Рішення № 92329367, 20.10.2020, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1177/20

Провадження № 2/192/1274/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого - судді Тітової О.О.,

з участю секретаря - Чикової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне Дніпропетровської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» 30 липня 2020 року звернулось до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 31.03.2009 року в сумі 24292 грн. 92 коп., яка складається з: тіла кредиту - 20203,35 грн.; прострочені відсотки - 4089,57 грн.

Також просить стягнути з відповідачки у відшкодування понесених витрат по оплаті судового збору 2 102 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що при укладенні договору з відповідачкою сторони керувались положеннями ч.1 ст. 634 ЦК України щодо договору приєднання. Відповідач особистим підписом в анкеті-заяві підтвердила, що вона проінформована про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані для ознайомлення в письмовій формі. Підписавши відповідну заяву між сторонами був укладений договір про надання банківських послуг, який є змішаним договором і містить в собі умови договору банківського рахунку та кредитного договору. 31.03.2009 відповідач також підписала довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», тобто підтвердила, що з фінансовими умовами надання кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлена. Банком було відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у визначеному у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. В подальшому кредитний ліміт було збільшено до 17 000 грн. Таким чином, позивач зазначає, що банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач в порушення договірних зобов`язань зобов`язання за вищевказаним договором не виконала. Також, посилається на те, що в редакції Умов та Правил, що почали діяти з 01.03.2019 сторони дійшли згоди, що з 181 дня порушення зобов`язань з погашення кредиту, відповідач зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які встановлені у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна» та 84,0% для картки «Універсальна голд». Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати мінімального платежу до останнього календарного числа місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, зобов`язання відповідача вважаються простроченими. У зв`язку з зазначеними порушеннями у відповідачки утворилась заборгованість в сумі 24 292 грн. 92 коп. станом на 18.05.2020.

Ухвалою суду від 26 серпня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з викликом (повідомленням) сторін.

Сторони належним чином повідомлені про те, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження з їх викликом.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином, у позові просив слухати справу у відсутність представника, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, відзиву на позов не надала, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце слухання справи повідомлялася належним чином за місцем проживання, однак друга судова повістка повернулась до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим постановити заочне рішення у справі.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідач ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання кредитної картки, у зв`язку з чим 31.09.2009 підписала заяву №б/н, відповідно до якої отримала кредитну картку № НОМЕР_1 . Відповідно до даної заяви на зазначеній картці встановлено кредитний ліміт - 0 грн. та визначено базову процентну ставку по кредитному ліміту на момент підписання договору - 1% на місяць.

В заяві зазначено, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на сайті становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Відповідач ОСОБА_1 31.03.2009 також підписала довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» з якої вбачається, що відповідачу було надано відновлювану кредитну лінію у гривні зі встановленням базової відсоткової місячної ставки у розмірі 3%, визначенням щомісячного розміру платежу, строку його внесення, розміру комісій банку та відповідальності відповідачки за порушення зобов`язання.

Згідно наданого позивачем розрахунку станом на 18.05.2020 у відповідача існує заборгованість за кредитом в сумі 24292 грн. 92 коп., яка складається з заборгованості за кредитом - 20 203 грн. 35 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом - 4 089 грн. 57 коп.

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 за договором б/н без зазначення дати вбачаються операції:

Старт карткового рахунку - 31.03.2009 - НОМЕР_1 ;

Зміна кредитного ліміту - 31.03.2009 - Кредитний ліміт: 0,00; Примітка: Встановлення кредитного ліміту;

Зміна кредитного ліміту - 25.07.2013 - Кредитний ліміт: 4000,00; Примітка: Збільшення кредитного ліміту;

Зміна кредитного ліміту - 01.08.2013 - Кредитний ліміт: 8000,00; Примітка: Збільшення кредитного ліміту;

Зміна кредитного ліміту - 26.05.2017 - Кредитний ліміт: 15000,00; Примітка: Збільшення кредитного ліміту;

Зміна кредитного ліміту - 30.08.2017 - Кредитний ліміт: 17000,00; Примітка: Збільшення кредитного ліміту;

Зміна кредитного ліміту - 05.09.2018 - Кредитний ліміт: 0,00; Примітка: Зменшення кредитного ліміту;

Позивачем надана довідка про видачу відповідачці ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н, без зазначення дати, наступних карток:

-№ НОМЕР_1 від 31.03.2009, терміном дії до 02/10;

-№ НОМЕР_2 від 29.03.2011, терміном дії до 01/15;

-№ НОМЕР_3 від 15.08.2013, терміном дії до 07/17;

-№ НОМЕР_4 від 10.07.2017, терміном дії до 07/21;

-№ НОМЕР_4 від 11.08.2017, терміном дії до 07/21;

Позивачем надана роздруківка руху коштів ОСОБА_1 на кредитних картках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 .

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Відповідно до ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

В анкеті-заяві від 31.03.2009 зазначено про оформлення ОСОБА_1 універсальної кредитної картки з кредитним лімітом - 0 грн. та встановленням процентів у розмірі 1% на місяць. Суду в обґрунтування позову надано також довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», яка також підписана сторонами 31.03.2009, в якій відсутні умови договору щодо розміру кредиту (кредитного ліміту), процентна ставка вже визначена на рівні 3% на місяць, та визначена відповідальність за порушення зобов`язання у виді пені та штрафів, визначені комісії банку.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі розмір і порядок нарахування процентів, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, довідки про умови кредитування, посилався на Умови та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, як невід`ємну частину договору.

Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цими Умовами та правилами ознайомилась відповідачка та погодилась з ними. Позивачем чітко не зазначена процентна ставка за кредитом відповідачки.

Таким чином, позивач не надав належних доказів щодо суми отриманого кредиту, виписка по рахунку не є первинним документом, що узгоджується з висновками викладеними в постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року № 61-5191св18.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці умови та правила надання банківських послуг, відсутність в Анкеті-заяві домовленості сторін про розмір кредиту, відсутність в підписаних заяві та довідці чіткого визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами, наданий банком витяг з Умов та правил надання банківських послуг, не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви інформацію про умови кредитування у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, зокрема обов`язку відповідачки з 181 дня порушення зобов`язання сплати процентів у підвищеному розмірі чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані відповідачкою.

Суд вважає, що відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, що повністю узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.

Крім того, згідно з вказаним правовим висновком, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, останній має право відповідно до ст. 530 ЦК України вимагати повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

З огляду на викладене, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, суд вважає, що внесені на карткові рахунки суми повинні були бути зараховані на погашення тіла кредиту.

Відповідно до ст. ст.12,13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК випадках. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З роздруківки руху коштів на кредитних картках, наданої позивачем, вбачається, що на кредитні картки відповідачки вносились грошові кошти на карткові рахунки, їй було нараховано комісійні, страхові платежі, пеня, відсотки, штраф за прострочку кредиту, проводилось автоматичне списання процентів за користування кредитним лімітом, автоматично погашалась її заборгованість з інших карток, проводилось автоматичне погашення простроченої заборгованості.

Враховуючи, що позивачем безпідставно, без узгодження з відповідачкою, проводилось нарахування та автоматичне списання коштів на погашення процентів, у тому числі у підвищеному розмірі, пені, штрафів, комісійних, а не на погашення заборгованості за отриманими коштами за кредитною карткою, суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є не обґрунтованим, позивачем не надано достовірних доказів на підтвердження доводів щодо наявності заборгованості у відповідачки за тілом кредиту у вказаній сумі.

Крім того, які саме кредитні картки було отримано відповідачкою, за якими утворилась заборгованість, позивачем не доведено. Надана позивачем довідка не є достатнім доказом отримання відповідачкою кредитних карток, про стягнення заборгованості за якими заявлено позовні вимоги.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не доведені, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 207, 526, 549, 610-612, 625, 626, 628,638, 1050, 1054, 1066, 1069 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, адреса листування: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.50) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 31.03.2009 у розмірі 24292,92 грн. та судових витрат у розмірі 2102 грн. - відмовити в повному обсязі.

Дане заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано до Солонянського районного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня оголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного рішення.

Суддя О.О. Тітова