Рішення № 92333277, 20.10.2020, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/474/20

Провадження № 2/506/148/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2020 року смт Окни

Красноокнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бурдинюк О.С.

секретаря Гушкана Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Окни цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна перемоги, 50, р/р НОМЕР_1 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,

Встановив:

20.08.2020 року АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (далі - ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" або Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача заборгованість станом на 15.07.2020 року на загальну суму 41288,21 грн., з них: 16093,36 грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 5621,43 грн. -заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦПК України, 19573,42 грн. - нарахована пеня, а також судові витрати у розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою від 26.08.2020 року відкрито провадження по даній справі.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідач звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву б/н від 15.05.2013 року, на підставі якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua. складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві, копії Витягу з «Умов та правил надання банківських послуг» та Витягу з «Тарифів Банку» додаються до позовної заяви. При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua. згідно яких обслуговується відповідач. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 10000 грн. Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідно до п. 2.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язаний погашати заборгованість по кредиту, відсотках за його користування, по перевитратах кредитного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. Однак, відповідач в порушення умов договору та ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України не надала своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов договору, в зв`язку з чим позивач був змушений звернутися до суду.

Представник позивача, повідомлений належним чином, до суду не з`явився, надав заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав та просив розглядати справу у його відсутність, не заперечуючи проти заочного розгляду справи.

Відповідач, повідомлена належним чином, відповідно до п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, за адресою місця реєстрації у судове засідання, повторно, не з`явилася, про поважність причини неявки суд не сповістила, із заявою про відкладення розгляду справи не зверталася, тому за згодою позивача, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд прийняв рішення про розгляд справи без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Судом встановлені наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.05.2013 року відповідач звернулася до ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (правонаступником якого є позивач) із заявою про надання кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua, складає між ним та Банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Одночасно пунктом 1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід`ємних частин договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку. Відповідно до п. 1.2.3 до обов`язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

Таким чином, банк використав своє право щодо зміни умов Договору, а саме:

-із 01.03.2019 р. впроваджені зміни Умов та правил надання банківських послуг в частині нарахування відсотків, а саме відповідно до п. 2.1.1.2.12 в разі порушення зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, неустойки та виконання інших зобов`язань, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту Клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки "Універсальна"; 84,0% - для картки "Універсальна голд".

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до п. 2.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вважає, що станом на 15.07.2020 року відповідач має заборгованість на загальну суму 41288,21 грн., з них: 16093,36 грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 5621,43 грн. -заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦПК України, 19573,42 грн. - нарахована пеня.

Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст.ст.526, 1049, 1050, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний належним чином виконувати взяті зобов`язання, повернути кредит та сплатити проценти в строки та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання, або не виконав його в строк, передбачений договором.

Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Ч.1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

При цьому, згідно з абзацом 2 ч.1 ст.1048 ЦК України, у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Таким чином, так як відповідач не виконала зобов`язання в строк, передбачений кредитним договором, то позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками за ч.2 ст. 625 ЦК України підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення пені.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Як вбачається зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно з ч.1 ст.549 цього Кодексу у разі порушення зобов`язання боржник зобов`язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Однак, оцінюючи розмір нарахованої пені, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно до положень ч.3 ст.551 ЦК України, - розмір неустойки (пеня, штраф) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом ч. 3 ст. 551 ЦК України суд має право у випадку виникнення спору з приводу розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінивши розмір заборгованості та розмір штрафних санкцій (неустойки), зменшити її розмір у тому випадку, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, тобто зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки) через її не співмірність із розміром основного зобов`язання.

Розмір заборгованості та штрафних санкцій (розмір неустойки), їх співмірність, обставини, які дають суду право застосувати або не застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України, є фактичними обставинами справи, встановлення яких судом, відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 214 ЦПК України, є обов`язковою умовою при розгляді справи та ухваленні судового рішення у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно із правовим висновком Верховного Суду України, викладеним в постанові від 03 вересня 2014р. (справа № 6-100цс14), ч. 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов`язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Таким чином, суд може з власної ініціативи застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України до вимог про стягнення пені, за умови, що розмір нарахованої пені значно перевищує розмір збитків.

У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст.3, ч.3 ст.509 та ч.ч.1-2 ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Цей висновок узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН „Керівні принципи для захисту інтересів споживачів" від 9 квітня 1985 року № 39/248, в якій наголошено: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Як зауважував Конституційний Суд України, межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Захист від цих зловживань базується на положеннях законодавства, зокрема частини третьої статті 551 Кодексу, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Істотними обставинами в розумінні вказаних положень Кодексу вважаються, зокрема, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов`язання).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем нараховано пеню у розмірі 19573,42 грн., при цьому заборгованість за тілом кредиту складає лише 16093 грн. 36 коп.. Суд також вважає необхідним врахувати, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність у позивача збитків у зв`язку з порушенням саме відповідачем грошового зобов`язання. Таким чином, з урахуванням зазначених вище обставин, суд вважає, що розмір пені підлягає зменшенню до 2000 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача, складає 23 714 грн. 79 коп. (16093,36 - грн. заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 5621,43 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом за ч.2 ст. 625 ЦК; 2000 грн. -заборгованість за пенею).

Згідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, згідно п.39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах судову» у разі якщо суд на підставі частини третьої статті 551 ЦК зменшує розмір неустойки, витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 141, 265, 280-283, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (р/р НОМЕР_1 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість станом на 15.07.2020 року за кредитним договором від 15.05.2013 року у сумі 23 714 грн. 79 коп. (двадцять три тисячі сімсот чотирнадцять гривень сімдесят дев`ять копійок), яка складається з наступного: 16093,36 - грн. заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 5621,43 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом за ч.2 ст. 625 ЦК; 2000 грн. -заборгованість за пенею.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (р/р НОМЕР_1 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати у сумі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Копію судового рішення, протягом двох днів з дня його складання, надіслати особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

СуддяО.С. Бурдинюк