Рішення № 92331269, 19.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2020 року м. Київ № 640/19709/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Національної поліції у місті Києві проскасування наказу, ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві про скасування наказу від 22.08.2019 №650 в частині притягнення оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Оболонського управління поліції ГУНП у м. Києві, старшого лейтенанта поліції, ОСОБА_1 (0014802) до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено про протиправність оскаржуваного наказу, оскільки порушень трудової та службової дисципліни, що інкримінуються ОСОБА_1 , та викладені в оскаржуваному наказі, не було, а тому накладене дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани є упередженим та безпідставним. При цьому, як наголошено у позовній заяві, при застосуванні дисциплінарного стягнення відповідачем зовсім не враховано того, що позивач перш за все правоохоронець, поліцейський, та що протидія незаконному заволодінню транспортними засобами та повернення знайдених транспортних засобів заявникам чи потерпілим не являється прерогативою, а є лише додатковою функцією. Проте, у межах спірних правовідносин позивач щоденно виходив па службу, ніс службу, заступав на добові чергування майже через день у складі СОГ, був неодноразово, як оперативний співробітник, залучений до охорони громадського порядку, не ухилявся жодного раз ні від добових чергувань, ні від заходів, на які його було залучено за час служби в Оболонському УП у м. Києві. Крім того, позивач фактично не міг здійснювати оперативну діяльність за відсутнього у нього доступу до інформації з грифом «таємно» чи після отримання даного доступу у серпні місяці з огляду на постійне задіяння на заходах.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено сторонам строк для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшли пояснення, в яких останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про правомірність оскаржуваного наказу, прийнятого відповідачем правомірно та у межах наданих останньому повноважень, з огляду на те, що за фактами, виявленими у протоколі оперативної наради Оболонського УП від 03.08.2019 №276 щодо неналежного виконання службових обов`язків окремими поліцейськими Оболонського УП, встановлено прорахунки, зокрема, у роботі оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Оболонського УП ОСОБА_1 , внаслідок чого і прийнято оскаржуваний наказ. При цьому, за твердженням представника відповідача, позивачем не оскаржено висновок службового розслідування, яким встановлено факт та обставини порушення ним службової дисципліни, а також на підставі якого прийнято рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Вказане, за твердженням представника відповідача, свідчить про згоду позивача із викладеними у висновках службового розслідування відомостями та, відповідно, з прийнятим відносно нього рішенням. На додаток, представником відповідача зауважено, що при визначення виду дисциплінарного стягнення було враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередня поведінка особи та визнання нею вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації.

Від позивача через канцелярію суду надійшли заперечення на пояснення відповідача, в яких останнім додатково наголошено на обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.01.2020 та від 20.01.2020 від Головного управління Національної поліції у м. Києві додатково витребувано документальні докази, необхідні для розгляду даної справи по суті, які надійшли від останнього через канцелярію суду 05.02.2020 та 19.02.2020.

Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 03.08.2019 №1359 за фактами проведеної 03.08.2019 наради керівництва ГУПН у м. Києві, на якій розглянуто результати роботи Оболонського управління поліції за 7 місяців 2019 року та заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю, зміцнення правопорядку, під час якої встановлено незадовільні результати в організації роботи, внаслідок неналежного виконання службових обов`язків окремими працівниками Оболонського управління поліції, визначено призначити за вказаними фактами службове розслідування, для якого утворено відповідну комісію.

За результатами вказаного службового розслідування складено висновок від 19.08.2019, затверджений заступником голови Національної поліції України - начальником ГУНП у м. Києві генералом поліції третього рангу Крищенком А. від 21.08.2019, в якому, у тому числі, вказано про прорахунки у роботі оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Оболонського управління поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Так, загальна кількість незаконних заволодінь транспортними засобами зареєстровано 511, розкрито 4, з яких розшуком 1, що становить 25%. Питома вага розкритих незаконних заволодінь транспортними засобами становить всього 7,8% (по місту 13,4%). Будучи опитаним, ОСОБА_1 пояснив, що на посад з лютого місяця поточного року, а також додатково зауважив, що є напрацювання по даному направленні.

На підставі викладеного, у висновку від 19.08.2019, зокрема, визначено, що за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у непрофесійному виконанні своїх службових обов`язків, всупереч вимог нормативно-правових актів, посадових інструкцій та наказів керівництва, нездійсненні належного розкриття кримінальних правопорушень, пов`язаних з незаконним заволодінням транспортних засобів на території Оболонського району м. Києва, порушення вимог п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про Національну поліцію України», п. 2 ч. 3 ст. 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», вимог Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 №575, та Положення про управління карного розшуку Головного управління Національної поліції України від 25.01.2019 №77, оперуповноваженому відділу кримінальної поліції Оболонського управління поліції ГУНП у м. Києві старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 запропоновано оголосити догану.

Як наслідок, Головним управлінням Національної поліції у м. Києві прийнято наказ від 22.08.2019 №650, яким, зокрема, за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у непрофесійному виконанні своїх службових обов`язків, всупереч вимог нормативно-правових актів, посадових інструкцій та наказів керівництва, нездійсненні належного розкриття кримінальних правопорушень, пов`язаних з незаконним заволодінням транспортних засобів на території Оболонського району м. Києва, порушення вимог п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про Національну поліцію України», п. 2 ч. 3 ст. 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», вимог Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 №575, та Положення про управління карного розшуку Головного управління Національної поліції України від 25.01.2019 №77, оперуповноваженому відділу кримінальної поліції Оболонського управління поліції ГУНП у м. Києві старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 оголошено догану.

Вважаючи наказ від 22.08.2019 №650 у наведеній частині протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, є Закон України «Про Національну поліцію» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію»).

У силу ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Так, Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (надалі - Дисциплінарний статут у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), який, відповідно, визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків (ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту).

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту).

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту).

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У силу ч.ч. 7-8 ст. 19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку (ч. 1 ст. 24 Дисциплінарного статуту).

Так, за твердженням позивача, з оскаржуваним наказом останній ознайомився лише 16.09.2019, на підтвердження чого ним надано копію розписки (а.с. 25 том 1). Вказане відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, під час судового розгляду даної справи не заперечувалось.

У той же час, в якості підстави для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у висновках службового розслідування та в оскаржуваному наказі зазначено про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, який виразився у непрофесійному виконанні своїх службових обов`язків, всупереч вимог нормативно-правових актів, посадових інструкцій та наказів керівництва, нездійсненні належного розкриття кримінальних правопорушень, пов`язаних з незаконним заволодінням транспортних засобів на території Оболонського району м. Києва, оскільки загальна кількість зареєстрованих незаконних заволодінь транспортними засобами становить 511, з яких розкрито 4, у тому числі з розшуком 1, що становить 25%, з урахуванням того, що питома вага розкритих незаконних заволодінь транспортними засобами становить всього 7,8% (по місту 13,4%).

Натомість, як було зазначено вище, в обґрунтування протиправності оскаржуваного наказу позивачем вказано про фактичну неможливість здійснювати ним оперативну діяльність за відсутнього у нього доступу до інформації з грифом «таємно», а після отримання даного доступу у серпні місяці з огляду на постійне задіяння на заходах.

Так, у розумінні ст. 2 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», оперативно-розшукова діяльність - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.

Разом з тим, ані положення вказаного Закону, ані доводи, покладені в обґрунтування заявлених позовних вимог, не пов`язують здійснення оперативно-розшукової діяльності з наявністю у відповідної посадової особи доступу до інформації з грифом «таємно».

При цьому, як приписами Закону України «Про Національну поліцію», так і приписами Дисциплінарного статуту, серед основних завдань поліцейського визначено, зокрема, професійне виконання своїх службових обов`язків, відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, а також виявлення поваги і не порушення прав і свобод людини, надання допомоги та запобігання вчиненню правопорушень.

Проте, як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, позивачем, як оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Оболонського управління поліції ГУНП у м. Києві старшим лейтенантом поліції, належним чином не виконано своїх службових обов`язків в частині розкриття кримінальних правопорушень, пов`язаних з незаконним заволодінням транспортних засобів на території Оболонського району м. Києва, що достатніми та належними доказами не спростовано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що наказ від 22.08.2019 №650 в оскаржуваній частині прийнято Головним управлінням Національної поліції у м. Києві правомірно та у межах наданих останньому повноважень.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення останніх.

Керуючись ст.ст. 12, 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції у місті Києві (код ЄДРПОУ 40108583, адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15) відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок