Рішення № 92339358, 15.10.2020, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/579/20

Провадження №2/713/252/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

15.10.2020 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кириляк А.Ю., з участю секретаря Матейчук Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вижниця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -

УСТАНОВИВ:

Представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення боргу кредитором спадкодавця.

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № б/н від 20 вересня 2012 року в сумі 8042,25 грн., як зі спадкоємця померлого боржника.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 20 вересня 2012 року отримав у ПАТ КБ «ПриватБанк» кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позичальник ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 14.03.2017 року.

Зазначають, що спадкоємцем ,яка постійно проживала з спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 ..

Вказана обставина підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідача, де в якості адреси реєстрації зазначено: АДРЕСА_1 .

22.06.2018 позивачем направлена претензія кредитора до Вижницької державної нотаріальної контори.

26.10.2018 позивачем було отримано відповідь від Вижницької ДНК, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого ОСОБА_2 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк».

12.09.2019 до спадкоємця ОСОБА_1 було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій виконано не було.

Станом на дату смерті заборгованість перед банком за кредитним договором б/н від 20 вересня 2012 року з урахуванням внесених коштів становить 7690,75 грн.- заборгованість за простроченим тілом кредита, 351,50 грн.- нарахована пеня за прострочене зобов`язання .

Просив стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором без номера від 20.09.2012 року в сумі 8042,25 грн. та судовий збір .

У судове засідання представник позивача не з`явився, будучи повідомленим про місце, день та годину слухання справи належним чином, в позовній заяві зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення судом. Також у доданому до позовної заяви клопотанні зазначив, що банк підтримує позовні вимоги в повному обсязі, необхідні докази є в матеріалах справи, клопотання та заяви з боку банку відсутні. Проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення судом не заперечує.

У судове засідання відповідач не з`явилася, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про що є відомості в матеріалах справи. Причини своєї неявки суду не повідомила та не подав у встановлений судом строк відзив на позов.

З письмової згоди представника позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що в позові АТ КБ «ПриватБанк» необхідно відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 20 вересня 2012 року отримав у ПАТ КБ «ПриватБанк» кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позичальник ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 14.03.2017 року.

Станом на дату смерті заборгованість перед банком за кредитним договором б/н від 20 вересня 2012 року з урахуванням внесених коштів становить 7690,75 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита, 351,50 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання .

Згідно матеріалів спадкової справи є дружина ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

В заяві ОСОБА_1 наданої державному нотаріусу 12 вересня 2017 році від спадщини відмовилася на користь дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У заяві від 12.09.2017 року , яка знаходиться в матеріалах спадкової справи за № 125/2017 р. ОСОБА_5 прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Про даний факт позивачу було повідомлено листами від 16 червня 2020 року та 18.09.2020 року , про що свідчать поштові повідомлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно ч. 5 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач неодноразово викликався у судові засідання для можливості спростування чи доведення розбіжностей позовної заяви, зміни підстав або предмету позову, однак на виклики направляв заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

На позивача покладений обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів.

Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Заяви позивача про розгляд справи за їх відсутності суд розцінює, як наполегливу вимогу розгляду справи саме до зазначеного відповідача і відсутність наміру його замінити.

Згідно ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України (2004 р.), норми якої кореспондуються зі статтею 51 ЦПК України (в редакції Закону№ 2147-VIІІ, чинній з 15.12.2017 р.). Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Будь-яких клопотань зі сторони позивача про заміну не належного відповідача суду не подано, більше того за заявою позивача останні просять розглядати справу із вимогами до ОСОБА_1 за їхньої відсутності на підставі наданих доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає що в позові АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення боргу кредитором спадкодавця необхідно відмовити , оскільки позов пред`явлено не до належного відповідача.

Питання щодо розподілу судових витрат між сторонам суд вирішує згідно ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1054 ЦК України, ст.ст. 13, 51, 263- 265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В позові АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Вижницький районний суд до Чернівецького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А. Ю. Кириляк