Рішення № 92325472, 21.10.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2020 р. справа № 400/113/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю транспортно-експедиційна компанія "ВІТЕРРА", вул. А. Макарова, 40, м. Миколаїв, 54030

до відповідачаДержавної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056

провизнання протиправними та скасування постанов від 21.11.2019 р. № 121633, № 121634

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю транспортно-експедиційна компанія "ВІТЕРРА" (надалі - позивач або ТОВ "ВІТЕРРА") звернулось з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (надалі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову № 121633 про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.11.2019 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову № 121634 про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.11.2019 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що не допускав порушення, зазначені в актах та спірних постановах. Так, на момент перевірки 10.10.2019 року автомобіля КАМАЗ (державний номер НОМЕР_1 ), у водія ОСОБА_1 були в наявності всі документи, у тому числі індивідуально-контрольна книга водія. Щодо автомобіля КАМАЗ (державний номер НОМЕР_2 ), позивач вказав, що зазначений автомобіль не перевірявся, а у водія ОСОБА_2 були наявні посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, акт перевірки технічного стану транспортного засобу, поліс обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів, індивідуально-контрольна книга водія. Позивач наголошує, що ні він, ні водій не знали, що 10.10.2019 року відповідачем складені акти № 175193 та № 175200.

Відповідач надав відзив на позов, в якому в задоволенні вимог позивача просить відмовити. У відзиві відповідач зазначив, що під час перевірки транспортних засобів встановлено порушення, передбачене абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону, про що складено акти та в подальшому прийнято спірні постанови.

Позов залишався без руху в зв`язку з його невідповідністю вимогам статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) (а. с. 22-24).

Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України суд розглянув справу у письмовому провадженні.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

10.10.2019 року на автомобільній дорозі Кіровоград - Платонове проведено перевірку транспортних засобів КАМАЗ держаний номер НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

Згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу автомобілі КАМАЗ (держаний номер НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ) належать ОСОБА_3 (а. с. 12-13, 62).

За результатами перевірки відповідачем складено:

1) акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом 10.10.2019 року, в якому зафіксовано порушення вимог абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, передбачених ст. 48 Закону, а саме посвідчення водія відповідної категорії, протокол обов`язкового технічного контролю, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, індивідуально-контрольна книга водія;

2) акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом 10.10.2019 року, в якому зафіксовано порушення вимог абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, передбачених ст. 48 Закону, а саме індивідуально-контрольна книга водія.

30.10.2019 року відповідач направив фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 (надалі - ФОП ОСОБА_3 ), відносно якого складені акти 10.10.2019 року, запрошення для участі у розгляді справи про допущене правопорушення на 14.11.2019 року (а. с. 59).

При розгляді справи ФОП ОСОБА_3 повідомив відповідача, що передав транспортні засоби в оренду ТОВ "ВІТЕРРА" згідно договору оренди транспортних засобів від 26.06.2019 року № ННХ 046139 (а. с. 47-48).

Відповідач, встановивши, що автомобільним перевізником було ТОВ "ВІТЕРРА", а не ФОП ОСОБА_3 , як зазначено в актах від 10.10.2019 року, прийняв 21.11.2019 року постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 121633 та № 121634, якими застосував до позивача ТОВ "ВІТЕРРА" адміністративно-господарський штраф у розмірі 3 400,0 грн. (а. с. 7-8).

Позивач вважає вищезазначені постанови протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року № 2344-III. Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до ч. 11 ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Згідно з пунктом 15 Порядку здійснення контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (надалі - Порядок № 1567), під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Згідно пункту 25-27 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Як встановлено судом, транспортні засоби КАМАЗ держаний номер НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на час проведення перевірки перебували у користуванні ТОВ "ВІТЕРРА", що підтверджується договором оренди транспортних засобів від 26.06.2019 року та товарно-транспортною накладною від 09.10.2019 року.

У свою чергу, суд звертає увагу на те, що відповідно до актів проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом 10.10.2019 року, відповідач визначив в якості суб`єкта господарювання, яким порушено законодавство про автомобільний транспорт - ФОП ОСОБА_3 .

Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Отже, адміністративний суд вправі перевірити не тільки правомірність прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення по суті, але й дотримання ним процедури (порядку) прийняття такого рішення.

Згідно з правовою позицією, висловленою в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 року у справі "Рисовський проти України", принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

На переконання суду, відповідач, встановивши при розгляді справи 14.11.2019 року, що автомобільним перевізником було ТОВ "ВІТЕРРА" та наклавши на нього адміністративно-господарський штраф, діяв з порушенням Порядку № 1567, оскільки згідно актів від 10.10.2019 року відповідачем визначено суб`єктом правопорушення ФОП ОСОБА_3 .

Факт ознайомлення 15.11.2019 року директора ТОВ "ВІТЕРРА" з актами від 10.10.2019 року, не змінює тієї обставини, що відповідачем прийняті постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів за відсутності на це підстав.

Суд не розглядає по суті оскаржувані постанови, оскільки відповідачем порушено процедуру їх прийняття.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови відповідача від 21.11.2019 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовими витратами у даній справі є судовий збір, доказів понесення інших судових витрат, сторони суду не подавали. Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 102,0 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 48 від 24.01.2020 року (а. с. 28), який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Керуючись ст. 9, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю транспортно-експедиційна компанія "ВІТЕРРА" (вул. А. Макарова, 40, м. Миколаїв, 54030, ЄДРПОУ 40968034) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ЄДРПОУ 39816845), задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ЄДРПОУ 39816845) від 21.11.2019 р. № 121633 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ЄДРПОУ 39816845) від 21.11.2019 р. № 121634 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 03135, ЄДРПОУ 39816845) на користь товариства з обмеженою відповідальністю транспортно-експедиційна компанія "ВІТЕРРА" (вул. А. Макарова, 40, м. Миколаїв, 54030, ЄДРПОУ 40968034) судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 102,0 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз