Рішення № 92325061, 21.10.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

21 жовтня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/444/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача – Акціонерне товариство «Банк Форвард» про визнання протиправною та скасування постанови від 06.12.2019 ВП № 60814931, -

ВСТАНОВИВ:

27.01.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни (далі – відповідач), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяни Леонідівни від 06.12.2019 про відкриття виконавчого провадження ВП № 60814931 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості в сумі 63085,84 грн та стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у розмірі 6308,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07.02.2012 позивач уклав з ПАТ "Банк Руский Стандарт" договір №95171746 про надання та використання платіжної картки, за умовами якого банк випустив на ім`я позивача платіжну картку, відкрив позивачу поточний рахунок (валюта рахунку - гривня), що буде використовуватися для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням картки, встановив ліміт, в межах якого можуть здійснюватися операції з використанням картки за рахунок наданого банком кредиту під операції з карткою, та зобов`язався здійснювати кредитування рахунку картки.

Згідно матеріалів виконавчого провадження, у зв`язку з наявністю заборгованості за вищенаведеним договором, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгеном Вікторовичем вчинено виконавчий напис про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №95171746 від 08.02.2012, укладеним з ПАТ "Банк Руский Стандарт", правонаступником якого є АТ "Банк Форвард". Строк платежу по кредитному договору настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 31.10.2017 по 29.01.2018, сума повної заборгованості складає 62235,84 грн, в тому числі заборгованість за сумою кредиту становить 61171,16 грн, заборгованість за процентами - 1064,68 грн.

За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом отримано від стягувача 850 грн, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника, складає 63085,84 грн. Нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі за №6604 від 01.11.2019.

Вказаний виконавчий документ 05 грудня 2019 року був пред`явлений представником стягувача АТ "Банк Форвард" для виконання до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни разом із заявою, в якій стягувач просив відкрити виконавче провадження за місцем знаходження майна (грощових коштів) боржника.

Позивач зауважує, що виконавчий напис нотаріуса не містить всіх обов`язкових реквізитів, які відповідно до діючого законодавства мають бути зазначені у виконавчому документі. Також, на думку позивача, відповідач могла прийняти до виконання вказаний виконавчий напис у разі проживання (перебування) боржника ОСОБА_1 у м. Києві або наявності у м. Києві його майна. Попри те, що місцем проживання боржника є смт. Новопсков Луганської області, відповідач винесла постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60814931 від 06.12.2019, вважаючи, що майно цього боржника знаходиться в межах її виконавчого округу.

Крім того, виконавчий напис нотаріуса здійснений на підставі заяви, в якій зазначений рахунок клієнта № НОМЕР_1 , а в заяві, адресованій приватному виконавцю «Вольф Тетяні Леонідівні» стягувач зазначає номер рахунку 26254002354966, що ставить під сумнів достовірність відомостей, на підставі яких було вчинено виконавчий напис нотаріуса. При цьому, представник стягувача до заяви не додав жодних доказів наявності у боржника на вказаному рахунку коштів.

Таким чином, на думку позивача, наявність у нього карткового рахунку, відкритого в банківській установі, яка розташована в м. Києві, не підтверджує наявність у боржника майна в межах виконавчого округу міста Києва, оскільки не свідчить про наявність на вказаному рахунку коштів. Між тим, позивач має заборгованість щодо погашення кредитного ліміту за договором про надання та використання платіжної картки, на підставі якого банком було відкрито цей рахунок, що свідчить про відсутність на ньому його власних коштів.

На підставі викладеного позивач вважає постанову про відкриття виконавчого провадження від 06.12.2019 такою, що не відповідає вимогам діючого законодавства.

Ухвалою суду від 03.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 12.02.2020 застосовано до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни заходи процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення доказів для дослідження судом. Тимчасове вилучення доручено Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Зобов`язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вилучені матеріали виконавчого провадження ВП № 60814931 надіслати (надати) до Луганського окружного адміністративного суду. Зупинено провадження у справі.

Судовим запитом від 02.04.2020 зобов`язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати інформацію про стан виконання ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 у справі № 360/444/20 про зобов`язання Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надіслати (надати) до Луганського окружного адміністративного суду вилучені матеріали виконавчого провадження ВП № 60814931.

На виконання вимог запиту суду, Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надано суду письмову відповідь від 18.03.2020 № 2234/2659-22-20/20.5.1 (вх. № 13661/202 від 06.04.2020), якою зазначено про неможливість виконання ухвали про застосування до приватного виконавця заходів процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення доказів для дослідження судом саме відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Одночасно зауважено, що виконавче провадження відкривається на підставі оригіналу виконавчого документа.

13.04.2020 на адресу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направлено судовий запит з проханням повторно надати інформацію щодо виконання ухвали суду від 12.02.2020 у справі № 360/444/20, у разі ж неможливості її виконання - надати на адресу суду відповідний документ органу державної виконавчої служби згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження».

У відповідь на судовий запит, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомив, що відповідь з даного питання вже надавалась листом від 18.03.2020 № 2234/2659-22-20/20.5.1.

Ухвалою суду від 21.10.2020 поновлено провадження у справі.

28.02.2020 приватним нотаріусом виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки дії приватного виконавця були вчинені відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У частині третій цієї ж статті зазначено, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місце знаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

За приписами частини першої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Частиною першою статті 24 вказаного Закону визначено, що право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Згідно із частиною другою статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника -фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Статтею 174 цього ж Кодексу зазначено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

За приписами пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Згідно з частинами 6.1, 6.2 статті 6 вказаного закону банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам-інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам). Особи, визначені в пункті 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.

Отже, грошові кошти у формі записів на рахунках у банках є майном у розумінні статті 190 ЦК України.

До системи банківських рахунків для грошового обороту належать такі рахунки: кореспондентські; поточні (поточний з овердрафтом, поточні рахунки типу «Н», «П», карткові рахунки, поточні рахунки виборчих фондів); вкладні (депозитні), кредитні (позичкові), розподільчі тощо.

Стягувачем було надано заяву про примусове виконання рішення із зазначенням місця знаходження майна боржника (грошових коштів) - карткового рахунку № НОМЕР_2 , відкритого в АТ «Банк Форвард», який розташований за адресою: м. Київ. вул. Саксаганського, буд. 105.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.

Тобто, ОСОБА_1 є власником карткового рахунку № НОМЕР_2 та наявних на цьому рахунку грошових коштів, що підтверджується довідкою АТ «Банк Форвард».

Тому відповідач вважає, що в даному випадку порушення Закону України «Про виконавче провадження» відсутнє, оскільки майно боржника (грошові кошти) перебуває у м. Києві, а відповідно до статті 24 цього Закону приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Чинною редакцією Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено проведення виконавчих дій спрямованих на перевірку наявності грошових коштів або майна до відкриття виконавчого провадження. Виконавець відкриває виконавче провадження на підставі заяви стягувача, в якій стягувач має право зазначити будь-які відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місце знаходження тощо). Надання стягувачем доказів на підтвердження зазначеної в заяві інформації не вимагається.

Приватний виконавець має право приймати виконавчі документи за місцезнаходженням грошових коштів боржника, у тому числі коштів, які знаходяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах.

Таким чином, оскільки до відповідача надійшов виконавчий документ у якому зазначено, що місцезнаходження майна боржника у межах виконавчого округу м. Києва, у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувану, у зв`язку із пред`явленням не за місцем виконання.

Приватним виконавцем перевірено на відповідність вимогам чинного законодавства України виконавчий напис.

При прийнятті до виконання виконавчого документу, приватним виконавцем не було виявлено жодної з передбачених законом підстав для його повернення стягувачу або відмови у відкритті виконавчого провадження.Виконавичй лист відповідає вимогам частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, зауважив, що відповідно до вимог статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем на адресу боржника було направлено лист з постановою про відкриття виконавчого провадження рекомендованим поштового відправлення за № 0210100247113. Згідно відстеження з офіційного сайту Укрпошта за №0210100247113, 18 грудня 2019 року лист з постановою про відкриття виконавчого провадження було повернено у зв`язку із неврученням під час доставки.

Всі інші постанови по виконавчому провадженні ВП №60814931 було направлено простим поштовим відправлення у відповідності до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, вважає, що права позивача, визначені Законом України «Про виконавче провадження», не були порушені, оскільки приватним виконавцем було виконано вимоги статті 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Представник третьої особи правом надання пояснень не скористався.

Сторони та третя особа у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є боржником у виконавчому провадженні ВП № 60814931, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця Павелків Т.Л. (а.с.6-11)

АТ “Банк Форвард” (код ЄДРПОУ 34186061, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 105) є стягувачем у виконавчому провадженні ВП № 60814931, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця Павелків Т.Л.

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) є приватним виконавцем у виконавчому окрузі м. Києва, про що свідчить інформаційна довідка з Єдиного реєстру приватних виконавців України від 21.01.2020 (а.с.12).

Виконавчим написом від 01.11.2019 за № 6604, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Євгеном Вікторовичем, звернуто стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_5 , виданий 30.05.1996 Новопсковським РВУМВС України в Луганській область, який є боржником за кредитним договором № 95171746 від 08.02.2012, укладеним ним із ПАТ “Банк Руский Стандарт”, правонаступником якого є АТ “Банк Форвард”, ідентифікаційний код юридичної особи 34186061, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 105. Стягнення заборгованості провадиться за період з 31.10.2017 по 29.01.2018. Сума повної заборгованості складає 62235,84 грн, в тому числі: заборгованість за сумою кредиту становить 261171,16 грн; заборгованість за процентами становить 1064,68 грн; плата за вчинення виконавчого напису нотаріусом в розмірі 850,00 грн, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача (а.с.11).

Отримавши виконавчий напис нотаріуса від 01.11.2019 за № 6604, АТ “Банк Форвард» звернулось до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. з заявою від 05.12.2019 за № 17116, в якій просило відкрити за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Євгеном Вікторовичем за № 6604 від 01.11.2019 про стягнення із боржника, яким є: ОСОБА_1 коштів у розмірі 63085,84 грн. Накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно (грошові кошти) боржника, та на відкриті рахунки у банківських установах за переліком (а.с.7, 79-80).

В заяві від 05.12.2019 за № 17116 про примусове виконання рішення АТ “Банк Форвард” зазначило про місцезнаходження майна боржника (грошових коштів) – картковий рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ “Банк Форвард”, яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 105.

На підставі заяви АТ “БАНК ФОРВАРД” від 05.12.2019 за № 17116 про примусове виконання рішення приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. винесено постанову від 06.12.2019 ВП № 60814931 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису від 01.11.2019 за № 6604, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Євгеном Вікторовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ “Банк Форвард» заборгованості в розмірі 63085,84 грн та основної винагороди приватного виконавця у розмірі 6308,58 грн (а.с.6).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначає стаття 287 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02 лютого 2016 року №1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі - Закон № 1404) та Законом України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” (далі – Закон № 1403).

За визначенням статті 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону № 1404 регламентовано, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 Закону № 1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Абзацом другим частини першої статті 19 Закону № 1404 встановлено, що право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404 визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону № 1404 у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Згідно з частиною сьомою статті 26 Закону № 1404 у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404 виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Частиною першою статті 25 Закону № 1403 визначено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Згідно з частиною другою статті 25 Закону № 1403 приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України (частина шоста статті 25 Закону № 1403).

Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1404 приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що Закон № 1404 визначає вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. Якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх примусового виконання.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1404 виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Згідно з частиною п`ятою статті 24 Закону № 1404 у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Відповідно до частини другої статті 48 Закону № 1404 стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Частиною першою статті 190 Цивільного кодексу України визначено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (частина перша статті 179 Цивільного кодексу України).

Разом з цим, відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків (пункт 7.1.5 статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Матеріалами справи встановлено, що стягувачем при поданні заяви про примусове виконання рішення не зазначено та не надано доказів, які б підтверджували, що боржник дійсно має власні грошові кошти (майно) на рахунку № НОМЕР_2 , а відповідачем при прийнятті виконавчого документа до виконання це перевірено не було.

Таким чином, наявність самого рахунку в банку, за відсутності на ньому жодних коштів чи цінностей, не породжує цивільні права та обов`язки. Сам рахунок без наявності на ньому коштів не може бути власністю громадянина, оскільки саме матеріальні цінності, майно, кошти можуть бути об`єктом стягнення, а не рахунок у банку, який є засобом, механізмом, способом безготівкового здійснення розрахунків, отримання готівки чи інший спосіб розпорядження коштами, що на ньому знаходяться за волевиявленням власника цих коштів.

З огляду на викладене, наявність рахунку в банку може бути підставою для відкриття виконавчого провадження за місцем знаходження банку лише за умови наявності коштів боржника на цьому рахунку.

Відповідачем не надано суду доказів наявності у позивача на час відкриття спірного виконавчого провадження рахунку та наявності коштів в банку, розташованого в м. Києві.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята відповідачем з перевищенням наданих законом повноважень, адже жодна з підстав, визначених законом для відкриття виконавчого провадження на території міста Києва, була відсутня.

Як наслідок, така постанова носить протиправний характер та підлягає скасуванню.

Посилання відповідача на правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 10 вересня 2018 року по справі № 905/3542/15, не може бути прийнято судом при розгляді даної справи, оскільки вказана постанова прийнята щодо інших правовідносин і в ній Верховним Судом надана оцінка правовідносинам щодо правомірності дій приватного виконавця з виконання ухвали суду про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що належать боржнику та знаходяться на його банківських рахунках, а не щодо відкриття виконавчого провадження за місцезнаходженням карткового рахунку боржника за відсутністю доказів про наявність на цьому рахунку грошових коштів.

Щодо посилання відповідача на лист-роз`яснення Міністерства юстиції України від 11 червня 2018 року № 23123/16620-33-18/20.5.1, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Лист-роз`яснення Міністерства юстиції України від 11 червня 2018 року №23123/16620-33-18/20.5.1 не є нормативно-правовим актом, має виключно рекомендаційний характер для застосування в роботі, зокрема, приватними виконавцями, не є джерелом права, а тому не може бути застосований при розгляді даної справи.

Доводам позивача щодо невідповідності виконавчого напису нотаруса нормам чинного законодавства суд оцінку не надає, оскільки предметом розгляду у даній справі є постанова приватного виконавця від 06.12.2019 про відкриття виконавчого провадження № ВП 60814931.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, обраний позивачем спосіб судового захисту відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним, внаслідок чого позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду згідно квитанції від 22.01.2020 сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн, який належить стягннути з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача – Акціонерне товариство «Банк Форвард» про визнання протиправною та скасування постанови від 06.12.2019 ВП № 60814931, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяни Леонідівни від 06 грудня 2019 року ВП № 60814931 з виконання виконавчого напису від 01 листопада 2019 року № 6604, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Євгеном Вікторовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості в сумі 63085,84 грн, а також основної винагороди приватного виконавця у розмірі 6308,58 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни (місце знаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, офіс 15, РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 840,80 (вісімсот сорок гривень 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.Є. Петросян