Постанова № 9233999, 01.03.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 березня 2010 р.                                                                                 № 2-а- 336/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Перцової Т.С.

секретаря - Ульященко Л.М.,

за участю представників сторін:

позивача - Артюха Ю.В., Шкребця Є.Ф.,

відповідача - Кондратовича Д.О., Плескач І.С., Сірої Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

          Позивач –Відкрите акціонерне товариство „Харківська ТЕЦ-5” (надалі –ВАТ „Харківська ТЕЦ-5”) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області (надалі –Дергачівська МДПІ, відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, які були прийняті судом, просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.12.2009 р. №0000822310/0 про визначення позивачеві податкового зобов’язання з податку на прибуток в загальному розмірі 8658154,80 грн., в т.ч. за основним платежем –4554147,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –4104007,80 грн.

Представники позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд їх задовольнити. Вважають, що твердження відповідача про завищення ВАТ «Харківська ТЕЦ-5» валових витрат за ІV квартал 2008 р. при відображенні операції з придбання природного газу від ДК „Газ України НАК „Нафтогаз України” у червні 2008 р. на суму 18005589,00 грн. є хибним, оскільки базується на невірному застосуванні положень пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України „Про оприбуткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 p. № 283/97-ВР (далі –Закон № 283/97-ВР) щодо права позивача збільшити валові витрати за першою подією, а саме за датою оприбуткування платником податку природного газу. Зазначають, що віднесення до валових витрат вартості цього природного газу відбулося із запізненням у зв’язку з помилкою, допущеною у бухгалтерському обліку підприємства, яка була виявлена та виправлена (оприбутковано придбаний у ДК «Газ України» природний газ) лише у грудні 2008 року. За таких обставин, вважають, що ВАТ «Харківська ТЕЦ-5» було правомірно віднесено до складу валових витрат вартість придбаного у ДК «Газ України» природного газу в сумі 18005589,00 грн. у ІV кварталі 2008 року –по даті оприбуткування товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, представники позивача вважають довільним тлумаченням положень Закону № 283/97-ВР твердження ДПІ про те, що ВАТ “Харківська ТЕЦ-5” повинно було, врахувавши до складу валових доходів суму безнадійної заборгованості по зобов`язаннях з ТПО „Харківкомунпромвод”, НПП „Хартрон-енерго ЛТД”, ТОВ „Стандарт новація нова”, ПП „Іко Строй”, Дергачівським комунальним підприємством теплових мереж, одночасно зменшити суму валових витрат на суму оприбуткованого товару. Наполягають на правомірності включення позивачем до складу валових витрат у минулих податкових періодах (по даті оприбуткування товарно-матеріальних цінностей) вартості придбаних у вказаних контрагентів товарів і послуг. Твердження відповідача про необхідність зменшення вказаних валових витрат за рахунок списання безнадійної кредиторської заборгованості по даті включення включення останньої до складу валових доходів вважають безпідставним, оскільки за змістом Закону № 283/97-ВР таке коригування призвело б до подвійного оподаткування.

Враховуючи викладене, висновок акту перевірки про завищення позивачем валових витрат на загальну суму 18329421 грн. вважають необґрунтованим та таким, що ґрунтується на довільному тлумаченні ДПІ положень Закону № 283/97-ВР, а податкове повідомлення-рішення № 0000822310/0 від 01.12.2009 р. про донарахування позивачеві податку на прибуток підприємств – таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач в наданих до суду письмових запереченнях та його представники у судовому засіданні проти позовних вимог заперечували в повному обсязі. Наполягають на тому, що витрати ВАТ „Харківська ТЕЦ-5” з придбання природного газу у ДК «Газ України» в сумі 18005589 грн. не підлягають включенню до складу валових витрат як такі, що не пов`язані з господарською діяльністю позивача, оскільки оплачений покупцем природний газ в обсязі 14508,000 тис. куб.м. не було поставлено фактично. У зв`язку з тим, що позивачем у червні 2008 року було віднесено до складу валових витрат вартість природного газу в обсязі 14508,000 тис. куб.м., придбаного у ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО», який, на думку перевіряючих, було використано для виробництва електроенергії, стверджують, що позивачем було двічі включено до складу валових витрат вартість одного і того ж газу, внаслідок чого допущено завищення валових витрат на 18005589 грн.

Крім того, вказують, що вартість товарів та послуг, придбаних позивачем у ТПО «Харківкомунпромвод», ТОВ «Стандарт новація нова», ПП «Іко строй», НПП «Хартрон-Енерго ЛТД», Дергачівського комунального підприємства теплових мереж не підлягає до складу валових витрат, оскільки не відповідає визначенню останніх, наведеному в п. 5.1 ст. 5 Закону № 283/97-ВР, у зв`язку з тим, що позивачем не було проведено компенсації вартості цих товарів та послуг і, як наслідок, не понесено фактичних витрат. Вважають, що безнадійна заборгованість позивача перед зазначеними контрагентами набула статусу безповоротної фінансової допомоги. За таких обставин, наполягають на обов`язку позивача зменшити валові витрати одночасно з включенням сум безповоротної фінансової допомоги до валових доходів. Враховуючи викладене, вважають правомірним висновок акту перевірки про завищення ВАТ «Харківська ТЕЦ-5» валових витрат на суму 323832,0 грн.

Підсумовуючи викладене, наполягають на відсутності підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення та просять відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

В період з 30.09.2008 р. по 27.10.2009 р. фахівцями Дергачівської МДПІ на підставі направлень від 29.09.2008 р. №217, від 27.10.2008 р. №248 була проведена планова виїзна перевірка ВАТ „Харківська ТЕЦ-5” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2009. За результатами даної перевірки був складений акт від 17.11.2009 р. №1022/23-104/05471230 (далі – акт від 17.11.2009 p.).

Перевіркою встановлено порушення ВАТ «Харківська ТЕЦ-5» п.5.1 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» –завищення валових витрат на суму 18329421 грн., в т.ч. за ІІІ квартал 2008 року на суму 210998,0 грн., за ІV квартал 2008 року на суму 18005589 грн., за І квартал 2009 року в сумі 103237,0 грн., за ІІ квартал 2009 року –9597,0 грн.

На підставі висновків акту від 17.11.2009 p. відповідачем 01.12.2009 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000822310/0 про визначення позивачеві податкового зобов’язання з податку на прибуток в загальному розмірі 8658154,80 грн., в т.ч. за основним платежем –4554147,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –4104007,80 грн.

Судом встановлено, що висновок ДПІ про завищення позивачем валових витрат на загальну суму 18329421 грн. і, як наслідок, заниження належного до сплати податку на прибуток підприємств на суму 455414,0 грн. зроблено на підставі твердження про безпідставне віднесення до складу валових витрат вартості товарно-матеріальних цінностей та послуг, отриманих від ТПО «Харківкомунпромвод», ТОВ «Стандарт новація нова», ПП «Іко строй», НПП «Хартрон-Енерго ЛТД», Дергачівського комунального підприємства теплових мереж, які набули статусу безнадійної заборгованості, а також сум, сплачених в рахунок оплати поставки природного газу ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», які відповідач не вважає такими, що пов`язані зі здійсненням господарської діяльності ВАТ «Харківська ТЕЦ-5».

Перевіркою встановлено, що ВАТ „Харківська ТЕЦ-5” в ІІІ кварталі 2008 року, у І та ІІ кварталах 2009 року самостійно включено до складу валових доходів безнадійну заборгованість на загальну суму 323832,0 грн. по зобов`язаннях з ТПО «Харківкомунпромвод», ТОВ «Стандарт новація нова», ПП «Іко строй», НПП «Хартрон-Енерго ЛТД» та Дергачівським комунальним підприємством теплових мереж, по яким минув строк позовної давності, який відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України встановлюється в три роки.

Суд зазначає, що висновок відповідача про завищення валових витрат на суму 323832,0 грн. зроблено у зв’язку з тим, що позивач при включенні вказаної суми до складу валового доходу не зменшив одночасно суму валових витрат за відповідний період на суму оприбуткованого товару, оскільки ним фактично не понесено витрат відповідно до п.5.1. ст.5 Закону №283/97-ВР.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Відповідач, вказуючи на те, що ВАТ „Харківська ТЕЦ-5” не розрахувалось із своїми контрагентами на суму 323832,0 грн., стверджує, що у зв’язку зі спливом терміну позовної давності, нестягнута сума у розмірі 323832,0 грн. набула статусу безповоротної фінансової допомоги.

Виходячи зі змісту підпункту 1.22.1 п.1.22. ст.1 Закону №283/97-ВР під безповоротною фінансовою допомогою слід розуміти суму заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Згідно до ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Судом встановлено, що позивач не заперечує проти висновку відповідача про закінчення терміну позовної давності і також вважає суму у розмірі 323832,0 грн. безповоротної фінансовою допомогою.

Однак, при цьому не погоджується з визначенням ДПІ порядку відображення таких операцій в податковому обліку ВАТ „Харківська ТЕЦ-5”.

Так, збільшивши склад валового доходу в ІІІ кварталі 2008 року, І та ІІ кварталах 2009 р. за рахунок включення до нього безнадійної заборгованості в сумі 323832,0 грн. грн. позивач одночасно не зменшив валові витрати, що, на думку ДПІ, призвело до заниження податку на прибуток.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, валовий доход – загальна суму доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до вимог абз. „1” пп..4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, валовий доход включає: доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Датою збільшення валового доходу в разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед таким бюджетом (пп. 11.3.5 п.11.3 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”).

Пунктом 3.1 ст.3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно п.4.3 цього Закону на:

а) суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

б) суму амортизаційних відрахувань нарахованих згідно із статтями 8, 9 цього Закону.

Відповідно до положень п.5.1. ст.5 Закону №283/97-ВР валові витрати виробництва та обігу визначено як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Суд зауважує, що наполягаючи на зменшенні валових витрат, ДПІ вказує період оприбуткування товару, тобто період включення суми у розмірі 323832,0 грн. до складу валового доходу.

З огляду на це, суд зазначає, що сумою, яка повинна бути включена позивачем до складу валового доходу, сума у розмірі 323832,0 грн. стала тільки після набуття нею статусу безповоротної фінансової допомоги (ІІІ квартал 2008 р., І та ІІ квартали 2009 р.). Тобто, під час включення до складу валових витрат сума у розмірі 323832,0 грн. підтверджувала, і ця обставина не заперечується відповідачем, нараховані суми витрат протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Беручи до уваги, що положеннями пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону №334/94-ВР визначено саме порядок формування доходів, а не витрат, та не закріплено обов’язку платника податку, як це помилково тлумачить відповідач, одночасно зі збільшенням у спірних правовідносинах валового доходу зменшувати на цю ж суму валові витрати, суд вважає висновок відповідача в акті перевірки про порушення ВАТ „Харківська ТЕЦ-5” при здійсненні своєї господарської діяльності пп. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” неправомірним. Крім того, проведення позивачем коригування валових витрат у такий спосіб призвело б до подвійного оподаткування.

Таким чином, відсутні підстави для висновку ДПІ про завищення позивачем валових витрат у ІІІ кварталі 2008 року на суму 210998,0 грн., у I кварталі 2009 року на суму 103237,0 грн., у ІІ кварталі 2009 року –9795,0 грн.

Судом встановлено, що висновок акту перевірки про завищення позивачем валових витрат ґрунтується на твердженні відповідача про подвійне включення до складу валових витрат вартості газу, придбаного у ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” у червні 2008 р. в сумі 18005589 грн. Суд не може погодитись з таким твердженням відповідача з наступних підстав.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону №334/94-ВР встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку –день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) –дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Судом з’ясовано, що між ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (Постачальник) та ВАТ «Харківська ТЕЦ-5» (Покупець) було укладено договір поставки природного газу № 294-06/08-813 від 27 червня 2008 року, за умовами якого позивачем було одержано 14508,0 тис. куб. м. газу по ціні 934,70 грн., про що складено акт прийому-передачі природного газу від 30 червня 2008 року на суму 21606706,37 грн., в т.ч. ПДВ –3601117,73 грн. Вказаний газ від постачальника до покупця транспортувався закритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз», про що свідчить відбиток печатки данного підприємства на акті прийому-передачі, копію якого надано до матеріалів справи.

Оплата природного газу, поставленого на адресу позивача ДК «Газ України», була проведена 18.11.2009 року.

За результатами поставки природного газу ДК «Газ України» позивачем було віднесено до складу валових витрат 18005589,00 грн. по другій з подій, передбачених пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону № 283/97-ВР в якості дати збільшення валових витрат – по даті оприбуткування підприємством отриманого природного газу (грудень 2008 року).

Крім того, 29.01.2008 року між ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» (Постачальник) та ВАТ «Харківська ТЕЦ-5» (Покупець) було укладено договір № 156/77/Т-08/61 на постачання природного газу, згідно умов якого постачальник зобов`язаний передати покупцеві газ в обсязі 575000000 куб. м. протягом періоду з 01 лютого 2008 року по 31 грудня 2011 року включно, ціна поставленного газу визначається згідно додаткових угод до договору на кожний місяць поставки. Приймання-передача поставленного газу було оформлено актом приймання-передачі газу.

Так, 30 червня 2008 року ВАТ «Харківська ТЕЦ-5» та ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» було складено акт № РНг-002289, відповідно до якого Продавець передав, а Покупець прийняв 14508,000 тис. куб.м. природного газу на загальну суму 19902027,97 грн., в т.ч. ПДВ –3317004,66 грн.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що фактичного транспортування та одержання газу позивачем не відбулося, про що свідчить і відсутність на акті прийому-передачі партії природного газу від 30.06.2008 року відбитку печатки газотранспортної організації. Вказана обставина, з врахуванням положень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу, затверджених наказом Держкомпідприємництва від 30.09.2005 р. № 89 та постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 30.09.2005 р. № 859, а також постанови НКРЕ від 21.06.2007 р. № 812 „Про затвердження тарифів на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для ВАТ „Харківміськгаз”, які були чинними на момент постачання природного газу, свідчить про те, що зазначений природний газ не був доставлений (транспортований) до ВАТ „Харківська ТЕЦ-5”.

Як зафіксовано в акті перевірки та не заперечується представниками відповідача, ВАТ «Харківська ТЕЦ-5» було оплачено вартість газу згідно акту прийому-передачі від 30.06.2008 року в сумі 19902027,97 грн., оскільки внесення попередньої оплати за газ обумовлено договором № 156/77/Т-08/61 від 29.01.2008 року. Вказана обставина підтверджується платіжними дорученнями №3656 від 09.06.2008 р., №3689 від 10.06.2008 р., №3709 від 11.06.2008 р., №3714 від 11.06.2008 р., №3756 від 12.06.2008 р., №3855 від 13.06.2008 р., №3876 від 17.06.2008 р., №4121 від 27.06.2008 р., №3657 від 09.06.2008 р., №3690 від 10.06.2008 р., №3710 від 11.06.2008 р., №3715 від 11.06.2008 р., №3766 від 12.06.2008 р., №3856 від 13.06.2008 р., №3877 від 17.06.2008 р., №4122 від 27.06.2008 р., і не заперечується відповідачем. Частина вартості оплаченого природного газу в розмірі 16585023,31 грн. була віднесена до складу валових витрат по першій з подій, передбачених пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону № 283/97-ВР – даті списання грошових коштів з рахунку покупця.

Слід також зазначити, що придбання ВАТ «Харківська ТЕЦ-5» природного газу в межах здійснення власної господарської діяльності відповідачем не заперечується.

Як вбачається з акту перевірки, позивачем було одержано 14508,00 тис. куб.м. природного газу від ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО», який позивачем було використано в межах господарської діяльності – для вироблення електричної енергії в кількості 74007 тис. кВт/год.

Проте, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів факту одержання ВАТ «Харківська ТЕЦ-5» та використання у господарській діяльності газу в кількості 14508,00 тис. куб.м., поставленого саме ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО», як не надано і доказів того, що позивачем не було фактично одержано газ від ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України».

Суд зауважує, що відповідачем було зроблено висновок про подвійне включення до складу валових витрат вартості одного і того ж газу ігноруючи письмові пояснення посадових осіб позивача від 03.03.2009 року, згідно яких в червні 2008 року ВАТ «Харківська ТЕЦ-5» помилково було проведено в бухгалтерському обліку газ, отриманий від ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» по рахунку 2034 «Виробничі запаси/паливо, газ» та не враховано в бухгалтерському обліку природний газ, отриманий від ДК «Газ України». Вказана помилка була виявлена у грудні 2008 року, внаслідок чого було проведено сторнування по кредиту рахунку 6315 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в частині розрахунків за природний газ із ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» та по дебету рахунку 2034 «Виробничі запаси/паливо, газ», і вартість природного газу, отриманого від ДК «Газ України», була віднесена до складу валових витрат лише у грудні 2008 року, після оприбуткування підприємством фактично отриманого газу.

Відповідно до п. 2.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143 встановлено право платника податку, в випадку виявлення помилки в обрахуванні податку в минулих податкових періодах, викласти відповідні уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені.

ВАТ „Харківська ТЕЦ-5” виправила відповідну помилку щодо включення до складу валових витрат вартості природного газу, отриманого в червні 2008 р. від ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 12 місяців 2008 р., копію якої надано до матеріалів справи.

За таких обставин, ВАТ „Харківська ТЕЦ-5” правомірно віднесла до складу валових витрат вартість природного газу в розмірі 18005589,00 грн., отриманого від ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” виходячи з першої події - дати оприбуткування отриманого природного газу – грудень 2008 р. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на момент судового розгляду ВАТ „Харківська ТЕЦ-5” здійснило перерахування грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за договором №294-06/08-813/396 від 27.06.2008 р. в повному обсязі відповідно до платіжних доручень №001, № 002 від 18.11.2009 р. та № 003 від 21.12.2009 р.

Не можуть бути взятими до уваги посилання відповідача на те, що договір №294-06/08-813/396 від 27.06.2008 р. було отримано ВАТ „Харківська ТЕЦ-5” лише в листопаді 2008 р., оскільки відповідач не доводить належними доказами, що вказаний договір було отримано позивачем саме в цей період, в будь-якому випадку дата отримання договору, на яку посилається відповідач, передувала включенню до валових витрат вартості отриманого природного газу. Те ж саме стосується посилання відповідача на ту обставину, що акт приймання-передачі природного газу, який датовано 30.06.2008 р., з боку ВАТ „Харківська ТЕЦ-5” було підписано лише 12.11.2008 р.

Відповідно до ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 р. № 509-XII визначені функції міжрайонних державних інспекцій, а відповідно до ст. 11 цього закону визначені права органів державної податкової служби. Виходячи з наведених норм, у Дергачівської МДПІ під час виконання функцій контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) відсутні повноваження аналізувати виробничу діяльність платників податків, їх виробничі потужності та технологічні цикли.

Підсумовуючи викладене, суд вважає безпідставним висновок акту перевірки про завищення позивачем валових витрат на суму 18005589 грн. у ІV кварталі 2008 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення від 01.12.2009 р. №0000822310/0 про визначення позивачеві податкового зобов’язання з податку на прибуток в загальному розмірі 8658154,80 грн., в т.ч. за основним платежем –4554147,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –4104007,80 грн., належним чином не довів.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб’єктом владним повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

На підставі ч.1 ст.94 КАС України суд повертає сплачене державне мито у розмірі 3,40 грн.

Керуючись ст. 8 Конституції України, ст.ст.4, 8, 17, 50, 94, 161-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області № 0000822310/0 від 01.12.2009 р. про визначення позивачеві податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі - 8658154,80 грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 4554147,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4104007,80 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ "Харківська ТЕЦ-5", код 05471230 державне мито у розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова у повному обсязі виготовлена та підписана 05.03.2010 р.

Суддя                                                                                           Т.С. Перцова