Рішення № 92322506, 12.10.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2020 р. Справа№200/8310/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - відповідач) у якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії позивачу № 678;

- зобов`язати відповідача, відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувати до пільгового стажу позивача на підземних роботах періоди роботи: на шахті «Холодна балка» в/о «Макіїввугілля» з 12.04.1993 року по 03.06.1993 рік в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті, з 05.12.1994 року по 31.12.1994 рік в якості підземного електрослюсаря з повним робочим днем в шахті; на шахтоуправлінні «Донбас» в/о «Донецьквугілля» з 16.02.1995 року по 31.12.1998 рік в якості електрослюсаря підземного з повним підземним робочим днем в шахті, гірничого робітника очисного забою з повним робочим днем в шахті; на ДВАТ «Шахтоуправління «Донбас» ДП ДХК «Донвугілля» з 01.01.2010 року по 31.01.2010 рік в якості гірничого майстра з повним робочим днем в шахті; на ВП « Шахта «Холодна балка» ДП «Макіїввугілля» з 01.11.2014 року по 10.08.2016 рік в якості підземного начальника дільниці з повним робочим днем в шахті, підземного заступника начальника дільниці з повним робочим днем в шахті; на ВП « Шахта імені С.М. Кірова» ДП «Макіїввугілля» з 28.11.2016 року по 29.09.2017 рік в якості помічника начальника підземної дільниці з повним робочим днем в шахті, заступника начальника підземної дільниці з повним робочим днем в шахті;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача за № 678 від 17.02.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням зарахованих до пільгового стажу періодів роботи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням відповідача № 678 йому було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Відмова відповідача у призначенні пенсії обґрунтована недостатністю у нього пільгового стажу на підземних роботах, з причини неврахування часу його трудової діяльності на шахті «Холодна балка» в/о «Макіїввугілля» з 12.04.1993 року по 03.06.1993 рік в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті, з 05.12.1994 року по 31.12.1994 рік в якості підземного електрослюсаря з повним робочим днем в шахті, на шахтоуправлінні «Донбас» в/о «Донецьквугілля» з 16.02.1995 року по 31.12.1998 рік в якості електрослюсаря підземного з повним підземним робочим днем в шахті, гірничого робітника очисного забою з повним робочим днем в шахті, оскільки підприємства знаходяться на тимчасово окупованій території України та витребувати уточнюючу довідку про пільговий стаж неможливо.

Крім того зазначив, що до стажу роботи на пільгових умовах не зараховано періоди роботи на ДВАТ «Шахтоуправління «Донбас» ДП ДХК «Донвугілля» з 01.01.2010 року по 31.01.2010 рік в якості гірничого майстра з повним робочим днем в шахті, на ВП « Шахта «Холодна балка» ДП «Макіїввугілля» з 01.11.2014 року по 10.08.2016 рік в якості підземного начальника дільниці з повним робочим днем в шахті, підземного заступника начальника дільниці з повним робочим днем в шахті, на на ВП «Шахта імені С.М. Кірова» ДП «Макіїввугілля» з 28.11.2016 року по 29.09.2017 рік в якості помічника начальника підземної дільниці з повним робочим днем в шахті, заступника начальника підземної дільниці з повним робочим днем в шахті, оскільки в Державному реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості за ці періоди.

Позивач вказав, що надані ним уточнюючі довідки відповідач не прийняв, оскільки вони видані на тимчасово окупованій території України та є недійсними відповідно до ст. 9 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Позивач посилається на те, що статтею 48 Кодексу законів про працю України передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Позивач зазначає, що відомостей трудової книжки та поданих ним додаткових документів достатньо для підтвердження стажу роботи у спірні періоди.

Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати покладена на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти його права на зарахування спірних періодів до його страхового (загального) та спеціального (пільгового) стажу.

Позивач вважає, що має право на відповідну пенсію та документи, що його підтверджують, не згоден з рішенням відповідача, вважає його незаконним та таким, що порушує його конституційні права.

Відповідач був належним чином повідомлений судом про відкриття провадження у даній справі, про що свідчить поштове повідомлення про отримання відповідачем ухвали суду про відкриття провадження у справі 15 вересня 2020 року.

Отже, відповідач був зобов`язаний надати суду відзив на позов не пізніше 30 вересня 2020 року.

Проте, станом на 12 жовтня 2020 року відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідачем не повідомлено суду причин неподання відзиву на позов.

Таким чином, неподання Покровським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області відзиву на позов без поважних причин, суд кваліфікує як визнання позову у даній справі, що відповідно до ч.4 ст. 189 КАС України є підставою для суду ухвалити рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Крім цього, відповідно до вимог ч. 2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с. 9-11).

ОСОБА_1 був взятий на облік як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, що підтверджується відповідною довідкою управління соціального захисту населення від 25.05.2019 року № 1455-5000132580 (а.с. 12), згідно з якою позивач постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 і перемістився та зареєструвався за адресою: АДРЕСА_2 .

З матеріалів справи судом встановлено, що 17 лютого 2020 року позивач звернувся до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою № 678 про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 14).

До заяви про призначення пенсії позивачем були надані наступні документи:

- заява про призначення пенсії № 678 від 17.02.2020 року;

- копія трудової книжки НОМЕР_3 від 12.04.1993 року;

- копія диплому НОМЕР_4 від 07.04.1993 року;

- копія військового квитка НОМЕР_5 від 18.06.1993 року;

- копія паспорту та картки фізичної особи-платника податків (а.с. 14 )

Рішенням № 678 Покровським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області було відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії (а.с. 14).

Зі змісту рішення видно, що заявник претендує на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Вказане рішення мотивовано тим, що до пільгового стажу не враховано періоди роботи з 12.04.1993 року по 03.06.1993 року, з 05.12.1994 року по 31.12.1994 року в якості електрослюсаря підземного на ВО «Макіїввугілля» Шахтоуправління «Холодна балка», так як, згідно даних єдиного реєстру застрахованих осіб підприємство знаходиться в м. Макіївка, що є тимчасово непідконтрольною українській владі територією та витребувати довідку про стаж є неможливим.

Зазначено, що до пільгового стажу не враховано період роботи з 16.02.1995 року по 31.12.1998 року в якості електрослюсаря підземного та гірника очисного забою на «Шахтоуправлінні «Донбас» ВП «Донецьквугілля», так як, згідно даних єдиного реєстру застрахованих осіб, підприємство знаходиться в м. Донецьк, що є тимчасово непідконтрольною українській владі територією та витребувати довідку про стаж є неможливим.

Крім цього, зазначено, що до пільгового стажу не враховано період роботи з 01.01.2010 року по 31.01.2020 року в якості гірничного майстра в ДВАТ «Шахтоуправління «Донбасс», оскільки за цей період відсутні дані в Державному реєстрі застрахованих осіб по відомості спецстажу.

Періоди роботи з 01.11.2014 року по 10.08.2016 року в якості підземного начальника дільниці заступника начальника дільниці на ВП «Шахта «Холодна балка» ДП «Макіїввугілля» та 28.11.2016 року по 29.09.2017 року в якості помічника начальника дільниці та заступника начальника дільниці в ОП «Шахта імені С.М. Кірова» ДП «Макіїїввугілля» не зараховано до страхового та пільгового стажу, оскільки в Державному реєстрі застрахованих осіб відсутні дані щодо стажу та заробітку за цей період та немає даних щодо спецстажу.

Вказано, що гідно наданих документів заявник фактично має 14 років 07 місяців 12 днів пільгового стажу, що недостатньо для призначення цього виду пенсії.

За таких обставин у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах незалежно від віку, згідно п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», немає підстав (а.с. 14).

Інших підстав обґрунтування спірне рішення відповідача не містить, що виключає право відповідача посилатись у своїх запереченнях на інші обставини та інше обґрунтування підстав його прийняття.

Суд зазначає, що відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 позивач працював:

- з 12.04.1993 року був прийнятий на шахту «Холодна балка» в/о «Макіїввугілля» електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті (наказ № 112к від 12.04.1993 року);

- з 03.06.1993 року був звільнений з підприємства за ст. 36 п. З КЗпП України в армію (наказ № 169 від 07.06.1993 року);

- з 05.12.1994 року був прийнятий на шахту «Холодна балка» в/о «Макіїввугілля» підземним електрослюсарем 3 розряду з повним робочим днем в шахті (наказ № 336к від 05.12.1994 року);

- з 31.12.1994 року був звільнений з підприємства за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (наказ № 5к від 05.01.1995 року);

- з 16.02.1995 року був прийнятий на шахтоуправління «Донбас» в/о «Донецьквугілля» електрослюсарем підземним 3 розряду добувної дільниці з повним робочим днем в шахті (наказ № 111 к від 16.02.1995 року);

- з 16.11.1995 року був переведений на посаду гірничого робітника очисного забою 4 розряду з повним робочим днем в шахті на добувній дільниці (наказ № 808к від 16.11.1995 року);

- з 06.03.1996 року був переведений на посаду гірничого робітника очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті на добувній дільниці (наказ № 178 к від 06.03.1996 року);

- з 30.11.1999 року був звільнений з підприємства за п. 1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штату (наказ № 550 к від 01.12.1999 року);

- з 02.12.2002 року був прийнятий на ДВАТ шахтоуправління «Донбас» ДП ДХК «Донвугілля» гірничим робітником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті (наказ № 591 к від 02.12.2002 року);

- з 13.07.2004 року був переведений на посаду гірничого майстра з повним робочим днем в шахті добувної дільниці (наказ № 348 к від 13.07.2004 року);

- з 26.04.2012 року був переведений на посаду заступника начальника добувної дільниці з повним підземним робочим днем (наказ № 224/к від 26.04.2012 року);

- з 28.12.2012 року був переведений гірничим робітником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті (наказ № 703/к від 27.12.2012 року);

- з 18.03.2013 року був звільнений з підприємства за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (наказ № 135к від 18.03.2013 року);

- з 25.03.2013 року був прийнятий на ВП «Шахта «Холодна балка» ДП «Макіїввугілля» підземним гірничим майстром з повним робочим днем в шахті (наказ №73к від 25.03.2013 року);

- з 09.08.2013 року був призначений підземним начальником дільниці з видобутку вугілля з повним робочим днем в шахті (наказ № 196к від 09.08.2013 року);

- з 22.12.2015 року був переведений на посаду підземного заступника начальника дільниці з видобутку вугілля з повним робочим днем в шахті (наказ № 323 к від 22.12.2015 року);

- з 01.02.2016 року був призначений підземним начальником дільниці з видобутку вугілля з повним робочим днем в шахті (наказ № 23-к від 01.02.2016 року);

- з 10.08.2016 року був звільнений з підприємства за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (наказ № 191-к від 12.08.2016 року);

- з 28.11.2016 року був прийнятий на ВП «Шахта імені С.М. Кірова» ДП «Макіїввугілля» помічником начальника підземної дільниці з повним робочим днем в шахті (наказ № 771/к від 28.11.2016 року);

- з 01.06.2017 року був переведений на посаду заступника начальника підземної дільниці з повним робочим днем в шахті (наказ № 345/к від 01.06.2017 року);

- з 29.09.2017 р. я був звільнений з підприємства за п. 5 ст. 36 КЗпП України за переведенням на ВП « Шахта «Холодна балка» ДП «Макіїввугілля» (наказ № 672/к від 02.10.2017 року)(а.с.15-21).

Крім цього, згідно з довідкою ВП «Шахта «Холодна балка» ДП «Макіїввугілля» № 275 від 27.08.2020 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працював повний робочий день в шахті ВП «Шахта «Холодна балка» ДП «Макіїввугілля» з 31.08.1992 року електрослюсарем підземним уч. ПР-1 (наказ № 256-к від 31.08.1992 року), з 31.03.1993 року закінчення практики, І період таб. № 12022, з 12.04.1993 року електрослюсарем підземним уч. ВТБ (наказ № 112-к від 12.04.1993 року), з 03.06.1993 року звільнився у зв`язку з призивом до лав Радянської Армії (наказ № 169-к від 07.06.1993 року), ІІ період таб. № 4071. Вищевказані посади підземні з повним робочим днем в шахті, що передбачено Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1 код 1010100а на підставі Постанови Ради Мінистров СРСР № 10 від 26.01.1991 року (а.с. 29).

Відповідно довідки ВП «Шахта «Холодна балка» ДП «Макіїввугілля» № 275 від 27.08.2020 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працював повний робочий день в шахті ВП «Шахта «Холодна балка» ДП «Макіїввугілля» з 05.12.1994 року електрослюсарем підземним уч. КТ (наказ № 336-к від 05.12.1994 року), з 31.12.1994 року звільнився за власним бажанням (наказ 5-к від 05.01.1995 року. Вищевказана посада електрослюсарем підземним уч. КТ з повним робочим днем в шахті, що передбачено Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1 код 1010100а на підставі Постанови КМУ № 162 від 11.03.1994 року (а.с. 30).

Згідно довідки ПАТ «Шахтоуправління «Донбасс» № 1157 від 28.08.2020 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працював повний робочий день в ПАТ «Шахтоуправління «Донбасс»:

На посаді електрослюсар підземний добувної дільниці з повним підземним робочим днем з 16.02.1995 року по 16.11.1995 року (наказ № 16.02.1995 року № 111-к, наказ № 16.11.1995 року № 808-к), зазначена посада передбачена Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1 код 1010100а на підставі Постанови КМУ № 162 від 11.03.1994 року.

На посаді гірника очисного забою з повним підземним робочим днем з 16.11.1995 року по 30.11.1999 року (наказ № 808-к від 16.11.1995 року, наказ № 550-к від 01.12.1999 року), зазначена посада передбачена Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1 код 1010100а на підставі Постанови КМУ № 162 від 11.03.1994 року.

На посаді гірника очисного забою з повним підземним робочим днем з 05.03.2001 року по 30.08.2002 року (наказ № 99-к від 05.03.2001 року, наказ № 549-к від 3.08.2002 року), зазначена посада передбачена Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1 код 1010100а на підставі Постанови КМУ № 162 від 11.03.1994 року.

На посаді гірника очисного забою з повним підземним робочим днем з 02.12.2002 року по 13.07.2004 року (наказ № 591-к від 02.12.2002 року, наказ № 348-к від 13.07.2004 року), зазначена посада передбачена Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1 код), зазначена посада передбачена Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1,1А на підставі Постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 року.

На посаді гірничого майстра з повним підземним робочим днем з 13.07.2004 року по 26.04.2012 року (наказ № 348-к від 13.07.2004 року, наказ № 224-к від 26.04.2012 року), зазначена посада передбачена Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1,1Б на підставі Постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 року.

На посаді заступника начальника дільниці з повним підземним робочим днем з 26.04.2012 року по 28.12.2012 року (наказ № 224-к від 26.04.2012 року, наказ № 703-к від 27.12.2012 року), зазначена посада передбачена Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1,1Б на підставі Постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 року.

На посаді гірника очисного забою з повним підземним робочим днем з 28.12.2012 року по 18.03.2013 року (наказ № 703-к від 27.12.2012 року, наказ № 135-к від 18.03.2013 року), зазначена посада передбачена Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1,1А на підставі Постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 року (а.с.32-33).

Відповідно довідки ВП «Шахта «Холодна балка» ДП «Макіїввугілля» № 275 від 27.08.2020 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працював повний робочий день в шахті ВП «Шахта «Холодна балка» ДП «Макіїввугілля» з 25.03.2013 року

гірничим майстром (наказ № 73-к від 25.03.2013 року); з 09.08.2013 року начальником дільниці № 2 (наказ № 189-к), з 22.12.2015 року заступником начальника дільниці № 1 (наказ № 323-к), з 01.02.2016 року начальником дільниці № 1 (наказ № 116-к), з 10.08.2016 року звільнений за власним бажанням (наказ № 191-к від 10.08.2016 року) (а.с. 31).

Згідно довідки ВП «Шахта ім. С.М. Кирова» ДП «Макіїввугілля» № 12/560 від 24.08.2020 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працював повний робочий день в ВП «Шахта ім. С.М. Кирова» ДП «Макіїввугілля» з 28.11.2016 року по 31.05.2017 року (наказ № 771/к) на посаді помічника начальника підземної дільниці № 4 з повним робочим днем в шахті та з 01.06.2017 року по 29.09.2017 року заступником начальника підземної дільниці № 4 з повним робочим днем в шахті (а.с. 35).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту - Закон № 1788), Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058 - IV (далі по тексту - Закон № 1058), Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 листопада 2005 року № 383 "Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" (далі по тексту - Порядок № 383), Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі по тексту - Порядок № 637) та іншими нормативно - правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 14 Закону № 1788, а саме, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Відповідно до статті 62 Закону №1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2.

Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 06 грудня 2015 року у справі № 686/19687/14а.

Щодо зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 14.04.1993 року по 03.05.1993 року, з 05.12.1994 року по 31.12.1994 року на ВО «Шахтоуправління» «Холодна балка», з 16.02.1995 року по 31.12.1998 року на «Шахтоуправлінні «Донбас» ВП «Донецьквугілля», суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Суд зазначає, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_3 (а.с. 15-21) містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у вищевказані періоди на вищезазначених підприємствах.

Наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами.

Крім того, пільговий характер роботи підтверджено довідками про наявність трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, виданими ВП «Шахта «Холодна балка» ДП «Макіїввугілля» № 275 та від 27.08.2020 року та ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» від 27.08.2020 року № 12/560 від 24.08.2020 року (а.с. 29-30, 32-33).

Щодо не врахування зазначених документів при призначенні пенсії на пільгових умовах, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Однак, як зазначив відповідач, провести перевірку достовірності документів не має можливості тому, що підприємства знаходяться на непідконтрольній українській владі території і не здійснили перереєстрацію юридичної адреси на підконтрольну України територію.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі - Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно норм пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

З аналізу наведених норм видно, що у зв`язку зі зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком пенсійний орган зобов`язаний перевірити, зокрема, чи має заявник стаж роботи, якими документами це підтверджується.

У разі прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії пенсійний орган повідомляє про це заявника із зазначає причини відмови.

У свою чергу предметом доказування у даній справі є встановлення, зокрема того, чи діяв відповідач обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права на пенсійне забезпечення, через те, відповідач не має можливості провести перевірку первинних документів позивача.

Відповідно до Додатку 1 Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р місто Донецьк відноситься до території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з частиною 1 статті 18 вказаного Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до частини 2 статті 9 вказаного Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Частиною 3 статті 9 вказаного Закону визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Суд зазначає, що позивач набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких відповідні підприємства, на яких працював позивач здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади і їх було утворено відповідно до законодавства України.

Відомості, наведені у довідках ВП «Шахта «Холодна балка» ДП «Макіїввугілля» № 275 та від 27.08.2020 року та ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» від 27.08.2020 року № 12/560 від 24.08.2020 року повністю узгоджуються із відомостями, зазначеними у трудовій книжці ОСОБА_1 .

Окрім того, у позивача відсутня будь-яка можливість в інший спосіб отримати відомості, зазначені у цих довідках.

За приписами статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" від 23.02.2016 року ЄСПЛ констатував, що "Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами".

Також, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п. 59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Суд зазначає, що законодавством на сьогоднішній день не врегульовано порядок надання та використання інформації, яка необхідна для підтвердження позивачем права на призначення пенсії коли доступ у позивача до такої інформації відсутній з причин, що не залежать від його волі.

Тобто через законодавчу прогалину не забезпечується захист прав громадян, які, незважаючи на втрату житла та інших соціальних благ, разом з членами своєї родини переїхали на іншу територію України з метою продовжити працювати на благо України.

Крім цього, у рішенні від 08 липня 2004 року у справі "Ілашку та інші проти Молдови та Росії", ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем "Молдавської Республіки Придністров`я". Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов`язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов`язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах "Пічкур проти України", "Ілашку та інші проти Молдови та Росії" як джерело права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 жовтня 2015 року у справі № 816/4505/14, та в силу статті 6 КАС України враховується судом при розгляді даної справи.

Суд зазначає, що до Списку № 1 та Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженого постановами Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, постановами КМУ № 162 від 11.03.94 р. та № 36 від 16.01.03 р., які діяли у відповідні періоди роботи позивача, були включені посади (професії) на яких працював позивач.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем неправомірно не зарахувано до пільгового стажу за списком №1 періоди роботи позивача з 12.04.1993 року по 03.06.1993 року , з 05.12.1994 року по 31.12.1994 року на «Шахтоуправління «Холодна балка» ВО «Макіїївугілля» та з 16.02.1995 року по 31.12.1998 року на «Шахтоуправлінні «Донбас» ВП «Донецквугілля».

Стосовно незарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача на підприємстві ДВАТ «Шахтоуправління «Донбасс» з 01.01.2010 року по 31.01.2010 року, на підставі відсутності відомостей щодо спецстажу та з 01.11.2014 року по 10.08.2016 року і з 28.11.2016 року по 29.09.2017 року, з підстав відсутності в Державному реєстрі застрахованих осіб даних щодо стажу, заробітку та даних щодо спецстажу, суд зазначає настпупне.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно ст. 1 Закону № 1058-IV:

- застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

- страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

У п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV зазначено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку […] і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до п. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Таким чином, при розгляді заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах органи Пенсійного фонду України мають не лише встановити факт зайнятості особи повний робочий день на певних (визначених нормативно-правовими актами) роботах (посадах), а й встановити ту обставину, що під час зайнятості на зазначених посадах заявник був застрахованою особою, за яку щомісяця сплачувались страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (мав страховий стаж).

Згідно ч. 2 зазначеної статті Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з п. 1 статті 14 Закону №1058-IV страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1,4-1,10,14 статті 11 цього Закону; філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами, - для осіб, зазначених у пункті 4 статті 11 цього Закону; іноземні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України, - для осіб, зазначених у пункті 5 статті 11 цього Закону.

Частиною першою статті 15 Закону №1058-IV визначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені встатті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені вчастині першійстатті 12 цього Закону.

Статтею 106 Закону №1058-IV визначено, що відповідальність за несвоєчасне перерахування сум страхових внесків покладається на страхувальника.

При цьому обов`язок щодо контролю за належним перерахуванням сум страхових внесків покладено на органи Пенсійного фонду України.

Таким чином, позивач не може нести відповідальність у вигляді обмеження його права на пенсійне забезпечення, у зв`язку з не виконанням підприємством, на якому він працював обов`язку щодо сплати страхових внесків.

Як вже зазначалось, відповідно до ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Проте законодавець визначає, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, що передбачено Порядком № 637

З аналізу вищезазначених положень видно, що спеціальний стаж позивача може бути зараховано на підставі відомостей зазначених у трудовій книжці, відповідно до довідки, що підтверджує пільговий характер робіт та на підставі відомостей наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Судом з наданих позивачем трудової книжки та з матеріалів пенсійної справи (довідка про підтвердження трудового стажу, довідка про атестацію робочих місць) встановлено, що позивач працював на посадах, передбачених Списком № 1.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку, що Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області неправомірно не зарахувало до пільгового стажу на підземних роботах періоди роботи позивача у ДВАТ «Шахтоуправління «Донбас» ДП ДХК «Донвугілля» з 01.01.2010 року по 31.01.2010 року, у ВП « Шахта «Холодна балка» ДП «Макіїввугілля» з 01.11.2014 року по 10.08.2016 року, у ВП «Шахта імені С.М. Кірова» ДП «Макіївугілля» з 28.11.2016 року по 29.09.2017 року.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши матеріали справи, суд зазначає, що спірне рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії № 678, прийнято без повного з`ясування усіх обставин справи та дослідження не в повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні з заявою про призначення пенсії, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Проте, щодо решти позовних вимог та належного та повного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача зарахувати позивачу пільговий стаж за певні періоди, суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії), суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, правовідносини щодо призначення пенсії та здійснення нарахування та виплати пенсії позивачу відносяться до виключної компетенції працівників Пенсійного фонду України, та є їх дискреційними повноваженнями і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження.

До того, ж у позовній заяві відсутні вимоги про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною.

Суд зазначає, що ним надано правову оцінку, відповідно до якої позивач має необхідний пільговий стаж, що дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, з метою повного та ефективного захисту та відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України № 678 про відмову в призначенні пенсії, а також зобов`язати Покровське об`єднаного управління Пенсійного фонду України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 678 від 17.02.2020 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні про те, що підлягають зарахуванню до пільгового стажу ОСОБА_1 за списком № 1 періоди його роботи: з 12.04.1993 року по 03.06.1993 рік з 05.12.1994 року по 31.12.1994 рік на шахті «Холодна балка» в/о «Макіїввугілля», з 16.02.1995 року по 31.12.1998 рік на шахтоуправлінні «Донбас» в/о «Донецьквугілля», з 01.01.2010 року по 31.01.2010 року на ДВАТ «Шахтоуправління «Донбас» ДП ДХК «Донвугілля», з 01.11.2014 року по 10.08.2016 року на ВП «Шахта «Холодна балка» ДП «Макіївугілля» та з 28.11.2016 року по 29.09.2017 року на ВП «Шахта імені С.М. Кірова» ДП Макіївугілля».

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Конституцією України, Законами України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 листопада 2005 року № 383 «Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України № 678 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Покровське об`єднаного управління Пенсійного фонду України (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 13, м. Мирноград, Донецька область, 85323, код ЄДРПОУ 42169323) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: : АДРЕСА_2 ) № 678 від 17.02.2020 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні про те, що підлягають зарахуванню до пільгового стажу ОСОБА_1 за списком № 1 періоди його роботи: з 12.04.1993 року по 03.06.1993 рік з 05.12.1994 року по 31.12.1994 рік на шахті «Холодна балка» в/о «Макіїввугілля», з 16.02.1995 року по 31.12.1998 рік на шахтоуправлінні «Донбас» в/о «Донецьквугілля» та з 01.01.2010 року по 31.01.2010 року на ДВАТ «Шахтоуправління «Донбас» ДП ДХК «Донвугілля», з 01.11.2014 року по 10.08.2016 року на ВП «Шахта «Холодна балка» ДП «Макіївугілля» та з 28.11.2016 року по 29.09.2017 року на ВП «Шахта імені С.М. Кірова» ДП Макіївугілля».

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: : АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 13, м. Мирноград, Донецька область, 85323, код ЄДРПОУ 42169323).

Рішення складено у повному обсязі 12 жовтня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч