Рішення № 92331003, 15.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2020 року м. Київ № 640/21585/20

Суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у м. Києві про скасування постанови про стягнення виконавчого збору,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з позовом до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (02121, м. Київ, вул. Заслонова, 16, код ЄДРПОУ 34968768), в якому просить суд скасувати постанову про стягнення виконавчого збору №54276129 від 29.11.2017 щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 9 812,78 США та 609 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки стягненню виконавчого збору повинно було передувати фактичне стягнення боргу за виконавчим документом, чого відповідачем не було виконано.

Ухвалою суду від 23 вересня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому фактично перелічив норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, спростування доводів позивача. Наведених у адміністративному позові, відповідач суду не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як встановлено матеріалами справи, 08.07.2020 року з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно дізнався про наявність арешту нерухомого майна, накладеного в рамках виконавчого провадження №55280336 Дарницьким районним відділом державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Ознайомившись із матеріалами виконавчого провадження, позивачу стало відомо, що 30.11.2017 року було відкрито виконавче провадження № 55280336 на підставі постанови №54276129 від 29.11.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 9 812,78 доларів США та 609 грн. Вказана сума боргу є виконавчим збором, нарахованим в рамках виконавчого провадження №54276129.

Незгода позивача із постановою про стягнення виконавчого збору зумовила його звернення до окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом п. 5 ч.1 ст. 3 Закону № 1404-VІІІ примусовому виконанню відповідно до цього Закону підлягають постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 5 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Отже, зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст. 27 Закону №1404-VIII, за умови, що примусове виконання рішення передбачає його справляння, є обов`язком державного виконавця.

Крім того, аналіз положення статей 26, 27 Закону № 1404-VIII в аспекті спірних правовідносин дає підстави для висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Останнє розпочинається з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження, у якій, з-поміж іншого, державний виконавець зобов`язаний зазначити про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Позивач зазначає, що 27.01.2017 р. Дарницький районний суд м. Києва ухвалив рішення у справі 753/24425/15-ц за позовом ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Згідно даного рішення, з ОСОБА_1 стягнуто на користь ПАТ «ШРЕУЄ БАНК МКБ» 98 127,82 доларів США заборгованості за кредитним договором №К/08-16 від 29.05.2008 року, та 6 090,00 грн. судового збору.

Відтак сума, що підлягає стягненню з Позивача згідно оскаржуваної постанови (9 812,78 доларів США та 609 грн.) є 10 % від сум зазначених у вищевказаному судовому рішенні.

12.05.2020 р. Дарницьким районним судом м. Києва прийнято ухвалу у справі 753/24425/15, якою визнано виконавчий лист, що виданий на виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24.01.2017, таким, що не підлягає виконанню.

Судом встановлено, що 09.04.2020 р. між АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про внесення змін та доповнень № 1 яким було внесено зміни до умов кредитного договору № К/08-16 від 29.05.2008 року. Вищевказана додаткова угода № 1 була укладена з метою добровільного врегулювання існуючої заборгованості за Кредитом, шляхом часткового прощення боргу.

Відповідно до п. З Додаткової угоди № 1, Сторони договору домовились змінити валюту зобов`язання з долара США на гривню.

Відповідно до п.п. 4-5 Додаткової угоди № 1, Сторони домовились, що в разі сплати позивачем 475 000,00 грн. Акціонерному Товариству «ПІРЕУС БАНК МКБ», товариство зобов`язуєтеся здійснити прощення залишку боргу.

Також Сторони погодили компенсацію відповідачем позивачу судового збору у розмірі 6090,00 грн., стягнутого з ОСОБА_1 за рішенням суду.

Відповідно до квитанції №ПН 2684 від 09.04.2020 р. позивач сплатив на рахунок АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» 475 000,00 грн.

В свою чергу, відповідно до Довідки вих. № 1771/04-ІІІ від 09.04.2020 р. АТ «ГПРЕУС БАНК МКБ» підтвердив виконання позивачем зобов`язань за кредитним договором та відсутність матеріальних чи майнових претензій до позичальника.

Дана обставина встановлена ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 12.05.2020 р.

Частинами 1-2 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», (в редакції чинній на момент прийнятті оскаржуваної постанови) визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Тобто стягненню виконавчого збору має передувати фактичне стягнення боргу за виконавчим документом.

Однак, як вбачається з оскаржуваної постанови, сума у розмірі 9 812,78 доларів США та 609 грн. є відрахуванням 10 % від сум зазначених в рішенні Дарницького районного суду м. Києва від 27.01.2017 р.

Вказана правова позиція кореспондується з правовим висновком викладеним у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 о. справа № 2540/3203/18.

Частина 7 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що у разі закінчення виконавчого провадження, в зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що державним виконавцем прийнято спірну постанову необґрунтовано.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає постанову від 29.11.2017 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №54276129 не правомірною, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача.

Керуючись ст.ст.2, 5, 7-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) задовольнити повністю;

2. Скасувати постанову про стягнення виконавчого збору №54276129 від 29.11.2017 щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 9 812,78 США та 609 грн;

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 2770,53 (дві тисячі сімсот сімдесят грн п`ятдесят три коп) за рахунок бюджетних асигнувань Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (02121, м. Київ, вул. Заслонова, 16, код ЄДРПОУ 34968768).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому частиною першою статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення та оскаржені у порядку, передбаченому статтями 292, 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону №2147-VIII).

Суддя Н.Г. Вєкуа