Постанова № 9231852, 02.04.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

02.04.2010 р.                                                                                 Справа № 2а-1363/10/1470

          м. Миколаїв

12:20

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Клець Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Кондор»

(вул. Очаківська, 3, корп.А. с. Куцуруб, Очаківський район, Миколаївська область, 57550) до відповідачаРегіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Миколаївської області (вул. Нікольська, 47, м. Миколаїв, 54001)

за участю представників:

від позивача: Абрамов С.А.

від відповідача: Скакодуб Н.М. про скасування рішення про застосування фінансових санкцій На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, - П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати: сплату судового збору - 3,40 гривень покласти на позивача.

3. Роз’яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя                     В.В. Біоносенко

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

2 квітня 2010 р.                                                             справа №2а–1363/10/1470

м. Миколаїв

12:20

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Клець Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Кондор»

(вул. Очаківська, 3, корп.А. с. Куцуруб, Очаківський район, Миколаївська область, 57550) до відповідачаРегіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Миколаївської області (вул. Нікольська, 47, м. Миколаїв, 54001)

за участю представників:

від позивача: Абрамов С.А.

від відповідача: Скакодуб Н.М. про скасування рішення про застосування фінансових санкцій В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до адміністративного суду з вимогами про скасування рішення відповідача про застосування до нього штрафних санкцій за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби на 1000 гривень.

          Свої позовні вимоги позивач обґрунтував наступним:

          - перевірка проводилися в порушення вимог ст.ст.11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

          - в магазині-кафетерії «Дружба»здійснювалась реалізація наборів курця, в які окрім цигарок входили запальничка або сірники. Тому загальна ціна продажу була вищою, ніж встановлено на пачці, але саме цигарки реалізовувалися за ціною, яка зазначена на пачці.

Відповідач позов не визнав, зазначивши, що перевірка проводилася в порядку передбаченому Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Окрім цього відповідач вважає, що оскільки позивач не є виробником ні цигарок ні сірників, він немає право формувати такі набори та реалізувати цигарки за ціною, вищою ніж встановлено законодавством.

Приватне підприємство «Кондор»зареєстровано в якості юридичної особи державним реєстратором Очаківської районної державної адміністрації (арк.спр.7).

Окрім іншого, підприємство займається продажем продовольчих товарів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у магазині-кафетерії за адресою «Дружба»с. Черноморка, Очаківського району.

У підприємства мається ліцензія на здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами від 29.05.09 (арк.спр.9 на звороті).

24.07.09 працівники податкового органу здійснили перевірку кафетерію підприємства, про що склали Акт №0803/14/00/23/20908291. Відповідно до цього Акту податківцями, окрім інших порушень, які ні є предметом дослідження по цій справі, зафіксовано, що продаж тютюнових виробів підприємством здійснюється за ціною вищою ніж встановлено виробником або імпортером таких тютюнових виробів, а саме цигарок «Chesterfield»за ціною 8 гривень, при максимально встановленій ціні 6,50 гривень, а також цигарок » за ціною 7,50 гривень, при максимально встановленій ціні 6,80 гривень (арк.спр.10).

Зазначений факт відповідачем кваліфіковано як порушення вимог ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»та як правопорушення, передбачені абзацом 12 частини 2 ст.17 цього Закону.

Рішенням №140500 від 11.08.09 уповноваженою особою відповідача до позивача застосовані фінансові санкції на загальну суму 1000 гривень (арк.спр.12).

Аргументи позивача про протиправність проведення перевірки та застосування штрафних санкцій у зв’язку з недотриманням перевіряючими вимог ст.ст. 11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»суд не приймає до уваги з наступних підстав.

Обмеження, встановлені ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу», стосуються перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а здійсненна 24.07.09 перевірка позивача не стосувалася цих питань.

Зазначені перевірки проводяться на підставі ч.7 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу»та Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

          Обов’язку податкового органу попередньо попереджати суб’єкта підприємницької діяльності про проведення перевірки щодо порядку проведення готівкових розрахунків, обігу готівки, та наявності торгових патентів та ліцензій, не передбачено ні Законом України «Про державну податкову службу в Україні»ні Законом України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Не має також в цих Законах обов’язкової вимоги про проведення цих перевірок у присутності підприємця особисто.

Відповідно до абзацу 12 частини 2 ст.17 Законом України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта підприємницької діяльності тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень.

          Статтею 11-1 цього Закону зобов’язано виробника або імпортера наносити маркування на тютюнові вироби з максимальною ціною виробу.

          Тобто, продаж тютюнових виробів за ціною, ніж встановлено виробником або імпортером, заборонено.

          Позивач же здійснював продаж тютюнових виробів за ціною вище, ніж встановлено імпортером. Це підтверджується актом перевірки (арк.спр.10), поясненнями продавця (арк.спр.25), а також Х та Z звітами реєстратора розрахункових операцій позивача, відповідно до яких реалізації цигарок здійснювалася у складі так званих «наборів курця», до якого окрім пачки цигарок входили сірники або запальничка (арк.спр.14).

          Суд вважає дії позивача по реалізації тютюнових виробів, на які встановлені максимальні ціни, у складі «наборів курця»вивертом, спрямованим на їх продаж за ціною вищою ніж встановлено виробником або імпортером.

          Зазначені дії позивача суперечать Закону України «Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби», оскільки у такому разі позивачем реалізується підакцизна продукція без сплати акцизного збору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані, не підтверджені матеріалами справи та необхідно відмовити в їх задоволенні.

Також суд не знайшов інших підстав для скасування рішення суб’єкта владних повноважень відповідно до ч.3 ст.2 КАС України.

По справі наявні судові витрати - сплата судового збору у сумі 3,4 гривень, які необхідно покласти на позивача (арк.спр.4).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати: сплату судового збору - 3,40 гривень покласти на позивача.

3. Роз’яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя                     В.В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 02.04.10

Суддя                     В.В. Біоносенко