Постанова № 9233623, 02.03.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2010 р. № 2-а- 828/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабаєва А.І.

при секретарі судового засідання Кондратюк І.О.

за участі: прокурора Кузьміна А.В. (посвідчення № 713 видане 24.04.2007 року);

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до військової частини А 1451 про визнання бездіяльність неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Військовий прокурор Харківського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини А 1451 в якому після уточнення позовних вимог, просить суд визнати бездіяльність військової частини А 1451 щодо невиплати допомоги на оздоровлення за 2009 рік неправомірною та зобов'язати відповідача виплатити заборгованість ОСОБА_1 з матеріальної допомоги на оздоровлення за 2009 рік у розмірі 1197,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне. Позивач проходить військову службу у військовій частині А 1451, має військове звання - старшого солдата. 20 липня 2009 року командиром військової частини А 1451 було видано наказ №153, яким передбачено виплату позивачеві грошової допомоги на оздоровлення. Вказана грошова допомога на оздоровлення була нарахована працівниками фінансово-економічного відділу військової частини А 1451 та частково виплачена, сума заборгованості становить 1197,00 грн.

Військовий прокурор в судове засідання прибув, просив суд задовольнити змінений позов.

Позивач у судове засідання не прибула, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач, військова частина А 1451 проти позову заперечувала та зазначила, що військова частина є розпорядником бюджетних коштів третього ступеня. Також, зазначила, що кошти на відповідні виплати до військової частини не надходили.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав клопотання про слухання справи без участі представника.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку військового прокурора, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходить військову службу в Збройних Силах України, є військовослужбовцем військової частини А 1451, має військове звання старшого солдата, займає посаду радіотелеграфіста вузла зв'язку.

17.07.2009 року позивач подав рапорт з проханням клопотати перед вищестоящим командуванням про надання чергової відпуски та виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік, що підтверджується копією рапорту (а.с.6).

Наказом командира військової частини А 1451 за № 153 від 20 липня 2009 року старшому солдату ОСОБА_1 було призначено до виплати грошову допомогу на оздоровлення, що підтверджується витягом з наказу (а.с.5).

Судом встановлено, що зазначена матеріальна допомога на оздоровлення позивачеві виплачена частково, сума боргу становить 1197,00 грн.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, витрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входить: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійних характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до п. 30.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженої наказом Міністра оборони України №260 від 11.06.2008 року (надалі Інструкція) особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, у разі вибуття в щорічну основну відпустку виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Грошова допомога для оздоровлення підлягає виплаті військовослужбовцям, яким надана щорічна основна відпустка, тривалість якої визначена відповідно до законодавства України.

Судом встановлено, що наказ командира військової частини А 1451 за №153 від 20 липня 2009 року щодо виплати позивачеві допомоги на оздоровлення за 2009 рік у розмірі 1197,00 грн. не скасований, є чинним, позивач вимагав виплатити йому суму передбаченої до сплати але виплата суми заборгованості здійснена була лише частково, а тому зазначена виплата підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що не виконання відповідачем своїх обовязків щодо виплати позивачеві допомоги на оздоровлення, отримання якої передбачено діючим законодавством, призводить до звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод позивача, а тому, бездіяльність відповідача не може вважатися законною і обґрунтованою.

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", наказом Міністерства оборони України "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деякім іншим особам" № 260 від 11.06.2008 року, ст.9, ст.11, ст.158, ст.160, ст.163, ст.185, ст.186, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до військової частини А 1451 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати бездіяльність військової частини А 1451 щодо невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2009 рік - неправомірною.

Зобов'язати військову частину А 1451 (м. Харків, вул. Дерев'янко, 3, код ЄДРПОУ 08208941) виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 1197 (одна тисяча сто дев'яносто сім) грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі зави про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст постанови виготовлений 05.03.2010 року.