Рішення № 92321747, 06.10.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року Справа № 200/20497/14-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О. за участі секретаря судового засіданняШпоти Я.С. за участі: представника позивача представника відповідача Колісник Н.В. Конарева С.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання неправомірними рішень та їх скасування, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Дніпропетровської міської ради, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог від 13 травня 2020 року просить:

- визнати неправомірними та скасувати рішення Дніпропетровської міської ради № 223/53 від 18.06.2014 року і № 318/56 від 29.10.2014 року;

- визнати неправомірними та скасувати рішення Дніпропетровської міської ради № 97/60 від 27.08.2010 року, № 133/42 від 30.10.2013 року;

- визнати неправомірними та скасувати рішення Дніпровської міської ради № 133/67 від 30.09.2015 року, № 73/12 від 27.07.2016 року;

- зобов`язати Дніпровську міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 24.11.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 200/20497/14-а.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 09.10.2015 року закрито провадження в адміністративній справі № 200/20497/14-а.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2015 року ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 09.10.2015 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 18.06.2019 року адміністративну справу № 200/20497/14-а за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради про визнання неправомірними рішень та їх скасування, зобов`язання вчинити певні дії передано на розгляд Дніпропетровському окружному адміністративному суду згідно з предметною підсудністю.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі № 200/20497/14-а за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання неправомірними рішень та їх скасування, зобов`язання вчинити певні дії, оскільки даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019 року у справі №200/20497/14-а апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2019 року у справі №200/20497/14-а скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 року справу №200/20497/14-а прийнято до провадження дану справу, (суддя Бондар М.В. ) та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17.03.2020 року заяву про самовідвід судді Бондар М.В. у справі №200/20497/14-а задоволено, справу передано для здійснення розподілу між суддями в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі розпорядження № 105 д від 18.03.2020 року, у зв`язку з винесенням ухвали суду від 17.03.2020 року про задоволення заяви про самовідвід судді Бондар М.В. в адміністративній справі № 200/20497/14-а, здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 200/20497/14-а, та вказана справа розподілена судді Жуковій Є.О .

Ухвалою суду від 20.03.2020 року заяву про самовідвід судді Жукової Є.О. у справі №200/20497/14-а задоволено, справу передано для здійснення розподілу між суддями в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі розпорядження № 112 д від 23.03.2020 року, у зв`язку з винесенням ухвали суду від 20.03.2020 року про задоволення заяви про самовідвід судді Жукової Є.О. в адміністративній справі № 200/20497/14-а, здійснено повторний автоматизований розподял справи № 200/20497/14-а, та вказана справа розподілена судді Юркову Е.О.

Ухвалою суду від 26.03.2020 року прийнято до провадження дану справу, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.09.2020 року закрито провадження в адміністративній справі № 200/20497/14-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання протиправними рішень та їх скасування, зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Дніпровської міської ради № 97/60 від 27.08.2010 року, № 133/42 від 30.10.2013 року, № 133/67 від 30.09.2015 року, № 73/12 від 27.07.2016 року; в частині визнання неправомірними та скасувати рішення Дніпропетровської міської ради № 223/53 від 18.06.2014 року і № 318/56 від 29.10.2014 року продовжено слухання справи.

Також ухвалою суду від 16.09.2020 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 200/20497/14-а за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання протиправними рішень та їх скасування, зобов`язання вчинити певні дії та призначино розгляд справи по суті.

З урахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений статтею 261 Кодексу адміністративного судочинства України продовжено на строк дії такого карантину.

Згідно Закону України № 731-IX від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Отже, процесуальні строки, встановлені нормами Кодексу адміністративного судочинства України були продовжені.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що 13.11.2014 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження з примусового виконання рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська у справі № 200/2746/13-ц дізналась про ухвалене Дніпропетровською міською радою рішення № 223/53 від 18.06.2014р., яким відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Вказує, що разом із заявою були подані відповідні додатки з графічними матеріалами, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, проте відповідачем не було повідомлено про те, яких документів не вистачає та як їх отримати. Також вказує, що рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 27.04.2012 року у справі № 2а-596/11 встановлено, що спірні земельні ділянки в районі вул.Веселка не входять до складу земель, наданих ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод», проте відповідачем не взято до уваги встановлені обставини, отже вимога відповідача зазначена в рішенні Дніпропетровської міської ради № 318/56 від 29.10.2014р. надати нотаріально завірену згоду землекористувача є протиправною. Оскільки такі рішення, на думку позивача, спрямовані на перешкоджання права на отримання дозволу на розробку проекту землеустрою та є протиправними, звернулась з даним позовом до суду.

У судовому засіданні 06.10.2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що позивачем до заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в районі вул. Веселка в м. Дніпропетровську не було надано письмової згоди землекористувача, засвідченої нотаріально. Також вказано, що запитувана позивачем земельна ділянка передана у власність інших осіб.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 01 квітня 2010 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в районі вул. Веселка у м. Дніпропетровську разом з графічними матеріалами.

Проте, Дніпропетровською міською радою не було прийнято жодного рішення, щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в районі вул. Веселка у м. Дніпропетровську , у зв`язку з чим позивач була вимушена звернутись до суду.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2013 року у справі № 200/2746/13-ц, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року, позовні вимоги задоволено; визнано протиправною бездіяльність Дніпропетровської міської ради щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 від 01 квітня 2010 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в районі вул. Веселка в м. Дніпропетровську ; зобов`язано Дніпропетровську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 01 квітня 2010 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в районі вул. Веселка в м. Дніпропетровську .

Рішенням Дніпропетровської міської ради № 223/53 від 18.06.2014 року, прийнятим на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.04.2014 року за виконавчим листом № 200/2746/13-а, виданим 04.10.2013 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, щодо зобов`язання Дніпропетровську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 01.04.2010 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку в районі вул. Веселки в м. Дніпропетровську , враховуючи постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.06.2013 року по справі № 200/2746/13-ц, відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку в районі вул. Веселки , у зв`язку з ненаданням до клопотання стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки документів та матеріалів із землеустрою, визначених ст. 123 Земельного кодексу України, та п. 2.2.2 Порядку оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки у м. Дніпропетровську, затвердженого рішенням міської ради від 25.12.2013 № 175/45.

Також, рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2013 року у справі № 200/5976/13-ц зобов`язано Дніпропетровську міську раду протягом одного місяця після набрання рішенням законної сили розглянути питання про надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки по вул. Веселка в м. Дніпропетровську згідно її заяви від 01.04.2010 року.

Додатковим рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 серпня 2014 року стягнуто з Дніпропетровської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 229,40 грн.

Додатковим рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2015 року вирішено в задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 липня 2015 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2013 року в частині зобов`язання Дніпропетровську міську раду протягом одного місяця після набрання рішенням законної сили розглянути питання про надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки по вул. Веселка в м. Дніпропетровську згідно її заяви від 01.04.2010 року - скасовано; в решті рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2013 року та додаткове рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2015 року залишено без змін.

На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.07.2014 року за виконавчим листом № 200/5976/13-ц, виданим 16.06.2014 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, щодо зобов`язання Дніпропетровську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 01.04.2010 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку в районі вул. Веселки в м. Дніпропетровськ , рішенням Дніпропетровської міської ради № 318/56 від 29.10.2014 року відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку в районі вул. Веселки , у зв`язку з ненаданням до клопотання стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки документів та матеріалів із землеустрою, визначених ст.ст. 118, 123 Земельного кодексу України, а саме письмової згоди землекористувача, засвідченої нотаріально.

Вирішуючи даний адміністративний спір суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 3 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За приписами частини першої статті 35 Земельного кодексу України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (частина 1 статті 116 Земельного кодексу України).

Згідно частини 2 статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлено статтею 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Приписами частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно з пунктом "г" частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (частина 4 статті 122 Земельного кодексу України).

Судом встановлено, відмова Дніпропетровської міської ради у наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку в районі вул. Веселки , викладена в рішенні № 223/53 від 18.06.2014 року, вмотивована тим, що позивач не надав до клопотання стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки документів та матеріалів із землеустрою, визначених ст. 123 Земельного кодексу України, та п. 2.2.2 Порядку оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки у м. Дніпропетровську, затвердженого рішенням міської ради від 25.12.2013 № 175/45.

Відповідно до частини 2 статті 123 Земельного кодексу України (в редакції на час спірних правовідносин), особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 25.12.2013 року № 175/45 затверджено Порядок дій з оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки у м.Дніпропетровську (далі - Порядок № 175/45), а також загальні положення і механізм розгляду Дніпропетровською міською радою та її виконавчими органами, державними органами, які безпосередньо задіяні в процесах розгляду, погодження та затвердження документації із землеустрою, оформлення прав на землю, розгляді питань щодо надання у постійне користування, передачі в оренду та у власність земельних ділянок з земель комунальної власності, оформлення права користування землею та посвідчення права власності на землю на підставі прийнятих міською радою рішень.

Пункт 2.2.2 Порядку № 175/45 передачав, що особа, зацікавлена в отриманні земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки, звертається до Дніпропетровської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою через приймальню Дніпропетровської міської ради.

У клопотанні зазначається орієнтовна площа земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки додаються засвідчені у встановленому порядку копії:

- установчих документів юридичної особи, фізичної особи-підприємця, паспорта фізичної особи або паспортів фізичних осіб (у випадку, якщо об`єкт нерухомості належить кільком особам);

- витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

- довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (форма, затверджена наказом Держкомстату України від 12.06.2007 № 164);

- довідки про присвоєння податкового номера фізичної особи;

- правовстановлюючих документів, що свідчать про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (у разі наявності на ділянці об`єктів нерухомого майна);

- технічного паспорта на об`єкт нерухомого майна (у разі наявності на ділянці об`єктів нерухомого майна);

- письмової згоди попереднього землекористувача, засвідченої нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки);

- довіреність, на підставі якої інтереси заявника представляє його уповноважена особа, або її копія, засвідчена у встановленому порядку (якщо клопотання подається представником).

Пакет документів і матеріалів, що є підставою для підготовки відповідного проекту рішення міської ради, повинен містити графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, виконані з урахуванням затвердженої містобудівної документації, містобудівний висновок ГоловАПУ Дніпропетровської міської ради щодо можливості розміщення об`єкта та відповідності його генеральному плану міста та план земельної ділянки (картографічний документ), виконаний в масштабі, який забезпечує чітке відображення всіх елементів та написів. Зазначений план земельної ділянки є невід`ємним графічним додатком до рішення міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проте у рішенні Дніпропетровської міської ради № 223/53 від 18.06.2014 року не конкретизовано яких саме документів не було надано позивачем до клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Отже, таке рішення Дніпропетровської міської ради визнається судом невмотивованим.

Судом встановлено, що рішення Дніпропетровської міської ради № 318/56 від 29.10.2014 року вмотивовано ненаданням письмової згоди землекористувача, засвідченої нотаріально, - тобто ВАТ «Дніпровський машинобудівний завод».

Вказана обставина була підтверджена представником відповідача в ході судового розгляду справи.

Проте судом встановлено, що постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2012 року у справі № 2а-596/11, яка набрала законної сили 11.06.2012 року, було встановлено, що земельна ділянка у районі вул.Веселка не входить до складу земель, які на підставі Державного акту на право користування землею Б № 097789 від 1990 року були передані в користування ДП ДМ3 ім.В.І.Леніна та відповідно ПАТ ДМ3, тому вимога відповідача про отримання позивачем нотаріальної згоди ВАТ «Дніпровський машинобудівний завод» на вилучення (викуп) зазначеної земельної ділянки є безпідставною, а бездіяльність Дніпропетровської міської ради щодо розгляду клопотання позивача від 01.04.2010 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в районі вул.Веселка в м. Дніпропетровську є протиправною.

За приписами частини 4 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, суд вважає, що мотиви Дніпропетровської міської ради відмови в наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, судом не можуть бути визнані правомірними, оскільки не відповідають приписам статті 118 Земельного кодексу України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до вимог статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, а рішення приймати обґрунтовано.

Відповідно до статей 4, 5 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель; земельне законодавство базується на принципі забезпечення гарантій прав на землю.

Суд звертає увагу, що органи державної влади не можуть безпідставно приймати рішення, що пов`язані з обмеженням реалізації певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, відстрочувати термін реалізації права на земельні ділянки. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами державної влади і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з конституційним принципом, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3 Конституції України).

На підставі викладеного суд робить висновок, що рішення Дніпропетровської міської ради № 223/53 від 18.06.2014 року і № 318/56 від 29.10.2014 року про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку в районі вул. Веселки , з підстав не надання документів та матеріалів із землеустрою, визначених ст. 123 Земельного кодексу України, та п. 2.2.2 Порядку оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки у м. Дніпропетровську, затвердженого рішенням міської ради від 25.12.2013 № 175/45 та ненадання до клопотання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки письмової згоди землекористувача (ВАТ «Дніпровський машинобудівний завод»), засвідченої нотаріально, є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дніпропетровська міська рада у спірних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень, який Земельним кодексом України та законами України наділений повноваженнями вирішувати питання щодо розпорядження земель комунальної власності відповідно до закону. Вказані повноваження є дискреційними.

На підставі викладеного, оскільки вказані рішення прийнято на підставі протиправної відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та не відповідає положенням Земельного кодексу України, підлягає скасуванню.

Разом з тим, суд вказує, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Отже, під дискреційним повноваженням слід розуміти таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Крім того, абзацом 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №7 вказано, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

В даному випадку питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою віднесено до компетенції відповідача - Дніпропетровської міської ради та приймається ним на основі адміністративного розсуду. У зв`язку з чим, суд зобов`язує Дніпровську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 01 квітня 2010 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в районі вул. Веселка в м. Дніпро , та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Отже, оскільки Дніпровською міською радою не доведено правомірності та обґрунтованості винесених рішень, з урахуванням вимог, визначених частиною 2 статті 19 Конституції України, частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 139, 242-244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання неправомірними рішень та їх скасування, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнання неправомірними та скасувати рішення Дніпропетровської міської ради № 223/53 від 18.06.2014 року і № 318/56 від 29.10.2014 року.

Зобов`язати Дніпровську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 01 квітня 2010 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в районі вул. Веселка в м. Дніпро .

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 16 жовтня 2020 року.

Суддя Е.О. Юрков