Рішення № 92325173, 19.10.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/4110/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2020 року зал судових засідань № 11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А. Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Кушика Й.-Д. М.,

представника відповідача Кулініч О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання провести нарахування і виплату пенсії, -

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 (далі – відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо перерахунку належної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, без врахування бажання отримувати пенсію в розмірі обчисленому з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня поточного року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нараховувати та виплачувати належну ОСОБА_1 пенсію по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня поточного року, по формулі: П = 80% х 5 х Зп (мін), де П – розмір пенсії, Зп (мін) – розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, без обмеження розміру пенсії по інвалідності.

Ухвалою від 02.06.2020 суддя залишив позову заяву без руху.

Ухвалою від 06.07.2020 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно відмовив у проведенні перерахунку, оскільки обмеження розміру пенсії є прямим порушенням Конституції України. Застосування відповідачем передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №1210 формули при розрахунку пенсії по інвалідності є протиправним, оскільки така суперечить прямій нормі закону. Крім цього, таке обмеження суперечить нормам Цивільного кодексу України.

04.08.2020 представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечила. Відзив обґрунтований тим, що проведення перерахунку пенсії по інвалідності в розмірі обчисленому з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня поточного року є недоцільним, оскільки такий перерахунок призводить до зменшення пенсійної виплати.

У судове засідання позивач не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечила. Просила суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з посвідченням від 13.11.2019 серії НОМЕР_2 позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році І категорії.

14.04.2011 Львівською обласною МСЕК № 1 позивачу встановлена 2-а група інвалідності, внаслідок захворювання пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС. У зв`язку з чим, позивача віднесено до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи із втратою працездатності 80%.

З 01.07.2019 пенсія позивача визначена у розмірі 80% відшкодування фактичних збитків.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 10.03.2020, в якій просив провести перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідач листом від 19.03.2020 № 1573-2337/Л-02/8-1300/20 повідомив позивача про недоцільність проведення перерахунку пенсії по інвалідності в розмірі, обчисленому з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня поточного року, оскільки такий перерахунок призводить до зменшення пенсійних виплат (коефіцієнт зменшується до 2,5654).

Вважаючи дії відповідача щодо перерахунку пенсії по інвалідності без врахування бажання отримувати пенсію в розмірі, обчисленому з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня поточного року протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з наступного.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII встановлено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених вказаним Законом.

Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (далі - Закон України № 2148-VIII) статтю 59 Закону України № 796-ХІІ викладено в наступній редакції: "Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з вказаним Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51 зазначеного Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до вказаного Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

Закон України № 2148-VIІ в частині внесених змін, згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями, набрав чинності з 01.10.2017. Тобто, Законом України № 2148-VIII розширено перелік категорій осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, а саме:

1) особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань;

2) особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.

Таким чином, з 01.10.2017 дія частини третьої статті 59 Закону України № 2148-VIII поширювалась на осіб, які відповідають наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або 2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або 3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов: 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

25.04.2019 Конституційний Суд України ухвалив рішення у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) (№1-р(II)/2019), яким вирішив:

1) визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю;

2) словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного Рішення.

Відповідно до статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 № 2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Як встановив суд, згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році.

14.04.2011 Львівською обласною МСЕК № 1 позивачу встановлена 2-а група інвалідності, внаслідок захворювання пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС. У зв`язку з чим, позивача віднесено до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи із втратою працездатності 80%.

Таким чином, позивач має право на обчислення пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, яке передбачене Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Вказані обставини відповідач не заперечує.

Надаючи оцінку правомірності застосування відповідачем до спірних правовідносин положень Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210 (далі – Порядок № 1210), суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до вказаного Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Суд звертає увагу на те, що у наведеній статті законодавець вжив термін «обчислення» пенсії, а не «призначення».

Аналіз вказаного положення Закону дає змогу дійти висновку про те, що обчислення пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року не означає її призначення у розмірі п`яти мінімальних заробітних плат.

Водночас, суд зазначає, що механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначає Порядок № 1210.

Відповідно до пункту 9-1 Порядку № 1210 за бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою:

П = Зс х Кзс х Кв/100%,

де П - розмір пенсії;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки;

Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії;

Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою:

Кзс=Зп(мін) х 5/Зс1,

де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;

Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.

Тобто вказаним пунктом встановлено формулу, яка повинна застосовуватись пенсійними органами при обчисленні розміру пенсії, зокрема і відповідно до статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а тому доводи позивача в цій частині є безпідставними.

Таким чином, суд вважає, що відповідач правомірно застосував при обчисленні пенсії позивача формулу, передбачену пунктом 9-1 Порядку № 1210.

Надаючи оцінку аргументам відповідача про недоцільність проведення позивачу перерахунку пенсії по інвалідності в розмірі обчисленому з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня поточного року, оскільки такий перерахунок призводить до зменшення пенсійних виплат, суд вказує таке.

Відповідно до абзацу другого пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2148-VIІ у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до вказаного Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Суд зазначає, що у результаті проведення відповідачем за заявою позивача перерахунку пенсії в розмірі обчисленому з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня поточного року, сума перерахунку призвела до зменшення розміру пенсії, яку отримує позивач, що свідчить про необхідність її виплати в раніше встановленому розмірі.

Суд критично оцінює посилання позивача на положення Цивільного кодексу України, оскільки Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Порядок № 1210 є спеціальним законодавством, яке застосовується до спірних правовідносин.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача, а тому дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку є правомірними.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 245 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання провести нарахування і виплату пенсії відмовити повністю.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 21 жовтня 2020 року.

Суддя А.Г. Гулик