Рішення № 92324995, 21.10.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2964/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43142606) по нарахуванні недоїмки по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 , самозайнятій особі (адвокату) (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );

- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-152669-52 від 26.11.2019 на загальну суму 26 539,26 грн.;

- стягнути з Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43142606) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , самозайнятій особі (адвоката) (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 2 782,61 грн. (дві тисячі сімсот вісімдесят дві гривні шістдесят одна копійка), з яких 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок) за подання позовної заяви, 25,00 грн. (двадцять п`ять гривень нуль копійок) комісія банку за подання позовної заяви, 630,61 грн. (шістсот тридцять гривень шістдесят одна копійка) за подання заяви про забезпечення позову, 25,00 грн. (двадцять п`ять гривень нуль копійок) комісія банку за подання заяви про забезпечення позову.

Судом задоволено заяву ОСОБА_1 по поновлення строку звернення до суду (т.1 а.с.247).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Кравчук О.В. від 31.07.2020 у провадженні № 340/2928/20 задоволено заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задовольнити; зупинено дію вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-152669-52 від 26 листопада 2019 року Головного управління ДПС у Кіровоградській області до набрання законної сили судовим рішенням у справі за наслідками її оскарження; зупинено стягнення на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-152669-52 від 26 листопада 2019 (виконавче провадження №62457638) до набрання законної сили судовим рішенням у справі за наслідками її оскарження.

Ухвалою суду від 02.10.2020 витребувано докази у справі ( т.2 а.с.13).

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що є адвокатом та перебуває на обліку Головного управління ДПС у Кіровоградській області, як самозайнята особа, з 20.03.2018 є керуючим Адвокатського бюро "Єрьоменко та партнери", з 10.06.2016 перебуває в трудових відносинах з Акціонерним товариством "Черноморгідрозалізобетон". 28.07.2020 позивачу стало відомо, що 26.11.2019 ГУ ДПС у Кіровоградській області, відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів та зборів винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-152669-52, якою позивачу нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне сі рахування в сумі 26 539,26 грн. Позивач зазначає, що його роботодавцями сплачувався єдиний внесок, а тому вимога є безпідставною та протиправною.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно якого заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки, позивач з 07.04.2015 зареєстрований, як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю та не сплачував єдиний внесок за період 2017 рік по 2 квартал 2020 року (т. 2 а.с. 2-3).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, позивач 07.04.2015 зареєстрований, як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю та перебуває на обліку у відповідача.

Зазначена обставина не заперечується сторонами у справі.

Відповідно до п. 1 підрозділу 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну України від 07.04.2016р. №422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платника за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків, позивача по справі, 26.11.2019 відповідачем сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-152669-52 щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 26 539,26 грн. (а.с.5-9).

Зазначена вимога направлена позивачу на адресу АДРЕСА_1 та повернуто відповідачу без вручення (т.2 а.с.8-9).

Так, ОСОБА_1 , як особі, що проводить незалежну професійну діяльність, визначено до сплати:

- 2017 рік - єдиний внесок у розмірі 8 448,00 грн. (термін сплати 09.02.2018 року); мінімальна сума єдиного внеску на місяць у 2017 році становила 704,00 грн. (3200.00 х 22 %);

- 2018 рік - 9 828,72 грн.; мінімальна сума єдиного внеску на місяць в у 2018 році становила 819,06 грн. (3723,00 х 22 %);

- 2019 рік - 11 016,72 грн.; мінімальна сума єдиного внеску на місяць у 2019 році становила 918,06 грн. (4723,00 х 22 %);

Таким чином, загальна сума боргу станом на 26.11.2019 становила 26 539,26 грн. (т.2 а.с.5).

Не погодившись з вимогою про сплату боргу (недоїмки), позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 р. №2464-VІ (надалі Закон №2464) та норми Податкового кодексу України.

Пунктом 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 ПК України дано визначення поняттю “працівник” - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За змістом статті 2 Закону № 2464 його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно з абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

За приписами п.1 частини два ст.6 Закону № 2464, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п.3 частини 1 статті 7 Закону № 2464, єдиний внесок нараховується дні платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно дні себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно п. 5 частини першої ст.1 Закону № 2464, мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до Закону № 2464, які набули чинності з 01 січня 2017 року, зокрема у першому реченні абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 слова “має право самостійно” замінено словом “зобов`язаний”.

Так, відповідно до абзаців 1, 2 пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI (в редакції, чинній з 1 січня 2017 року) єдиний внесок нараховується:

для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Натомість відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї статусу яка займається незалежною професійною діяльністю Законом № 2464-VI не врегульовано.

Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як фізичні особи, які займається незалежною професійною діяльністю, проте доходи не отримують, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

Таким чином, особа, яка зареєстрована як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю, проте доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду у справі №160/3114/19 від 27.11.2019, адвокат, що здійснює індивідуальну адвокатську діяльність, але перебуває у трудових відносинах, має право не сплачувати єдиний соціальний внесок двічі (безпосередньо адвокат та роботодавець) — у такому випадку платником єдиного внеску є роботодавець.

З матеріалів справи вбачається (т.2 а.с.17-21), що позивач, зокрема у період з 2017 року по 2019 рік (період формування оскаржуваної вимоги), перебував у трудових відносинах (був найманим працівником) з роботодавцями Акціонерним товариством "Черноморгідрозалізобетон", ТОВ "Футбольний клуб Зірка", ТОВ "Сухий порт 2014", ТОВ "Сан лайн плюс", Адвокатським бюро "Єрьоменко та партнери".

Протягом періоду перебування у трудових відносинах з вказаними роботодавцями, останніми нараховувалась заробітна плата та сплачувались страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що підтверджується роздруківкою реєстру застрахованих осіб Державної реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (т.2 а.с.17-21).

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок) за подання позовної заяви, 25,00 грн. (двадцять п`ять гривень нуль копійок) комісія банку за подання позовної заяви, 630,61 грн. (шістсот тридцять гривень шістдесят одна копійка) за подання заяви про забезпечення позову, 25,00 грн. (двадцять п`ять гривень нуль копійок) комісія банку за подання заяви про забезпечення позову, всього 2 782,61 грн. (дві тисячі сімсот вісімдесят дві гривні шістдесят одна копійка) (т.1 а.с.14, 20).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 2 782,61 грн. (дві тисячі сімсот вісімдесят дві гривні шістдесят одна копійка) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Частиною 1 статтею 157 КАС України визначено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Враховуючи викладене та у зв`язку з прийняттям рішення по вказаній справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову застосованих ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 у провадженні № 340/2928/20, після набрання законної сили даним рішенням.

Керуючись ст.ст.2, 72-77, 139, 243-246, 255, 295, пунктом 15 частини першої розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , адреса для листування – АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, буд. 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 43142606) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43142606) по нарахуванню недоїмки по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 , самозайнятій особі (адвокату) (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-152669-52 від 26.11.2019 на загальну суму 26 539,26 грн.

Скасувати заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 у провадженні № 340/2928/20.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області у розмірі 2 782,61 грн. (дві тисячі сімсот вісімдесят дві гривні 61 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун