Ухвала суду № 92339756, 20.10.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-з/759/231/20

ун. № 759/17648/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року м. Київ

суддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії, подану до пред`явлення позову -

В С Т А Н О В И В:

19.10.2020 року заявник звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову, у якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- заборони Києво-Святошинській районній раді Київської області укладати контракт із новопризначеним генеральним директором комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області»

- заборони усім без виключення державним реєстраторам юридичних осіб, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, акредитованим суб`єктам, Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України проводити реєстраційні дії щодо відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про керівника комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» (35040707), у тому числі, але не виключно, скасовувати реєстраційні дії щодо відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, стосовно керівника комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» (35040707).

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 вже близько восьми років є головним інженером Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області», який був переведений па зазначену посаду наказом №236/1-ОС від 16.11.2012 року.

03 вересня 2020 року наказом КП «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області» №54/1 ОС ОСОБА_1 надано право підпису матеріалів технічної інвентаризації та довідок, що виготовляються на основі проведення такої інвентаризації та право підпису вихідної кореспонденції, що надається підприємством з 07.09.2020 року. Відтак, з 03 вересня 2020 року, Заявник, в силу свого досвіду (перебування на посаді головного інженера вже близько 8 років) на підставі зазначеного Наказу фактично виконував ряд обов`язків генерального директора.

Водночас, заявнику стало відомо, що на черговій сорок восьмій сесії районної ради VII скликання 03 вересня 2020 року Києво-Святошинською районною радою прийнято рішення, яким вирішено звільнити ОСОБА_2 із посади генерального директора КП «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» №742-48-УІІ.

В той же день, Києво-Святошинською районною радою одночасно прийнято рішення про призначення ОСОБА_3 на посаду генерального директора комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво- Святошинської районної ради Київської області» від 03 вересня 2020 року №743-48-УІІ. Відповідно до такого рішення ОСОБА_3 призначено на підставі заяви ОСОБА_3 від 03.09.2020 року.

При цьому, вказані питання щодо звільнення ОСОБА_2 та призначення ОСОБА_3 попередньо на розгляд сесії не виносилися, у розпорядженні Києво- Святошинської районної ради Київської області від 21.08.2020 року «Про скликання чергової сорок восьмої сесії районної ради VII скликання» немає жодної інформації про включення зазначених питань до порядку денного, вказані питання фактично винесено «з голосу» в день прийняття оскаржуваних рішень.

В подальшому, 04 вересня 2020 року Києво-Святошинські районна рада області прийняла:

-розпорядження «Про звільнення ОСОБА_2 з посади генерального директора Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Кисво-С вятошинської районної ради Київської області» від 04 вересня 2020 року .Vтр: Вказаним розпорядженням звільнено ОСОБА_2 з посади згідно п.9 ч.І ст. 36 КЗпП України з 04.09.2020 року, достроково розірвати контракт №7/3 від 25 липня 2018 року. Підстава: рішення Києво-Святошинської районної ради від 03 вересня 2020 року №742-48-\'ІІ.

-розпорядження «Про призначення генерального директора Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» ОСОБА_3. від 04 вересня 2020 року №95-ктр. Вказаним розпорядженням вирішено призначити ОСОБА_3 на посаду генерального директора КП «БТІ Києво-Святошинської районної ради» 07 вересня 2020 року. Підстава: заява ОСОБА_3 від 03.09.2020 року.

Заявник ОСОБА_1 вважає, що таке раптове та таємне призначення на посаду ОСОБА_3 (особи, яка раніше взагалі не працювала у КП «БТІ Києво- Святошинської районної ради Київської області») фактично позбавило заявника можливості висунути свою кандидатуру на зазначену посаду.

Позивач вказує, що Києво-Святошинською районною радою Київської області було порушено процедуру призначення нового генерального директора КП «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» та створено неоднакові умови для потенційних кандидатів на зазначену посаду, чим грубо порушено права Заявника.

У заяві про забезпечення позову заявник зазначає про свій намір звернутися до Святошинського районного суду м. Києва із позовною заявою про визнання протиправними та скасування рішення Києво-Святошинської районної ради Київської області «Про призначення генерального директора Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» від 03 вересня 2020 року №743-48-УІІ та розпорядження Києво- Святошинської районної ради Київської області «Про призначення генерального директора Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво- Святошинської районної ради Київської області» ОСОБА_3. від 04 вересня 2020 року №95-к/тр.

З цих підстав просить суд заяву про забезпечення позову задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Відповідно ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

У відповідності до вимог ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Види забезпечення позову визначені положеннями ч.1ст. 150 ЦПК України.

Дослідивши доводи заявника щодо необхідності забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України передбачає, що заява про забезпечення позову має містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно існує спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача. Таким чином усуваються утруднення і неможливість виконання судового рішення.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів забезпечення позову може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Підставою забезпечення позову є доводи заявника про те, що існують ризики щодо укладення контракту із новопризначеним генеральним директором Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» та внесення змін до ЄДРЮОФОПГФ про керівника, що в подальшому призведе до ускладнення реального виконання судового рішення у справі.

Суд відзначає, що у даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

При цьому, суд враховує чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Відповідно до ч.10 ст.150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Разом з тим, у заяві про забезпечення позову заявник зазначає, що на момент подання заяви про забезпечення позову контракт із ним достроково не розірвано, запис про звільнення у трудову книжку не занесено.

Отже, суд вважає, що вимога заявника (позивача) про забезпечення позову шляхом заборони усім без виключення державним реєстраторам юридичних осіб, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, акредитованим суб`єктам, Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України проводити реєстраційні дії щодо відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про керівника комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» (35040707), у тому числі, але не виключно, скасовувати реєстраційні дії щодо відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, стосовно керівника комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» (ідентифікаційний код юридичної особи: 35040707), підлягає задоволенню з метою уникнення в подальшому утруднення чи неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Натомість, заявнику ОСОБА_1 слід відмовити у забезпеченні позову в частині заборони Києво-Святошинській районній раді Київської області укладати контракт із новопризначеним генеральним директором комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області», оскільки такий вид заходу забезпечення позову може призвести до негативних наслідків, а саме порушення прав інших осіб, а також буде фактично вирішенням спору по суті.

Враховуючи те, що існує прямий зв`язок між предметом спору і заходами забезпечення позову, які, на думку суду, є цілком адекватними та спрямованими на попередження порушень прав і охоронюваних законом інтересів заявника, тому, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково.

При цьому, постановляючи ухвалу про забезпечення позову суд не ухвалює фактично рішення без розгляду справи по суті, а лише вчиняє процесуальні дії, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до ч.7 ст.153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що заявником були надані достатні докази обставин щодо необхідності докладання значних зусиль та витрат для захисту цих інтересів у майбутньому в разі задоволення позову. Забезпечення позову буде ефективним засобом захисту (поновлення) порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

У рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При розгляді справи "Каіч та інші проти Хорватії" в рішенні від 17 липня 2008 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини прийшов до висновку, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Таким чином, перевіривши зазначені в заяві про забезпечення позову доводи та з`ясувавши обставини справи, а також оцінивши докази, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову слід задовольнити частково.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану до пред`явлення позову - задовольнити частково.

Заборонити усім без виключення державним реєстраторам юридичних осіб, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, акредитованим суб`єктам, Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України проводити реєстраційні дії щодо відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про керівника комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» (35040707), у тому числі, але не виключно, скасовувати реєстраційні дії щодо відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, стосовно керівника комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» (ідентифікаційний код юридичної особи: 35040707).

Решту вимог заяви залишити без задоволення.

Роз"яснити ОСОБА_1 , що він повинен пред`явити позов протягом десяти днів.

Відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом. Строк пред`явлення ухвали до виконання в межах строків, визначених Законом України «Про виконавче провадження» для пред`явлення виконавчого документа.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Інформація про стягувача: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Чемеровецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Інформація про боржника: Києво-Святошинська районна рада Київської області, ідентицікаційний код ридичної особи: 04054748, адреса місцезнаходження юридичної особи: вул. Янтарна, 12, місто Київ, 03170

Копію даної ухвали направити заявнику для пред`явлення до виконання та сторонам для відома.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали до Київського апеляційного суду або через Святошинський районний суд м. Києва.

Суддя: Шум Л.М.