Рішення № 92331344, 19.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2020 року м. Київ № 640/13231/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. КиєвідоТовариства з обмеженою відповідальністю «АК ІНЖИНІРІНГ»прозастосування заходів реагування прийняв до уваги таке:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АК ІНЖИНІРІНГ», в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення будівельно- монтажних робіт приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю «АК ІНЖИНІРІНГ» місцезнаходження юридичної особи: вул. Народного Ополчення, буд. 1 м. Київ, код ЄДР1ЮУ: 32041006. яке здійснює господарську діяльність за адресою: проспект Голосіївський, 60 (попередня назва просп. 40-річчя Жовтня), в Голосіївському районі м. Києва - до повного усунення порушень зазначених в акті перевірки, шляхом відключення електропостачання будівельного майданчика від розподільчого щита та опломбування вхідних дверей побутових приміщень, та накладення печаток на розподільчі електрощити. Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві. Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №640/13231/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.

Відповідач у письмовому відзиві на адміністративний позов та додаткових поясненнях зазначив, що припису чи іншого розпорядчого документа щодо усунення порушень, виявлених під час перевірки не отримував, що також позбавило його права на оскарження такого припису; станом на момент розгляду справи у ТОВ «АК ІНЖИНІРІНГ» відсутні порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження уніфікованої форми акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, та інших форм розпорядчих документів» від 17 січня 2019 року №22, Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, затвердженого наказом від 04 лютого 2013 року №3, доручення Прем`єр-Міністра України від 17 серпня 2019 року №27938/1/1-19 та доручення ДСНС України від 19 серпня 2019 року №02-11860/261, ГУ ДСНС України в місті Києві видано наказ від 12.04.2019 №296 «Про проведення планових перевірок».

На підставі наказу та посвідчення на проведення перевірки від 20.05.2019 №4121посадовою особою позивача у період з 24.05.2019 по 06.06.2019 проведено планову перевірку щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено відповідний акт від 06.06.2019 №647.

З Акта перевірки №647 вбачається, що ГУ ДСНС в місті Києві виявлено порушення ТОВ «АК ІНЖИНІРІНГ» вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, Правил пожежної безпеки в Україні Кодексу цивільного захисту України, а саме:

Порядковий номерВимоги законодавства, які було порушено, із зазначенням відповідних статей (абзаців/пунктів, частин тощо)Опис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушення вимог законодавства1.п. 1.12 глави 1 розділу IV ППБУУ мобільних будівлях та приміщеннях будівельних організацій у будівлі, що зводиться, проводи (кабелі) не відокремлені від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 метра.2.п. 4.6 глави 4 розділу VII, п. 4.48 глави 4 розділу VII п. 3.6, п. 3.8 глави 3 розділу V ППБУСпоруджувані будинки не забезпечені первинними засобами пожежогасіння з розрахунку: на 200 м площі підлоги - один вогнегасник (якщо площа поверху менша за 200 м2 - два вогнегасники на поверх), бочка з водою, ящик з піском.3.ст. 55, ст. 57 КЦЗУ п. 7.3.13 ДБН В.1.1-7Ширина сходового маршу на першому поверсі незадимлюваної сходової клітки типу Н1 у просвіті між стіною та огорожею влаштована меншою за 1,2 м (п. 2.12 ДБН В.2.2-15).4.п. 1.16 глави 1 розділу IV ППБУЕлектрощити, групові електрощитки не оснащені схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).5.п. 4.9 глави 4 розділу VII ППБУбіля в`їзду на будівельний майданчик відсутній план з нанесеними на ньому будівлями і спорудами, що будуються, а також допоміжними будівлями і спорудами, в`їздами, під`їздами, вододжерелами, засобами пожежо-гасіння та зв`язку;6.п. 2.1 глави 2 розділу V ППБУне встановлено покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі застосуванням світловідбивних покриттів) місцезнаходження найближчих пожежних гідрантів.7.п. 1.17. глави 1 розділу IV ППБУу частині побутових приміщень допускається встановлення електророзеток, вимикачів, перемикачів та інших подібних апаратів на горючі основи без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата, по всій його площі, не менше ніж на 0,01 метра;8.п. 1.1. глави 1 розділу IV ППБУУводи в будівлі мобільного типу охорони не виконано крізь стіни в кабельних проходках таким чином, щоб вода не могла накопичуватися в проходці і проникати всередину будівлі. Отвори, які залишаються після проходу електропроводки через елементи будівельних конструкцій (стіни, дахи, стелі, перегородки), не ущільнені із ступенем вогнестійкості відповідного елемента будівельної конструкції.9.п. 8. розділу II ППБУТериторія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки, кількість яких, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»);10.п. 6.29, п. 7.1.2 ДБН В.1.1-7Двері, які повинні бути протипожежними, не обладнані пристроями для самозачинення та не мають відповідного маркування згідно з ДСТУ Б В.2.6-77 (маркування не нанесене безпосередньо на двері ударним способом - клеймуванням (ручним чи машинним) на верхній торець дверної стулки із зазначенням, крім іншого, класу вогнестійкості).11.ст. 55, ст. 57 КЦЗУ п. 6.31, п. 6.4 ДБН В.1.1-7Не підтверджено, що двері ліфтів є протипожежними з класом вогнестійкості не менше Е130.12.ст. 55, ст. 57 КЦЗУ п. 7.1.2 ДБН В.1.1-7Вхідні Дівері до квартир не відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.6-11 (маркування не нанесене безпосередньо на двері ударним способом - клеймуванням (ручним чи машинним) на верхній торець дверної стулки із зазначенням, крім іншого, класу вогнестійкості) (п. 2.34 ДБН В. 2.2-15).13.ст. 55, ст. 57 КЦЗУ п. 7.2.8 ДБН В. 1.1-7Двері менше технічного поверху житлового будинку влаштовано висотою 1,9 м.

14.ст. 55, ст. 57 КЦЗУ п. 6.1 ДБН В. 1.1-7Приміщення громадського призначення, розташовані в житлових будинках не відокремлені від приміщень житлової частини протипожежними перегородками 1-го типу і перекриттями 3-го типу без прорізів, в порушення п. 4.22 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки»15.ст. 55, ст. 57 КЦЗУ п. 7.2.11 ДБН В.1.1-7Двері сходових кліток та приміщень, в яких розташовані сходи типу С2, не обладнані пристроями для самозачинення16.ст. 55, ст. 57 КЦЗУ п. 7.3.28 ДБН В.1.1-7Не підтверджено. що двері сходових кліток типів СК1 та НІ, а також двері виходів на сходи типу СЗ мають суцільне або армоване скло.17.ст. 55, ст. 57 КЦЗУ п. 1.3 ДБН В. 1.1-7Допускається розміщення сауни в житловому будинку, в порушення п. 4.22 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки»18.п. 9 розділу II ППБУНе підтверджено показники щодо пожежної небезпеки матеріалів, що використовуються для оздоблення підлоги в приміщеннях спортивного (фізкультурно-оздоровчого) комплексу, та які повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-9.19.п. 1.10 глави 1 розділу IV ППБУУ частині мобільних будівель горючі конструкції (конструктивні елементи), на які встановлені світильники, не захищені негорючими теплоізоляційними матеріалами.20.ст. 55, ст. 57 КЦЗУ п. 9.1 ДБН В.1.1-7Не завершено монтаж з подальшою перевіркою відповідності систем протипожежного захисту (димовидалення, пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, пожежогасіння) відповідно до ДБН В.2.5-56.21.ст. 55, ст. 57 КЦЗУ п. 8.16 ДБН В.1.1-7Не завершено монтаж з подальшим випробуванням систем внутрішнього протипожежного водопроводу відповідно до ДБН В.2.5- 64.22.ст. 55, ст. 57 КЦЗУ п. 8.15 ДБН В.1.1-7Не завершено монтаж з подальшим випробуванням систем зовнішнього протипожежного водопроводу відповідно до ДБН В.2.5-74.23.ст. 55, ст. 57 КЦЗУ п. 8.2 ДБН В.1.1-7Не завершено влаштування проїздів до житлового будинку відповідно до вимог державних будівельних норм.24.ст. 55, ст. 57 КЦЗУ п. 6.45 ДБН В.1.1-7Не завершено улаштування блискавкозахисту.Наявність встановлених в Акті перевірки №647 порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред`явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною четвертою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

Згідно частини п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

В силу пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі по тексту - Положення №1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі по тексту - ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно пункту 3 Положення №1052, основними завданнями ДСНС України є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як визначено частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи із системного аналізу вказаних положень законодавства, суд приходить до висновку, що можливість та необхідність звернення ГУ ДСНС до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування шляхом зупинення роботи підприємства виникає виключно за умови, коли виявлені за результатами перевірки суб`єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.

У відповідності до пункту 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідач стосовно порушень зазначених в акті перевірки зазначив, що ТОВ «АК ІНЖИНІРІНГ» вжито заходи щодо усунення виявлених перевіркою порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 29.08.2019 №955.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Матеріали справи підтверджують, що відповідач звернувся до ГУ ДСНС у місті Києві з листом, у якому просив призначити позапланову перевірку для підтвердження усунення порушень, зазначених в Акті перевірки №647.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, Голосіївським районним управлінням ГУ ДСНС у місті Києві складено відповідний акт від 29.08.2019 №955, яким встановлено відсутність порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

При цьому, позивачем не спростовано наведених обставин щодо усунення відповідачем виявлених під час перевірки порушень, а також не доведено недостатності цих заходів.

Крім того, позивачем не надані суду докази складання відносно відповідача приписів, протоколів чи розпоряджень про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, виявлених під час їх перевірки та зафіксованих в акті, застосування до відповідача інших заходів реагування, тобто не надано доказів, які б свідчили про реалізацію позивачем належним чином наданих законом повноважень.

Таким чином, на момент вирішення спору відповідачем усунуто порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які зафіксовані в акті перевірки №647 які стали підставою для звернення ГУ ДСНС України в м. Києві до суду щодо застосування заходів реагування.

Суд звертає увагу на те, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

При прийнятті даного рішення, суд враховує не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення даного судового рішення. У протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

За своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові №826/12258/18 від 18.09.2018.

Наявність акта перевірки з висновком про відсутність порушень з боку відповідача, свідчить про виконання останнім вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, у зв`язку із чим підстави для застосування заходів реагування відсутні.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві відмовити повністю.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13; ідентифікаційний код 38620155);

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АК ІНЖИНІРІНГ" (ТОВ "АК ІНЖИНІРІНГ") (32041006).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Р.О. Арсірій