Рішення № 92315897, 19.10.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2020м. ДніпроСправа № 904/1837/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніса", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод", м. Першотравенськ Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості за договором у розмірі 186 851, 07 грн

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод", м. Першотравенськ Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніса", м. Київ

про стягнення штрафу

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Сергієнко М.О.

Представники:

від позивача (відповідач за зустрічним позовом): не з`явився;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): не з`явився.

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніса" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" і просить суд стягнути заборгованість у розмірі 186 851, 07 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Судом встановлено для подання відповідачем відзиву на позов 15-тиденний строк з дня отримання (вручення) ухвали про відкриття провадження у справі.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Законом України № 540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4, яким передбачено продовження процесуальних строків на час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвалою суду від 15.04.2020 продовжено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Згідно із Законом України № 731-IX від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав законної сили 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

З урахуванням положень Закону України № 731-IX від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" ухвалу суду від 20.07.2020 відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву до 06.08.2020 та продовжено сторонами строк подання сторонами інших заяв по суті справи.

11.08.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Зокрема, відповідач стверджує факт виконання зобов`язання по оплаті в розмірі 100 000 грн, у підтвердження чого додав до відзиву платіжне доручення № 1659341 від 31.07.2020 на суму 100 000 грн.

Також, 11.08.2020 від відповідача надійшла зустрічна позовна заява, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніса" штраф у розмірі 45 273, 60 грн.

Ухвалою суду від 13.08.2020 зустрічну позовну заяву було залишено без руху та запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки зустрічної позовної заяви, а саме - надати суду докази сплати судового збору в розмірі 2 102 грн.

14.08.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" засобами електронного зв`язку надійшли клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій і здійснення розгляду справи в порядку загального позовного провадження та заява про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

Вказані документи 18.08.2020 надійшли на адресу суду також і засобами поштового зв`язку.

Ухвалою суду від 27.08.2020 прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано в одне провадження вимоги за зустрічним позовом із первісним позовом. Також, ухвалою суду від 27.08.2020 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 15.09.2020.

03.09.2020 від позивача за первісним позовом засобами електронного зв`язку надійшли письмові пояснення у двох примірниках.

11.09.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніса" на адресу суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому відповідач за зустрічним позовом заперечує проти зустрічних позовних вимог.

14.09.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніса" засобами електронного зв`язку надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання, призначеного на 15.09.2020, без участі представника позивача за первісним позовом.

15.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" подало до суду клопотання, в якому просить продовжити йому строк для подання відповіді на відзив на 5 днів.

Ухвалою суду від 15.09.2020 відкладено підготовче засідання на 21.09.2020.

18.09.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" засобами електронного зв`язку надійшли:

- відповідь на відзив (на зустрічну позовну заяву), в якій позивач за зустрічним позовом просить суд прийняти цю відповідь і приєднати її до матеріалів справи та задовольнити зустрічний позов;

- заява про проведення підготовчого засідання, призначеного на 21.09.2020 без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод".

В підготовче судове засідання 21.09.2020 представники сторін у справі не з`явились, інших документів до суду не надали.

Ухвалою суду від 21.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.10.2020.

23.09.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніса" засобами електронного зв`язку надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 19.10.2020 та в наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Ухвалою суду від 28.09.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніса" про участь у судовому засіданні 19.10.2020 в режимі відеоконференції.

16.10.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніса" засобами електронного зв`язку надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 19.10.2020, у зв`язку із зайнятістю його представника в іншому судовому процесі. Також у поданому клопотання викладено прохання не розглядати справу по суті за відсутності представника позивача.

Сторони участі своїх представників у судовому засіданні 19.10.2020 не забезпечили, про дату, час та місце цього судового засідання були повідомлені судом належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод", до початку судового засідання, засобами електронного зв`язку надійшла заява про відкладення судового засідання з огляду на епідеміологічну ситуацію.

Подані сторонами клопотання та заява задоволенню не підлягає у зв`язку зі спливом встановленого законом строку розгляду справи по суті.

Крім того, суд наголошує, що всі учасники справи висловили свої правові позиції щодо предмета спору шляхом подання до суду передбачених Господарським процесуальним кодексом України заяв по суті справи, і наявні у справі матеріали визнаються судом достатніми для розгляду справи по суті.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Тож, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 19.10.2020 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача за первісним позовом, викладена у позовній заяві

В обґрунтування позовних вимог позивач з зазначає про неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 7730-ПРМЗ-УМТС-Т від 11.02.2019 в частині повної та своєчасної оплати поставленої йому продукції.

Позиція відповідача за первісним позовом, викладена у відзиві на позовну заяву

Відповідач стверджує, що вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 151 641, 60 грн є безпідставними, оскільки позивач не надав суду жодних доказів несплати поставлено ї власність відповідача продукції, що унеможливлює ствердження невиконання відповідачем грошового зобов`язання за договором.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач додав до відзиву оригінал платіжного доручення № 1500003414 від 31.07.2020 на суму 100 000 грн, що, на його думку, свідчить про виконання зобов`язання.

Також, відповідач вказує на те, що розрахунки штрафних санкцій у позовній заяві є невірними, адже штрафні санкції нараховані на суму заборгованості, яка фактично не відповідає реальній сумі.

Позиція позивача за первісним позовом, викладена у поясненнях

Позивач вказує, що провадження у справі № 904/1837/20 було відкрито 03.04.2020. Натомість, відповідач здійснив часткову оплату товару 31.07.2020 на суму 100 000 грн та зазначає, що вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі, надаючи до суду платіжне доручення № 1500003414 від 31.07.2020. Хоча станом на момент подачі позову заборгованість по видатковій накладній № 267 від 15.03.2019 становила 151 641 грн.

Стосовно заперечень відповідача щодо правильності здійсненого розрахунку штрафних санкцій позивач зауважує, що відповідач не надав відповідних доказів їх некоректності (обґрунтованого розрахунку).

Позиція відповідач за первісним позовом, викладена у клопотанні про зменшення розміру штрафних санкцій

В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на своє складне становище (існування обставин, які ускладнюють повноцінне провадження господарської діяльності відповідача та функціонування вугільної галузі України загалом) та порушення умов договору з боку позивача (прострочення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних). У зв`язку з цим відповідач вважає за доцільне просити суд про зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій, а саме – пені, адже можливість зменшення розміру неустойки в судовому порядку передбачається низкою нормативно-правових актів цивільного та господарського законодавства.

Позиція позивача за зустрічним позовом, викладена у зустрічній позовній заяві

В обґрунтування заявлених зустрічних вимог ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод" посилається на складення та реєстрацію ТОВ "Торговий дім "Ніса" електронної податкової накладної щодо поставленого товару, а саме - "Дріт ОК AristoRod 12.50 1.2 mm 18 kg 1A50126910" (видаткова накладна № 267 від 15.03.2019), за договором № 7730-ПРМЗ-УМТС-Т від 14.02.2019 на суму 226 368 грн без ПДВ (ПДВ – 45 273, 60 грн) із порушенням граничного строку її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Позиція відповідача за зустрічним позовом, викладена у відзиві на зустрічну позовну заяву

Відповідач за зустрічним позовом вважає, що штраф, передбачений п. 4.3 договору № 7730-ПРМЗ-УМТС-Т від 11.02.2019, не може бути застосований до нього з наступних причин:

- податкову накладну № 41 від 15.03.2019 подано для реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) від 22.03.2019 в межах граничних строків реєстрації, передбачених п. 201.10 ст. 201 ПК України.

- відсутнє порушення вимоги п. 4.3 договору щодо реєстрації податкової накладної в межах граничних строків в ЄРПН, за яке передбачено штраф у розмірі суми податкового кредиту по ПДВ.

Тому за порушення строку в три календарні дні штрафних санкцій умовами договору не передбачено.

Позиція позивача за зустрічним позовом, викладена у відповіді на відзив

Позивач за зустрічним позовом не погоджується із твердженням відповідача за зустрічним позовом, що штраф, встановлений абзацом 5 пункту 4.3 договору не має нічого спільного із встановленим в договорі строком в 3 календарних дні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Позивач за зустрічним позовом вважає, що відповідач за зустрічним позовом невірно розуміє даний пункт договору, адже договором встановлений 3-денний строк саме для реєстрації податкової накладної в ЄРПН і відповідач мав дотримуватись саме 3-денного строку при реєстрації, оскільки підписанням договору погодився на умови цього пункту.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

11.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніса" (далі – постачальник, позивач за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" (далі – покупець, відповідач за первісним позовом) укладено договір поставки № 7730-ПРМЗ-УМТС-Т (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору у порядку та на умовах передбачених цим договором, постачальник зобов`язується поставити у власність покупця зварювальні матеріали та обладнання виробничо-технічного призначення (далі – продукція), в асортименті, кількості та строк, за ціною та з належними характеристиками, погодженими сторонами у цьому договорі та специфікації, яка є невід`ємною частиною до цього договору.

Покупець зобов`язується прийняти та оплатити отриману продукцію у відповідності з умовами цього договору (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 4.1 договору поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за ціною та з належними характеристиками та у строки, погоджені сторонами в специфікації до цього договору.

Умови поставки продукції – DDP, відповідно "Інкотермс-2010", з урахуванням умов та застережень, зазначених у цьому договорі та/або специфікації до цього договору (пункт 4.2 договору).

За умовами пункту 4.7 договору датою поставки вважається дата вказана представником покупця на відповідних товаросупроводжувальних документах, наданих постачальником. За поставкою автомобільним транспортом датою поставки є дата, вказана представником покупця на видатковій накладній.

Вартість продукції встановлюється сторонами у відповідних специфікаціях до договору (пункт 5.2 договору).

За змістом пункту 5.4 договору розрахунок за поставлену постачальником продукцію за цим договором здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів та поточний рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з 60 календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку.

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2019 року (пункт 8.1 договору).

На виконання умов договору за видатковою накладною № 267 від 15.03.2019 постачальник поставив покупцеві продукцію на суму 271 641,60 грн, яка отримана представником останнього за довіреністю № 181 від 11.03.2019 (арк. с. 12).

Позивач за первісним позовом стверджує, що покупець у рахунок вартості поставленої продукції 23.08.2019, 29.08.2019, 12.09.2019 здійснив часткові оплати в загальній сумі 120 000 грн, що підтверджується банківськими виписками (арк. с. 13-14). У зв`язку з цим за покупцем утворилась заборгованість в розмірі 151 641, 60 грн.

Тож, наявна заборгованість і стала причиною виникнення спору, що розглядається судом.

Після звернення позивача до суду з даним позовом відповідач здійснив часткове погашення заборгованості за договором згідно з платіжними дорученнями № 1500003414 від 31.07.2020 на суму 100 000 грн.

Таким чином, на момент розгляду справи заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом за поставлену продукцію становить 51 641,60 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 Цивільного кодексу України).

Щодо суми основного боргу

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 5.4 договору вартість продукції поставленого позивачем за видатковою накладною № 267 від 15.03.2019, мав бути повністю сплачений відповідачем не пізніше 21.05.2019.

Матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем за первісним позовом умов договору в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленої йому продукції.

Після звернення позивача за первісним позовом до суду з даним позовом відповідачем за первісним позовом було здійснено часткове погашення суми основного боргу в розмірі 100 000 грн.

Тому позовні вимоги за первісним позовом в частині суми основного боргу підлягають задоволенню частково – в розмірі 51 641, 60 грн, а в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 100 000 грн, сплаченої після відкриття провадження у справі платіжним дорученням № 1500003414 від 31.07.2020, підлягають закриттю за відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо суми пені, 3% річних

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з розрахунку позивача за первісним позовом, за отриманий товар відповідач за первісним позовом розраховувався несвоєчасно.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 6.8 договору, у разі несвоєчасної оплати продукції, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати від суми несвоєчасної оплати, але не більше 20% від суми своєчасно неоплаченої продукції.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем за первісним позовом своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару (продукції), позивачем за первісним позовом нараховано пеню у загальному розмірі 50 776,59 грн, з якої:

- у сумі 24 477,51 грн за період з 21.05.2019 по 23.08.2019 із заборгованості у сумі 271 641,60 грн.;

- у сумі 1 510,43 грн за період з 23.08.2019 по 29.08.2019 із заборгованості у сумі 231 641,60 грн. (з урахуванням оплати у сумі 40 000,00 грн здійсненої 23.08.2019);

- у сумі 2 227,55 грн за період з 29.08.2019 по 12.09.2019 із заборгованості у сумі 161 641,60 грн. (з урахуванням оплати у сумі 70 000,00 грн здійсненої 29.08.2019);

- у сумі 22 561,10 грн за період з 12.09.2019 по 24.03.2020 із заборгованості у сумі 151 641,60 грн. (з урахуванням оплати у сумі 10 000,00 грн здійсненої 12.09.2019).

Перевіркою здійсненого позивачем за первісним позовом розрахунку встановлено, що він здійснений без додержання вимог частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, згідно з якою нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Крім того, визначаючи початок прострочки у виконанні відповідачем за первісним позовом грошового зобов`язання, позивачем не враховані вимоги статті 253 Цивільного кодексу України, згідно з якою перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.

Тому заявлена до стягнення пеня підлягає перерахунку й за шестимісячний період прострочки та буде складати грн., з якої:

- у сумі 23 964,00 грн за період з 22.05.2019 по 22.08.2019 із заборгованості у сумі 271 641,60 грн.;

- у сумі 1 294,65 грн за період з 23.08.2019 по 28.08.2019 із заборгованості у сумі 231 641,60 грн. (з урахуванням оплати у сумі 40 000,00 грн здійсненої 23.08.2019);

- у сумі 2 081,41 грн за період з 29.08.2019 по 11.09.2019 із заборгованості у сумі 161 641,60 грн. (з урахуванням оплати у сумі 70 000,00 грн здійсненої 29.08.2019);

- у сумі 9 630,28 грн за період з 12.09.2019 по 22.11.2019 із заборгованості у сумі 151 641,60 грн. (з урахуванням оплати у сумі 10 000,00 грн здійсненої 12.09.2019).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач за первісним позовом заявив вимогу про стягнення з відповідача за первісним позовом 3% річних у розмірі 4881,15 грн, з якої:

- у сумі 2 121,04 грн за період з 21.05.2019 по 23.08.2019 із заборгованості у сумі 271 641,60 грн.;

- у сумі 133,27 грн за період з 23.08.2019 по 29.08.2019 із заборгованості у сумі 231 641,60 грн. (з урахуванням оплати у сумі 40 000,00 грн здійсненої 23.08.2019);

- у сумі 199,28 грн за період з 29.08.2019 по 12.09.2019 із заборгованості у сумі 161 641,60 грн. (з урахуванням оплати у сумі 70 000,00 грн здійсненої 29.08.2019);

- у сумі 2 427,56 грн за період з 12.09.2019 по 24.03.2020 із заборгованості у сумі 151 641,60 грн. (з урахуванням оплати у сумі 10 000,00 грн здійсненої 12.09.2019).

Однак, позивачем за первісним позовом заявлено пеню у сумі 30 328,32 грн з урахуванням 20% від суми неоплаченого товару, що є правом позивача, за таких обставин суд дійшов висновку про задоволенню вимог про стягнення пені у повному обсязі.

За результатами перевірки розрахунку 3% річних позивачем за первісним позовом також, як і у розрахунку пені, не враховані вимоги статті 253 Цивільного кодексу України та день фактичної сплати суми заборгованості.

За наслідком перерахунку 3% річних підлягають зменшенню до 4 804,17 грн, з яких:

- у сумі 2 076,38 грн за період з 21.05.2019 по 23.08.2019 із заборгованості у сумі 271 641,60 грн.;

- у сумі 114,23 грн за період з 23.08.2019 по 29.08.2019 із заборгованості у сумі 231 641,60 грн. (з урахуванням оплати у сумі 40 000,00 грн здійсненої 23.08.2019);

- у сумі 186,00 грн за період з 29.08.2019 по 12.09.2019 із заборгованості у сумі 161 641,60 грн. (з урахуванням оплати у сумі 70 000,00 грн здійсненої 29.08.2019);

- у сумі 2 427,56 грн за період з 12.09.2019 по 24.03.2020 із заборгованості у сумі 151 641,60 грн. (з урахуванням оплати у сумі 10 000,00 грн здійсненої 12.09.2019).

На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково у розмірі 4 804,17 грн.

Щодо клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення розміру штрафних санкцій

Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання визначені частиною 1 статті 617 Цивільного кодексу України. Так, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Статтею 233 Господарського суду України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності, суд, з урахуванням усіх конкретних обставин справи, має право при винесенні рішення про стягнення штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) зменшувати їх розмір.

При вирішенні питання про зменшення штрафних санкцій суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Суд також може зменшити розмір штрафних санкцій у разі наявності інших обставин, які мають істотне значення, однак, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а є його правом і виключно у виняткових випадках.

Відповідач за первісним позовом обґрунтовує клопотання про зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій своїм складним становищем, яке зумовлене несприятливою ситуацією у вугільній промисловості, та порушенням умов договору з боку постачальника.

При цьому, відповідачем не надано суду належних доказів у підтвердження свого складного майнового становища та поважності причин неналежного виконання ним своїх зобов`язань за договором, тобто не доведено винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення.

Посилання відповідача за зустрічним позовом на порушення умов договору постачальником в частині прострочення реєстрації податкової накладної в ЄРПН не заслуговує на увагу, оскільки вказане зобов`язання постачальника і грошове зобов`язання покупця за договором не є зустрічними. І прострочення постачальником реєстрації податкової накладної в ЄРПН за здійсненою поставкою не зумовлює прострочення у виконанні покупцем грошового зобов`язання за отриманий у власність товар.

Враховуючи викладене, клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення розміру штрафних санкцій задоволенню не підлягає.

Щодо вимог за зустрічним позовом

Позивач за зустрічним позовом просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніса" передбачений умовами пункту 4.3 договору штраф у сумі 45 273, 60 грн, яка дорівнює розміру податкового кредиту з податку на додану вартість (далі – ПДВ) за податковою накладною № 41 від 15.03.2019, щодо якою постачальником (відповідачем за зустрічним позовом) допущено порушення граничного строку її реєстрації в Єдиному реєстрації податкових накладних (далі – ЄРПН).

Пунктом 4.3 договору, зокрема, передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань (або підстав їх коригування у відповідності до Податкового кодексу України) постачальник складає податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі. Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування до них, у випадках, передбачених законодавством, здійснюється постачальником протягом 3-х календарних днів з дати виникнення податкових зобов`язань (підстав для їх коригування у відповідності до Податкового кодексу України).

У випадку не направлення постачальником покупцеві податкової накладної (розрахунок коригування до податкової накладної) або у випадку порушення ним порядку її заповнення та / або не реєстрації у межах граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, в тому числі в результаті призупинення її реєстрації, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі суми податкового кредиту з ПДВ, який покупець повинен отримати за такою податковою накладною (розрахунку коригування до податкової накладної), протягом 10 календарних днів з дати направлення відповідної претензії постачальнику.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що ним 12.06.2020 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніса" була направлена претензія № 723 про сплату штрафу в розмірі 45 273, 60 за порушення умов договору (копію претензії із доказами поштової пересилки надано до матеріалів справи – арк. с. 60-61). Однак, відповідач за зустрічним позовом вимог претензії не виконав, надавши відмову від сплати штрафу.

Відповідач за зустрічним позовом обґрунтовує свої заперечення проти зустрічних позовних вимог тим. що податкову накладну № 41 від 15.03.2019 було подано ним на реєстрацію в ЄРПН 22.03.2019 – в межах граничних строків реєстрації, передбачених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Суд погоджується із доводами відповідача за зустрічним позовом про відсутність підстав для застосування до нього штрафу, передбаченого пунктом 4.3 договору, з огляду на таке.

З наявної у матеріалах справи квитанції № 1 Державної фіскальної служби україни (арк. с. 59) вбачається, що спірна податкова накладна № 41 від 15.03.2019 (на суму поставки продукції – 226 368 грн, у тому числі ПДВ – 45 273, 60 грн), реєстраційний номер документа – 9053365049, була доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України, тобто подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніса", 22.03.2019.

За приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт реєстрації відповідачем за зустрічним позовом податкової накладної № 41 від 15.03.2019 в ЄРПН у межах визначених Податковим кодексом України граничних строків, що є для позивача за зустрічним позовом (покупця) підставою для нарахування суми податкового кредиту з ПДВ у розмірі 45 273, 60 грн та свідчить про відсутність підстав для стягнення з постачальника штрафу в указаному розмірі податкового кредиту.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Умови пункту 4.3 договору є такими, що звужують надані відповідачу за зустрічним позовом, як постачальнику (продавцю), Податковим кодексом України права на здійснення реєстрації податкової накладної в межах визначених законом строків, а тлумачення позивачем за зустрічним позовом умов цього пункту покладає на відповідача цивільно-правову відповідальність за правомірне діяння, що не відповідає основним засадам цивільного законодавства, таким як розумність, справедливість та добросовісність.

Крім того, таке тлумачення умов абзацу 5 пункту 4.3 договору є необґрунтованим, оскільки поняття граничного строку реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування до них) наведене в пункті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Сторони у договорі не узгодили, що вживане в тексті даного договору поняття граничного строку є відмінним від наведеного у Податковому кодексу України і дорівнює узгодженому сторонами в абзаці 4 цього пункту договору 3-денному строк.

Враховуючи те, що вимога за зустрічним позовом є такою, що не відповідає положенням чинного законодавства, зустрічний позов задоволенню не підлягає з огляду на безпідставність.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Згідно з ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписом п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, сплачена позивачем за первісним позовом при поданні ним позовної заяви сума судового збору в розмірі 1 500 грн за вимогою про стягнення основного боргу в розмірі 100 000 грн, який погашено відповідачем за зустрічним позовом після відкриття провадження у справі, підлягає поверненню позивачеві за ухвалою суду в разі подання ним відповідного клопотання.

Решта витрат зі сплати судового збору за подання первісного позову в розмірі 1 302, 77 грн згідно із ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1 301, 62 грн. Судові витрати зі сплати судового збору за подання зустрічного позову в розмірі 2 102 грн також покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний" завод відповідно до положень ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 123, 129, 231, 233, 238, 240, 241, п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18.06.2020, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" про зменшення розміру штрафних санкцій - відмовити.

Первісний позов задовольнити частково.

Закрити провадження у справі в частині вимог за первісним позовом про стягнення суми основного боргу в розмірі 100 000 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" (52800, Дніпропетровська область, м. Першотравенськ, вул. Шахтарської слави, буд. 7; ідентифікаційний код 34245509) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніса" (03151, м. Київ, вул. Малодогвардійська, 28А; ідентифікаційний код 25270048) основний борг у розмірі 51 641,60 грн, пеню в розмірі 30 328,32 грн, 3% річних у розмірі 4 804,17 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 801,62 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні первісних позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 76, 98 грн.

В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніса" про стягнення штрафу в розмірі 45 273, 60 грн – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 20.10.2020.

Суддя В.І. Ярошенко