Рішення № 92316222, 12.10.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/109/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2020 Справа № 908/1663/20

м. Запоріжжя Запорізької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній Еврохіммаш К.О.», (03040, м. Київ, пров. Задорожний, буд. 1А)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат», (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18)

про стягнення 632617,37 грн.

Суддя Зінченко Н.Г.

при секретарі судового засідання Петриченко А.Є.

За участю представників сторін:

від позивача - Костюченко М.С., на підставі Ордеру на надання правової допомоги серії АЕ № 1031011 від 03.08.2020;

від відповідача - Криворучко О.Г., на підставі довіреності № 44 від 03.07.2020, (адвокат);

01.07.2020 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній Еврохіммаш К.О.», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжя про стягнення 632617,37 грн. заборгованості за договором № 375 від 22.07.2019, в тому числі 582000,00 грн. основного боргу за поставлену продукцію, 40277,59 грн. пені, 5669,00 грн. 3 % річних та 4670,78 грн. інфляційних втрат.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2020 справу № 908/1663/20 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1663/20, справі присвоєно номер провадження справи 4/109/20, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.08.2020.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.08.2020 строк підготовчого провадження у справі № 908/1663/20 продовжено до 05.10.2020, підготовче засідання відкладалося на 14.09.2020.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.09.2020 підготовче засідання у справі № 908/1663/20 перенесено на 16.09.2020.

Підготовче засідання відкладалося на 22.09.2020 і на 01.10.2020, про що винесені відповідні ухвали господарського суду Запорізької області по справі від 16.09.2020 і від 22.09.2020.

В судовому засіданні 01.10.2020 судом ухвалено закрити підготовче провадження у справі № 908/1663/20 та призначити справу до розгляду по суті в судовому засіданні 01.10.2020 об 11:33 годині, про що зазначено в протоколі судового засідання.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 12.10.2020, про що зазначено в протоколі судового засідання від 01.10.2020.

В судовому засіданні 12.10.2020 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на ст., ст. 526, 530, 611, 614, 617, 625, 629, ЦК України, ст. 218 ГК України та умови договору № 375 від 22.07.2019. Мотивуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що сторонами у справі укладено договір № 375 від 22.07.2019, за умовами якого позивач зобов`язався виготовити і поставити, а відповідач прийняти та оплатити реторти ф 1000 мм та кришки ф 1000 мм, реторти ф 1500 мм та кришки ф 1500 мм. Як визначено умовами договору кількість кожного виду реторт та кришок, вартість їх виготовлення визначається специфікацією, яка є невід`ємною частиною договору. Умовами п. 4.1 договору передбачений авансовий платіж в розмірі 50 % вартості послуги згідно заявки. Не зважаючи, що відповідачем попередня оплата на суму 291000,00 грн. по рахунку № КО-0000089 від 06.11.2019 здійснена не була, згідно умов договору та заявки відповідача від 18.10.2019 № 05-09-421 позивачем були виготовлені реторти ф 1000 мм замовлення 619008 (заводські номери 2-7) на загальну суму 582000,00 грн. Після попереднього приймання товару комісією, до складу якої входили представники позивача та відповідача, 30.03.2020 на складі позивача товар був прийняти відповідачем, що підтверджується товарно-транспортною накладною № КО-0000005 від 30.03.2020, підписаною відповідальними особами вантажовідправника і вантажоотримувача. На підтвердження отримання замовником реторт ф 1000 мм замовлення 619008 був складений та оформлений з боку позивача акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № КО-0000012 від 30.03.2020. Будь-яких заперечень або зауважень до вказаного акту з боку відповідача не надходило, проте акт відповідачем належним чином оформлений не був. Після отримання виробів відповідачем в порядку вхідного контролю проведено їх рентгенографічне обстеження, під час якого в ретортах №, № 2, 3 і 5 були виявлені певні недоліки. У зв`язку із введенням на території України карантинних та обмежувальних заходів відповідач з власної ініціативи листом № 05-09/62 від 14.04.2020 запропонував усунути вказані недоліки власними силами з відповідним зменшенням вартості поставки реторт на суму витрат відповідача на усунення недоліків. Листом № 8/275 від 15.04.2020 позивач погодив усунення недоліків силами відповідача та просив направити документи у підтвердження вартості робіт по усуненню цих недоліків. Листом № 05-09/71 від 27.05.2020 відповідач повідомив позивача, що недоліки усунені, повторний рентгенографічний контроль та вакуумні випробування підтвердили відсутність недоліків. Таким чином, позивач вважає, що листом № 05-09/71 від 27.05.2020 відповідач підтвердив факт проведення вхідного контролю якості послуг з позитивним результатом. Таким чином, враховуючи зазначені обставини та умови п. 4.1 договору щодо строків остаточного розрахунку, сплатити вартість отриманих реторт відповідач мав до 10.06.2020 включно. Відповідач в порушення умов договору та положень чинного законодавства не виконав свої зобов`язання щодо повної і своєчасної оплати отриманих виробів, плату за отримані реторти в розмірі 582000,00 грн. не перерахував. Отже, заборгованість відповідача за договором № 375 від 22.07.2019 станом на час вирішення справи судом становить 582000,00 грн. У зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати отриманого товару позивачем на підставі умов п. 7.3 договору та вимог чинного законодавства нараховані відповідачу пеня в розмірі 40277,59 грн., 3 % річних в розмірі 5669,00 грн. і інфляційні втрати в розмірі 4670,78 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача на його користь 582000,00 грн. основного боргу за поставлену продукцію, 40277,59 грн. пені, 5669,00 грн. 3 % річних та 4670,78 грн. інфляційних втрат. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач зазначив, що між сторонами дійсно укладений договір № 375 від 22.07.2019, за умовами якого позивач зобов`язався надати відповідачу послуги з виготовлення реторт та кришок до них, в асортименті, кількості та за цінами, які визначені в специфікації, що є невід`ємною частиною договору, а відповідач зобов`язався прийняти і оплатити послуги у строк та порядку, передбаченими договором. Листом від 18.10.2019 № 05-09-421 відповідачем направлено позивачу заявку щодо можливості виготовлення та поставки у листопаді 2019 року реторт ф 1000 мм у кількості 6 шт. та кришок ф 1000 мм у кількості 2 шт., а також в грудні 2019 року реторт ф 1000 мм у кількості 6 шт. та кришок ф 1000 мм у кількості 2 шт. Листом від 21.10.2019 № 8/1061 позивач підтвердив готовність виконання заявки від 18.10.2019 № 05-09-421. В п. 4.1 договору сторони чітко передбачили, що замовник здійснює авансовий платіж в розмірі 50 % вартості послуги згідно заявки замовника протягом 20 банківських днів з моменту підписання договору на підставі виставленого рахунку. Відповідач зазначає, що ані рахунку на здійснення авансового платежу в розмірі 291000,00 грн., ані рахунку на здійснення повного розрахунку за поставлені реторти в розмірі 582000,00 грн. відповідач не отримував. Отже, враховуючи умови договору, у відповідача були відсутні підстави для здійснення авансового платежу в розмірі 291000,00 грн. Також, згідно п. 4.1 договору остаточний розрахунок в розмірі 50 % вартості здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту підписання двостороннього акту вхідного контролю якості послуги з позитивним результатом та акту прийму передачі наданих послуг. Відповідач просить суд врахувати, що сторонами у справі не було підписано двостороннього акту вхідного контролю якості послуги з позитивним результатом шести реторт та акту прийму-передачі наданих послуг. Так, листом від 18.12.2019 № 8/1302 позивач запросив представників відповідача для приймання реторт ф 1000 мм у кількості 6 шт. За результатами приймання реторт спільною комісією замовника та виконавця складалися акт № 2-7 від 16.01.2020 та акт б/н від 04.02.2020 приймання продукції за кількістю та якістю, в яких зазначалося про виявлені під час прийомки в ретортах недоліки та способи їх усунення. Листом від 11.02.2020 № 8/122 позивач повідомив відповідач про готовність відвантажити реторти ф 1000 мм у кількості 6 шт. після здійснення замовником авансового платежу у розмірі 50 % вартості обладнання. Листом від 25.03.2020 № 05-09/426 відповідач повідомив про готовність прийняти реторти 30.03.2020 та гарантував оплату у розмірі 100 % вартості до 23.04.2020 за умови позитивних результатів вхідного контролю 6 реторт, здійснених на території змовника. Відповідач зазначає, що 30.03.2020 на підставі товарно-транспортної накладної № КО-0000005 від 30.03.2020 6 реторт були отримані ТОВ «ЗТМК» від перевізника «ФБ ТРАНС» та розпочато вхідний контроль реторт на території замовника. За результатами вхідного контролю відповідач листом № 05-09/62 від 14.04.2020 повідомив позивача про виявлені недоліки та запропонував усунути вказані недоліки власними силами з відповідним зменшенням вартості поставки реторт на суму витрат на усунення недоліків. Листом № 8/275 від 15.04.2020 позивач погодив усунення недоліків силами відповідача та просив направити документи у підтвердження вартості робіт по усуненню цих недоліків. Після виконання робіт власними силами та зі своїх матеріалів листом № 05-09/71 від 27.05.2020 відповідач повідомив позивача, що недоліки усунені, повторний рентгенографічний контроль та вакуумні випробування підтвердили відсутність недоліків, а також повідомив про загальну суму витрат на усунення недоліків в розмірі 48742,41 грн. Листом від 28.05.2020 № 8/337 позивач не погодився з розрахунком, наведеним в калькуляції ТОВ «ЗТМК». Таким чином, враховуючи зазначені розбіжності, питання щодо підписання замовником та виконавцем двостороннього акту вхідного контролю якості послуги з позитивним результатом шести реторт та акту прийму-передачі наданих послуг залишилося неврегульованим. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що позивач не має права вимагати від відповідача сплати за послугу в розмірі 582000,00 грн., а, відтак, у позивача відсутні законні підстави і для нарахування штрафних санкцій. На підставі зазначеного, відповідач просить суд в позові відмовити повністю.

Позивач на підставі ст. 166 ГПК України надав відповідь на відзив, в якій, зокрема зазначив, що твердження відповідача про відсутність у ТОВ «Група компаній Еврохіммаш К.О.» права вимагати від ТОВ «ЗТМК» сплати за послугу в розмірі 582000,00 грн. є безпідставним, необґрунтованими та таким, що суперечить загальним принципам справедливості, добросовісності та розумності в господарських та цивільних правовідносинах. Так, позивач свою частину зобов`язань за договором № 375 від 22.07.2019 виконав повністю - виготовив та передав відповідачу відповідне обладнання, а відповідач обладнання прийняв, проте ухиляється від виконання свого обов`язку щодо оплати його вартості. Фактично обладнання перейшло у власність відповідача, що також підтверджується листом ТОВ «ЗТМК» № 05-09/71 від 27.05.2020. Таким чином, відсутність рахунка на оплату сама по собі жодним чином не звільняє відповідача від виконання обов`язку по оплаті наданої йому послуги. Крім того, позивач просить суд врахувати, що рахунок № КО0000089 від 06.11.2019 на попередню оплату за договором № 375 від 22.07.2019 в розмірі 291000,00 грн. та рахунок № КО0000031 від 30.03.2020 на повну суму оплати в розмірі 582000,00 грн. направлялися відповідачу засобами електронної пошти.

Відповідач на підставі ст. 167 ГПК України надав заперечення на відповідь на відзив, в яких, зазначив, що ТОВ «ЗТМК» не отримало за договором № 375 від 22.07.2019 послуги на суму 582000,00 грн., так як за умовами п. 2.3 договору послуги, що не відповідають вимогам якості, не приймаються замовником з відшкодуванням замовнику понесених у зв`язку із цим збитків або за згодою замовника підлягають заміні на якісні у строк, узгоджений сторонами. ТОВ «ЗТМК» листом від 25.03.2020 № 05-09/426 гарантувало оплату у розмірі 100 % вартості до 23.04.2020 за умови позитивних результатів вхідного контролю 6 реторт, здійснених на території замовника.

Розглянувши зібрані у справі письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ

22.07.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат», (Замовник, відповідач у справі, далі за текстом скорочено - ТОВ «ЗТМК») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Група компаній Еврохіммаш К.О.», (Виконавець, позивач у справі) укладено Договір № 375 (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого Виконавець зобов`язався надати послуги по виготовленню реторти ф 1000 мм (кресл. В1889-01А СБ) код ДК 021:2015-98110000-7 (виготовлення реторт, кришок з матеріалу замовника), кришки реторт ф 1000 мм (кресл. В2016-00 СБ), реторти ф 1500 мм (кресл. Е26676-01 СБ), кришки реторт ф 1500 мм (кресл. Е2676-02 СБ), надалі - Послуги та/або обладнання, в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у Специфікації № 1, що є Додатком № 1 до Договору і є його невід`ємною частиною, а Замовник - прийняти послуги і оплатити Виконавцю їх вартість у порядку та строки, передбачені Договором. ( п. 1.1)

Відповідно до п. 1.2 Договору кількість, найменування послуг, ціна за одиницю наведені в Специфікації № 1, що є Додатком № 1 до Договору і є його невід`ємною частиною.

За змістом п., п. 10.1, 10.2 Договір набирає чинності з моменту підписання обома сторонами і діє до 28.02.2020. строк надання послуг з моменту підписання Договору до 28.02.2020.

Умовами п., п. 3.1, 3.3 Договору визначено, що ціна Договору становить 20916000,00 грн. з ПДВ. Ціни на послуги встановлюються в національній валюті України.

Термін надання послуг: Виконавець надає послуги згідно заявок Замовника. (п. 5.1 Договору)

Місце надання послуги: послуги надаються на умовах EXW, склад Виконавця (08500, Україна, Київська область, м. Фастів, вул. Брандта (Орджонікідзе), 50), відповідно до правил Інкотермс 2010. Замовник здійснює перевезення обладнання. (п. 5.2 Договору)

Пунктом 5.3 Договору сторони передбачили, що Замовник направляє Виконавцю письмову місячну заявку в електронному вигляді на адресу Виконавця не пізніше 20 числа попереднього місяця. Виконавець протягом 2-х днів з моменту отримання заявки направляє Замовнику письмову інформацію про термін надання послуги в календарних днях від моменту отримання авансового платежу, надання нержавіючого листового металу і надання повного пакету узгодженої конструкторської документації. Термін надання послуг узгоджується щомісячно заявкою.

Розділом 4 Договору «Порядок здійснення оплати» встановлено, що Замовник здійснює авансовий платіж в розмірі 50 % вартості послуг згідно заявки Замовника протягом 20 банківських днів з моменту підписання Договору на підставі виставленого рахунку. Після повідомлення про готовність послуг Замовник має право на протязі трьох робочих днів здійснити попередній вихідний контроль якості послуг на складі Виконавця із складанням двостороннього акту. Остаточний розрахунок у розмірі 50 % вартості здійснюється протягом 10-и банківських днів з моменту підписання двостороннього акту вхідного контролю якості послуг з позитивним результатом (зазначеного в п. 5.4) та акту прийому-передачі наданих послуг. (п. 4.1) Видаткова накладна, податкова та товарно-транспортна накладні надаються Виконавцем під час здійснення поставки згідно обраного сторонами базису відповідно до правил Інкотермс 2010. (п. 4.2)

Згідно з п. 5.4 Договору приймання-здача послуг по кількості проводиться відповідно до товаро-супровідних документів (накладних), по якості - згідно сертифікату якості. Замовник має право виконувати вхідний контроль. У разі виявлення недоліків складається акт вхідного контролю Замовника, який повинен бути складений відповідно до Інструкції П-7 від 25.04.1966 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості». Акт вхідного контролю повинен бути складений на протязі 5-ти робочих днів та направлений Виконавцю.

В пунктах 2.1, 6.3.1 Договору встановлено, що Виконавець зобов`язаний надати Замовнику послуги, номенклатура, асортимент, кількість і якість яких відповідає умовам Договору та вимогам чинного законодавства України. Виконавець забезпечує якість наданих Замовнику послуг згідно стандартів та технічних вимог креслень, які зазначені у Специфікації № 1, що є Додатком № 1 до Договору і є його невід`ємною частиною. Виконавець зобові заний забезпечити надання послуг після отримання письмової місячної заявки в електронному вигляді на адресу Виконавця, отримання авансового платежу в розмірі 50 % вартості послуг згідно заявки Замовника, надання нержавіючого листового металу і надання повного пакету погодженої документації. Термін надання послуг письмово узгоджується сторонами і оформлюється заявкою.

Відповідно до п. 6.4.1 Договору Виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги.

В свою чергу, згідно з п., п. 6.1.1, 6.1.2 Договору Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за надані послуги. Приймати надані послуги.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору № 375 від 22.07.2019 сторонами у справі оформлена і підписана Специфікація № 1, якою сторони обумовили, що загальна вартість послуг, що надаються по даній специфікації, складає 20916000,00 грн. з ПДВ. Послуги можуть надаватися поетапно - на підставі наданої Замовником письмової заявки із зазначенням номенклатури та кількості послуги. Цією ж Специфікацією № 1 погоджено надання Виконавцем Замовнику послуг з виготовлення: реторти ф 1000 мм (кресл. В1889-01А СБ) у кількості 123 шт., кришки реторт ф 1000 мм (кресл. В2016-00 СБ) у кількості 38 шт., реторти ф 1500 мм (кресл. Е26676-01 СБ) у кількості 16 шт., кришки реторт ф 1500 мм (кресл. Е2676-02 СБ) у кількості 16 шт.

Листом від 18.10.2019 № 05-09-421 відповідачем направлено позивачу заявку щодо можливості виготовлення та поставки у листопаді 2019 року реторт ф 1000 мм у кількості 6 шт. та кришок ф 1000 мм у кількості 2 шт., а також в грудні 2019 року реторт ф 1000 мм у кількості 6 шт. та кришок ф 1000 мм у кількості 2 шт.

Листом від 21.10.2019 № 8/1061 позивач підтвердив готовність виконання заявки ТОВ «ЗТМК» від 18.10.2019 № 05-09-421.

На виконання умов п. 4.1 Договору позивачем відповідачу був виставлений рахунок-фактура № КО-0000089 від 06.11.2019 на оплату авансового платежу за виготовлення реторт на суму 291000,00 грн., який в цей же день (06.11.2019) був направлений на електронні адреси уповноважених осіб ТОВ «ЗТМК» Савочкову Ю.Н. (savochkov.yu@ztmk.zp.ua ) та Китачук А.Д. ( Kitaychuk.A@ztmk.zp.ua ), що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Відповідно до усних пояснень представника відповідача, наданих в судових засіданнях, відповідач підтвердив факт отримання рахунку-фактури № КО-0000089 від 06.11.2019 на оплату авансового платежу за виготовлення реторт на суму 291000,00 грн. на електронну адресу, проте стверджує про неотримання такого рахунку в письмовому вигляді.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Враховуючи, що умовами Договору № 375 від 22.07.2019 сторонами не передбачено обов`язкове направлення рахунку на оплату у письмовому вигляді засобами поштового зв`язку, суд вважає таким, що не відповідає фактичним обставинам справи твердження відповідача, що ТОВ «ЗТМК» не отримувало від Виконавця рахунок на здійснення авансового платежу, а, відтак, є безпідставними заперечення відповідача, що у нього були відсутні підстави для здійснення авансового платежу в розмірі 291000,00 грн.

Таким чином, виходячи з умов п. 4.1 Договору, авансовий платіж в розмірі 291000,00 грн. відповідач мав здійснити у строк до 15.11.2019 включно. (20 банківських днів з моменту надання Виконавцю заявки від 18.10.2019 № 05-09-421)

Матеріали справи свідчать, що авансовий платіж за виготовлення реторт за Договором № 375 від 22.07.2019 відповідачем не сплачений.

Відповідачем цей факт належними і допустимим доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, не спростований.

Не зважаючи, що відповідачем попередня оплата на суму 291000,00 грн. по рахунку-фактурі № КО0000089 від 06.11.2019 здійснена не була, листом від 18.12.2019 № 8/1302 позивач запросив представників відповідача для приймання реторт Ш 1000 мм у кількості 6 шт. на 27.12.2019 за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Брандта (Орджонікідзе), 50.

За результатами приймання реторт спільною комісією Замовника та Виконавця на місці приймання продукції за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Брандта (Орджонікідзе), 50 складений Акт № 2-7 від 16.01.2020 приймання продукції за якістю та комплектністю, в якому зазначено про виявлені під час прийомки в ретортах недоліки та висновки комісії: реторти (зав. № 2, 3, 4, 7) - виявлені невідповідності підлягають усуненню до відвантаження обладнання; реторти (зав. № 5, 6) - остаточне рішення стосовно довжини реторти № 6 та катету зварного шва реторт № 5, 6 приймає Замовник.

Акт № 2-7 від 16.01.2020 приймання продукції за якістю та комплектністю підписаний уповноваженими особами Замовника та Виконавця і скріплений печатками підприємств.

Листом від 21.01.2020 № 09-05/26 відповідач просив позивача повідомити про строки усунення недоліків обладнання по Акту № 2-7 від 16.01.2020 приймання продукції за якістю та комплектністю і про готовність до повторного приймання реторт.

У відповідь на зазначений лист позивач листом від 23.01.2020 № 8/57 повідомив про усунення недоліків реторт згідно Акту № 2-7 від 16.01.2020 та про можливість прийняти представників Замовника 27.01.2020 для проведення повторної прийомки обладнання.

За результатами повторного приймання реторт спільною комісією Замовника та Виконавця на місці приймання продукції за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Брандта (Орджонікідзе), 50 складений Акт б/н від 04.02.2020 приймання продукції за якістю та комплектністю, в якому зазначено про виявлені під час прийомки в ретортах недоліки та висновки комісії: реторти (зав. № 3, 4, 6, 7) - попередньо виявлені невідповідності усунені; реторти (зав. № 2, 5) - остаточне рішення приймає Замовник.

Акт б/н від 04.02.2020 приймання продукції за якістю та комплектністю підписаний уповноваженими особами Замовника та Виконавця і скріплений печатками підприємств.

Листом від 10.02.2020 № 05-09/48 відповідач просив позивача повідомити про строки усунення недоліків обладнання по Акту б/н від 04.02.2020 приймання продукції за якістю та комплектністю і про готовність до відвантаження продукції.

Позивач листом від 11.02.2020 № 8/112 повідомив про усунення недоліків реторт згідно Акту б/н від 04.02.2020 та про готовність відвантажити продукцію за умови виконання Замовником п. 4.1 Договору - здійснення авансового платежу в розмірі 50 % вартості обладнання.

ТОВ «ЗТМК» листом від 25.03.2020 № 05-09/426 повідомило позивача про готовність отримати реторти 30.03.2020 та гарантувало оплату за поставлені реторти у розмірі 100 % вартості до 23.04.2020 за умови позитивних результатів вхідного контролю 6 реторт, здійснених на території Замовника.

30.03.2020 на складі позивача реторти Ш 1000 мм у кількості 6 шт. були прийняті відповідачем, що підтверджується товарно-транспортною накладною № КО-0000005 від 30.03.2020, підписаною відповідальними особами вантажовідправника і вантажоотримувача та скріпленою печаткою ТОВ «Група компаній Еврохіммаш К.О.» і кутовим штампом ТОВ «ЗТМК».

30.03.2020 позивачем сформована та 15.04.2020 зареєстрована податкова накладна № 17 на суму 582000,00 грн.

На підтвердження отримання Замовником реторт Ш 1000 мм у кількості 6 шт. позивачем був складений та оформлений з боку ТОВ «Група компаній Еврохіммаш К.О.» Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № КО-0000012 від 30.03.2020.

Будь-яких заперечень або зауважень до вказаного Акту з боку відповідача не надходило, проте Акт відповідачем належним чином оформлений не був.

Також на виконання умов п. 4.1 Договору позивачем відповідачу був виставлений рахунок-фактура № КО-0000031 від 30.03.2020 на оплату послуг по виготовленню реторт на суму 582000,00 грн., який в цей же день (30.03.2020) був направлений на електронну адресу уповноваженої особи ТОВ «ЗТМК» Савочкову Ю.Н. ( savochkov.yu@ztmk.zp.ua ), що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Після отримання виробів відповідачем в порядку вхідного контролю на території підприємства Замовника проведено їх рентгенографічне обстеження, під час якого в ретортах №, № 2, 3 і 5 були виявлені певні недоліки.

У зв`язку із цим відповідач листом № 05-09/62 від 14.04.2020 запропонував позивачу усунути вказані недоліки власними силами з відповідним зменшенням вартості поставки реторт на суму витрат на усунення недоліків.

У відповідь на пропозицію ТОВ «ЗТМК» листом № 8/275 від 15.04.2020 позивач погодив усунення недоліків силами відповідача та просив направити документи у підтвердження вартості робіт по усуненню цих недоліків.

Після виконання робіт власними силами та зі своїх матеріалів листом від 27.05.2020 № 05-09/71 відповідач повідомив позивача, що недоліки реторт усунені, повторний рентгенографічний контроль та вакуумні випробування підтвердили відсутність недоліків, а також повідомив про загальну суму витрат на усунення недоліків в розмірі 48742,41 грн.

Листом від 28.05.2020 № 8/337 позивач не погодився з розрахунком, наведеним в калькуляції ТОВ «ЗТМК», оскільки визнав наведені в ній відповідачем розрахунки завищеними.

Оскільки ані авансовий платіж в розмірі 291000,00 грн., ані повна вартість отриманого обладнання в розмірі 582000,00 грн. відповідачем сплачені не були, отримані від позивача реторти у кількості 6 шт. повернуті позивачу також не були, 03.06.2020 позивач звернувся до ТОВ «ЗТМК» з претензією № 8/346 з вимогою про погашення заборгованості за Договором № 375 від 22.07.2019 в частині авансового платежу, а також повідомив відповідача, що кінцевий розрахунок за Договором - 10.06.2020.

Відповідачем вказана претензія залишена без відповіді та задоволення.

Оплату за отримані реторти за Договором № 375 від 22.07.2019 відповідач не здійснив, доказів на спростування зазначеного відповідачем суду не надано.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором, який за своєю правовою природою є змішаним та містить ознаки договору надання послуг та договору поставки.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 693 ЦК України)

Якщо покупець не виконує свого обов`язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати (ч. 3 ст. 692 ЦК України).

Виходячи зі змісту Договору № 375 від 22.07.2019, зокрема пункту 4.1 Договору, порядок розрахунків за Договором передбачає здійснення авансового платежу в розмірі 50 % вартості послуг згідно заявки Замовника протягом 20 банківських днів з моменту підписання Договору на підставі виставленого рахунку, а остаточний розрахунок у розмірі 50 % вартості здійснюється протягом 10-и банківських днів з моменту підписання двостороннього акту вхідного контролю якості послуг з позитивним результатом та акту прийому-передачі наданих послуг.

Таким чином, сторонами чітко визначений строк оплати отриманого за Договором обладнання.

Мотивуючи заперечення проти позовної заяви ТОВ «ЗТМК» вказує на те, що оскільки відсутні підписані Замовником та Виконавцем двосторонні акт вхідного контролю якості послуги з позитивним результатом щодо шести реторт та акт прийму-передачі наданих послуг, то позивач не має права вимагати від відповідача сплати за послугу в розмірі 582000,00 грн.

Судом такі доводи відповідача відхиляються як безпідставні та необґрунтовані, виходячи з наступного.

Умовами п. 5.4 Договору сторони узгодили, що приймання-здача послуг по кількості проводиться відповідно до товаро-супровідних документів (накладних), по якості - згідно сертифікату якості. Замовник має право виконувати вхідний контроль. У разі виявлення недоліків складається акт вхідного контролю Замовника, який повинен бути складений відповідно до Інструкції П-7 від 25.04.1966 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості». Акт вхідного контролю повинен бути складений на протязі 5-ти робочих днів та направлений Виконавцю.

Нормами Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П 7 (далі за текстом - Інструкція № П 7), визначені порядок і строки приймання продукції за якістю і комплектністю.

Так, відповідно до п.п. «а» п. 6 Інструкції № П-7 приймання продукції за якістю і комплектності проводиться на складі одержувача в такі строки: при міжміських поставках - не пізніше 20 днів, а швидко псується, - не пізніше 24 годин після видачі продукції органом транспорту чи надходження її на склад одержувача при доставці продукції постачальником чи при вивезенні продукції одержувачем. При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів.

Згідно з п. 13 Інструкції № П-7 приймання продукції проводиться уповноваженими на те керівником підприємства-одержувача або його заступником компетентними особами. Ці особи несуть відповідальність за суворе дотримання правил приймання продукції.

Абзацом 2 п. 29 Інструкції № П-7 встановлено, що в такому акті повинно бути зазначено: місце приймання продукції, час початку і закінчення приймання продукції, у випадках, коли приймання продукції з участю представників, зазначених в пп. 19 і 20 цієї Інструкції, проведена з порушенням встановлених термінів приймання, в акті повинні бути вказані причини затримки приймання, час їх виникнення і усунення; дата і номер документа про повноваження представника на участь в перевірці продукції за якістю і комплектності; дата і номер телефонограми або телеграми про виклик представника виготовлювача (відправника) або відмітка про те, що виклик виготовлювача (відправника) Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов`язковими правилами або договором не передбачений; номери і дати рахунки-фактури, транспортної накладної (коносамента) і документа,засвідчує якість продукції; умови зберігання продукції на складі одержувача до складання акта; при вибірковій перевірці продукції - порядок відбору продукції для вибіркової перевірки із зазначенням підстави вибіркової.

За приписами п. 31 цієї ж Інструкції до акту, складеного в порядку, передбаченому п. 29 цієї Інструкції, мають бути додані: а) документи виробника (відправника), що засвідчують якість і комплектність продукції; б) пакувальні ярлики з тарних місць, в яких встановлені неналежну якість і некомплектність продукції; в) транспортний документ (накладна, коносамент); г) документ, що засвідчує повноваження представника, виділеного для участі у прийманні; г1) акт складений відповідно до пункту 16 цієї інструкції; д) акт відбору зразків (проб) і висновок за результатами аналізу (випробування) відібраних зразків (проб).

Матеріали справи свідчать, що акти вхідного контролю щодо реторт ф 1000 мм у кількості 6 шт. на території ТОВ «ЗТМК» в порядку, передбаченому Інструкцією № П-7 не складалися.

Наданий позивачем Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № КО-0000012 від 30.03.2020 відповідачем не підписаний, як і не надано щодо нього мотивованих заперечень або зауважень.

Проте прийняттям від ТОВ «Група компаній Еврохіммаш К.О.» за товарно-транспортною накладною № КО-0000005 від 30.03.2020 реторт ф 1000 мм у кількості 6 шт. на загальну суму 582000,00 грн. ТОВ «ЗТМК» фактично прийняло вказане обладнання у власність.

Таким чином, приймаючи до уваги умови п. 4.1 Договору, остаточний розрахунок за отримані реторти відповідач повинен був здійснити у строк до 13.04.2020 включно.

Як вже зазначалося раніше за текстом рішення, ні авансовий платіж в розмірі 291000,00 грн., ні повна вартість отриманого обладнання в розмірі 582000,00 грн. відповідачем сплачені не були, отримані від позивача реторти у кількості 6 шт. ТОВ «Група компаній Еврохіммаш К.О.» також не повернуті.

Відповідач факт перебування у його власності отриманих від позивача реторт у кількості 6 шт. не заперечив.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відсутність підписаного обома сторонами акту вхідного контролю якості послуги з позитивним результатом щодо шести реторт та акту прийму-передачі наданих послуг не звільняють відповідача від обов`язку оплати за Договором № 375 від 22.07.2019, оскільки наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності свідчать про фактичне приймання обладнання відповідачем.

При вирішенні спору у даній справі суд також виходить з того, що статтею 3 ЦК України закріплено, що одним із основних принципів цивільного права є принцип добросовісності, розумності та справедливості.

Так, позивач, уклавши Договір № 375 від 22.07.2019, виготовивши і передавши реторти відповідачу, розраховує на отримання оплати у розумні строки.

Відмова від оплати отриманого обладнання відповідачем після того, як з дати його поставки минуло понад шести місяців, свідчить про намагання відповідача уникнути обов`язку оплати за Договором.

Крім того, фактичними обставинами справи спростовуються доводи відповідача щодо неотримання від позивача рахунку-фактури № КО-0000031 від 30.03.2020 на оплату послуг по виготовленню реторт на суму 582000,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем оплата отриманих реторт у передбачені строки та в повному обсязі не здійснена, що призвело до невиконання грошового зобов`язання і виникнення боргу за поставлене обладнання в сумі 582000,00 грн., тобто на час вирішення судом спору у цій справі заборгованість (основний борг) відповідача перед позивачем за Договором № 375 від 22.07.2019 становить 582000,00 грн.

За змістом положень статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення наведено й у статтях 525 , 526 ЦК України.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення заборгованості в повному обсязі суду не надав.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 582000,00 грн. за поставлені позивачем реторти станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача 582000,00 грн. основного боргу підлягає задоволенню судом.

Позивачем заявлено також вимоги про стягнення з відповідача 40277,59 грн. пені, 5669,00 грн. 3 % річних і 4670,78 грн. втрат від інфляції, стосовно яких суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до змісту ст., ст. 610-612 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем умов та строків оплати отриманого від позивача обладнання за Договором № 375 від 22.07.2019, нарахування позивачем відповідачу пені, річних відсотків та інфляційних нарахувань є правомірним, чим спростовуються заперечення відповідача в цій частині позовних вимог.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктом 7.3 Договору, яким встановлено, що у разі несвоєчасної оплати наданих послуг Замовник сплачує пеню у розмірі 0,1 % від прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення.

За невиконання грошових зобов`язання за Договором щодо сплати авансового платежу в сумі 291000,00 грн. позивачем пред`явлена до стягнення пеня в розмірі 37279,89 грн., яка розрахована за період з 16.11.2019 по 10.06.2020, а за невиконання грошових зобов`язання за Договором щодо оплати повної вартості обладнання в сумі 582000,00 грн. позивачем пред`явлена до стягнення пеня в розмірі 2997,70 грн., яка розрахована за період з 10.06.2020 по 25.06.2020. Всього позивачем пред`явлена до стягнення пеня в розмірі 40277,59 грн.

Розрахунок пені, наданий позивачем, судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та визнаний таким, що виконаний не правильно, оскільки позивачем допущено помилку при обрахунку кількості днів у періодах прострочення.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача пені за порушення строків оплати за Договором заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню частково, в частині стягнення 36960,29 грн. пені за період з 16.11.2019 по 09.06.2020 і 2925,90 грн. пені за період з 10.06.2020 по 25.06.2020, а всього 39886,19 грн. пені. В іншій частині вимог щодо стягнення пені в позові відмовляється.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплати гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов`язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

За невиконання грошових зобов`язання за Договором щодо сплати авансового платежу в сумі 291000,00 грн. позивачем пред`явлені до стягнення 3 % річних в розмірі 4951,00 грн., які розраховані за період з 16.11.2019 по 10.06.2020, а за невиконання грошових зобов`язання за Договором щодо оплати повної вартості обладнання в сумі 582000,00 грн. позивачем пред`явлені до стягнення 3 % річних в розмірі 718,00 грн., які розраховані за період з 10.06.2020 по 25.06.2020. Всього позивачем пред`явлені до стягнення 3 % річних в розмірі 5669,00 грн.

Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» розрахунок 3 % річних, наданий позивачем, та встановлено, що цей розрахунок позивачем виконаний неправильно, оскільки позивачем допущено помилку при обрахунку кількості днів у періодах прострочення.

За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача 3 % річних за порушення строків оплати за Договором заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню частково, в частині стягнення 4916,55 грн. 3 % річних за період з 16.11.2019 по 09.06.2020 і 715,57 грн. 3 % річних за період з 10.06.2020 по 25.06.2020, а всього 5632,12 грн. 3 % річних. В іншій частині вимог про стягнення 3 % річних в задоволені позову відмовляється.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Позивачем за невиконання грошових зобов`язання за Договором щодо сплати авансового платежу в сумі 291000,00 грн. пред`явлені до стягнення втрати від інфляції в розмірі 4670,78 грн., які розраховані за період з листопада 2019 року по травень 2020 року.

Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем, та встановлено, що цей розрахунок позивачем виконаний неправильно.

Зокрема, позивачем безпідставно недотримані рекомендації, викладені у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції і до періоду нарахування безпідставно включено листопад 2019 року. Проте сума втрат від інфляції в розмірі 4670,78 грн. є такою, що розрахована правильно.

За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат за невиконання грошових зобов`язання за Договором щодо сплати авансового платежу в сумі 291000,00 грн. задовольняється судом в заявленому позивачем розмірі 4670,78 грн., однак за період з грудня 2019 року по травень 2020 року.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача на користь позивача 582000,00 грн. основного боргу, 39886,19 грн. пені, 5632,12 грн. 3 % річних і 4670,78 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позовних вимог в задоволенні позову відмовляється.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст., ст. 129, 130, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній Еврохіммаш К.О.», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжя про стягнення 632617,37 грн. заборгованості за договором № 375 від 22.07.2019 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат», (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18, ідентифікаційний код юридичної особи 38983006) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній Еврохіммаш К.О.», (03040, м. Київ, пров. Задорожний, буд. 1А, ідентифікаційний код юридичної особи 40271442) 582000 (п`ятсот вісімдесят дві тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 39886 (тридцять дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 19 коп. пені, 5632 (п`ять тисяч шістсот тридцять дві) грн. 12 коп. 3 % річних, 4670 (чотири тисячі шістсот сімдесят) грн. 78 коп. інфляційних втрат та 9482 (дев`ять тисяч чотириста вісімдесят дві) грн. 85 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 21» жовтня 2020 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.