Ухвала суду № 92331122, 15.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

15 жовтня 2020 року м. Київ № 640/24201/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенко К.С., ознайомившись з позовною заявою за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Управління державної охорони України

про встановлення наявності неправомірних дій щодо відхилення тендерної документації, зобов`язання розірвати договір, відмінити рішення, повернення на стадію кваліфікації у закупівлі,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління державної охорони України (адреса: 01024, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 8, ідентифікаційний код 00037478), в якому просить суд:

встановити наявність неправомірних дій замовника - Управління державної охорони щодо відхилення пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 ;

зобов`язати замовника - Управління державної охорони розірвати Договір № 463-2020 з ТОВ «Формстиль»;

зобов`язати замовника - Управління державної охорони відмінити рішення про дискваліфікацію ФОП ОСОБА_1 у закупівлі UA-2020-06-11-006480-с;

зобов`язати замовника - Управління державної охорони повернути ФОП ОСОБА_1 на стадію кваліфікації у закупівлі UA-2020-06-11-006480-с.

В якості підстав позову позивач зазначила, що тендерну пропозицію ОСОБА_1 у закупівлі UA-2020-06-11-006480-с було протиправно дискваліфіковано згідно з абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», що зазначено в протоколі № 123 від 08.07.2020.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Абзацом 3 п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, встановлено, що у цьому Кодексі термін публічно - правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Під суб`єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Частиною 1 ст. 19 КАС України, визначено справи у публічно-правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Так, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно - правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 27 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб`єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, визначених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання, адміністративні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, їх посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про оскарження актів, дій чи бездіяльності органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Отже, слід зазначити, що як вимоги Господарського процесуального кодексу України, так і положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають розгляд окремих категорій справ за участю органу державної влади - Антимонопольного комітету України поза межами адміністративного судочинства.

Варто відмітити, що публічно-правовий спір має свою особливість суб`єктного складу - участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати з публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб`єкта владних повноважень.

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, під час визначення предметної юрисдикції справ суд повинен виходити із суті права та (або) інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі та визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть, тобто зміст, і характер даного спору.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.06.2018 (справа № 819/362/16), публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 (справа № 826/27224/15) під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Суд відмічає, що підставою для звернення позивача до суду є фактично незгода з рішенням тендерного комітету Управління державної охорони України - замовника у процедурі закупівлі в електронній системі закупівель UA-2020-06-11-006480-с, що викладене у протоколі № 123 від 08.07.2020, щодо дискваліфікації ОСОБА_1 .

Разом з тим, з системи публічних закупівель "ProZorro" судом встановлено, що 10.08.20200 опубліковано договір між Управлінням державної охорони України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Формстиль» № 463/2020 від 10.08.2020 за результатами проведення електронних закупівель UA-2020-06-11-006480-с.

За таких обставин Управління державної охорони України як учасник правовідносин не виступає у розумінні КАС України суб`єктом владних повноважень, не здійснює публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг, що вказує на відсутність ознак публічно-правового спору як такого.

Отже, з огляду на зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин, встановлені судом обставини, та враховуючи суб`єктний склад учасників справи, суд дійшов висновку, що даний позов спрямований на захист прав у сфері господарських правовідносин, а не публічно - правових відносин, що виключає можливість його розгляду та вирішення в порядку адміністративного судочинства.

Така позиція цілком відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 918/843/17, зокрема, зазначено, що орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) діє як суб`єкт владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру відносяться до юрисдикції адміністративних судів. Проте, після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 07 травня 2020 року у справі № 826/10147/18 та від 14 травня 2020 року у справі № 640/10608/19.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі.

Відповідно до вимог частини шостої статті 170 КАС України, суд роз`яснює позивачеві, що дана позовна заява підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 170, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у відкритті провадження у адміністративній справі № 640/24201/20.

2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

3. Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом з тих самих підстав, з тим самим предметом та до того самого відповідача - не допускається.

4. Роз`яснити позивачу його право на звернення з вказаними позовними вимогами до відповідного господарського суду.

Відповідно до частини другої статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Відповідно до положень статті 170 та Частини першої статті 294 КАС України ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено відповідно до положень статей 295 - 297 КАС України протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя К.С. Пащенко