Ухвала суду № 92316678, 16.10.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"16" жовтня 2020 р. Справа № 911/2895/20

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Укртрансгаз»

до Приватного підприємства «Гарант Енерго М»

про зобов`язання повернути в натурі безпідставно набуте майно та стягнення 20 619 096,94 гривень вартості безпідставно набутого майна

встановив:

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Акціонерного товариства «Укртрансгаз» надійшла позовна заява до Приватного підприємства «Гарант Енерго М» про зобов`язання останнього повернути в натурі безпідставно набуте майно – природний газ в загальному обсязі 2 820, 558 тис. куб. метрів та стягнення з Приватного підприємства «Гарант Енерго М» вартості безпідставно набутого майна у розмірі 20 619 096,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані обставинами безпідставного відбору відповідачем у січні 2019 року 2 820, 558 тис. куб. метрів природного газу безпосередньо з газотранспортної системи, що, за доводами позивача, встановлено рішеннями судів у справах №№910/8502/19, 910/8503/19.

Згідно викладених у позові Акціонерним товариством «Укртрансгаз» доводів 30.11.2018 між останнім, як оператором, та Приватним підприємством «Гарант Енерго М», як замовником, укладено договори транспортування природного газу №1811000692/Новий розділ, №1811000689/Новояворівськ, відповідно до умов яких оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цих договорах, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.

В розрізі вказаного вище позивач зауважив, що договори на транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами про надання послуг та не є правовою підставою для відчуження замовником послуг транспортування майна (набуття на нього права власності) – природного газу, власником якого є АТ «Укртрансгаз».

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

У відповідності до пп. 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Водночас, згідно приписів ч. 1 ст. 14, ч.1 ст. 73, ч. 4 ст. 74, ст. 91, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Однак, в порушення вказаних вище процесуальних приписів, вказуючи про укладення 30.11.2018 з відповідачем транспортування природного газу №1811000692/Новий розділ, №1811000689/Новояворівськ, позивачем не вказано та не надано доказів на підтвердження таких обставин.

Водночас позивач не зазначив про наявність/відсутність у нього відповідних доказів, зокрема вказаних договорів, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.

В розрізі вказаного вище суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.12.2019 у справі №320/4938/15-ц (провадження №61-26396св18), відповідно до якої не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду; не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин.

Крім того з доданих позивачем до позовних матеріалів копій звітів про використання природного газу споживачами, які отримували природний газ безпосередньо з магістральних газопроводів УМГ «Прикарпаттрансгаз», а також роздруківки з офіційного сайту АТ «Укртрансгаз» щодо ціни закупівлі газу не вбачається за можливе встановити точний та повний зміст таких документів та зазначених у них відомостей, позаяк розмір шрифту тексту вказаних документів дрібний, текст розмитий і нечитабельний.

З огляду на вказане вище, а також неналежну якість копій доданих до позовної заяви документів, що частково відображають наявну в них інформацію, позовна заява Акціонерного товариства «Укртрансгаз» не відповідає вищевказаним процесуальним приписам стосовно необхідності надання належним чином засвідчених доказів на підтвердження викладених у позові обставин.

Водночас суд звертає увагу позивача на те, що згідно приписів ст. ст. 14, 74, 164 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений права збирати докази з власної ініціативи, тоді як позивач зобов`язаний вказати, якими саме доказами підтверджуються викладені ним у позові обставини, та відповідно надати такі докази або повідомити суд про неможливість їх надання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення вищезазначених норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Акціонерного товариства «Укртрансгаз» без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків – десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.

Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Залишити позовну заяву Акціонерного товариства «Укртрансгаз» без руху.

2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:

- письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують викладені у позові обставини укладення 30.11.2018 між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» та Приватним підприємством «Гарант Енерго М» договорів транспортування природного газу №1811000692/Новий розділ, №1811000689/Новояворівськ, або пояснень про наявність/відсутність у позивача зазначених доказів, зокрема вказаних договорів, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою;

- належним чином засвідчених та читабельних копій: звітів про використання природного газу споживачами, які отримували природний газ безпосередньо з магістральних газопроводів УМГ «Прикарпаттрансгаз», та роздруківки з офіційного сайту АТ «Укртрансгаз» щодо ціни закупівлі газу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.

Суддя В.А. Ярема