Ухвала суду № 92325496, 16.10.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/11984/20

Провадження №: 1-кс/755/4635/20

"16" жовтня 2020 р.

м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі слідчої судді Бірси О.В., за участю секретаря судових засідань Цімох М.М. та сторін кримінального провадження: прокурора Семененка Б.В., захисників Литвина С.М., Баховського М.М., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Короткевич О.Ю. про продовження строку виконання обов`язків покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040004799 від 20.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, установив:

слідчий СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Короткевич О.Ю. за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Нечепоренком Ю.Л. звернулися до слідчого судді даного місцевого суду у порядку ч. 7 ст. 194 КПК з клопотанням про продовження дії обов`язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК відносно підозрюваного покладених на нього відповідно до ухвали слідчого судді від 22.08.20 при визначенні альтернативного запобіжного заходу утримання під вартою, відповідно до ч. 3 ст. 183 того ж Кодексу, у виді застави у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040004799 від 20.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Клопотання умотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 19.08.2020 приблизно о 23:00 год. ОСОБА_1 прибув до свого гаражу, який розташований на території гаражного кооперативу ТОВ «Тельбін - 1», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 21. Перебуваючи на території вищезазначеного гаражного кооперативу, 20.08.2020 року приблизно о 01 год. 10 хв. ОСОБА_1 вирішує справити свої природні потреби на вхідні двері сусіднього гаражу № НОМЕР_1 , який знаходиться за вищевказаною адресою. У цей час у зазначеному гаражі перебував потерпілий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був раніше знайомий ОСОБА_1 . У той же час, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин. Після чого, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_2 . В подальшому, ОСОБА_1 реалізуючи злочинний намір, спрямований на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень та усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, і свідомо допускаючи настання тяжких наслідків, ОСОБА_1 зайшовши до себе в гараж № НОМЕР_2 та взявши молоток, та тримаючи у своїй руці, підійшов до потерпілого та умисно наніс один удар в область голови потерпілому ОСОБА_2 . В подальшому потерпілого ОСОБА_2 , з отриманими внаслідок дій ОСОБА_1 тілесними ушкодженнями, було доставлено до КМКЛ ШМД, що за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 3. Згідно довідки № 7195, виданої КМКЛ ШМД діагноз: "Відкрита черепно-мозкова травма. Забій головного мозку. Вдавлений перелом правої тім`яної кістки. Забійна рана правої тім`яної кістки".

20.08.2020 року ОСОБА_1 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України та 21.08.2020 органом досудового розслідування останнього було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, на думку заявника, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у т.ч.: рапортом від 20.08.2020 року; довідкою КМКЛ ШМД № 7195; протоколом огляду місця події від 20.08.2020 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 20.08.2020 року; протоколами допитів свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 20.08.2020 року, протоколом проведення обшуку у гаражному боксі № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 від 20.08.2020 року та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Згідно ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22.08.20 застосовано відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, у межах шістдесяти діб, а саме до 17.10.2020.

Визначено заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105 100 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок ТУДСАУ у місті Києві.

Указано, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави зобов`язано прибувати до слідчого за першою вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту - м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження; здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначено 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Строк виконання обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , у зв`язку з обранням відносно нього запобіжного заходу у виді застави 25.08.20 на цей час спливає.

Однак продовжують існувати ризики, а саме: (1) п. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на свободі будучи обізнаним з санкцією статті яка йому інкримінується, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним вчинено тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років; (2) п. 3 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на свободі буде незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки обізнаний про місця проживання останніх з метою схилити їх до дачі не правдивих показів у судовому засіданні; (3) п. 4 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на свободі може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з`являтися за викликами до слідчого для проведення слідчих та процесуальних дій; (4) п. 5 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на свободі може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з тим, у зв`язку зі складністю провадження закінчити досудове розслідування у ньому у вказаний строк не видається за можливе, оскільки необхідно виконати наступне: отримати висновки судово-медичних експертиз, провести слідчий експеримент за участю підозрюваного ОСОБА_1 , провести процедуру відкриття матеріалів кримінального провадження відповідно до ст. 290 КПК України підозрюваному, захисникам, потерпілому, скласти обвинувальний акт, який слід вручити^ підозрюваному та, при необхідності, виконати інші слідчі та процесуальні дії.

Без проведення зазначених слідчих дій та накопичення достатніх доказів у провадженні, завершити досудове розслідування та прийняти законне рішення неможливо.

13 жовтня 2020 року постановою керівника Київської місцевої прокуратури № 4 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 3-х (трьох) місяців.

У розрізі чого, заявники просять продовжити у порядку ч. 7 ст. 194 КПК строк дії обов`язків покладених на підозрюваного згідно ухвали від 22.08.20 до 20.11.20.

У судовому засіданні прокурор групи прокурорів - прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 Семененко Б.В. заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, з підстав викладених у його мотивувальній частині.

Сторона захисту заперечувала проти задоволення клопотання враховуючи відсутність для цього передумов регламентованих п.п. 1-3 ч. 1, ч. 6 ст. 194, 199 КПК України та з огляду на те, що клопотання, у супереч норм ч. 7 ст. 194 КПК, подане слідчим, а не прокурором.

Слідчий суддя з`ясувавши думку учасників провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, приходить до наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Зокрема, питання застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і запобіжні заходи регламентовані Главою 10 - заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування та Главою 18 - запобіжні заходи, затримання особи Кримінального прцесуального Кодексу України (надалі - КПК України).

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Щодо обов`язків регламентованих ч. 5 ст. 194 КПК України, то вони можуть бути застосовані тільки з певним запобіжним заходом з числа передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України.

Тим самим, першочерговим є питання з`ясування строку дії запобіжного заходу у виді застави.

Вирішуючи зазначене питання, слідчий суддя проаналізував такі обставини: (а) мету та суть запобіжного заходу у вигляді застави; (б) обов`язки підозрюваного, виконання яких забезпечує застава, та строк їх дії; (в) правові наслідки припинення строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного слідчим суддею; (г) підстави припинення застави.

(а) Мета та суть запобіжного заходу у вигляді застави

З метою досягнення дієвості кримінального провадження нормами КПК передбачено застосування заходів забезпечення цього провадження, одним з яких є запобіжні заходи (частина 1, пункт 9 частини 2 статті 131 КПК).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання, зокрема, підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК (частина 1 статті 177 КПК).

Застава як один із запобіжних заходів полягає у внесенні коштів на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (частина 1 статті 182 КПК).

Отже, застава має забезпечувати дієвість кримінального провадження, що обумовлюється забезпеченням виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

(б) Обов`язки підозрюваного, виконання яких забезпечує застава, та строк їх дії

Застава забезпечує виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків (частина 1 статті 182 КПК).

Обов`язки підозрюваного визначені в частині 7 статті 42 КПК, зокрема, це прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду. Ці обов`язки покладаються на підозрюваного, виходячи з його процесуального статусу - статусу підозрюваного. Строк дії цих обов`язків співпадає з часом перебування особи у статусі підозрюваного та їх виконання не залежить від застосування до підозрюваного запобіжного заходу (крім обов`язків, передбачених пунктом 2 частини 7 статті 42 КПК).

Разом з тим саме з метою забезпечення виконання у тому числі і цих обов`язків для забезпечення дієвості кримінального провадження за наявності, зокрема, відповідних ризиків до підозрюваного можуть застосовуватися запобіжні заходи, зокрема, застава.

Пунктом 2 частини 7 статті 42 КПК окремо визначено обов`язок підозрюваного виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Ці обов`язки визначені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК та покладаються на підозрюваного слідчим суддею при застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, за умови доведення прокурором наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, з метою необхідності запобігання цим ризикам (частина 5 статті 194 КПК). Такі обов`язки покладаються на строк не більше двох місяців, який може бути продовжений (частина 7 статті 194 КПК).

Слідчий суддя окремо звертає увагу на правову конструкцію норми частини 5 статті 194 КПК, яка містить імперативний припис щодо зазначення слідчим суддею про обов`язок підозрюваного (без визначення строку цього обов`язку) прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади при застосуванні до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Окремо від цього слідчий суддя зобов`язує підозрюваного виконувати один або декілька обов`язків, передбачених пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК (на строк не більше двох місяців).

Обов`язки підозрюваного, визначені статтю 42 КПК, в тому числі прибувати за викликом уповноваженої особи, та ті, що передбачені статтею 194 цього Кодексу, не є взаємовиключними чи альтернативними.

Згідно до частини 8 статті 182 КПК неявка належним чином повідомленого підозрюваного за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин або порушення інших покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язків є окремими підставами для звернення застави в дохід держави.

Отже, застава забезпечує виконання підозрюваним обов`язків, покладених на підозрюваного як процесуальним законом, так і обов`язків, покладених слідчим суддею, що передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК.

Слідчий суддязвертає увагу, що ухвалою від 22.08.2020 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави був визначений для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК, та окремо на нього були покладені процесуальні обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК.

При внесенні застави заставодавцеві було достовірно відомо, виконання яких процесуальних обов`язків, забезпечує застава, і строк, яких саме обов`язків був визначений слідчим суддею.

(в) Правові наслідки припинення дії обов`язків, покладених слідчим суддею

Правові наслідки припинення дії обов`язків, покладених на підозрюваного слідчим суддею при застосування запобіжного заходу у вигляді застави, визначені частиною 7 статті 194 КПК.

Так, після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Тобто, в такому разі скасовуються лише обов`язки підозрюваного, передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК, а не запобіжний захід у вигляду застави в цілому.

Відповідно, з моменту припинення строку дії покладених слідчим суддею обов`язків, застава забезпечує виконання обов`язків, покладених на підозрюваного КПК.

Припинення строку дії цих обов`язків не визначена як підстава для припинення застави.

(г) Підстави припинення застави

Застави, яка не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу (частина 11 статті 182 КПК).

Як зазначалось вище, процесуальний закон не обумовлює строк дії запобіжного заходу припиненням строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного слідчим суддею, припинення дії ухвали.

З цього слідує, що обов`язки, покладені слідчим суддею, є строковими, а застава, яка забезпечую виконання процесуальних обов`язків, не є обмеженою конкретним строком. Такий висновок підтверджується, зокрема, змістом частини 6 статті 181, частини 7 статті 194, частини 4 статті 196, статтями 197 та 211 КПК.

Цими нормами визначається строковість затримання, запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту, а також обов`язків, покладених слідчим суддею відповідно до статті 194 КПК.

Застава припиняється у разі її скасування, зміни на інший запобіжний захід, постановлення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження (статті 203 КПК).

У цьому провадженні не надані докази припинення застави, зазначені в статті 203 КПК.

Отже, відсутні підстави для її повернення заставодавцю, а тому відповідно у разі дії запобіжного заходу сторона обвинувачення має відповідне право у межах його строку порушувати питання про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Разом з тим, порушуючи таке питання сторона обвинувачення має дотримуватися вимог КПК.

З урахуванням того, що порядок, встановлений КПК (процесуальний порядок, форма, процедура), ? це певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій (Верховний суд України постанова від 16.03.2017 у справі № 671/463/15-к).

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України, у разі необхідності строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, може бути продовжено за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України у рамках дії запобіжного заходу.

У цій ситуації, у супереч положень ч. 7 ст. 194 КПК дане клопотання подане не прокурором,а слідчим за погодженням з прокурором.

Однак, такий порядок не є слушним та вірним, у світлі положень ч. 6 ст. 194 КПК про те, що дане питання може розглядатися тільки за клопотанням прокурора.

Відповідно запропонований заявниками підхід не є дійсним з цього питання.

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

У цьому випадку, заявники просять застосувати до підозрюваного, як учасника кримінального провадження, не належну правову процедуру в частині заходів забезпечення кримінального провадження щодо послідовності (кроків) у питанні власне процесуального порядку, форми та процедури, які є такими, що прямо суперечать нормам указаного Кодексу.

Як наслідок з огляду на наведене, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, які йому відомі, на час розгляду скарги, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що дане клопотання заявника задоволенню не підлягає з вищевказаних передумов.

У той же час, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити підозрюваному, що згідно п.п. 1, 2 ч. 7 ст. 42 КПК України, підозрюваний зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 1-29, 131, 132, 176-179, 193, 194, 203, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, Суд постановив :

у задоволенні клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Короткевич О.Ю. про продовження строку виконання обов`язків покладених підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040004799 від 20.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, відмовити.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що згідно п.п. 1, 2 ч. 7 ст. 42 КПК України, підозрюваний зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17:10 год. 19.10.2020.

Слідча суддя Оксана БІРСА