Рішення № 92329903, 21.10.2020, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1662/20

Провадження № 2/347/650/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Драч Д.С., розглянувши в порядку письмового провадження у спрощеному позовному провадженні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулась в суд із позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, мотивуючи свої вимоги тим, що з ОСОБА_2 вона перебувала у цивільному шлюбі, в якому у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .На даний час вона сама проживає з дітьми, відповідач не допомагає їй утримувати та виховувати дітей, тому вона просить стягувати з відповідача в її користь на утримання неповнолітніх дітей аліменти в твердій грошовій сумі по 3000 гривень на кожну дитину щомісячно, до досягнення ними повноліття.

За змістом ч.2, п.4 ч.6 ст. 19, п.1 ч.1 ст. 274 ЦПК України суд розглядає за правилами спрощеного провадження без виклику сторін малозначні справи, в тому числі - справи про розірвання шлюбу.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч.1 ст.279 ЦПК України).

Відповідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Вказана вимога ЦПК України роз`яснена судом учасникам справи в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У зв`язку з наведеним вище, суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання (ч.13 ст.7 ЦПК України).

Ухвалою судді Косівського районного суду від 17.09.2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін. На підставі даної ухвали відповідачу було надано строк для подачі відзиву або інших клопотань пов`язаних із розглядом даної позовної заяви. Відповідачем не було надіслано до суду будь-яких клопотань. Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

За вказаних обставин фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює, що відповідає ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає позов підставним та таким, що підлягає до задоволення із нижче наведених підстав:

Судом встановлено, що батьком дітей є відповідач - ОСОБА_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 8-9).

Згідно Акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї № 89 від 09.09.2020 року Космацької сільської ради ОТГ ОСОБА_1 не прцевлаштована, має на утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають із нею в с.Брустурів, присілок Царина Косівського району (а.с.21).

Факт проживання неповнолітніх дітей сторін із матір`ю підтверджується також довідкою про склад сім`ї № 533 від 10.09.2020 року Космацької сільської ради ОТГ та не заперечується і не спростовується відповідачем.

Враховуючи відсутність добровільної згоди між батьками щодо порядку реалізації їх обов`язку щодо утримання і матеріального забезпечення дітей - наявні правові підстави для стягнення з відповідача аліментів на їх утримання.

Відповідно із ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частинами 1, 2 ст.184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Так суд враховує наданий позивачем доказ наявності у власності відповідача нерухомого майна: земельна ділянка під кадастровим номером 5310900000:50:028:0420, площею 0,0656 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , набута згідно договору купівлі-продажу № 554 від 23.05.2019 року; житловий будинок АДРЕСА_1 , набутий згідно договору купівлі-продажу № 553 від 23.05.2019 року, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 223445732 від 10.09.2020 року (а.с.10-12).

Відповідно до ч.3 ст.182 СК України: суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів і ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.03.2020 року у справі №759/10277/18).

Зважаючи на те, що батьки мають рівні права та обов`язки щодо забезпечення дітей, враховуючи, що позивач на даний час не працевлаштована та їй самотужки важко належно матеріально утримувати дітей, а відповідач є здоровим та працездатним, інших утриманців не має, але має у власності нерухоме майно, вартість якого перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи,набуте ним у 2019 році, що свідчить про його добре матеріальне становище, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі в розмірі по 3000 гривень щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.

У разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів - їх розмір може бути зменшено або збільшено за рішенням суду (ч.1 ст.192 СК України).

Згідно ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тому аліменти слід присудити з 14.09.2020 року, тобто з дня надходження до суду вказаного позову.

Крім цього, враховуючи норми ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави.

На підставі ст.ст.141, 180-185, 191 СК України, керуючись ст.ст. 81, 89, 263-265, 280-289, 430 ч. 1 п.1 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі по 3000 (три тисячі) гривень щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 14.09.2020 року.

Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_2 , 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок судового збору на користь отримувача коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Копію рішення надіслати сторонам.

Апеляційна скарга на рішення суду до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Д.С. Драч