Ухвала суду № 92324638, 20.10.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відвід (самовідвід) судді

20 жовтня 2020 року 369/2257/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у м. Києві заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

до Києво-Святошинського районного суду Київської області звернувся ОСОБА_1 із позовом, з урахуванням заяви від 10.06.2019, до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішень.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.02.2019 адміністративну справу № 369/2257/19 передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 адміністративну справу №369/2257/19 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2019, а адміністративну справу №369/2257/19 направлено до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.

Ухвалою суду від 28.01.2020 прийнято до провадження адміністративну справу №369/2257/19.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 суддею Щавінським В.Р. було задоволено заяву про самовідвід в адміністративній справі №369/2257/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області.

Адміністративну справу було передано до ВДВЗ (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду згідно із частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дана адміністративна справа була передана на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 адміністративну справу № 369/2257/19 прийнято до провадження суддею Панченко Н.Д.

Однак, після прийняття справи до провадження (провадження по даній справі було відкрито попереднім суддею), судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положення частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи положення наведеної статті ухвалою від 09.09.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, шляхом подання суду:

- доказів реєстрації у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження) позивача як станом на дату звернення до суду (лютий 2019 року) так і станом на 09.09.2020;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин такого пропуску та доказів на їх підтвердження.

20 жовтня 2020 року від ОСОБА_1 через канцелярію суду надійшла заява про відвід судді Панченко Н.Д., в якій позивач фактично висловлює незгоду з постановленим рішенням про залишення позовної заяви без руху, обраним суддею порядком розгляду даної категорії справ, а також містить суб`єктивні припущення щодо підстав та обставин за яких були постановлені суддею ці рішення.

Розглянувши вказану заяву про відвід судді Панченко Н.Д., суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу, якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначено статтею 40 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 2 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з вимогами частини 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі "Фей проти Австрії" (заява від 24.02.1993 №255), п.42 рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17, від 01.10.2018 в адміністративній справі №9901/673/18 та від 04.10.2018 (провадження №11-429сап18).

Враховуючи викладене, зазначені позивачем обставини в обґрунтування заяви про відвід судді є суб`єктивними, не підтвердженими належними та допустимими доказами, в зв`язку з чим заява позивача про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., в адміністративній справі № 369/2257/19 задоволенню не підлягає, як невмотивована.

Керуючись ст.ст. 36-40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати відвід судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д. по справі № 369/2257/19 необґрунтованим.

Матеріали адміністративної справи № 369/2257/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішень - передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала за результатами вирішення заяви про відвід окремо не оскаржується.

Суддя Панченко Н.Д.