Рішення № 92317793, 21.10.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року ЛуцькСправа № 140/12618/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася в суд з позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправним повідомлення №11.5-7/2177/2020 від 30 липня 2020 року про відому у наданні державної допомоги сім`ям з дітьми та зобов`язання призначити та виплатити допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30 липня 2020 року відповідачем відмовлено у призначенні та виплаті допомоги при народженні дитини, у зв`язку з тим, що звернення за призначенням надійшло пізніше ніж 12 календарних місяців після народження дитини. Таку відмову позивач вважає протиправною та необґрунтованою, такою, що нівелює інтереси дитини та суперечить закону.

Позивач вказує, що її донька ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Варшава Республіка Польща. Народження дитини на території іншої держави, зумовлено тривалим та частим перебуванням позивача там.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» запроваджено на всій території України карантин.

Оскільки донька позивача була дуже маленькою, а ситуація в країні та світі в цілому не дозволяла покинути територію Республіки Польща, з метою забезпечення безпеки дитини в України повернулися 26 липня 2020 року. Відразу після приїзду 27 липня 2020 року позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення допомоги при народженні дитини. Вважає, що звернення до відповідача із заявою про призначення допомоги при народженні дитини з порушенням встанволеного 12-місячного строку обумовлене обєктичною неможливістю дотримання такого строку внаслідок народження дитини на території іншої держави, а повернення до України у визначенні терміни стало неможливим у зв`язку із запровадженням карантину та поширенням на території України гострої еспіраторної хвороби COVID-19. Крім того, позивач вказує, що намагалася подати документи в електронному вигляді 18 червня 2020 року, однак отримала відмову у зв`язку з тим, що свідоцтво про народження дитини не значиться в базі.

Позивач наголошує, що нею пропущено строк звернення за призначенням допомоги при народженні дитини з об`єктивних причин, оскільки всупереч своїй волі позивач змушена була перебувати на території іншої держави та не могла повернутися додому.

З огляду на наведене, а також з посиланням на позицію Верховного Суду в постановах від 14 лютого 2018 року в справі №591/610/16-а та від 02 жовтня 2018 року в справі №495/3711/17, позивач просила позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 22 вересня 2020 року відкрито провадження в даній адміністративній справі та на підставі статті 263 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на позов від 01 жовтня 2020 року №11.2-8.5/5872/2020 відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Підстави та порядок надання державної допомоги при народженні дитини визначені Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.

Згідно з частиною восьмою статті 11 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та пункту 12 Порядку №1751 допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Виключень із вказаних норм законодавством не встановлено.

Таким чином, рішення про відмову у наданні допомоги при народженні дитини від 28 липня 2020 року та надіслане позивачу повідомлення за вих. №11.5-7/2177/2020 від 30 липня 2020 року, вчинені посадовими особами Департаменту соціальної політики Луцької міської ради в межах наданих повноважень та на підставі вищезазначених норм законодавства.

З наведених підстав у задоволенні позову просить відмовити.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , перебуваючи на території Республіки Польща ІНФОРМАЦІЯ_2 народила доньку ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 25 червня 2019 року.

11 березня 2020 року Постановою Кабінету Міністрів України №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» запроваджено на всій території Україні карантин.

В Україну позивач прибула 26 липня 2020 року, що підтверджується відміткою в паспорті громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 .

27 липня 2020 року, позивач діючи в інтересах малолітньої дитини подала відповідну заяву встановленого зразка (вх.№33920) з усіма необхідними підтверджуючими документами до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради щодо виплати допомоги при народженні дитини.

Однак, Департаментом соціальної політики Луцької міської ради прийнято рішення від 28 липня 2020 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні допомоги при народженні дитини у зв`язку з тим, що звернення за її призначенням надійшло пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини та 30 липня 2020 року позивачу надіслано повідомлення №11.5-7/2177/2020 про відмову у наданні державної допомоги сім`ям з дітьми у якому вказано, що позивач не має права на допомогу при народженні дитини.

Позивач, вважаючи, що рішення Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про відмову у наданні соціальної допомоги при народженні дитини є протиправним, та таким, що порушує право її дитини на соціальний захист звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону дитинства», Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми».

Відповідно до визначення, що міститься в статті 1 Закону України «Про охорону дитинства», охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

Частиною першої статті 2 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з цього Закону, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

В силу вимог частини першої статті 13 зазначеного статті 2 Закону України «Про охорону дитинства» з метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім`ях держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та іншими законами України.

Згідно частиною першою статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім`ям з дітьми, зокрема, допомога при народженні дитини.

Статтею 6 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», визначено, що документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров`я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу. Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення. Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім`ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

В силу вимог статті 10 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною. Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.

Згідно із частинами першою-третьою статті 11 Закону України «Про державну допомогу з дітьми», допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки. Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним.

Частиною сьомою статті 11 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» встановлено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Статтею 12 зазначеного Закону визначено розмір допомоги при народженні дитини.

Умови призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» визначаються Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок № 1751).

Пунктом 2 Порядку № 1751 визначено, що державна допомога сім`ям з дітьми призначається і виплачується: громадянам України; іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особам, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту і мають право на державну допомогу на умовах, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Призначення і виплата державної допомоги сім`ям з дітьми здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за зареєстрованим місцем проживання або місцем проживання заявника.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1751 допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

Пунктом 12 Порядку № 1751 визначено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.

Як встановлено судом, 25 червня 2019 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану ст. м. Варшави видано свідоцтво про народження дитини ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 , на підставі якого відповідно до вимог частин першої-третьої статті 11 Закону України «Про державну допомогу з дітьми» призначається допомога батькам при народженні дитини.

27 липня 2020 року позивач, діючи в інтересах малолітньої дитини, подала відповідну заяву встановленого зразка з свідоцтвом про народження дитини ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради щодо виплати допомоги при народженні дитини, однак, відповідачем 28 липня 2020 року було відмовлено ОСОБА_1 у наданні державної допомоги сім`ям з дітьми та вказано, що позивач не має права на допомогу при народженні дитини.

Відмова відповідача обґрунтована тим, та не заперечується у поданому до суду відзиві на позов, що звернення за її призначенням надійшло пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини, інших підстав для відмови у призначенні такої допомоги позивачу не було.

Разом з тим, на переконання суду,приймаючи оскаржуване рішення відповідач діяв протиправно та необґрунтовано з огляду на наступне.

11 березня 2020 року Постановою Кабінету Міністрів України №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» через спалах у світі коронавірусу з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року в Україні був введений карантин. В подальшому з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, дія карантину була продовжена до 24 квітня 2020 року, до 11 травня 2020 року, до 22 травня 2020 року, до 31 липня 2020 року, до 31 жовтня 2020 року та до 31 грудня 2020 року.

Враховуючи вищевикладене, позивач мала можливість звернутись до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради з заявою щодо виплати допомоги при народженні дитини лише після повернення в Україну.

Кабінет Міністрів України з метою посилення соціального захисту населення на період вжиття заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 прийнято постанову від 08 квітня 2020 року №264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги», пунктом 2 частини 1 якої постановлено, що на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: строк звернення за призначенням державної допомоги сім`ям з дітьми, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, продовжується на період карантину та один місяць після дати його відміни.

Таким чином, відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано норми постанови Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2020 року №264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» та те, що строк звернення за призначенням державної допомоги сім`ям з дітьми, а саме допомоги при народженні дитини, продовжується на період карантину та один місяць після дати його відміни.

Крім того, в силу вимог статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

З огляду на вищенаведене, допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. В даному випадку несвоєчасне звернення батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі №591/610/16-а та від 02 жовтня 2018 року у справі №495/3711/17.

При цьому, передбачене частиною сьомою статті 11 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та пункту 12 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751, положення, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини, не дає підстав стверджувати, що даний термін є присічним та не може бути поновленим при наявності поважних причин.

Враховуючи, що відповідачем не наведено інших підстав для відмови в призначенні допомоги при народженні дитини, беручи до уваги необхідність захисту інтересів малолітньої дитини та зважаючи на ту обставину, що позивач всупереч своїй волі не мала можливості раніше провернутись в Україну у зв`язку з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача від 28 липня 2020 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні державної допомоги сім`ям з дітьми - допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язання відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 державну допомогу сім`ям з дітьми - допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з тим, позивач помилково вважає, що повідомлення Департаменту соціальної політики Луцької міської ради від 30 липня 2020 року №11.5-7/2177/2020 є рішенням. У даному випадку рішенням (тобто, актом індивідуальної дії у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України) є рішення відповідача від 28 липня 2020 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні допомоги при народженні дитини, яке і слід визнати протиправним та скасувати з наведених вище підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність свого рішення щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 . Зокрема, на переконання суду, відповідач діяв не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; недобросовісно та не розсудливо, з огляду на що позов належить задовольнити повністю.

Крім того, зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради (43025, Волинська область, місто Луцьк, проспект Волі, 4а, ідентифікаційний код юридичної особи 03191963) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправним рішення Департаменту соціальної політики Луцької міської ради від 28 липня 2020 року про відмову у наданні ОСОБА_1 державної допомоги сім`ям з дітьми - допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Департамент соціальної політики Луцької міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 державну допомогу сім`ям з дітьми - допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк