Рішення № 92331249, 19.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2020 року м. Київ №640/13316/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Національного антикорупційного бюро України

про визнання протиправними дій, визнання відсутності компетенції, зобов`язання утриматись від вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з позовом до Національного антикорупційного бюро України, (03035, м.Київ, вул. Василя Сурикова, 3, код ЄДРПОУ 39751280), в якому просить суд:

- визнати дії старшого детектива відділу детективів по виявленню кримінальних корупційних правопорушень Управління аналітики та обробки інформації Національного антикорупційного бюро України Лобача І.А. щодо складання довідки від 03.06.2019 щодо проведення розрахунку прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії та довідки від 22.07.2019 року щодо проведення розрахунку надмірно сплачених коштів за придбану електричну енергію - протиправними;

- визнати відсутність компетенції у детектива Національного антикорупційного бюро України на складання довідок, що містять ознаки експертного дослідження, на підставі постанови іншого детектива Національного антикорупційного бюро України;

- зобов`язати старшого детектива відділу детективів по виявленню кримінальних корупційних правопорушень Управління аналітики та обробки інформації Національного антикорупційного бюро України Лобача І.А. утриматись від вчинення у кримінальному провадженні № 52017000000000209 дій, які не входять до кола його повноважень, а саме складання довідок про проведення розрахунків.

Позовні вимоги мотивовано тим, що внаслідок протиправних дій Національного антикорупційного бюро України зі складання довідок від 03.06.2019 та від 22.07.2019 років щодо проведення розрахунку прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії та надмірно сплачених коштів за придбану електричну енергію у не процесуальний спосіб та за відсутності відповідної компетенції, мав місце факт порушення прав і свобод ОСОБА_1 , гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Вказане позивач обґрунтовує тим, що працівники НАБУ можуть залучати спеціалістів та експертів лише з інших установ, організацій та органів, а не з самого Національного бюро.

До того ж, складені довідки не є консультацією чи технічною допомогою, а мають усі ознаки експертного дослідження, яке у кримінальному провадженні може проводитись виключно експертом. Однак, залучений в якості спеціаліста детектив Лобач І.А. до категорії експертів не відноситься, тому проводити будь-які дослідження в межах кримінального провадження він повноважень не має.

Незважаючи на наведене, Довідки було використано НАБУ для доведення обґрунтованості підозри у вчиненні злочину, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 . Крім того, Довідки є одним із основних доказів, на якому базувалися доводи сторони обвинувачення при кожному продовженні дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , а також при продовженні строку досудового розслідування.

Наведені вище обставини, а саме дії відповідачів і стали підставами для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, оскільки захист його порушених прав та законних інтересів на момент звернення вбачався за можливе лише в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.06.2020 у відкритті провадження в цій адміністративній справі суддею Григоровичем П.О. відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2020 ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.06.2020 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. При цьому встановлено, що виходячи з суб`єктного складу сторін по справі і характеру спірних правовідносин, розгляд даної справи належить здійснювати у порядку адміністративного судочинства.

У зв`язку з перебуванням судді Григоровича П.О., який розглядав даний позов в суді першої інстанції, у відпустці протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 14.08.2020 справу розподіллено на суддю Вєкуа Н.Г.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.08.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не надав, натомість, подав заяву про відвід судді Вєкуа Н.Г. від розгляду даної адміністративної справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.09.2020 визнано заявлений відповідачем відвід судді Вєкуа Н.Г. в адміністративній справі №640/13316/20 - необґрунтованим та передано адміністративну справу №640/13316/20 на автоматизований розподіл для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.09.2020 (суддя Балась Т.П.) у задоволенні заяви Національного антикорупційного бюро України про відвід судді Вєкуа Н.Г. в адміністративній справі № 640/13316/20 - відмовлено.

Також, відповідачем було подано заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, які мотивована тим, що через складність справи її недоцільно розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

Проаналізувавши зміст наданих відповідачем заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд не вбачає наявними підстави для розгляду даної справи у відкритому судовому засіданні, оскільки складність та категорія справи не вимагають проведення такого.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Детективами Національного антикорупційного бюро України (НАБУ, Національне бюро) здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження №52017000000000209 від 24.03.2017.

В рамках зазначеного кримінального провадження 14.08.2019 року щодо ОСОБА_1 складено повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених у вчиненні пособництва у зловживанні службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групи осіб, що спричинило тяжкі наслідки, тобто злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

В межах цього провадження старшим детективом відділу детективів по виявленню кримінальних корупційних правопорушень Управління аналітики та обробки інформації НАБУ Лобачем Іллею Анатолійовичем складено довідку від 03.06.2019 щодо проведення розрахунку прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії та довідку від 22.07.2019 року щодо проведення розрахунку надмірно сплачених коштів за придбану електричну енергію.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Спором адміністративної юрисдикції у розумінні пунктів 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Згідно ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2020 судом, встановленим законом, у спірних правовідносинах є адміністративний суд.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Предметом спору у даній справі є, зокрема, правомірність дій старшого детектива відділу детективів по виявленню кримінальних корупційних правопорушень управління аналітики та обробки інформації Національного антикорупційного бюро України Лобача І.А. щодо складання довідки від 03.06.2019 про проведення розрахунку прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії та довідки від 22.07.2019 щодо проведення розрахунку надмірно сплачених коштів за придбану електричну енергію; перевірка компетенції у детектива Національного антикорупційного бюро України на складання довідок, що містять ознаки експертного дослідження, на підставі постанови іншого детектива Національного антикорупційного бюро України.

Згідно частини першої ст. 1 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" від 14.10.2014 року №1698-VII (надалі - Закон №1698-VII) Національне антикорупційне бюро України є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових.

Завданням Національного бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці.

Відповідно до обов`язків НАБУ, визначених ст. 16 Закону №1698-VII, Національне бюро, зокрема: здійснює оперативно-розшукові заходи з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності, а також в оперативно-розшукових справах, витребуваних від інших правоохоронних органів; здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності, а також проводить досудове розслідування інших кримінальних правопорушень у випадках, визначених законом; взаємодіє з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами для виконання своїх обов`язків; здійснює міжнародне співробітництво у межах своєї компетенції відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України.

Національному бюро та його працівникам для виконання покладених на них обов`язків, згідно частини першої ст. 17 Закону №1698-VII, надається право, у тому числі: залучати кваліфікованих спеціалістів та експертів. Вказане залучення здійснюється на добровільній основі, у тому числі на договірних засадах, з будь-яких установ, організацій, контрольних і фінансових органів для забезпечення виконання повноважень Національного бюро. Перелік цих прав є вичерпним.

Відповідно до п.п.1.4. «Положення про Управління аналітики та обробки інформації Національного антикорупційного бюро України» Управління забезпечує організацію роботи з питань інформаційно-аналітичного забезпечення Національного бюро відповідно до покладених на нього повноважень.

Пунктом 4 визначено наступні права працівників Управління:

- Користуватись усіма правами, визначеними Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України»

- Одержувати у встановленому порядку від посадових осіб Національного бюро, його територіальних підрозділів необхідну інформацію, документи, довідки, розрахунки, інші матеріали, необхідні для виконання функцій, покладених на Управління, або ініціювати повернення на доопрацювання надані на вивчення матеріали у разі ненадання необхідної інформації чи документів.

- Інформувати Директора, Першого заступника Директора Національного бюро про відмову керівників структурних підрозділів, територіальних управлінь Національного Бюро у наданні інформації, документів, інших матеріалів, необхідних для вирішення порушених питань.

- Залучати за згодою керівника відповідного структурного підрозділу необхідних спеціалістів - працівників інших підрозділів, а також участь працівників управління в роботі інших підрозділів, слідчих та оперативних груп.

- Брати участь у нарадах, колегіях, інших дорадчих та колегіальних органах Національного бюро та інших заходах, що стосуються компетенції управління.

Вказаний перелік також є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає

Серед вказаних прав відсутнє право детектива відділу детективів по виявленню кримінальних корупційних правопорушень управління аналітики та обробки інформації НАБУ проводити економічні та будь-які інші галузеві дослідження, а також складати на їх основі відповідні документи, зокрема, довідки.

При цьому, суд зазначає, що під час реалізації вказаного у ст. 17 Закону №1698-VII права детектива на залучення до кримінального провадження спеціаліста та експерта в межах кримінального провадження, детективами вчиняються суто владні управлінські дії, які не регламентуються кримінальним процесуальним законодавством, а передбачені саме нормами закону ст. 1 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України», Закону України «Про судову експертизу», а також додатково регламентовані Положенням про Управління аналітики та обробки інформації НАБУ.

В той же час, суд констатує, що виходячи з приписів ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 та ст. 242 КПК України проведення дослідження у кримінальному провадженні може бути здійснено лише експертом, тобто особою, яка має право проводити експертизу відповідно до Закону України «Про судову експертизу».

Залучений в якості спеціаліста детектив Лобач І.А. у розумінні вказаного Закону, до категорії експертів не відноситься.

На відсутність повноважень щодо проведення економічних досліджень вказує і зміст Положення про Управління аналітики та обробки інформації НАБУ, а також посадової інструкції детектива Національного бюро відділу детективів по виявленню кримінальних корупційних правопорушень Управління аналітики та обробки інформації, які затверджені директором НАБУ 18.05.2016.

Крім того, зі змісту п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро» працівники НАБУ можуть залучати спеціалістів та експертів з інших установ, організацій та органів, а не з самого Національного бюро.

З іншого боку положення ч. 1 ст. 71 КПК України встановлюють, що спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і може надавати консультації та висновки під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.

У ч. 2 ст. 71 КПК України законодавець вказує на мету залучення спеціаліста з надання безпосередньої технічної допомоги, та наводить форми, в яких така технічна допомога може виражатись: фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо.

Отже, законодавець визначив обсяг повноважень спеціаліста на відповідній стадії здійснення кримінального провадження та встановив форму, в якій такі повноваження ним реалізуються.

Тобто, відповідно до положень ст. 71 КПК України спеціаліст може залучатися для надання консультацій, або для безпосередньої технічної допомоги виключно при проведенні процесуальної дії слідчим і сам не вправі проводити відповідні дослідження і надавати довідки.

Проте, складання довідки не є процесуальною дією, оскільки така дія не входить до кола процесуальних дій, передбачених КПК України.

В той же час, складення детективом довідки у цьому випадку не є консультацією чи технічною допомогою, оскільки вказані документи мають усі ознаки експертного дослідження, яке може проводитись виключно експертом.

Наведене дозволяє суду дійти висновку, що спеціаліст у кримінальному провадженні не наділений повноваженнями проводити дослідження з метою надання оцінки іншим доказам, а також правом визначати розмір майнової шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

У мотивувальній частині наведеного рішення Конституційний Суд України зазначив, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", як правило, не визначаються у статтях закону, а тому фактично є право охоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.

Що ж стосується порушеного права, то таким слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

У зв`язку з тим, що спеціаліст-детектив Лобач І.А. здійснив дії, які не входять до кола його повноважень, складені ним Довідки було використано для доведення обґрунтованості підозри у вчиненні злочину, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 . Таким чином, позивачем доведено, що внаслідок дій спеціаліста-детектива Лобача І.М. його обмежено в реалізації низки прав і свобод.

Виходячи із наведеного вище, суд доходить висновку, що дії старшого детектива відділу детективів по виявленню кримінальних корупційних правопорушень Управління аналітики та обробки інформації Національного антикорупційного бюро України Лобача І.А. стосовно складання довідки від 03.06.2019 щодо проведення розрахунку прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії та довідки від 22.07.2019 року щодо проведення розрахунку надмірно сплачених коштів за придбану електричну енергію - є протиправними.

Стосовно вимоги щодо визнання відсутності компетенції у детектива Національного антикорупційного бюро України на складання довідок, що містять ознаки експертного дослідження, на підставі постанови іншого детектива Національного антикорупційного бюро України, суд зазначає, що під компетенційним спором вважається спір між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі - делегованих повноважень. Їхня особливість: сторони у них - як позивач, так і відповідач - є суб`єктами владних повноважень. Завдання суду в таких спорах - встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

Компетенційні спори виникають виключно в межах реалізації функцій публічно-правового характеру суб`єктами владних повноважень. Особливість судового розгляду компетенційних спорів зумовлена необхідністю вирішення питання про те, чи належним чином реалізована компетенція відповідача та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача. Розмежування компетенції різних органів має ґрунтуватися зокрема на положенні щодо недопущення дублювання їхніх повноважень.

При цьому, позивачем у компетенційних спорах є суб`єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб`єкт владних повноважень, відповідач, своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або у випадку, коли прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

Водночас у справі, яка розглядається, позивач не є суб`єктом владних повноважень, а отже, не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред`явлення позову щодо визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) у відповідача.

Беручи до уваги наведене, вимоги позивача стосовно визнання відсутності компетенції у детектива Національного антикорупційного бюро України на складання довідок, що містять ознаки експертного дослідження, на підставі постанови іншого детектива Національного антикорупційного бюро України, не можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства.

В цій справі поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» щодо вказаних позовних вимог слід тлумачити як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому зазначені вище вимоги не можуть бути вирішені в судах жодної юрисдикції.

Вимога позивача про зобов`язання старшого детектива відділу детективів по виявленню кримінальних корупційних правопорушень Управління аналітики та обробки інформації Національного антикорупційного бюро України Лобача І.А. утриматись від вчинення у кримінальному провадженні № 52017000000000209 дій, які не входять до кола його повноважень, а саме складання довідок про проведення розрахунків, не може бути задоволена з огляду на те, що право на звернення до суду у особи виникає у разі порушення прав, свобод чи інтересів, а захист права, прав, свобод чи інтересів, що не порушені, тобто на майбутнє, Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.

Відповідно до КАСУ задоволенню в адміністративному процесі підлягають лише ті вимоги, які поновлюють порушене право особи в публічно-правових відносинах.

Відповідно до пункту 10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 Про судове рішення в адміністративній справі, у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов`язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право. Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Отже зобов`язання, встановлені у резолютивній частині рішення суду, не можуть поширюватись на майбутнє.

З огляду на наведене, суд вважає, що у задоволенні решти відповідних позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд доходить висновку про наявність правових підстав для частково задоволення позову.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст. 139 КАС України).

Керуючись статтями 2, 77, 159, 243-245, 263, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії старшого детектива відділу детективів по виявленню кримінальних корупційних правопорушень Управління аналітики та обробки інформації Національного антикорупційного бюро України Лобача Іллі Анатолійовича щодо складання довідки від 03.06.2019 щодо проведення розрахунку прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії та довідки від 22.07.2019 року щодо проведення розрахунку надмірно сплачених коштів за придбану електричну енергію.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 судові витрати у розмірі 420, 40 грн. (чотириста двадцять гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань НАБУ (03035, м. Київ, вул. Василя Сурикова, 3, ЄДРПОУ: 39751280).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа