Ухвала суду № 92316670, 20.10.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" жовтня 2020 р. Справа № 911/2585/20

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Райдужний-3» від 12.10.2020 проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдом-Сервіс»

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Райдужний-3»

про стягнення 207107,13 грн

без виклику учасників справи

встановив:

До Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдом-Сервіс» з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Райдужний-3» про стягнення 207107,13 грн, з яких: 155849,93 грн основного боргу, 18103,56 грн інфляційних втрат, 10519,48 грн 3% річних та 22634,16 грн пені.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором про постачання теплової енергії від 01.11.2016.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

На електронну пошту суду 15.10.2020 від ОСББ «Райдужний-3» надійшла заява від 12.10.2020 проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, яка не підписана електронним цифровим підписом.

Через канцелярію суду 19.10.2020 від відповідача надійшла аналогічна заява, яка надіслана до суду засобами поштового зв`язку. У прохальній частині заяви відповідач просить суд розглянути справу за правилами загального позовного провадження та призначити дату підготовчого судового засідання.

Обгрунтовуючи необхідність здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, відповідач посилається на те, що ОСББ «Райдужний-3» є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку, а господарче забезпечення діяльності ОСББ «Райдужний-3» здійснюється шляхом самозабезпечення або залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання, а тому розмір суми, яку вимагає позивач, має велике значення і прямо впливає на можливість функціонування ОСББ «Райдужний-3» у цілому.

Також відповідач стверджує, що подані позивачем до суду акти, складені між сторонами в рамках договору про постачання теплової енергії від 01.11.2016, підписано ОСББ «Райдужний-3» разом із протоколами розбіжностей, які, зі слів відповідача, не були надані до суду. У зв`язку з цим відповідача вважає, що для всебічного та об`єктивного розгляду справи необхідно долучити до матеріалів справи протоколи розбіжностей.

Також відповідач вважає, що до справи мають бути долучені матеріали щодо фіксації обсягів теплової енергії розподільними вузлами обліку – квартирними і в місцях загального користування, а також протоколи правління ОСББ «Райдужний-3» щодо обліку та розподілу обсягів теплової енергії між кінцевими споживачами (оскільки ОСББ «Райдужний-3» є колективним споживачем), яке відбувалося у суворій відповідності до вимог Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону України 22.11.2018 № 315, зареєстрованої в Мін`юсті України 28.12.2019 № 1502/32954, відповідно до статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»), інші наявні матеріали.

Крім того відповідач вважає за доцільне залучити до розгляду справи експертів у галузі теплопостачання та обліку теплової енергії, зокрема, начальника відділу енергоменеджменту ТОВ «Ел енд Джі Мітерінг» Птуху А.А., ТОВ «СЕМПАЛ», яке є виробником загальнобудинкового лічильника, оскільки, за словами відповідача, між ТОВ «Трейдом-Сервіс» і ОСББ «Райдужний-3» неодноразово виникали непорозуміння, пов`язані з роботою загальнобудинкового вузла обліку теплової енергії, про що свідчить ціла низка матеріалів, тривале листування між сторонами та висновки експертів.

Розглянувши заяву відповідача проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 247 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. ч. 3 та 5 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ. Для цілей цього кодексу малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 4 ст. 250 ГПК України передбачено, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Приписами ч. 7 ст. 250 ГПК України передбачено, що частини друга – шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Як свідчать матеріали справи, предметом спору у даній справі є стягнення основної заборгованості, пені, інфляційних втрат та процентів річних у загальному розмірі 207107,13 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже справа є малозначною і має розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.

Судом установлено, що заява відповідача проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження переважно грунтується на необхідності долучення до матеріалів справи доказів, які, на його думку, мають значення для всебічного та об`єктивного розгляду справи. При цьому станом на 20.10.2020 відзиву на позовну заяву та доказів, на які містяться посилання у заяві, від ОСББ «Райдужний-3» не надходило.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження (як спрощеного з викликом так і без виклику) учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд зазначає, що відповідач має всі процесуальні права та можливості, передбачені процесуальним законом та судом вони не обмежуються, зокрема, щодо права на ознайомлення з матеріалами справи, надання письмових пояснень та доказів. Відповідач не позбавлений права реалізувати всі свої процесуальні права та добросовісно виконати свої обов`язки, передбачені законом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки в даному випадку справа є малозначною, яка розглядається тільки в порядку спрощеного позовного провадження, та подана заява не містить належного обґрунтування щодо необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження, суд приходить до висновку, що заява відповідача задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 234, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Відмовити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Райдужний-3» у задоволенні заяви від 12.10.2020 проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя О.В. Щоткін