Рішення № 92325324, 21.10.2020, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3595/20

Справа №754/8189/17

РІШЕННЯ

Іменем України

21 жовтня 2020 року м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя: Грегуль О.В., секретар судового засідання: Конончук К.Ю., справа № 754/8189/17

ОСОБА_1 - позивач

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» - відповідач

Вимоги позивача: визнання права власності

ОСОБА_2 - представник позивача

Цалованська Я.Л. - адвокат відповідача

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, вимоги якого змінювались щодо предмета позову та щодо меж позовних вимог і в якому позивач просить визнати його право спільної власності на електричне обладнання АДРЕСА_3 , зокрема на ввідно-розподільний пристрій, який розташовано в коридорі перед квартирою № 63 і який являє собою замкнену на навісний замок металеву шафу в середині якої знаходяться вимикачі навантаження, запобіжники, реле контролю фаз, вмикачі аварійного освітлення, проводка.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, а адвокат відповідача позовні вимоги не визнав посилаючись на те, що відповідач не є балансоутримувачем майна про яке йдеться в позові, не є його власником та жодного відношення до цього майна не має, а тому з боку відповідача будь-які права та інтереси позивача, як власника не порушені.

Вислухавши представника позивача та адвоката відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд у судовому засіданні встановив наступне.

Позивач є власником кв. АДРЕСА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 23.02.1994 року, виданим на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 року № 2482-ХІІ, 2. Власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Як вказує в судовому засіданні представник позивача, відповідач не визнає за позивачем право власності на технічне обладнання будинку.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, 1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. 2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до наданого відповідачем акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін від 26.03.2002 року, межа відповідальності відповідача встановлена на наконечника приєднання кабелю в щиті будинку і як вказує відповідач він жодного відношення та будь-якого права по відношенню до внутрішньо будинкового електричного обладнання не має.

Вищевикладене дає правові підстави для висновку, що відповідач не належить до кола суб`єктів, які вправі визначати належність та правовий статус майна про яке йдеться в позові.

Посилання представника позивача на самоправне втручання працівників відповідача в роботу внутрішньо будинкового обладнання електропостачання, не свідчить про наявність у відповідача права на визначення належності та правового статусу внутрішньо будинкового обладнання електропостачання.

У судовому засіданні представник позивача наполягав, що саме відповідач є належним відповідачем і саме відповідач має нести відповідальність перед позивачем щодо захисту права позивача, шляхом визнання за позивачем права власності на майно про яке йдеться в позові.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, 1. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Тому, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог суд вважає позовні вимоги пред`явлені саме до відповідача безпідставними в зв`язку з недоведеністю позовних вимог про наявність неправомірних дій чи бездіяльності саме відповідача, які б порушували права, свободи та інтереси позивача щодо виникнення права та визнання за позивачем права на майно про яке йдеться в позові.

За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.

При подачі позову позивач, якому довічно визначено першу групу інвалідності, був звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ, 1. Судовий збір справляється: у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.

На час вирішення справи, суду не надано доказів про понесення сторонами судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, 1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20, код ЄДРПОУ: 41946011).

Доказів про понесення сторонами судових витрат суду не надано.

Понесені позивачем судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: