Рішення № 92317586, 20.10.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 жовтня 2020 р. Справа № 120/3946/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши письмово за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про: визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - відповідач, ГУ НП у Вінницькій області) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.

Підставою звернення до суду слугували протиправні, на думку позивача, дії (бездіяльності) відповідача, яки полягали у неналежному розгляді його звернень щодо протиправності дій (бездіяльності) посадових осіб Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області та невжиття належних заходів реагування..

Ухвалою від 12.08.2020 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в письмовому проваджені. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву (№24874 від 02.09.2020) та в подальшому подано заперечення на відповідь на відзив (вх. №26280 від 11.09.2020), у яких останній просить відмовити в задоволенні позову. Зокрема зазначає, що ГУ НП у Вінницькій області здійснило належний розгляд звернень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Представник відповідача зазначив, що розгляд першого звернення позивачки було здійснено відділом інспекції з особового складу Управління кадрового забезпечення ГУ НП у Вінницькій області (далі - ВІОС УКЗ ГУНП у Вінницькій області) за результатами якого було складено доповідну записку із викладеними обставинами розгляду звернення, та висновком про не виявлення будь яких фактичних даних, які б указували про неналежний розгляд посадовими особами Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області поданих ОСОБА_1 звернень та скарг. По результатах розгляду звернення заявникам надано змістовну відповідь та роз`яснено порядок її оскарження згідно ст.ст. 16, 17 Закону України «Про звернення громадян». Розгляд інших звернень позивачки та її представника із аналогічними обставинами відповідачем був здійснений з урахуванням положень п. 18 Розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах Національної поліції України, затвердженого Наказом МВС України від 15.11.2017 за №930.

03.09.2020 до суду надійшла відповідь на відзив (вх. №24955) та 15.09.2020 додаткові пояснення щодо поданих заперечень (вх. №26615) за підписом позивачки та її представника ОСОБА_2 , яки за своїм змістом повторюють мотиви позовної заяви. Зокрема, позивачка вказує, на неналежний розгляд відповідачем поданих нею звернень та скарг на дії (бездіяльність) посадових осіб Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області. На її переконання, відповідач здійснив поверхневу перевірку зазначених у поданих нею заявах фактам, не прийняв за кожним з її звернень обґрунтованого рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що 08.04.2020 до ГУНП у Вінницькій області надійшло звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якому заявники вказували, що поліцейські Жмеринського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області неналежним чином відреагували на його повідомлення від 04.04.2020 та від 06.04.2020 за телефоном спецлінії « 102» з приводу самозахвату земельної ділянки, яка відповідно до рішення Жмеринської міської ради №1033 від 27.02.2020 була надана у користування його матері ОСОБА_1 , громадянкою ОСОБА_3 , а також з приводу нанесення 06.04.2020 тілесних ушкоджень ОСОБА_1 сусідкою ОСОБА_3 під час повторного конфлікту з приводу самозахвату вище вказаної земельної ділянки. Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у своїх зверненнях скаржаться на бездіяльність начальника Жмеринського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області полковника поліції Присяжнюка А.В., який (на думку позивача) неналежним чином виконує свої посадові обов`язки.

Розгляд звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 08.04.2020 здійснено відділом інспекції з особового складу Управління кадрового забезпечення ГУНП у Вінницькій області за результатами якого складено доповідну записку від 29.04.2020, в якій наведено встановлені під час опрацювання повідомлених заявниками обставин, та роблено висновок про не виявлення будь яких фактичних даних, які б указували про неналежний розгляд посадовими особами Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області поданих ОСОБА_1 звернень та скарг. В зв`язку з чим, запропоновано перевірку звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинити, інформацію, що стала підставою для проведення перевірки уважати такою, що не підтвердилась.

Про результати перевірки листами повідомлено заявників (а.с. 67, 68).

В подальшому, за наслідками розгляду звернення позивачки від 12.05.2020, отриманого ГУНП у Вінницькій області 15.05.2020 за вхід. №Р-294, посадовою особою відповідача складено рапорт від 19.05.2020 із викладеними обставинами розгляду звернення, в якому міститься висновок про те, що заявник не вказує нових фактів та нової інформації, яку б необхідно було перевірити - дане звернення є повторним. По результатах розгляду звернення заявникам надано змістовну відповідь та роз`яснено порядок її оскарження згідно ст.ст. 16, 17 Закону України «Про звернення громадян».

За результатами повторного звернення ОСОБА_2 складено висновок від 28.05.2020 із зазначенням встановлених фактів під час перевірки звернення та в подальшому 28.05.2020 за вих. №Р-303/04/12/2020 проінформовано заявника про результати його звернення.

В подальшому, не погодившись із результатами розгляду звернення, ОСОБА_4 повторно надіслав звернення із аналогічними обставинами та адресував його в різні державні органи та установи. Розгляд вищезазначеного звернення (вх. №Р-340 від 05.06.2020) здійснювалось ВІОС УКЗ ГУНП у Вінницькій області.

За результатами чергового звернення ОСОБА_2 було складено висновок від 24.06.2020 із зазначенням встановлених фактів під час перевірки звернення та в подальшому проінформовано заявника про результати його звернення листом від 24.06.2020 №Р-340/04/12-2020.

Окрім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в черговий раз надіслали скаргу на адресу ГУНП у Вінницькій області та інших державних органів щодо неналежного розгляду їх попередніх звернень та скарг. Зміст даної скарги жодним чином не відображав нових обставин, а лише в черговий раз дублював незадоволення позивача в частині розгляду його попередніх звернень. Розгляд вищезазначеного звернення (вх. №Р-173 від 05.06.2020) здійснювалось інспекторським відділом Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП у Вінницькій області.

За результатами чергового звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було складено висновок від 15.06.2020 із зазначенням встановлених фактів під час перевірки звернення та в подальшому проінформовано заявників про результати їх звернення листом від 18.06.2020 №Р-25/Р-173.

В подальшому на адресу ГУНП у Вінницькій області в черговий раз надійшла колективна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо неналежного виконання владних повноважень Жмеринським ВП ГУНП у Вінницькій області. Розгляд вищезазначеного звернення (вх. №Р-428 від 09.07.2020) здійснювалось ВІОС УКЗ ГУНП у Вінницькій області.

За результатами чергового звернення ОСОБА_2 було складено висновок від 15.07.2020 із зазначенням встановлених фактів під час перевірки звернення та в подальшому проінформовано заявника про результати його звернення листом від 15.07.2020 №Р-428/04/12-2020.

Посилаючись на неналежний розгляд та безпідставність щодо не забезпечення належного розгляду її звернень, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР (надалі - Закон № 393/96-ВР).

Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до статті 3 цього Закону під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Згідно з частиною другою статті 5 Закону № 393/96-ВР звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).

Звернення може бути усним чи письмовим (частина четверта статті 5 Закону № 393/96-ВР).

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення) (частина шоста статті 5 Закону № 393/96-ВР).

Частинами сьомою та восьмою статті 5 Закону № 393/96-ВР визначено, що у зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Питання розгляду заяв (клопотань) врегульовано статтею 15 Закону № 393/96-ВР, згідно з частиною першою якої органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 №930, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2017 за № 1493/31361 (надалі - Порядок № 930) звернення громадян, що надійшли до органів (підрозділів) поліції з використанням засобів поштового зв`язку, мережі Інтернет, електронного зв`язку (електронні звернення), через контактні центри державної установи "Урядовий контактний центр" та телефонну "гарячу лінію" Національної поліції України, приймаються, попередньо розглядаються та централізовано реєструються службою діловодства органу (підрозділу) поліції в день їх надходження, а ті, що надійшли в неробочий день і час, - наступного після нього робочого дня в журналі реєстрації звернень громадян (додаток 1) або на реєстраційно-контрольних картках (далі - РКК) (додаток 2), придатних для обробки персональними комп`ютерами.

Відповідно до пункту 3 розділу IV Порядку № 930 рішення, які приймаються за зверненнями, повинні бути мотивованими та ґрунтуватися на законодавстві України.

Згідно з пунктом 5 розділу IV Порядку № 930 звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, ужито необхідних заходів і заявникам надано ґрунтовні та вичерпні відповіді.

Відповідно до пункту 6 розділу IV Порядку № 930 звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник органу або підрозділу поліції або його заступники встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляють особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на вихідний, святковий день, останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день.

Положеннями пункту 12 розділу IV Порядку № 930 передбачено, що за результатами розгляду звернення громадянина виконавцем готується довідка про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненні, яка доповідається керівнику органу (підрозділу) поліції разом з проектом відповіді заявнику. Керівник органу (підрозділу) проставляє свій підпис на довідці про ознайомлення із вжитими заходами під час здійснення перевірки інформації, викладеної у зверненні, або вчиняє резолюцію (доручення) про необхідність ужиття додаткових заходів з метою об`єктивного, усебічного та повного розгляду звернення.

До звернень, які не потребують проведення перевірки, довідки не складаються.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон України "Про звернення громадян" і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому зазначають заходи, вжиті органом чи підрозділом поліції в межах його компетенції для захисту конституційних прав громадян (пункт 14 розділу IV Порядку № 930).

Так, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає безпідставними посилання позивачки на неналежний розгляд відповідачем її звернень та скарг, адже їх зміст за своєю суттю є ідентичним, та не змінюється від зміни форми викладення.

Суд враховує, що подані відповідачу звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 містили ряд посилань на неналежне реагування з боку посадових осіб Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області, в тому числі й начальника вказаної установи, на повідомлені заявниками факти вчинення їхніми сусідами ряду правопорушень, як то побиття ОСОБА_1 та вчинення перешкод у користуванні належної їй на праві сервітутного користування земельною ділянкою. Відповідачем була проведена перевірка за наведеними у зверненні фактами вчинення сусідами позивачки правопорушень, результати якої знайшли своє відображення в доповідній записці, складеній на ім`я заступника начальника ГУ НП у Вінницькій області.

Так, зміст вказаної доповідної записки дає змогу стверджувати про проведення перевірки наведених у зверненні ОСОБА_1 обставин, в межах якої в посадових осіб Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області, зокрема начальника Жмеринського відділу поліції відібрані пояснення. Згідно відібраних пояснень відповідачем встановлено, що на всі повідомлення за телефоном спецлінії "102", які надійшли від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , поліцейськими Жмеринського відділу поліції було здійснено належне реагування. Також, в межах перевірки встановлено, що 10.04.2020 начальником Жмеринського відділу поліції особисто проведено зустріч з ОСОБА_2 , за результатами якої з`ясовані проблемні питання між сусідами та визначено відповідальних працівників Жмеринської поліції для вирішення конфліктної ситуації та притягнення винних осіб до відповідальності.

Окрім того, з доповідної записки вбачається, що у ході проведення перевірки встановлено, що за зверненням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 04.04.2020 (ЄО Жмеринського ВП №1873) поліцейськими СП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області було проведено перевірку, за результатами якої порушень службової дисципліни зі сторони поліцейських Жмеринського відділу поліції не виявлено. Про результати перевірки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомлено у визначеному чинним законодавством порядку (відповідь №4611/218/01-20 від 13.04.2020). Також, встановлено, що за фактом нанесення 06.04.2020 тілесних ушкоджень ОСОБА_5 сусідкою ОСОБА_6 , слідчим слідчого відділення Жмеринського відділу поліції за заявою позивачки від 09.04.2020 внесено відомості до ЄРДР під №12020020130000197 від 10.04.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

За встановлених у доповідній записці обставин, з підстав не підтвердження у ході перевірки будь-яких фактичних даних, які б указували на наявність у начальника Жмеринського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області та поліцейських вказаного відділу порушень чинного законодавства, відповідальною особою за проведення перевірки за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запропоновано заступнику начальника ГУ НП у Вінницькій області перевірку за зверненням вказаних вище осіб припинити, а інформацію, що стала підставою для проведення перевірки уважати такою, що не підтвердилась. Дана доповідна записка у лівому верхньому куті містить резолюцію від 29.04.2020 "з пропозицією згідний".

Тобто, доданими до матеріалів справи доказами підтверджено, що відповідачем було надано оцінку кожному доводу заявників, досліджено всі обставини, на які останні покликались у зверненні, що, в свою чергу, свідчить про належний розгляд звернення позивачки.

Надаючи оцінку діям відповідача щодо розгляду решти звернень позивачки, суд зазначає, що такі за змістом висвітлених у них порушень є аналогічними вищезазначеній заяві.

Так, частиною другою статті 8 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

Відповідна норма також продубльована в пункті 18 розділу IV Порядку № 930.

Згідно наявного в матеріалах справи Рапорту старшого інспектора ВІОС УКЗ ГУ НП у Вінницькій області, поданого на ім`я т.в.о. начальника УКЗ ГУНП у Вінницькій області, з приводу розгляду чергового звернення ОСОБА_2 щодо належної роботи поліцейських Жмеринського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області, які неналежним чином реагують на їхні повідомлення за телефоном спецлінії "102" та бездіяльності начальника Жмеринського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області, останнім доводиться до відома керівництва про існування аналогічного звернення, розглянутого по суті. З огляду на викладене, посадова особа подала вказаний Рапорт в якому просив скерувати звернення ОСОБА_2 до СОАДЗ УКЗ ГУНП у Вінницькій області.

В подальшому, за результатами чергових звернень позивачки, відповідач, керуючись п. 18 розділу IV Порядку № 930, складав висновки із зазначенням встановлених фактів під час перевірки звернення, про що інформувалось заявника.

Враховуючи положення статті 8 Закону України "Про звернення громадян" та п. 18 розділу IV Порядку № 930, а також те, що попереднє звернення позивачки розглянуте по суті, відповідач, оформлюючи результати перевірок за ідентичними зверненням позивачки у вигляді висновків діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством, в зв`язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення вимоги про зобов`язання відповідача повторно розглянути звернення та скарги ОСОБА_1 на дії та, на думку позивачки, протиправну бездіяльність Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області, а також на дії та, на думку позивачки, протиправну бездіяльність начальника Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області.

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Дослідивши письмові та інші докази у їх сукупності та надавши їм відповідну оцінку, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при розгляді поданих ОСОБА_1 звернень та скарг діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, відтак підстави для задоволення позову відсутні.

В силу положень ст. 139 КАС України, судові витрати на користь позивача у даній справі не присуджуються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050, ЄДРПОУ 40108672)

Рішення у повному обсязі складено: 20.10.2020

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна