Ухвала суду № 92313685, 19.10.2020, Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 598/2127/18

провадження № 2-з/598/7/2020

УХВАЛА

іменем України

"19" жовтня 2020 р. м.Збараж Тернопільської області

Суддя Збаразького районного суду Тернопільської області Олещук Богдан Тарасович розглянувши, у порядку письмового провадження, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою

ОСОБА_1 ,

місце проживання: с.Доброводи Збаразького району Тернопільської області, 74341,

до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Стрюкової Ірини Олександрівни,

місцезнаходження: вул.Артема, 15, м.Київ, 04053,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп»,

місцезнаходження: вул.Автотранспортна, 2 офіс 205, м.Дніпро, 49089,

про визнання недійсним іпотечного договору,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 ,

місце проживання: АДРЕСА_1 , -

встановив:

В провадженні Збаразького районного суду Тернопільської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Стрюкової Ірини Олександрівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» про визнання недійсним іпотечного договору, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 .

До Збаразького районного суду звернулася ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову, зареєстрованою через канцелярію суду 15.10.2020р., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Стрюкової Ірини Олександрівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» про визнання недійсним іпотечного договору, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 .

В якій просить:

1. Постановити ухвалу, якою в порядку забезпечення позову заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» (ЄДРПОУ 40696815, 49089, м.Дніпро, вул.Автотранспортна, 2 офіс 205) вчиняти дії, пов`язані із вчиненням заходів позасудового врегулювання способами, передбаченими ст.ст.36-38 Закону України «Про іпотеку», у тому числі шляхом продажу предмета нерухомого майна що було передане в іпотеку згідно іпотечного договору посвідченого 03.06.2008р. державним нотаріусом Скібньовською Г.М. та зареєстровано в реєстрі за №1178, а саме: будинку млина під АДРЕСА_2 , загальною площею 559,8 кв.м та належить ОСОБА_1 , до вирішення справи по суті.

2. Копію ухвали про забезпечення позову направити до відповідного органу ДВС, а також державному реєстратору для внесення відповідних записів до Реєстру речових прав на нерухоме майно.

Заяву мотивує тим, що з метою недопущення ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, слід вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» (ЄДРПОУ 40696815, 49089, м.Дніпро вул.Автотранспортна, 2 офіс 205) вчиняти дії, пов`язані із вчиненням заходів позасудового врегулювання способами, передбаченими ст.ст.36-38 Закону України «Про іпотеку», у тому числі шляхом продажу предмета нерухомого майна що було передане у тому числі шляхом продажу предмета нерухомого майна що було передане в іпотеку згідно іпотечного договору посвідченого 03.06.2008р. державним нотаріусом Скібньовською Г.М. та зареєстровано в реєстрі за №1178, а саме: будинку млина під АДРЕСА_2 загальною площею 559,8 кв.м та належить ОСОБА_1 .

Суд, вивчивши надані матеріали, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 03.06.2008р/ між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», яке у подальшому на виконання вимог Закону України «Про акціонерне товариство» змінило тип акціонерного товариства на Публічне, та ОСОБА_2 укладений кредитний договір №77/2008-МКМ за умовами якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит в сумі 200 000 тисяч гривень строком до 01.06.2018р/ зі сплатою 20,9 % річних.

Предметом спору у даній справі є дійсність укладеного в забезпечення виконання зобов`язання за Кредитним договором 03.06.2008р. між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 договору іпотеки ВКО №559871 від 03.06.2008р., який було посвідчено державним нотаріусом Скібньовською Г.М. та зареєстровано в реєстрі за №1178, згідно якого ОСОБА_1 передала в іпотеку ВАТ КБ «Надра» будинок, млин під АДРЕСА_2 загальною площею 559,8 кв.м та належить ОСОБА_1 .

23.07.2020р. на адресу ОСОБА_1 від ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» надійшов лист- вимога/іпотечне повідомлення про дострокове погашення заборгованості (вих. № 0915/33) від 15.09.2020р. про намір звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Крім того цим листом повідомляється, що внаслідок відступлення права вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» є новим кредитором за укладеним між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 кредитного договору № 77/2008-МКМ від 03.06.2008р. Також зазначається, що станом на 23.07.2020р. сума заборгованості за кредитним договором складає 606315,01 грн. Враховуючи викладене ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» вимагає від ОСОБА_1 сплати суми боргу у зазначеному розмірі впродовж 30-денного строку. У випадку невиконання вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» має намір звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі Договору іпотеки , у спосіб передбачений ст.36-38 Закону України «Про іпотеку». Згідно ст.37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Таким чином, з огляду на те, що ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на теперішній час має у своєму розпорядженні повний пакет документів, які необхідні для перереєстрації права власності на Іпотекодержателя, яким згідно з інформаційною довідкою є ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», то існує реальне та належним чином обґрунтоване побоювання зі сторони позивача про можливість переходу права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя.

За правилами ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, відповідно до вимог ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.п.4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно з частинами 1, 6, 7, 8, 11 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно з частинами 1, 2, 4 ст.157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Також статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS №005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ,кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, приходжу до висновку, що заявлений позивачем вид заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти дії передбачений нормами чинного законодавства та є доцільним в рамках даної справи та співмірним із заявленими вимогами. Необхідність обрання даного виду забезпечення позову є обґрунтованим, так як невжиття даного виду забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії, пов`язані із вчиненням заходів позасудового врегулювання способами, передбаченими ст.ст.36-38 Закону України «Про іпотеку», у тому числі шляхом продажу предмета нерухомого майна що було передане в іпотеку може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення та ефективний захист позивачем своїх прав у випадку продажу предмету нерухомого майна, що було передане в іпотеку згідно іпотечного договору. А тому заява про забезпечення позову підлягає до задоволення, шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» вчиняти дії, пов`язані із вчиненням заходів позасудового врегулювання способами, передбаченими ст.ст.36-38 Закону України «Про іпотеку», у тому числі шляхом продажу предмета нерухомого майна що було передане в іпотеку згідно іпотечного договору посвідченого 03.06.2008р. державним нотаріусом Скібньовською Г.М. та зареєстровано в реєстрі за №1178, а саме: будинку млина під АДРЕСА_2 , загальною площею 559,8 кв.м та належить ОСОБА_1 , до вирішення справи по суті, без застосування зустрічного забезпечення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-150, 153, 154, 157, 258-261, 353 ЦПК України, суд,

постановив :

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання с.Доброводи Збаразького району Тернопільської області, 47341, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Стрюкової Ірини Олександрівни, місцезнаходження: вул.Артема, 15, м.Київ, 04053, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 20025456, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп», місцезнаходження вул.Автотранспортна, 2 офіс 205, м.Дніпро, 49089, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40696815, про визнання недійсним іпотечного договору, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 ,

місце проживання АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 17.02.1998р. Збаразьким РВ УМВС України в Тернопільській області.

В забезпечення позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Стрюкової Ірини Олександрівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» про визнання недійсним іпотечного договору, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» вчиняти дії, пов`язані із вчиненням заходів позасудового врегулювання способами, передбаченими ст.ст.36-38 Закону України «Про іпотеку», у тому числі шляхом продажу предмета нерухомого майна що було передане в іпотеку згідно іпотечного договору посвідченого 03.06.2008р. державним нотаріусом Скібньовською Г.М. та зареєстровано в реєстрі за №1178, а саме: будинку млина під АДРЕСА_2 , загальною площею 559,8 кв.м та належить ОСОБА_1 .

Дана ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Копію ухвалу надіслати сторонам по справі та відповідним компетентним органам для виконання.

На дану ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд Тернопільської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Дана ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Дана повна ухвала суду складена і підписана суддею 19 жовтня 2020 року.

Строк пред`явлення до примусового виконання даної ухвали суду до 19 жовтня 2023 року.

Суддя Богдан Олещук