Ухвала суду № 92339473, 20.10.2020, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 726/700/20

Номер провадження 2/725/639/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2020 Першотравневий районний суд м.Чернівців в складі:

головуючого судді Стоцька Л. А.

при секретарі: Майстрюк В.О.,

за участю:

представника позивача Ігнат М. І.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом Чернівецької міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування збитків (упущеної вигоди), -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків (упущеної вигоди).

Посилався на те, що Рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 05.10.2018 р. у справі №726/1920/18 за ОСОБА_1 визнано право власності на самочинно побудовану адмінбудівлю за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 464, 10 кв.м. При розгляді зазначеної справи ОСОБА_1 зазначалось, а судом було встановлено, що відсоток адмінбудівлі літ. «Б» складає 100%.

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 26.03.2020 р. відповідачем 07.11.2018 року зареєстровано право власності на згадану будівлю на підставі рішення суду від 05.10.2018 р. у справі №726/1920/18.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, прередбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Відповідач до Чернівецької міської ради чи її структурних підрозділів для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки не звертався. Так само відповідачем не подавалися декларації про готовність закінченого об`єкту до експлуатації, крім того не укладено договір з Чернівецькою міською радою зі сплатою внеску на пайову участь в розвитку інфраструктури міста.

З урахуванням відсутності кошторисної вартості будівництва та невжиттям відповідачем дій по здачі об`єкта в експлуатацію, Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради розраховано розмір пайової участі з урахуванням показника вартості спорудження об`єктів житла для Чернівецької області та становить 424 187, 40 грн.

З врахуванням вище визначеного, зважаючи на те, що відповідач визнав право власності на самочинне будівництво ще 05.10.2018 року, проте не виконав свого зобов`язання щодо укладення договору про пайову участь, а тому тривалий час не вживає заходів по реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, такі дії свідчать про спробу замовника уникнути від виконання обов`язку по сплаті внеску пайової участі до інфраструктури міста, а тому Чернівецька міська рада змушена звернутися з даним позовом до суду.

Просив стягнути з відповідача розмір збитків у вигляді упущеної вигоди та розмір сплаченого судового збору.

У поданому відзиві відповідач вказував, що заяв щодо наміру забудови території до органів місцевого самоврядування та виконавчої влади м. Чернівців не подавав, а відповідно не може бути замовником будівництва.

Також, зазначив, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкту в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури, отже дана норма не порушена, оскільки об`єкт ще не прийнято в експлуатацію, а вигода може вважатися упущеною лише у випадку, якщо архітектурно-будівельною інспекцією буде зареєстровано декларацію про готовність об`єкту до експлуатації без сплати пайового внеску.

Так, згідно Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» договір про пайову участь укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Однак на даний момент об`єкт не прийнятий в експлуатацію, а терміни подачі декларації чи акту готовності об`єкту до експлуатації законотворцем не встановлені.

Просив відмовити в задоволенні позову Чернівецької міської ради.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні підтримав заперечення, викладені у відзиві та вказав, що даний об`єкт не є його власністю, на підтвердження чого надав копії договору купівлі-продажу від 20.06.2019 року та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30.09.2020 року.

Крім того, стверджував, що з 2007 року є фізичною особою-підприємцем, просив в заловоленні позову відмовити.

Суд дослідивши письмові матеріали справи, дійшов до наступного.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватно правових відносин.

За вимогамистатті 1 ГПК України, даний кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Стаття 20 ГПК України регламентує перелік справ, що відносяться до юрисдикції господарських судів. Так, зокрема господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці, а також інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є фізичною особою -підприємцем, згідно наданих податкових декларацій та відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. (а. с.66, 67)

На переконання суду спірні правовідносини виникли у спорі між суб`єктами господарювання.

Оскільки юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу сторін та предмета позовних вимог, тому в силу вимог господарського-процесуального законодавства даний позов має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Відповідно до вимог ст. 255 ч.1 п.1 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. У звязку з вищевикладеним суд приходить до висновку, що провадження по справі необхідно закрити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 255, 259, 260 ЦПК України, ст.ст. 1, 20 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Провадження в цивільній справі за позовною заявою Чернівецької міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування збитків (упущеної вигоди) - закрити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя Першотравневого

районного суду м. Чернівці Стоцька Л. А.