Ухвала суду № 92330305, 19.10.2020, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/6403/20

провадження № 1-кс/405/3008/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2020 м. Кропивницький

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Майданніков О.І., при секретарі Гаврилюк Ю.В., за участю прокурора Ожога С.В., слідчого Мельник А.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП в Кіровоградській області Мельник А.Ю. у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.06.2020 №12020120020003741, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, одруженого, офіційно не працюючого, не маючого утриманців,

встановив:

слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою.

Слідчий в клопотанні стверджує, що з метою запобігання ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням тяжкості покарання, яке загрожує підозрюваному, існує необхідність в застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу - тримання під вартою та визначити альтернативний захід - застава 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, вказав на обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри, існування ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.

Підозрюваний не заперечив щодо застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР 07.06.2020 №12020120020003741, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

16.10.2020 ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, відповідно до якої, на початку червня 2020 року ОСОБА_1 знаходився на території домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_2 .

Перебуваючи у вказаному місці у ОСОБА_1 виник умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме на заволодіння грошима у осіб, які, потребуючи допомогу на лікування собі або своїх близьких, надали оголошення у засобах масової інформації чи в мережі Інтернет з приводу отримання благодійної допомоги.

З метою реалізації вказаного умислу ОСОБА_1 на початку червня 2020 року (точної дати та часу під час досудового розслідування встановити не представилось можливим), діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, під вигаданим приводом, а саме начебто для отримання грошових коштів від іншої особи на банківський рахунок, попросив у свого знайомого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у тимчасове користування банківську картку Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (в подальшому - АТ КБ «Приватбанк»), оформлену на вказану особу, при цьому запевнивши ОСОБА_2 у щирості своїх намірів та добросовісності. У свою чергу ОСОБА_2 , не будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_1 , на початку червня 2020 року передав останньому в тимчасове користування оформлену на його ( ОСОБА_2 ) банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 та повідомив код доступу до вказаної картки (пін-код). З метою створення сприятливих умов для реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами, які належать іншим особам, шляхом обману, із застосуванням незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, таким чином ОСОБА_1 отримав доступ до банківської таємниці, а саме інформації по рахунку № НОМЕР_1 , та можливості проведення банківських операцій по ньому.

05.06.2020, в дообідній час (точний час під час досудового розслідування встановити не представилось можливим), реалізуючи вищевказаний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, в цілях власної наживи, шляхом обману, з використанням електронно-обчислювальної техніки, ОСОБА_1 , знаходячись за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_2 , за допомого наявного в нього мобільного телефону «HUAWEI GT 3» IMEI: НОМЕР_2 , здійснив вхід до всесвітньої мережі Інтернет, де на одному з сайтів знайшов оголошення з проханням допомоги на лікування доньки, в якому було вказано номер мобільного телефону ОСОБА_3 НОМЕР_3 та номер її банківської картки АТ «Монобанк» № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_3 , 1967 року народження.

Маючи необхідні знання в користуванні електронно-обчислювальною технікою, володіючи інформацією про те, що номер мобільного телефону потерпілої ОСОБА_3 прив`язаний до її банківської картки та бажаючи отримати доступ до банківської картки останньої, ОСОБА_1 , зателефонувавши 05.06.2020 ОСОБА_3 , та представляючись представником Харківської ОДА, під приводом того, що бажає їй фінансово допомоги, вивідав у неї шляхом обману номера знайомих та родичів ОСОБА_3 , які можуть підтвердити, що їй дійсно потрібна допомога на лікування доньки ОСОБА_4 , оскільки розумів, що при відновленні сім-картки йому буде необхідна інформація щодо вхідних та вихідних дзвінків номера мобільного оператора, який відновлюється. Після цього ОСОБА_1 вчинив дії по заблокуванню та відновленню сім-карти потерпілої ОСОБА_3 , звернувшись до представників оператора стільникового зв`язку Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна» (в подальшому - ПрАТ «ВФ Україна») та в телефонній розмові представившись власником контактного номеру НОМЕР_3 , належного ОСОБА_3 , та подавши заявку про втрату мобільного номера, після чого він отримав дублікат сім-карти.

Після цього, 05.06.2020, о 16 годині 42 хвилини, шляхом проведення операцій за допомогою електронно-обчислювальної техніки, а саме мобільного телефону, який був з`єднаний з мережею Інтернет, здійснивши вхід до сторінки обслуговування ОСОБА_3 в додатку, ОСОБА_1 здійснив переказ в три операції ( спочатку 7900 грн., потім 30000 грн, і потім 35000 грн.) з банківської картки № НОМЕР_4 , яка належить ОСОБА_3 , на банківської картки № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , яка перебувала у його ( ОСОБА_1 ) користуванні, таким чином повторно заволодівши коштами ОСОБА_3 в сумі 72900 грн. шляхом обману, та шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри підтверджуються доданими до клопотання матеріалами, а саме: протоколом допиту потерпілого від 10.06.2020 (а.с. 7-9), протоколом допиту підозрюваного від 16.10.2020 (а.с. 15-18) та іншими зібраними у справі матеріалами.

Таким чином, надані до клопотання матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, про те що ОСОБА_1 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України.

Також слідчим суддею відзначається, що практика Європейського суду з права людини не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового слідства були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчий суддя вважає про наявність ризиків передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КК України.

Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

При цьому суд враховує, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Такого висновку суд дійшов оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винним, з огляду на особу підозрюваного, визначає вірогідність переховування від органів розслідування та/або суду підозрюваного, на тому рівні, щоб їм запобігти можливо лише при застосуванні запобіжного заходу - тримання під вартою.

Так, ст.5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 27.06.1980 "Про взяття під варту до суду" зауважується на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України полягає в тому, що додана до клопотання довідка №20198589483465523014 свідчить, що 09.08.2020 органом досудового розслідування до суду направлено обвинувальний акт про вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 361, ч. 2 ст. 361 КК України. При цьому, сам підозрюваний зазначив, що в Знам`янському міськрайонному суді Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження за його обвинуваченням, де йому ставиться в провину, зокрема, вчинення аналогічного злочину, який він вчинив відносно потерпілої ОСОБА_3 . Тобто, ОСОБА_1 знаходячись в статусі обвинуваченого в іншому кримінальному провадженні, продовжив злочинну діяльність. Окрім цього, ОСОБА_1 офіційно не працює та не має постійного джерела доходу.

Наявність інших ризиків слідчим суддею не встановлено.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України з урахуванням встановлених ризиків, відсутні підстави вважати, що менш суворий запобіжний захід, окрім тримання під вартою зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного. Вказане свідчить, що забезпечичти уникнення вказаних в клопотанні ризиків іншим шляхом є неможливо.

Крім цього, слідчим суддя враховуються обставини, визначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів цього, його вік, стан здоров`я, тяжкість покарання, відсутність міцних соціальних зв`язків, наявність судимостей.

Вказане свідчить, що запобігання встановленим ризикам можливо лише шляхом застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою строком на 58 днів, тобто в межах строку досудового розслідування.

Слідчим суддею при визначенні суми альтернативного запобіжного заходу - застави підозрюваному враховується, що відсутністю постійного місця роботи та доходу, тяжкість можливого покарання.

Окрім цього, слідчим та прокурором не доведено, що визначений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави не спроможний забезпечити належну поведінку підозрюваного, а отже, не доведено виключний випадок необхідності визначення розміру застави понад межі визначені в п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що застава - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 105100 грн., в повній мірі забезпечить належне виконання покладених на підозрюваного обов`язків та його належну поведінку.

Враховуючи зазначене, вважаю, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено неможливість застосування до підозрюваного у даному кримінальному правопорушенні більш м`якого запобіжного заходу, існує необхідність у застуванні до нього запобіжного заходу тримання під вартою та альтернативного запобіжного заходу - застави 50 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 9, 176-178, 181, 196-197, 205, 369-372 КПК України,

постановив:

клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою, - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - тримання під вартою строком на 58 днів, в межах строку досудового розслідування, а саме з 15 год. 25 хв. 19.10.2020 до 00 год. 00 хв. 16.12.2020.

Визначити розмір застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105100 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: рахунок отримувача № UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №12020120020003741 від 07.06.2020.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 - з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 в строк до 00 год. 00 хв. 16.12.2020 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з смт. Знам`янка-Друга, Знам`янського району, Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілою у кримінальному провадженні, як безпосередньо так і через третіх осіб, окрім участі в слідчих діях та в суді.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 00 год. 00 хв. 16.12.2020.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Олексій Іванович Майданніков