Рішення № 92322852, 07.10.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року м. Житомир справа № 240/436/20

категорія 106020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

з участю секретаря судового засідання Маленької Ю.О.,

позивача ОСОБА_1 , представника позивача Андрійчук Л.І., представника відповідача Макарова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Адміністрації Державної Прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування актів, рішень, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом (т.1 а.с.183-202), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (т.2 а.с.19-20) просить:

- визнати протиправним та скасувати Акт № 7-19 (Форми Нвс-5) розслідування можливого нещасного випадку, що стався 16.07.2014 з молодшим інспектором прикордонної служби 1 категорії - навідником-оператором відділення спеціальної техніки окремого відділу прикордонної служби (тип - С) Північного регіонального управління ОСОБА_1 від 08.08.2019 року, складений Північним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України в частині прийняття висновку (рішення), що отримання ОСОБА_1 травми (контузії), під час проходження служби в АТО 16.07.2014 року, не знайшло документального підтвердження, та в частині прийняття рішення щодо складання акту форми НПвс;

- визнати протиправним та скасувати Акт № 7-19 про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов`язків військової служби від 08.08.2019 року форми НПвс, складений Північним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України, як такий, що не відповідає нормам Інструкції «Про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України», затвердженої Наказом № 199 від 22.03.2016 року МВС України;

- визнати протиправним та скасувати рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови в проведенні додаткового (повторного) розслідування нещасного випадку, що стався 16.07.2014 з молодшим інспектором прикордонної служби 1 категорії - навідником-оператором відділення спеціальної техніки окремого відділу прикордонної служби (тип - С) Північного регіонального управління ОСОБА_1 під час проходження служби в АТО, викладене у листі-відповіді від 12.08.2019 року № 32/Б-9521;

- визнати протиправним та скасувати рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не скасування та залишення без змін Акту № 7-19 (Форми Нвс-5) розслідування можливого нещасного випадку, що стався 16.07.2014 з молодшим інспектором прикордонної служби 1 категорії - навідником-оператором відділення спеціальної техніки окремого відділу прикордонної служби (тип - С) Північного регіонального управління ОСОБА_1 від 08.08.2019 року та Акту № 7-19 про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов`язків військової служби від 08.08.2019 року форми НПвс, викладене у листі-відповіді від 21.12.2019 року № 30/Б - 17342;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України повторно (додатково) провести розслідування нещасного випадку, що стався 16.07.2014 з молодшим інспектором прикордонної служби 1 категорії - навідником-оператором відділення спеціальної техніки окремого відділу прикордонної служби (тип - С) Північного регіонального управління ОСОБА_1 під час проходження служби в АТО 16.07.2014 року та оформити його результати відповідно до вимог Інструкції «Про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України», затвердженої Наказом № 199 від 22.03.2016 року МВС України;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України за фактом розслідування нещасного випадку, що стався 16.07.2014 з молодшим інспектором прикордонної служби 1 категорії - навідником-оператором відділення спеціальної техніки окремого відділу прикордонної служби (тип - С) Північного регіонального управління ОСОБА_1 травми (контузії), під час проходження служби в АТО 16.07.2014 року, скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Нвс-5 та акт про нещасний випадок за формою Нвс-1 із зазначенням у них, що нещасний випадок пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби;

- стягнути з Адміністрації Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 100 000,00 грн. (сто тисяч грн.);

- стягнути з Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 100 000,00 грн. (сто тисяч грн.).

В обґрунтування позову зазначає, що висновки комісії з розслідування нещасного випадку та складеними за його наслідками акти за формою НВС-5 та НПвс не відповідають фактичним обставинам подій, які відбувались 16.07.2014 року в зоні проведення АТО в районі ППР "Маринівка" Донецької області; вважає протиправними рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови у проведенні повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, прийнятих на підставі розгляду його скарг від 31.08.2019 року та від 15.11.2019 року, викладених у листах - відповідях від 05.09.2019 та від 21.12.2019 № 30/Б - 17342; вважає, що зібрані у ході розслідування нещасного випадку документи, в тому числі результати проведеної комісійної судово-медичної експертизи, та пояснення очевидців чітко та точно вказують на обставини, за яких він травмувався саме під час виконання обов`язків військової служби в зоні АТО; моральна шкода заподіяна протиправними рішеннями, прийнятими Північним регіональним управління Державної прикордонної служби України, зокрема незаконним звільненням зі служби, неодноразовою відмовою у проведенні розслідування нещасного випадку, позбавленням права на отримання відповідного соціального статусу та відповідних пільг та виплат, та протиправними рішенням збоку Адміністрації Державної прикордонної служби України стосовно відмови в проведенні додаткового (повторного) розслідування нещасного випадку, бездіяльності та небажання встановити істину, ігнорування очевидних доказів порушення збоку Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України вимог законодавства; внаслідок протиправних рішень страждають близькі та рідні позивачу люди, його непокоять неврози, він змушений постійно лікуватися; протиправні рішення відповідачів потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу (на лікування, проведення правових заходів), обумовили необхідність залучення значних фізичних, душевних і матеріальних ресурсів.

Ухвалою від 18.02.2020 (т.1 а.с.203-205) був поновлений пропущений строк на звернення до суду з позовом, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження.

Процесуальні строки, які були, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, продовжені на строк дії карантину, установленого з 12.03.2020, закінчились 06.08.2020, згідно пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18 червня 2020 року.

Північним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України подано відзив на позовну заяву (т.1 а.с.207-226), в якому просять відмовити в задоволенні позову, зазначаючи, що розслідуванням комісією нещасного випадку, за результатами якого складено спірні акти, не підтверджується факт нещасного випадку 16.07.2014 під час проходження служби в АТО позивача отримання позивачем; на розгляд комісії не представлено жодного первинного медичного документа про отримання 16.07.2014 травми (контузії) ОСОБА_1 ; в журналі службово-бойових дій оперативно-бойової прикордонної застави Луцького прикордонного загону не зафіксовано травмування ОСОБА_1 ; постановою госпітальної ВЛК від 03.04.2019 № 158 у позивача не встановлено наявності наслідків травмування яи контузії та його визнано придатним до військової служби; жодних доказів того, що позивачу заподіяно будь-яки страждання, які в свою чергу стали саме наслідком можливих протиправних дій з боку відповідача, не надано.

Позивачем надано відповідь на відзив (т.1 а.с.236-239) в якій вказує, що зібрані у ході розслідування нещасного випадку документи, в тому числі результати проведення комісійної судово-медичної експертизи, та пояснення очевидців чітко та точно вказують на обставини, за яких позивач травмувався саме під час викконання обовязків військової служби в зоні АТО; щодо твердження відповідача про безпідставність моральної шкоди, то доказами вчинення стосовно позивача протиправних дій з боку відповідачів є наявні в матеріалах справи неодноразові звернення з вимогою провести розслідування нещасного випадку та безглузді протиправні відмови в проведенні такого розслідування, ігнорування фактичних даних та наданих доказів отримання контузії головного мозку в зоні АТО, незаконне звільнення зі служби.

Відповідач заперечень на відповідь на відзив не подав.

Адміністрацією Державної Прикордонної служби України подано відзив на позовну заяву (т.2 а.с.1-10), в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, вказуючи, що питання призначення чи непризначення службового розслідування, складання відповідної довідки - це виключно дискреційні повноваження керівника того органу, якому надане таке право; враховуючи відсутність фактів будь-яких протипраних дій з боку відповідача по відношенню до позивача, позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди є безпідставними; отримання ОСОБА_1 травми (контузії) під час проходження служби в АТО 16.07.2014 не знайшло свого документального підтвердження.

Позивач відповіді на відзив не подав.

Щодо посилання відповідачів у відзивах на пропуск позивачем місячного строку звернення до суду, то слід зазначити, що питання строку звернення до суду вирішено ухвалою від 18.02.2020 (т.1 а.с.203-205).

В судовому засіданні:

- позивач та його представник позов підтримали і просили його задовольнити;

- представники відповідачів просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені по справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

ОСОБА_1 16.07.2014 під час артилерійського обстрілу виконував службові обов`язки по охороні Державного кордону України в зоні проведення АТО, а саме пункті пропуску "Маринівка" Донецької області, що учасниками справи не заперечується.

Начальником Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України 08.08.2019 було затверджено складені за результатами проведеного призначеною наказом Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 15.07.2019 (т.2 а.с.153) комісією розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 16.07.2014 в зоні проведення АТО, Акт № 7-19 (т.1 а.с.76-80) розслідування можливого нещасного випадку, що стався 16.07.2014 з молодшим інспектором прикордонної служби 1 категорії - навідником-оператором відділення спеціальної техніки окремого відділу прикордонної служби (тип С) Північного регіонального управління (Форма Нвс-5) та Акт № 7-19 (т.1 а.с.72-75) про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов`язків військової служби (Форма НПвс), якими не підтверджено отримання позивачем травми (контузії) під час проходження служби в АТО 16.07.2014.

Представником ОСОБА_1 на ім`я Голови Державної прикордонної служби України було подано скаргу від 15.11.2019 (т. 1 а.с.157-160), в якій просили призначити повторне (додаткове) розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 16.07.2014 під час виконання службових обов`язків в зоні проведення АТО, скасувати вищевказані Акти № 7-19.

З метою з`ясування причин та обставин, викладених у скарзі, було проведено службове розслідування (т. 2 а.с.63-118), за результатами якого Адміністрація Державної прикордонної служби України прийняла рішення, оформлене листом від 21.12.2019 року № 30/Б-17342 (т.1 а.с.162), про не скасування та залишення без змін зазначених Актів № 7-19.

Вважаючи, що Акти № 7-19 є необ`єктивними, порушують його права та інтереси, а Адміністрацією Державної прикордонної служби України безпідставно відмовлено в їх скасуванні та проведенні повторно (додатково) розслідування нещасного випадку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Інструкцією про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом МВС України від 22.03.2016 № 199 (далі - Інструкція № 199).

Відповідно до п. 16 Розділу ІІ "Розслідування нещасних випадків" Інструкції № 199, військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, визначених частиною третьою статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Те що ОСОБА_1 16.07.2014 виконував обов`язки військової служби учасниками справи не заперечується і підтверджується матеріалами справи (т.2 а.с.178).

Як встановлено судом про нещасний випадок, якій стався з ОСОБА_1 16.07.2014, в порушення п. 1 Розділу ІІ "Розслідування нещасних випадків" Інструкції № 199, негайно не доповіли безпосередньому керівнику позивача.

Згідно п. 13 Розділу ІІ "Розслідування нещасних випадків" Інструкції № 199, нещасний випадок, про який своєчасно не було повідомлено керівника органу Держприкордонслужби або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця після надходження заяви потерпілого (незалежно від дати настання нещасного випадку).

Відповідно до висновку розслідування за фактом можливого нещасного випадку (т. 2 а.с.151-152), комісія прийшла до висновку , що факт нещасного випадку 16.07.2014 під час проходження служби в АТО ОСОБА_1 не підтверджується, оскільки на розгляд комісії не представлено жодного первинного медичного документа про отримання травми (контузії) ОСОБА_1 16.07.2014.

Комісія, яка проводить розслідування нещасного випадку, відповідно до п. 8 Розділу ІІ "Розслідування нещасних випадків" Інструкції № 199, зобов`язана:

оглянути місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;

з`ясувати обставини та причини нещасного випадку, чи не є нещасний випадок наслідком вчинення потерпілим дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння, вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю або самогубства;

визначити, чи стався нещасний випадок з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби;

установити осіб, які порушили вимоги нормативно-правових актів з охорони праці (якщо такі особи були), розробити заходи щодо запобігання таким нещасним випадкам.

Як вбачається з пунктів 9, 10, 11 Розділу ІІ "Розслідування нещасних випадків" Інструкції № 199, комісією при розслідуванні нещасного випадку використовуються пояснення від посадових осіб та інших військовослужбовців і працівників органів Держприкордонслужби, потерпілих та свідків нещасного випадку, додані потерпілим до матеріалів розслідування документи, що стосуються нещасного випадку, результати лабораторних досліджень, експертизи, випробувань тощо, а також рішення органів досудового розслідування, органів (посадових осіб), що уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, та суду, необхідних для встановлення обставин і причин нещасного випадку.

Тобто факт нещасного випадку комісією встановлюється не тільки на підставі первинних медичних документів про отримання травми (контузії), но і на підставі інших доказів.

В Розділі ІІ "Розслідування нещасних випадків" Інструкції № 199 зазначено:

"15. За результатами розслідування комісія зобов`язана скласти:

акт розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався (додаток 1) (далі - акт форми Нвс-5);

акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби (додаток 2) (далі - акт форми Нвс-1), якщо цей нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби, або акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов`язків військової служби (додаток 3) (далі - акт форми НПвс), якщо цей нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов`язків військової служби.

Акти підписують голова і всі члени комісії. У разі незгоди зі змістом зазначених актів член комісії підписує їх з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта форми Нвс-5.

Підписані акти подаються на затвердження керівнику органу Держприкордонслужби, який призначив комісію.

Керівник органу Держприкордонслужби, який призначив комісію, розглядає та затверджує акти форми Нвс-5 та форми Нвс-1 (або форми НПвс) протягом трьох діб після їх подання.

...

20. У разі надходження скарги на висновки комісії щодо обставин та причин нещасного випадку Голова Державної прикордонної служби України (керівник територіального органу Адміністрації Держприкордонслужби) з метою забезпечення об`єктивності розслідування нещасного випадку має право призначити повторне (додаткове) розслідування такого випадку комісією в іншому складі.

21. За результатами повторного (додаткового) розслідування комісія зобов`язана скласти висновок про наявність або відсутність підстав для скасування актів попередньої комісії. Такий висновок, підписаний головою і всіма членами комісії, подається на затвердження особі, що призначила повторне (додаткове) розслідування.

22. За висновком комісії особа, що призначила повторне (додаткове) розслідування, має право скасувати акти попередньої комісії та затвердити нові акти форми Нвс-5 і форми Нвс-1 (або форми НПвс), а також вжити заходів щодо активізації роботи із запобігання виникненню нещасних випадків, притягнення до відповідальності посадових осіб органів Держприкордонслужби, які порушили вимоги керівних документів щодо збереження життя та здоров`я військовослужбовців.

Про скасування актів попередньої комісії особа, що призначила повторне (додаткове) розслідування, видає наказ."

Відповідно до отриманих під час розслідування за фактом можливого нещасного випадку пояснень ОСОБА_1 (т.2 а.с.166-167), ОСОБА_2 (т.2 а.с.169), ОСОБА_3 (т.2 а.с.172), ОСОБА_4 (т.2 а.с.174) в середені липня 2014 року під час обстрілу внаслідок розриву снаряду ОСОБА_1 впав та втратив свідомість, з вуха текла кров, прийшовши до тями скаржився на нудоту, біль в голові; після цього випадку у ОСОБА_1 почалось смикатись обличчя та очі.

Згідно отриманих під час розслідування за фактом можливого нещасного випадку пояснень ОСОБА_5 (т.2 а.с.171), в середині липня 2014 року під час обстрілу внаслідок близького розриву артилерійського боєприпасу крупного калібру ОСОБА_1 втратив свідомість; прийшовши до тями повідомив, що у нього паморочиться в голові та нудить; в подальшому в особистому спілкуванні з ОСОБА_1 помічав нервові "подьоргування" обличчя та легке заїкання.

Свідок ОСОБА_4 (т.2 а.с.203) в судовому засіданні показав, що 16.07.2014 під час обстрілу ПП "Маринівка", біля укриття в яке забігав ОСОБА_1 розірвався снаряд, від чого позивач впав і втратив свідомість, з вуха у нього текла кров; через деякий час ОСОБА_1 прийшов до тями, скаржився на нудоту, біль в голові; по стану ОСОБА_1 свідок прийшов до висновку, що той отримав контузію; ОСОБА_1 просив не доповідати командуванню про цей випадок, щоб його не відправили з підрозділу в шпиталь.

Крім того, як вбачається з матеріалів розслідування за фактом можливого нещасного випадку, комісії надавались медичні документи щодо ОСОБА_1 , зокрема акт судово-медичного обстеження № 453 від 06.02.2019 (т.2 а.с.183), виписки із медичних карток амбулаторного (стаціонарного) хворого (т.2 а.с.186 зворот -191, 193-194), згідно яких у ОСОБА_1 виявлено закриту черепно-мозкову травму, яка утворилась в результаті акустичної травм при вибусі вибухового просторою 16.07.2014.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до наказу МОЗ України від 14.02.2012 № 110 "Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування" виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого відноситься до первинної облікової документації.

Таким чином зроблений комісією висновок розслідування за фактом можливого нещасного випадку (т. 2 а.с.151-152) суперечить наявним в його матеріалах документам, у зв`язку із чим суд вважає Акти № 7-19 Форми Нвс-5 та Форми НПвс щодо ОСОБА_1 , затверджені начальником Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України 08.08.2019, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, приписи пунктів 20-22 Розділу ІІ "Розслідування нещасних випадків" Інструкції № 199, рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України, оформлене листом від 21.12.2019 року № 30/Б-17342 щодо не скасування та залишення без змін Актів № 7-19 Форми Нвс-5 та Форми НПвс щодо ОСОБА_1 , затверджені начальником Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України 08.08.2019 є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, для повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України повторно (додатково) провести розслідування нещасного випадку, що стався 16.07.2014 з молодшим інспектором прикордонної служби 1 категорії - навідником-оператором відділення спеціальної техніки окремого відділу прикордонної служби (тип-С) Північного регіонального управління ОСОБА_1, та оформити його результати відповідно до вимог Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої Наказом МВС України від 22.03.2016 № 199, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Щодо вимоги визнати протиправним та скасувати рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови в проведенні додаткового (повторного) розслідування нещасного випадку, що стався 16.07.2014 з молодшим інспектором прикордонної служби 1 категорії - навідником-оператором відділення спеціальної техніки окремого відділу прикордонної служби (тип - С) Північного регіонального управління ОСОБА_1 під час проходження служби в АТО, викладене у листі-відповіді від 12.08.2019 року № 32/Б-9521, то вона задоволенню не підлягає як необґрунтована, оскільки вказаним листом (т.1 а.с.70-71) не було відмовлено в проведенні додаткового (повторного) розслідування нещасного випадку, а надана відповідь на звернення представника позивача (т.1 а.с.63-69) щодо відмови Командування Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України у проведенні розслідування обставин нещасного випадку.

Щодо стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною 5 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір; інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вказані вимоги КАС України, позивач повинен довести, що внаслідок визнаних судом протиправними рішень відповідачів йому заподіяно моральну шкоду, яка в даному випадку, згідно ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї, у приниженні її честі та гідності.

Відносно доводів позивача про заподіяння моральної шкоди діями, бездіяльністю або рішеннями відповідачів, які не є предметом дослідження по даній справі (основними позовними вимогами), то суд їх, в силу приписів ч. 5 ст. 21 КАС України до уваги не приймає.

Прийняття протиправних рішень щодо особи завжди викликає негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. При цьому, в силу ст. 1173 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача, а протиправність його дій та рішень презюмується - обов`язок доказування їх правомірності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в даному випадку можуть бути, зокрема, довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків, тощо.

Вимоги про відшкодування моральної шкоди позивач пов`язуються із визнаними судом протиправними рішеннями стосовно нього, які були прийняті відповідачами.

Проте, слід вказати, що позивачем не зазначено, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами підтверджується завдання моральної шкоди визнаними судом протиправними рішеннями, не зазначено та не обгрунтовано характер, обсяг, глибину та тривалість його моральних страждань, в чому виразилось нераціональне витрачання життєвого часу, необхідність значних фізичних, душевних і матеріальних ресурсів, про які він зазначає в позовній заяві. Також не наведено доводів щодо наявності причинного зв`язку між моральною шкодою та протиправними рішеннями відповідачів, що є предметом оскарження у цій справі.

Надані позивачем медичні документи не підтверджують погіршення стану здоров`я ОСОБА_1 саме після та внаслідок прийняття рішень, визнаних судом протиправними.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем не надано доказів, які прямо чи опосередковано підтверджують заподіяння йому моральної шкоди внаслідок прийняття відповідачами рішень, визнаних судом протиправними, в задоволенні позову щодо стягнення моральної шкоди належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_1 ) до Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (вул. Промислова, 5, м. Житомир, 10025, код 23311352), Адміністрації Державної Прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26/30, м. Київ, 01034, код 00034039) задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати Акти № 7-19 Форми Нвс-5 та Форми НПвс щодо ОСОБА_1 , затверджені начальником Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України 08.08.2019.

Визнати протиправним та скасувати рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України, оформлене листом від 21.12.2019 року № 30/Б-17342 щодо не скасування та залишення без змін Актів № 7-19 Форми Нвс-5 та Форми НПвс щодо ОСОБА_1 , затверджені начальником Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України 08.08.2019.

Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України повторно (додатково) провести розслідування нещасного випадку, що стався 16.07.2014 з молодшим інспектором прикордонної служби 1 категорії - навідником-оператором відділення спеціальної техніки окремого відділу прикордонної служби (тип-С) Північного регіонального управління ОСОБА_1, та оформити його результати відповідно до вимог Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої Наказом МВС України від 22.03.2016 № 199, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк

Повне судове рішення складене 20 жовтня 2020 року