Ухвала суду № 92341125, 21.10.2020, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №133/2993/20

Провадження №1-кс/133/969/20

21.10.20

У Х В А Л А

Слідчий суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Кучерук І.М.,

з участю:

секретаря судового засідання Паращенко Л.І.,

прокурора Денчук О.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

адвоката Дем`янюка В.Б.,

слідчого Прокопчука В.В.,

у відкритому судовому засіданні в м. Козятині

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області Прокопчука В.В., погоджене начальником Калинівського відділу Калинівської місцевої прокуратури Денчук О.В., подане у кримінальному провадженні №12020020170000704 від 19.10.2020 за ч.3 ст.15, ч.2 ст.289, ч. 2 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Ялтушівка Барського району Вінницької області, проживаючого по АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше судимого,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області Прокопчук В.В. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб.

В обґрунтування застосування запобіжного заходу слідчий посилається на необхідність запобігання підозрюваним спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, а також продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.

У судовому засіданні підозрюваний суду пояснив, що не мав наміру закінчувати замах на незакононне заволодіння транспортним засобом, оскільки перебував в стані алкогольного сп`яніння. Вважає, що даний злочин, який йому інкримінують (ч.3 ст.15, ч.2 ст.289 КК України), не скоював, а тому просить у задоволенні клопотання відмовити.

Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати більш м`який запобіжний захід - домашній ареш або особисте зобов`язання, оскільки слідством не доведена обгрунтована підозра ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.289 КК України; до клопотання не надано належних доказів щодо особи підозрюваного, а також щодо відсутності медичних протипоказань для утримання його під вартою. Крім того, вказував, що слідчий, обгрунтовуючи наявність ризиків, не зазначив на яких саме свідків може впливати підозрюваний, який, між іншим, до отримання клопотання, що розглядається, не володів інформацією про адресу місця проживання потерпілого. Захисник також зауважив на тому, що такі обставини як відсутність роботи, та притягнення до кримінальної відповідальності в минулому не можуть свідчити про наміри переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_1 має постійне місце проживання, що підтверджується протоколом допиту свідка. Також адвокат наголосив, що строк покарання за злочин, передбачений ч.3 ст.15, ч.2 ст.289 КК України, органом досудового слідстава визначено з недотритманням вимог ст. 86 КК України.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, адвоката, дослідивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 19.10.2020 близько 13:30 год. ОСОБА_1 , перебуваючи на автодорозі М-21 «Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільськ», на узбіччі дороги, між селами Перемога та Туча Козятинського району Вінницької області, за 402 метра до кілометрового стовпчика «252», виявив легковий автомобіль ВАЗ-2103 коричневого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , 1983 року випуску, номер шасі: НОМЕР_2 , який належав ОСОБА_2 . Після цього останній, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, підійшов до вказаного автомобіля де, за допомогою каміння, яке віднайшов поруч, розбив скло у дверцятах водія, відчинив двері та сів за кермо автомобіля. Далі ОСОБА_1 зірвав пластикові накладки із замка запалення, вирвав проводку з групи контактів замка запалення та, з`єднавши їх між собою, намагався завести двигун даного автомобіля з метою зникнення на ньому з місця скоєння кримінального правопорушення, штовхаючи його своєю фізичною силою з місця, просунув автомобіль на відстань 9,30 метра від місця, де залишав його власник. Однак ОСОБА_1 свої злочинні дії до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, а саме - у зв`язку з тим, що не зміг завести двигун автомобіля.

Також ОСОБА_1 у бардачку даного автомобіля віднайшов та таємно викрав чоловічу сумочку «барсетку» коричневого кольору з надписом «Darrul» у якій знаходились грошові кошти в сумі 115 гривень, мобільний телефон «SMARTEX P600» у корпусі чорного кольору, imei1: НОМЕР_3 , imei2: НОМЕР_4 з вставленою сім-картою мобільного оператора «Водафон», USB - шнур чорного кольору «Golf» та зовнішній носій інформації «Флеш карта Verbatim 32 GB» чорного кольору.

19.10.2020 о 18:39 год. за підозрою у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень СВ Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ч. 2 ст. 208 КПК України.

20.10.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.2 ст.289, ч.2 ст.185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що причетність ОСОБА_1 до скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.2 ст.289, ч.2 ст.185 КК України, підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.289 КК України, судом відхиляються, оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

З наданих матеріалів клопотання вбачається обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.3 ст.15, ч.2 ст.289, ч.2 ст.185 КК України, яка підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду місця події, протоколами допиту потерпілого та свідка. Крім того, у судовому засіданні підозрюваний не заперечував абсолютної непричетності до злочинів, які йому інкримінуються, посилаючись лише на добровільну відмову від закінчення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Отже, фактів та інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаних вище кримінальних правопорушень у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.

Виходячи з практики ЄСПЛ, обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

Один із злочинів, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , є тяжким.

Наявність підстави «існування ознак тяжкого злочину» у практиці Європейського суду прав людини збігається з підставою «суворості передбаченого покарання». Ця підстава не може бути застосованою самостійно без інших підстав позбавлення особи свободи. У справі «Ілійков проти Болгарії» Суд зауважив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, їх наслідки, тяжкість покарання за злочини, у вчиненні яких оголошено підозру, сукупність установлених даних, зокрема вагомість доказів про вчинення підозрюваним інкримінованих йому злочинів, та дані про його особу, а також те, що за попередньою кваліфікацією ОСОБА_1 не закінчив свій злочинний намір з причин, що не залежали від його волі, не має постійної роботи або міцних соціальних зв`язків, постійного місця проживання, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності та був засуджений за вчинення злочинів, направлених проти власності громадян, злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспортних засобів, злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, та знову обвинувачується у вчиненні злочинів в період іспитового строку, є підстави вважати про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого у даному кримінальному провадженні, а також продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.

При цьому стороною захисту не наведено аргументів з посиланням на належні та допустимі докази щодо наявності обставин, зокрема медичних протипоказань, що невиправдовують подальше тримання під вартою обвинуваченого. Доводи на спростування обставин переховування обвинуваченого від суду також підлягають відхиленню з урахуванням зазначених вище обставин та характеризуючих даних особи підозрюваного.

Суд враховує, що при розгляді клопотання про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (п. 80 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Марченко проти України»).

Докази, надані органом досудового слідства вказують на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. ст. 177, 182,183,193,194,196,197 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначити заставу в розмірі 84080 (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят) гривень 00 коп., після внесення якої підозрюваний ОСОБА_1 звільняється з-під варти під заставу.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152; банк отримувача ДКСУ, м. Київ, ГУДКСУ у Вінницькій області; код банку отримувача (МФО) 820172 ; рахунок отримувача UA688201720355219002000000401, призначення платежу: запобіжний захід- застава.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Вінницької установи виконання покарань УДПтС України у Вінницькій області (№1).

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Вінницької установи виконання покарань УДПтС України у Вінницькій області (№1) негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Уповноважена службова особа Вінницької установи виконання покарань УДПтС України у Вінницькій області (№1) у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_1 зобов`язана роз`ясняти його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Покласти на ОСОБА_1 обов`язок у разі внесення застави прибувати на виклики уповноважених осіб органу досудового слідства та суду; не залишати без дозволу слідчого чи суду місце проживання - АДРЕСА_1 в період з 20 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. наступного дня та повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та навчання, носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали суду становить 60 днів до 19.12.2020 включно.

Виконання ухвали покласти на працівників Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному ОСОБА_1 , прокурору, слідчому.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів до Вінницького апеляційного суду.

Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання.

Слічий суддя І.М. Кучерук