Рішення № 92316564, 24.09.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.09.2020Справа № 910/3380/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бортнюк М.В. матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»

до Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про повернення неправомірно списаних коштів у сумі 20 687,40 грн

за участю представників сторін:

від позивача Селіванова О.В. - адвокат за довіреністю

від відповідача Куць О.В. - адвокат за ордером

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2020 року Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі - ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця», відповідач) про повернення неправомірно списаних коштів у сумі 20 687,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неправомірно, без достатньої правової підстави списав з рахунку позивача зі спеціальним режимом використання плату за користування вагонами в розмірі 20 687,40 грн (з ПДВ). Неправомірність списання частини грошових коштів, на переконання позивача, полягала у тому, що відповідач, у порушення ст. 34 Статуту залізниць України, не повідомив позивача про час подавання вагонів на під`їзду колію, у зв`язку з чим позивач не забезпечив їх своєчасне забирання, що спричинило затримку вагонів та нарахування позивачу плати за користування вагонами додатково й за час такої затримки.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив зобов`язати відповідача повернути на особовий рахунок позивача № НОМЕР_1 неправомірно списану плату за користування вагонами у розмірі 20 687,40 грн (з ПДВ) на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 відкрито провадження у справі № 910/3380/20 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 09.04.2020.

09.04.2020 до суду надійшло подане позивачем клопотання про відкладення розгляду справи.

Судове засідання, призначене на 09.04.2020, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

14.04.2020 до суду надійшло подане відповідачем клопотання про поновлення/продовження процесуального строку для подання відзиву.

21.04.2020 до суду надійшов поданий відповідачем відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав, що вважає акти загальної форми від 18.01.2019, складені у зв`язку з затримкою вагонів, такими, що оформлені відповідно до вимог чинного законодавства. Крім того, відповідач вказав, що повідомив відповідача про прибуття вагонів та їх подачу на під`їздну колію ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» своєчасно, про що зробив відмітку у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Миколаївка-Донецька регіональної філії Придніпровська залізниця АТ «Українська залізниця» (форма ГУ-2), а тому плата за користування вагонами протягом часу затримки таких вагонів нарахована позивачу правомірно. Враховуючи викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

27.04.2020 до суду надійшло подане відповідачем клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 повідомлено ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», як позивача, та АТ «Українська залізниця», як відповідача, про наступне судове засідання, призначене на 12.05.2020.

08.05.2020 та 12.05.2020 (повторно) до суду надійшло подане позивачем клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача в частині поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву та задоволено вказане клопотання в частині продовження зазначеного процесуального строку, продовжено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву та прийнято поданий ним відзив до розгляду, відкладено розгляд справи на 04.06.2020.

03.06.2020 до суду надійшли подані відповідачем додаткові пояснення щодо норм та положень чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

У той же день, 03.06.2020 та 09.06.2020 (повторно) до суду надійшла подана позивачем відповідь на відзив, у якій позивач вказав, що з наданого відповідачем витягу з Книги повідомлень (форма ГУ-2) вбачається, що час прибуття вагонів та час подачі повідомлення співпадають, що, на переконання позивача, свідчить про те, що вантажоодержувача було повідомлено про прибуття вантажу, а не про час подавання вагонів під навантаження. Час прибуття вантажу та час подавання вагонів під вивантаження/навантаження не може співпадати та бути тотожним. В іншому випадку виключалось би проведення в обов`язковому порядку працівниками станції Миколаївка-Донецька Придніпровської залізниці приймально-здавальних операцій (технічний та комерційний огляд вагонів) після прибуття вагонів на станцію. Позивач стверджував, що тільки після визначення придатності рухомого складу під навантаження, надсилається повідомлення вантажоотримувачу про час подавання вагонів під навантаження. За таких обставин позивач вважав, що записи у Книзі форми ГУ-2 про час подачі повідомлення не підтверждують повідомлення вантажоодержувача про час подання вагонів, тому поданий відповідачем доказ є недостатнім та неналежним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 відкладено розгляд справи на 25.06.2020.

22.06.2020 до суду надійшли подані позивачем клопотання про долучення до матеріалів справи документів та заява про зміну предмета позову, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно нараховані та неправомірно списані з особового рахунку позивача грошові кошти у розмірі 20 687,40 грн з ПДВ.

25.06.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив разом з клопотанням про продовження процесуального строку на подання таких заперечень, а також клопотання про витребування у позивача розрахунку ціни позову (плати за користування вагонами, що оспорюється) та переліку вагонів, за якими, на думку позивача, відповідачем неправомірно списано плату за користування вагонами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову, запропоновано відповідачу надати суду письмові пояснення з урахуванням заяви про зміну предмета позову, клопотання відповідача про витребування доказів задоволено частково, зобов`язано позивача надати суду деталізовані розрахунки сум, що складають ціну позову, відкладено розгляд справи у порядку спрощеного провадження на 07.07.2020.

06.07.2020 до суду надійшов поданий відповідачем відзив на позовну заяву, в якому підтримано викладену попередньо правову позицію.

07.07.2020 та 15.07.2020 (повторно) до суду надійшли подані позивачем клопотання про відкладення розгляду справи та участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, про долучення документів до матеріалів справи, а також пояснення щодо обставин справи.

07.07.2020 судом відкладено розгляд справи на 23.07.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2020 повідомлено ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», як позивача, про наступне судове засідання, призначене на 23.07.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми Microsoft Teams.

23.07.2020 до суду надійшли подані відповідачем додаткові пояснення по справі.

23.07.2020 судом оголошено перерву в судовому засіданні до 20.08.2020.

07.08.2020 до суду надійшло подане позивачем клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

18.08.2020 та 20.08.2020 (повторно) до суду надійшли подані позивачем додаткові пояснення по справі, а також клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми Microsoft Teams.

20.08.2020 судом оголошено перерву в судовому засіданні до 08.09.2020.

31.08.2020 до суду надійшло подане позивачем клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми Microsoft Teams.

08.09.2020 судом оголошено перерву в судовому засіданні до 24.09.2020.

14.09.2020 до суду надійшло подане позивачем клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми Microsoft Teams.

У судовому засіданні 24.09.2020 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та правомірними, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав їх необґрунтованими та безпідставними, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу.

У судовому засіданні 24.09.2020 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

16.02.2018 між ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (замовник) та АТ «Українська залізниця» (перевізник) був укладений договір про надання послуг № 00068/ЦТЛ-2018 (далі - договір), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

У п. 1.1 договору сторони погодили, що у розмінні цього договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування вагоном перевізника не є орендною платою.

Згідно з положеннями п. 1.2 договору наведені нижче поняття вживаються у такому значенні:

- вагон перевізника - це вантажний вагон, яким перевізник володіє па праві власності або іншій правовій підставі;

- вагон замовника - вантажний вагон, яким замовник володіє на праві власності або іншій правовій підставі;

- перевезення - послуга, в процесі надання якої перевізник зобов`язується доставити довірений замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому цим договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього договору, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 зі змінами та доповненнями, Збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356 (далі - Збірник тарифів), Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873, зареєстрованим в Міністерстві юстиції У країни 29.12.2009 за № 1030/7318, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - УМВС), Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ) відповідно;

- послуги, пов`язані з організацією перевезення вантажів - послуги, що надаються перевізником замовнику, у тому числі на підставі окремої заявки з переліку, погодженого сторонами у додатку № 1 до договору.

Відповідно до п. 1.3 договору надання послуг за цим договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.

Положеннями п.п. 2.1.6, 2.1.7 договору на замовника покладені обов`язки:

- оплачувати перевізнику послуги, пов`язані з організацією та перевезенням вантажів, та інші надані послуги з сум внесеної попередньої оплати за кодом платника;

- відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України, через: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірку вантажів перевізником (маси вантажу), митними та іншими державними органами контролю; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини, що не залежать від перевізника, а також нести відповідальність за затримки вантажів на підходах до станції призначення та здійснювати оплату платежів, пов`язаних з цими затримками. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.

Пунктами 2.3.3, 2.3.4 договору передбачено, що обов`язками перевізника є:

- відкрити для проведення розрахунків і обліку сплачених сум для замовника особовий рахунок з наданням коду платника № 8127810;

- вести облік попередньої оплати, нарахованих і сплачених сум за здійснені перевезення і надані послуги, пов`язані з перевезенням вантажу, та надавати замовнику відповідні розрахункові документи в електронному вигляді, а у разі відсутності електронного зв`язку - у паперовому вигляді через Дніпропетровський ВСП.

Згідно з п. 4.1 договору розрахунки за цим договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» ПАТ «Укрзалізниця» (далі - філія «ЄРЦ»).

Оплата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в пункті 14.2 розділу 14 договору (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору одержані кошти перевізник зараховує на особовий рахунок замовника.

Згідно з п. 4.5 договору по мірі виконання перевезень та надання послуг, перевізником відображається в особовому рахунку використання замовником коштів за добу для оплати:

- вартості послуг за перевезення, зазначеної в накладній;

- додаткових зборів (плату за користування вагонами (контейнерами), подавання, забирання вагонів, маневрову роботу, зберігання вантажів. інших додаткових послуг);

- додаткових послуг за вільними тарифами;

- плати за користування вагонами за межами України, наведеної у зведеній відомості, що формується на підставі інформаційних повідомлень;

- штрафів та пені на підставі відповідних перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами).

У п. 12.1 договору сторони домовились, що договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладенням ЕЦП в АС «Месплан» або «Клієнт УЗ» або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 19.02.2018 до 31.12.2018. Якщо жодна зі сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії Договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього договору.

Матеріали справи свідчать, а сторони не заперечують, що у січні 2019 року відповідач згідно з відомостями плати за користування вагонами №№ 28010627 - 29010651, №№ 29010653 - 30010672, № 31010683 списав з особистого рахунку позивача № НОМЕР_1 як плату за користування вагонами грошові кошти в загальному розмірі 40 477,30 грн (без ПДВ).

Вважаючи, що частина вказаних грошових коштів у розмірі 17 239,50 грн (без ПДВ) або 20 687,40 грн (з ПДВ) були списані відповідачем неправомірно, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача грошові кошти у вказаному розмірі.

Неправомірність списання частини грошових коштів, на переконання позивача, полягала у тому, що відповідач, у порушення ст. 34 Статуту залізниць України, не повідомив позивача про час подавання вагонів на під`їзду колію, у зв`язку з чим позивач не забезпечив їх своєчасне забирання, що спричинило затримку вагонів та нарахування позивачу плати за користування вагонами додатково й за час такої затримки.

Заперечуючи проти правомірності заявленого позову, відповідач вказував, що він належним чином своєчасно повідомив позивача про прибуття вагонів, про що проставлена відмітка у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Миколаївка-Донецька регіональної філії Придніпровська залізниця АТ «Українська залізниця» (форма ГУ-2), а відтак, плата за користування вагонами нарахована правомірно.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність вимог позивача та обґрунтованість заперечень відповідача, суд керувався таким.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що за умовами укладеного сторонами договору про надання послуг № 00068/ЦТЛ-2018 від 16.02.2018 позивач зобов`язаний, у тому числі, сплатити плату за користування вагонами (контейнерами).

Положеннями п. 119 Статуту залізниць України встановлено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Правила користування вагонами і контейнерами (ст.119-126 Статуту залізниць України), затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (далі - Правила користування вагонами і контейнерами), визначають порядок і умови користування вагонами і контейнерами: парку залізниць України; парку залізниць інших держав; які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, а також орендовані ними (за час затримки на коліях залізниць загального користування).

Відповідно до п. 2 Правил користування вагонами і контейнерами за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під`їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи-суб`єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.

Пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника (п. 5 Правил користування вагонами і контейнерами).

Відповідно до п. 6 Правил користування вагонами і контейнерами час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під`їзні колії або орендовані ділянки колій. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Згідно з п. 12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Пунктом 34 Статуту залізниць України закріплено, що про час подачі вагонів під завантаження, вивантаження засобами відправника, одержувача начальник станції зобов`язаний повідомити їх не пізніше ніж за 2 години до подачі.

Положення аналогічного змісту також містить договір № ПР/М-16-1/131-778НЮдч від 26.12.2016 про експлуатацію залізничної під`їзної колії ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», яка примикає до залізничної станції Миколаївка-Донецька регіональної філії Придніпровська залізниця АТ «Українська залізниця».

За змістом п. 2 Правил видачі вантажів (ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила видачі вантажів), крім повідомлення про прибуття вантажу начальник станції зобов`язаний повідомити одержувача про час подачі вагонів під вивантаження не пізніше, ніж за 2 години до подачі.

Реєстрація повідомлень про прибуття і подавання вагонів здійснюється станцією в електронному або паперовому вигляді. Реєстрація повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження у паперовому вигляді здійснюється у книзі повідомлень за встановленою формою (додаток 7 до Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 березня 1999 року за № 165/3458).

Відповідно до п. 4 Правил користування вагонами і контейнерами у повідомленні робиться відмітка про час його передачі та прийняття, вказуються прізвища працівників вантажовласника і станції, які його передали та прийняли. У всіх випадках повідомлення про подавання вагонів повинно передаватися станцією не пізніше, ніж за дві години до їх подавання. Вантажовласник повинен призначити для приймання і передачі повідомлень працівників; їхні прізвища та номери телефонів надаються начальнику станції. Для запису повідомлень на станції ведеться «Книга повідомлень» (додаток 7).

Згідно зі ст. 119 Статуту залізниць України плата за користування вагонами і контейнерами вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є особами, вказаними у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Миколаївка-Донецька регіональної філії Придніпровська залізниця АТ «Українська залізниця» (форма ГУ-2), як особи, які отримали повідомлення відповідача про прибуття вагонів. Згідно з наданої позивачем Штатної розстановки працівників на 01.01.2019 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 займали посаду прийомоздавальника вантажу та багажу та були відповідальними співробітниками позивача.

З Книги повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Миколаївка-Донецька регіональної філії Придніпровська залізниця АТ «Українська залізниця» (форма ГУ-2) також вбачається, що повідомлення були здійснені відповідачем в установлений час, тобто за дві години до подачі вагонів.

Однак, судом встановлено, що з 522 вагонів, правомірність нарахування оплати за користування якими оспорюється в межах даного спору, відповідач направив позивачу повідомлення про прибуття лише щодо частини вказаних вагонів, про що у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Миколаївка-Донецька регіональної філії Придніпровська залізниця АТ «Українська залізниця» (форма ГУ-2) відповідачем зроблено відповідні відмітки. Доказів щодо направлення відповідачем позивачу повідомлень про прибуття усіх 522 вагонів матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що відповідач правомірно нарахував плату за користування вагонами лише в розмірі 10 208,20 грн, а в іншій частині - в сумі 10 479,20 грн плата за користування вагонами нарахована та стягнута відповідачем необґрунтовано.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Суд зазначає, що зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18, від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Враховуючи, що судом встановлена відсутність достатніх правових підстав для нарахування та стягнення з позивача плати за користування вагонами в розмірі 10 479,20 грн, суд вважає правомірним застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Інші доводи та заперечення сторін не беруться судом до уваги, оскільки не спростовують встановлені судом обставини справи.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача неправомірно списаних з особового рахунку позивача грошових коштів у розмірі 10 479,20 грн.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76, ідентифікаційний код 00178353) грошові кошти в розмірі 10 479,20 грн (десять тисяч чотириста сімдесят дев`ять грн 20 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 064,77 грн (одна тисяча шістдесят чотири грн 77 коп.).

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 21.10.2020.

Суддя О.Г. Удалова