Вирок № 92320133, 21.10.2020, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/3826/20

Провадження № 1-кп/552/297/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.10.2020 Київський районний суд м. Полтави у складi:

головуючого – Шияна В.М.,

при секретарi – Лукаш А.В.,

за участі прокурора – Шкуренка О.Ю,

потерпілого – ОСОБА_1 та його представника – адвоката Євграфової О.О.,

обвинувачених – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження № 12020170020001362 від 23.06.2020 по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гребінка Полтавської області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого:

27.09.2017 Зіньківським районним судом Полтавської області за ч.1 ст.185 КК України, на підставі ст. 105 КК України від відбування покарання звільнений, застосовані заходи примусового виховного характеру;

06.09.2018 Зіньківським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.289, 75 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;

14.11.2019 Гадяцьким районним судом Полтавської області за ч.1 ст.185 КК України до штраф у розмірі 1700 грн. ухвалою Гадяцького райсуду Полтавської області від 03.02.2020 покарання замінено на 100 годин громадських робіт;

17.08.2020 Зіньківським районним судом Полтавської, області, за ч.2 ст.185. ч.3 ст.185, 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Диканька Полтавської області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, -

встановив:

23 червня 2020 року в період часу з 01 год. 00 хв. по 02 год. 00 хв. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за попередньою змовою між собою, перебуваючи поряд із будинком № 13 по вул. Халтуріна у м. Полтава, без дозволу власника, не маючи права на користування транспортним засобом, шляхом відкриття дверей, проникли до салону автомобіля марки ВАЗ-21013, д.н.з. НОМЕР_1 , 1983 р. в., бежевого кольору, що знаходився неподалік вказаного будинку. Після чого, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з`єднали дроти живлення та здійснили запуск двигуна автомобіля марки ВАЗ 21013, д.н.з. НОМЕР_1 . Далі, ОСОБА_2 сів за кермо зазначеного автомобіля та разом із ОСОБА_3 розпочали рух та покинули місце вчинення злочину, чим, відповідно до висновку експерта № 224 від 15.07.2020, завдали потерпілому ОСОБА_1 матеріального збитку на суму 13 600 грн.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчинені злочину визнав повністю та розповів, що ввечері 22.06.2020 йому зателефонував ОСОБА_3 та запропонував разом викрасти автомобіль. Він погодився. Вони приїхали з смт. Диканька до міста Полтави та, проходячи по вул. Халтуріна, побачили автомобіль ВАЗ бежевого кольору та вирішили ним заволодіти. Передні праві двері були відчинені, тому вони вільно проникли до автомобілю. Вирвавши та скрутивши дроти запалення вони завели автомобіль та поїхали до Зінківського району, де у лісосмузі разом із іншими хлопцями розібрали викрадений автомобіль на запчастини. Через кілька днів його затримали працівники поліції, яким він все розповів та показав місце знаходження залишків викраденого автомобіля. Розкаюється у вчиненому просить суворо не карати. Позовні вимоги потерпілого визнає в повному обсязі.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину також визнав в повному обсязі та пояснив, що все відбувалося саме так як розповів ОСОБА_2 . Розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати та не позбавляти його волі. Позовні вимоги потерпілого визнає частково на суму 20000 грн., оскільки вважає їх занадто завищеними.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні розповів, що 22.06.2020 ввечері він припаркував свій автомобіль ВАЗ-21013 бежевого кольору на вулиці Хартуріна біля свого будинку № 13 та пішов відпочивати, а коли вранці прийшов, щоб забрати документи, то машини вже не було. Після чого він одразу ж викликав працівників поліції. Свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пославшись на викладене у позовній заяві. Вважає вартість автомобіля, яка зазначена у висновку експерта значно занижена, оскільки експерту надавався вже розібраний автомобіль. Просить стягнути з обвинувачених на його користь 80000 грн. Наполягає на суровому покаранні винних.

Згідно висновку товарознавчої експертизи № 224 від 15.07.2020 ринкова вартість автомобіля ВАЗ-21013 д.н.з. НОМЕР_1 , станом нга 23.06.2020, без проведення технічного огляду, на підставі наданих документів, становить 13600 грн.

Відповідно до ст.349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються.

При обраннi мiри покарання обвинуваченим, суд враховує ступiнь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; особу винних, а також наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання винних є: щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання відсутні.

Обвинувачені працездатні, лікування в примусовому порядку не потребують.

Враховуючи, що ОСОБА_2 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних злочинів, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний тяжкий злочин, завдану шкоду не відшкодував, суд приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.289 КК України. При цьому остаточне покарання йому необхідно призначити за правилами ч.4 ст.70 КК України.

При визначені покарання ОСОБА_3 суд також враховує, що завдана шкода потерпілому не відшкодована, особу ОСОБА_3 , який хоча раніше до кримінальної відповідальності не притягався, але характеризується негативно. Крім того, судом встановлено, що саме він був ініціатором вчинення даного кримінального правопорушення. Отже, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 мінімального покарання у виді позбавлення волі, передбаченого санкцією ч.2 ст.289 КК України, яке буде необхідне та достатнє для його виправлення.

Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а також його підвищену суспільну небезпеку, не зайнятість ОСОБА_3 суспільно корисною працею, дає підстави суду вважати, що виключно реальне відбуття покарання є пропорційним, необхідним, достатнім і справедливим для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів.

При цьому, з врахуванням майнового стану обвинувачених, суд приходить до висновку про недоцільність застосування до них додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Позов потерпілого ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково. Так, згідно висновку експерта вартість викраденого автомобіля становить 13600 грн. При цьому, обвинуваченим ОСОБА_3 позовні вимоги потерпілого визнані частково, а саме в частині відшкодування майнової шкоди на суму 20000 грн. Суд вважає, що позовні вимоги потерпілого в частині відшкодування майнової шкоди з врахування вище викладено підлягають до задоволення в розмірі 20000 грн.

Завдану потерпілому моральну шкоду суд оцінює у 10000 грн. Витрати на правничу допомогу підлягають задоволенню пропорційно до задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України з обвинувачених необхідно стягнути на користь держави витрати на залучення експерта.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370,374 КПК України, суд –

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України i призначити йому покарання п`ять років позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням за вироком Зіньківського районного суду Полтавської області від 17.08.2020 року, остаточно визначити ОСОБА_2 покарання п`ять років шість місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 25.06.2020 року.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України i призначити йому покарання п`ять років позбавлення волі без конфіскації майна.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили змінити з домашнього арешту на тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 21.10.2020 року.

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_1 32000 грн. З яких, в рахунок відшкодування матеріальних збитків 20000 грн., моральної шкоди 10000 грн., витрати на правничу допомогу 2000 грн. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарносудові витрати за проведення експертиз на користь держави в розмірі 1339 грн.

Речові докази у вигляді транспортного засобу автомобіля марки «ВАЗ 2101» у розукомплектованому стані з номерним позначенням кузова НОМЕР_2 , акумуляторний шуруповерт «Світязь», зарядний кабель, перфоратор «Дніпро-М», комплектуючи частини з автомобіля «ВАЗ 2101», що зберігаються у камері речових доказів ВП № 1 Полтавського ВП ГУНП у Полтавській області – повернути ОСОБА_1 .

Речові докази у вигляді 8 відрізків липкої стрічки зі слідами пальців рук – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляцiйного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває пiд вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копiї вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Головуючий Шиян В.М.