Постанова № 9234136, 01.03.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01.03.2010р. справа №2а-45341/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

при секретарі судового засідання Русецькому І.В.,

за участі представників:

позивача - Чорна Л.В.,

відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова

до Підприємство Диканівської виправної колонії № 12 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області

простягнення заборгованості , - в с т а н о в и в :

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача, Підприємства Диканівської виправної колонії №12 Управління Державного департаменту України з виконання покарань в Харківській області заборгованість в сумі 83.757,59грн.

В обгрунтування заявлених вимог позивач указав, що відповідач є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, однак всупереч закону не оплатив самостійно обрахованих сум внесків та прийнятого УПФУ рішення про нарахування штрафу і пені. На утворену суму боргу УПФУ була направлена вимога, яка отримана відповідачем. Вимога відповідачем не оскаржувалась, проте і не виконувалась. У зв'язку з викладеним позивач просив стягнути суму заборгованості в судовому порядку. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги поданого позову, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Підприємство Диканівської виправної колонії №12 Управління Державного департаменту України з виконання покарань в Харківській області до суду свого уповноваженого представника не направив, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норм процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач, Підприємство Диканівської виправної колонії №12 Управління Державного департаменту України з виконання покарань в Харківській області пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з ідентифікаційним кодом 08680841, має правовий статус юридичної особи, як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування обліковується в Управлінні Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” відповідач як страхувальник зобовязаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Порядок подачі такої звітності встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджена постановою Правління пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663; далі за текстом - Інутрукція) і на виконання п.11 даної Інструкції відповідач подав до територіального органу Пенсійного фонду розрахунки суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за вересень-листопад 2009р. В рядку 8 цих розрахунків зазначена загальна сума страхових внесків в розмірі 62.756,25грн.

Суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати приписи ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, так як саме положеннями даної статті закону унормовані правовідносини з приводу сплати страхових внесків.

Аналізуючи приписи даної норми, суд доходить висновку, що за загальним правилом страхові внески повинні сплачуватись не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду (абз.1 ч.6 ст.20), а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається одержання (перерахування) коштів на оплату праці (виплати доходу), то одночасно з таким одержанням (перерахуванням) (абз.8 ст.20).

При цьому, суд відзначає, що саме таке розуміння дати виникнення обовязку по сплаті страхових внесків кореспондує положенням абз.1 ч.12 ст.20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, де вказано, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Як зясовано судом при розгляді справи, відповідач обовязку по своєчасній сплаті внесків на обовязкове пенсійне страхування не виконав, що підтверджується даними долученої до справи картки особового рахунку.

Окрім того, судовим розглядом встановлено, що до спірної суми заборгованості структурно входить заборгованість по оплаті рішення УПФУ в Червонозаводському районі міста Харкова №1089 від 07.10.2009р., яким нараховано платежу в загальній сумі 21.001,34грн. (штраф - 1.660,08грн.; пеня - 19.341,26грн.).

Зі змісту названого рішення слідує, що правовою підставою для його винесення позивач указав п.2 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", згідно з яким за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки її сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч.13 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Оглянувши назване рішення, суд відзначає, що за формою, змістом та підставами винесення оглянуте рішення узгоджується з компетенцією територіальних органів Пенсійного фонду України, яка визначена ст.106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", а за способом її (слід розуміти - компетенції) реалізації відповідає порядку дій, який визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663; далі за текстом Інструкція), винесене повноважною посадовою особою УПФУ.

Підстав для висновку про невідповідність оглянутого рішення закону або відсутність у відповідача обов'язку виконувати владні приписи оглянутого рішення судом з матеріалів справи не виявлено.

Заборгованість по оплаті рішення №1089 від 07.10.2009р. підтверджується приєднаними до справи картками особових рахунків відповідача.

Згідно з ч.2 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Страхувальникам, які мають недоїмку, територіальними органами Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилається вимога про її сплату (абз.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»).

При цьому, як визначено абз.2 даної статті вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом і за приписами абз.3 цієї ж статті має бути сплачена страхувальником протягом десяти робочих днів із дня одержання.

В силу ч.14 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»статус виконавчого документу мають також і рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.

У разі якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику (абз.2 ч.14 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»).

Судом досліджена наявна в матеріалах справи копія корінця вимоги від 03.12.2009р. №Ю-67.

Доказів оплати названої вимоги або направлення її до органів державної виконавчої служби України, скасування цієї вимоги або її невідповідності закону сторонами до матеріалів справи не надано, а судом самостійно при виконанні приписів ст.11 КАС України в частині офіційного зясування всіх обставин у справі не встановлено.

При вирішенні спору суд зважає і на те, що оскільки положеннями ст..41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності, то суд вважає, що вирішення питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно з ст..124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню безвідносно до інших дій, які були вчинені суб'єктом права з метою відновлення порушеного права і інтересу на отримання належних платежів.

В ході судового розгляду доводи позивача знайшли своє підтвердження матеріалами справи, доказів того, що заявлена вимога порушує права і охоронювані законом інтереси відповідача у сфері публічно-правових відносин судом не виявлено, а тому поданий позов належить задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова до Підприємство Диканівської виправної колонії № 12 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Підприємства Диканівської виправної колонії Харківської області № 12 (місцезнаходження - 61030, вул. Лелюківська, 1, м. Харків; ідентифікаційний код - 08680841) на користь Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова (місцезнаходження - 61140, м. Харків, вул. 1 Кінної Армії, 15; ідентифікаційний код - 22682342; р/р 256063012095 в ВАТ ХОУ "Державний ощадний банк України" МФО 351823) заборгованість у розмірі 83757 (вісімдесят три тисячі сімсот п'ятдесят сім) грн. 59коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі (у разі проголошення постанови у відсутність особи, яка бере участь у справі, - з дня отримання нею копії постанови) заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складений 05.03.2010р.

Суддя Сліденко А.В.