Ухвала суду № 92317595, 21.10.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

21 жовтня 2020 р. Справа № 120/5348/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у м. Вінниці в порядку письмового клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

01.10.2020 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати суддівської винагороди позивачу за період з 18.04.2020 до 27.08.2020 включно, із застосуванням обмеження, встановленого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" із змінами та доповненнями, внесеними Законом України № 553-IX від 13.04.2020 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік";

- зобов`язати відповідача здійснити позивачу нарахування та виплату суддівської винагороди на підставі ч. 2 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", з утриманням з цих сум передбачених законів податків та обов`язкових платежів при їх виплаті без застосування обмеження, встановленого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" із змінами та доповненнями, внесеними Законом України № 553-IX від 13.04.2020 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", за період з 18.04.2020 до 27.08.2020 включно.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач працює на посаді судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області та має право на отримання суддівської винагороди відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів". При цьому позивач наголошує на тому, що питання суддівської винагороди регулюється виключно Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Разом з тим, 13.04.2020 Верховною Радою України прийнято Закон України № 553-IX від 13.04.2020 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (далі – Закон № 553-ІХ), яким статтю 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" викладено в наступній редакції: "Установити, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року".

Таким чином, після набрання вказаним законом чинності, а саме з 18.04.2020, відповідач почав виплачувати позивачу суддівську винагороду із застосуванням обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", зі змінами та доповненнями, внесеними Законом № 553-IX. Як наслідок, розмір суддівської винагороди позивача істотно зменшився.

Позивач вважає зазначені дії відповідача протиправними і такими, що порушують конституційні гарантії незалежності суддів, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 06.10.2020 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

20.10.2020 поштовими засобами зв`язку до суду надійшло клопотання позивача про розгляд адміністративної справи за правилами загального позовного провадження (вх. № 32914/20).

Клопотання мотивоване тим, що спір між сторонами пов`язаний з проходженням позивачем публічної служби на посаді судді. Водночас згідно з п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Позивач зауважує, що відповідно до примітки до ст. 50 Закону України "Про запобігання корупції" судді відносяться до службових осіб, які займають відпоівідальне та особливо відповідальне становище.

Відтак позивач просить суд врахувати складність справи та здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Крім того, позивач вважає, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження позбавить його права на оскарження судових рішень в касаційному порядку, в разі такої необхідності, а отже обмежує його право на доступ до правосуддя.

Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України до справ незначної складності не відносяться справи з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, у яких позивачі є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні Закону України "Про запобігання корупції".

У примітці до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції" наведено перелік службових осіб, які які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, до яких також належать судді.

З огляду на викладене, враховуючи предмет спору та склад учасників справи, зокрема правовий статус позивача, суд вважає за доцільне подальший розгляд цієї справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, в тому числі з метою уникнення передумов поставити під сумнів законність судового рішення з формальних підстав.

Дата підготовчого засідання визначається судом з урахуванням вимог ч. 1 ст. 193 КАС України.

Отже, клопотання позивача підлягає задоволенню з наведених вище мотивів.

Разом з тим, суд не може погодитися з доводами позивача про те, що у випадку розгляду справи в спрощеному провадженні, порушується право особи на перегляд справи та оскарження судового рішення суду до суду касаційної інстанції.

Так, відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, право на апеляційне оскарження рішення суду в адміністративній справі гарантується, тоді як реалізація права на касаційне оскарження судового рішення може підлягати певним обмеженням, встановленим законом.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини, зокрема у справах «Levages Prestations Services v. France» (рішення від 23 жовтня 1996 року), та «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (рішення від 19 грудня 1997 року), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку коли доступ особи до суду обмежується або законом або фактично, таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута («Ашинґдейн проти Сполученого Королівства», від 28 травня 1985 року, п. 57; «Меньшакова проти України», № 377/02, від 8 квітня 2010 року, п. 53, та інші).

Таким чином, внаслідок розгляду судом першої інстанції адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не порушується право учасника справи на апеляційне оскарження, тоді як право на перегляд судового рішення в касаційному оскарженню підлягає легітимному обмеженню на підставі закону.

Водночас суд зауважує, що згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 329 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тобто встановлена нормами процесуального права заборона на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності не є абсолютною і передбачає широкий перелік винятків, що додатково спростовує твердження позивача щодо порушення його права на перегляд судового рішення, у разі розгляду судом справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відтак в цій частині клопотання суд не бере до уваги доводи позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 166, 173, 179, 248, 256, 257, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання позивача про розгляд адміністративної справи за правилами загального позовного провадження задовольнити.

2. Подальший розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії здійснювати за правилами загального позовного провадження.

3. Призначити підготовче засідання у справі на 13:00 год 19 листопада 2020 року в залі судових засідань № 1 Вінницького окружного адміністративного суду за адресою: м. Вінниця, вул. Брацлавська, 14.

4. Враховуючи несприятливу епідеміологічну ситуацію в державі у зв`язку з поширенням коронавірусної інфекції (COVID-19), роз`яснити учасникам справи передбачене частиною третьою статті 194 КАС України право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

4. Копію ухвали надіслати сторонам та третій особі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Сало Павло Ігорович