Ухвала суду № 92330942, 13.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 жовтня 2020 року м. Київ № 640/24125/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами

за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: відсутній) з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-а, код ЄДРПОУ 42552598), Державної міграційної служби України (01001, м. Київ, вул. Володимирська. 9, код ЄДРПОУ 37508470), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної міграційної служби України від 25.06.2020 року №253-20;

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області визнати ОСОБА_1 особою, якма потребує додаткового захисту, у порядку, визначеному ЗУ "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту ".

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом.

Рішення, що приймаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, щодо визнання іноземця або особи без громадянства біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також рішення про втрату чи позбавлення статусу біженця або додаткового захисту, про скасування рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, можуть бути оскаржені в установленому законом порядку та в установлені цим Законом строки до суду.

Аналіз вказаних положень, структури норми, у т.ч. у взаємозв`язку з положеннями ч.ч. 1 та 2 ст. 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" дають підстави для висновку, що Законом встановлено п`ятиденний строк для звернення до суду.

Позивач оскаржує рішення Державної міграційної служби України за 25.06.2020 року № 253-20.

При цьому у позовній заяві позивач стверджує, що про порушення своїх прав вона дізналась 06.07.2020, отримавши повідомлення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує тимчасового або додаткового захисту. При цьому, жодних доказів, які б підтверджували дату отримання позивачем повідомлення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує тимчасового або додаткового захисту, до матеріалів позовної заяви не додано.

Так, до позовної заяви позивачем було подано клопотання про поновлення строків на оскарження.

Суд, проаналізувавши подане клопотання вважає за потрібне зазначити наступне.

Зі змісту клопотання вбачається, що клопотання хоча і підписано позивачем, але написано від імені ОСОБА_2 , чоловіка позивача. Суд зазначає, що вказана особа не є учасником даної справи.

Відтак, клопотання про поновлення строку на оскарження рішення відповідача від позивача фактично не надано.

Крім того, в клопотанні зазначено, що позивач дізналась про порушення своїх прав 06.07.2020 року та звернулась за юридичною допомогою до Правобережного Київського місцевого центру надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Проте, як вбачається із матеріалів адміністративного позову, остання до суду звернулась лише 07.10.2020 року

Відтак, з огляду на дату подання цієї позовної заяви - 07.10.2020, позивач звернувся до суду поза межами встановленого законом строку для реалізації такого права.

Зважаючи на наявність клопотання про поновлення строк на оскарження рішення, яке написано від чоловіка позивача, а тому фактично судом встановлена відсутність такого клопотання від позивачки, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України встановлено, що в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною шостою статті 161 КАС України встановлено, що в разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відтак, суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного суд, прийшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку для звернення до суду із обґрунтованням поважності причин такого пропуску (у разі наявності).

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача, що в разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений строк, до позовної заяви будуть застосовані наслідки визначені п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Г. Вєкуа