Ухвала суду № 92319702, 21.10.2020, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/9433/18

Провадження 1-і/524/1/20

УХВАЛА

21.10.2020 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області

у складі:

головуючого судді Обревко Л.О.

при секретарі Денисенко Н.В.

за участю прокурора Магди В.Л.

захисника Лашко О.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кременчука Полтавської області клопотання прокурора Кременчуцької місьцевої прокуратури м.Кременчука Полтавської області Магди В.Л. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170090003475 від 23.09.2018 року відносно вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

21.10.2020 року до Автозаводського районного суду м.Кременчука надійшло клопотання прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури м.Кременчука Полтавської області Магди В.Л. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Пунктом 20-5 Розділу XІ Перехідні положення КПК України передбачено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановити такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.

Розгляд питань, які віднесено до повноважень слідчого судді (крім розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій і скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування), та окремих питань під час судового провадження здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Головуючий суддя по даному кримінальному провадженню Олейнікова Г.М. перебуває на лікарняному, тому розгляд питання щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою проводиться головуючим суддею визначеним в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України.

В судовому засіданні прокурор Магда В.Л. просив продовжити міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, строк дії запобіжного заходу закінчується, проте не відпали ризики, передбачені ст.. 177 КПК України.

Захисник Лашко О.О. заперечувала проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просила змінити запобіжний захід на більш м`який.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, приходить до наступних висновків:

Під час досудового розслідування відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В подальшому, строк тримання під вартою обвинуваченому було продовжено ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.09.2020 року, до 02.11.2020 року включно.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 закінчується, однак, завершити кримінальне провадження неможливо.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, серед яких є такі, як тримання під вартою та домашній арешт.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним спробам.

Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. Практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

На виконання вказаних вимог Закону судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_1 інкриміноване кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжкого злочину, покарання за вчинення якого, у разі доведеності вини, до 10 років позбавлення волі. Тому у суду є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання останнього винним у інкримінованому кримінальному правопорушенні, ОСОБА_1 може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування». Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

Після відкриття сторонами доказів, зокрема анкетних даних свідків, спеціалістів, експертів, існує велика ймовірності впливу та вчинення тиску з боку обвинуваченого ОСОБА_1 на вказаних осіб, тобто існування на даній стадії розгляду вказаного кримінального провадження ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 не одружений, не працює, не має постійного місця проживання, що свідчить про нестійкість соціальних зв`язків, останньому пред`явлено обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину. Крім того, ризик вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, на даний час не втратив своєї актуальності.

На даній стадії судового провадження та тяжкості можливого покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі доведеності вини та визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину за рішенням суду, з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень ЄС з прав людини «Прокопенко проти України» та «Лабітта проти Італії», суд приходить до висновку про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.

Тяжкість злочину не є єдиною підставою продовження строку тримання під вартою, на даний час відсутні докази, які б свідчили про те, що встановлені судом ризики при обранні запобіжного заходу на даний час втратили свою актуальність.

Разом з тим, виходячи з цілей п.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, принципу правової визначеності, суд вважає за доцільне з урахуванням часу, необхідного для судового розгляду кримінального провадження в розумні строки, з метою повного та об`єктивного розгляду кримінального провадження, подальшої доставки обвинуваченого до судового засідання, запобіганню перешкоджанню розгляду кримінального провадження та вчинення іншого кримінального правопорушення, міру запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого необхідно продовжити.

На даний час об`єктивних даних, або документальних підтверджень про зміну підстав та виключення ризиків щодо продовження запобіжного заходу з 04.09.2020 року ні захисником, ні обвинуваченим суду не надано.

Тому, на думку суду, оскільки в цей час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовження обвинуваченому ОСОБА_1 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, а також оцінюючи сукупність обставин, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим.

В зв`язку із чим обраний у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на 60 днів, а саме: до 19.12.2020 року включно.

Керуючись ст.ст. 331, 369, 392 КПК України, суд ,

П О С Т А Н О В И В :

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, до 19.12.2020 року включно.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м.Кременчука протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Л.О.Обревко