день до смерті позичальника) становив 1,47 грн., то ПриватБанком не доведено правомірність нарахування таких процентів, оскільки анкета-заява не містить умов нарахування процентів, а Умови та правила надання банківських послуг, які позичальником не підписані з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), є неналежним доказом.

Враховуючи наведене, оцінивши в сукупності наявні у справі докази суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог банку до спадкоємців.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д;

відповідачі: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_6 , ІПН НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 21.10.2020.

Суддя І.В.Коваленко