Рішення № 92329714, 08.10.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6764/20

Провадження № 2/344/2446/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

08 жовтня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді Пастернак І.А.,

секретаря Кріцак Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, в обґрунтування позовних вимог зазначає, що у період з 18.03.2000 року по 31.01.2011 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі, який розірвано рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31.01.2011 року. У шлюбі народилося двоє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Судовим наказом Івано-Франківського міського суду від 30 серпня 2017 року присуджено стягувати із відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття. З серпня 2017 року вищезазначений судовий наказ перебуває на примусовому виконанні Івано-Франківського МВ ДВС. Відповідно до інформації старшого державного виконавця Матієшин Н.Д. розмір заборгованості зі сплати аліментів по вказаному судовому наказі станом на 01.05.2020 року становить 40 812,50 грн. Відповідачем за цей період кошти не сплачувалися. У зв`язку із несплатою аліментів відповідач постановами державного виконавця був притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу. Сума накладених штрафів на відповідача становить 12270,75 грн. Окрім цього, рішенням Івано-Франківського міського суду від 28 січня 2019 року за заявою позивачки присуджено стягувати із відповідача на користь позивачки аліменти у зв`язку із навчанням ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі у розмірі 1243 грн., щомісячно на час її навчання до досягнення нею 23-х річного віку. Зазначене рішення суду з 28.01.2019 року перебуває на примусовому виконанні Івано-Франківського МВ ДВС з жовтня 2018 року. Відповідно до інформації старшого державного виконавця Матієшин Н.Д. розмір заборгованості зі сплати аліментів по зазначеному рішенню станом на 01.05.2020 року становить 23 617,00 грн. У зв`язку із несплатою аліментів відповідач постановами державного виконавця був притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу. Сума накладених штрафів на відповідача становить 2361,70 грн. Таким чином розмір заборгованості відповідача за сплати аліментів по виконавчих документах становить 64429,50 грн. Просила суд постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 49 797,05 грн.

08.10.2020 року позивачкою подано до суду заяву про збільшення позовних вимог. У даній заяві позивачка просить стягнути з ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 62 491,05 грн. (а.с.46-47)

Позивач в судове засідання не з`явилась, суду подала до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задоволити з урахуванням уточненої позовної заяви. Проти винесення заочного рішення суду не заперечує (а.с.35).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с.32-34).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

За час проживання у шлюбі у сторін народилося двоє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5).

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 31.01.2011 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишено на проживанні з матір"ю ОСОБА_1 (а.с.8).

Судовим наказом Івано-Франківського міського суду від 30 серпня 2017 року присуджено стягувати із відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину починаючи з 20.07.2017 року і до досягнення ними повноліття (а.с.9).

Крім цього, рішенням Івано-Франківського міського суду від 28 січня 2019 року за заявою позивачки присуджено стягувати із відповідача на користь позивачки аліменти у зв`язку із навчанням ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі у розмірі 1243 грн., щомісячно на час її навчання до досягнення нею 23-х річного віку (а.с.10-11).

Згідно розрахунків зі сплати аліментів заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів станом на 01.10.2020 року складає 77 123 грн. 50 коп. (а.с.48-50).

Положеннями ст. 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 Конвенції про права дитини).

Частиною 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

В силу дії ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За положеннями ст. 194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за виконавчим листом, пред`явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв`язку з розшуком платника аліментів або у зв`язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час. Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до ст. 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.

Вказана норма матеріального права визначає порядок стягнення аліментів за виконавчим листом за минулий час та заборгованості за аліментами, що утворилася при їх відрахуванні за заявою платника, поданою відповідно до ст. 187 СК України.

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 8 цієї статті суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.

Таким чином, при відсутності такого спору, заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Як вбачається із постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15ц (провадження № 14-37цс18), роз`яснено, що неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, з урахуванням правової природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов`язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.

З огляду на те, що аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Відповідач по справі рішення про стягнення аліментів не виконував. Згідно розрахунку зі сплати аліментів заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів станом на 01.10.2020 року складає 77 123 грн. 50 коп. Сума пені по сплаті аліментів за прострочення виконавчого листа № 344/17783/89 у ВП №59234024 становить 62 491,05 грн.

Однак, відповідачем не доведено об`єктивних підстав для зменшення нарахування пені.

За таких обставин та з урахуванням доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пені від суми несплачених аліментів в розмірі 62491,05 грн. підлягають до задоволення.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

11 травня 2020 року між ОСОБА_1 , Клієнт та адвокатським бюро «Якубовський та партнери», Бюро було укладено договір № 104 про надання правової допомоги.

Як вбачається з Акту приймання-передачі наданих послуг Клієнт сплачує Бюро 3 300,00 грн. за надання правової допомоги, що підтверджується і квитанцією № 456134 від 28.05.2020 року ( а.с.41).

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Вирішуючи питання розподілу витрат по оплаті судового збору суд враховує, що позивач звільнена від їх сплати, а тому з відповідача слід стягнути 840 грн. 80 судового збору в дохід держави, що пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі наведеного, ст. ст. 180, 196 Сімейного кодексу України, ЗУ "Про виконавче провадження", ст. ст. 13, 141 Цивільно-процесуального кодексу України, постанови Великої Палати Верховного Суду України від 25.04.2018 року справа № 572/1762/15-ц, провадження № 14-37цс18, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 273, 280-289 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів - задоволити.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , пеню (неустойку) за несплату аліментів в розмірі - 62 491(шістдесят дві тисячі чотириста дев"яносто одну) гривню 05 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 - 3300 грн. витрат за надання правової допомоги.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь на користь держави (з зарахуванням на рахунок: UA 908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 20.10.2020 року.

Суддя Пастернак І.А.