Ухвала суду № 92313644, 16.10.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/4209/13-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі колегії суддів:

головуючої - судді Бенца К.К., суддів - Лемак О.В., Придачук О.А.

при секретарі - Парова І.І.

за участю :

прокурора - Лазаренко В.В.

потерпілого - ОСОБА_1

представника ТзОВ «Солум» - Петюшка О.В.

захисник засудженої ОСОБА_2 - Краснощок О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Ужгород, заяву потерпілого ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Бенца К.К., судді Лемак О.В., у розгляді клопотання представника ТзОВ «Солум» - Петюшка О.В. про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться клопотання представника ТзОВ «Солум» - Петюшка О.В. про зняття арешту з майна.

24.09.2020 року на адресу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від потерпілого ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючої судді Бенца К.К. та судді Лемак О.В., яка мотивована тим, що згідно рішення Апеляційного суду Закарпатської області по справі № 308/4209/13-к , майнові інтереси потерпілих не були забезпечені судом першої інстанції, хоча в справі є арештоване майно, яке виступає забезпеченням цих вимог. В зв`язку з цим потерпілий заявляє відвід всім суддям , які брали участь в розгляді справи в першій інстанції та не прийняли рішення щодо забезпечення майнових вимог потерпілих за рахунок арештованого по справі майна.

В судовому засіданні потерпілий - ОСОБА_1 заяву про відвід підтримав та просив її задовольнити. Вказав, що всі потерпілі мають сумнів у неупередженості суддів, які розглядали справу по суті та ухвалювали вирок. Оскільки суд не прийняв рішення, щодо заявлених ними цивільних позовів у них виникли сумніви у неупередженості суддів Бенца К.К. та Лемак О.В.

Прокурор Лазаренко В.В. та захисник засудженої ОСОБА_2 - Краснощок О.Г. просили розглянути заяву про відвід суддів на розсуд суду.

Представник ТзОВ «Солум» - Петюшка О.В. в судовому засіданні проти задоволення заяви про відвід колегії суддів заперечила та вказала, що вона довіряє складу суду.

Заслухавши доводи учасників судового процессу, дослідивши матеріали справи, матеріали заяви про відвід суддів, колегія суддів вважає заяву про відвід обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.5 ст. 80 КПК України - відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ч.1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Як вбачається із змісту заяви про відвід суддям , такий заявлений з підстав п.4 ч.1 ст.75 КПК України.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обовязковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Статтею 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (ратифікована Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

З огляду на основні засади і практику Європейського суду з прав людини, неупередженість (безсторонність) суду, відповідно до п.1 ст.6 вказаної вище Конвенції, повинна визначатися за критеріями субєктивними, при яких беруться до уваги особисті переконання і поведінка судді та обєктивними, які визначаються, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Так Європейським судом з прав людини у п. 66 у рішенні по справі «Мироненко і Мартенкопроти України» зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див.,зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Щодо обєктивної неупередженості, Європейський суд з прав людини у справі «Фей проти Австрії» вказав, що така полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на обєктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає - або може сприйматися як таке, що впливає - на здатність судді приймати незалежні рішення. В цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони в будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін по конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку коли, у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко і Мартенко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий -у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, неодноразово звертав увагу на дотримання правил неупередженості (безсторонності) судами, як складової права на справедливий судовий розгляд, визначеного ст. 6 Європейської конвенції з прав людини.

Так, у справі «Пєрсак проти Бельгії» від 01.10.1982 р. Європейський суд уточнив зміст поняття «неупереджений суд», зазначивши, що для того, щоб суди могли вселяти громадськості необхідну довіру, слід враховувати також і питання їх внутрішньої організації. Правова позиція Суду по цій справі полягає в тому, що суб`єктивний підхід до неупередженості відображає особисті переконання цього судді у конкретній справі, об`єктивний визначає, чи мали місце достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Презумпція особистої неупередженості діє до тих пір, поки не доведено інше. Будь-який суддя, відносно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду, який розглядає справу. Інакше підривається довіра, якою у демократичному суспільстві мають користуватися суди.

Приймаючи до уваги, що у сторони потерпілого в даному провадженні склалось враження упередженості судді Бенца К.К. та судді Лемак О.В. , щоб усунути сумніви щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд та законності судового рішення у відповідності до принципів ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, вимог ст.. 75 КПК України та з метою виключення сумнівів в об`єктивності та неупередженості, колегія суддів приходить до висновку про задоволення заяви про відвід судді Бенца К.К. та судді Лемак О.В.

Згідно ч. 3 ст. 82 КПК України у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) одного чи кількох суддів із складу суду або всього складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведених суддів із заміною останніх іншими суддями або іншим складом суддів.

Керуючись п.4 ч.1 ст. 75, 80-82 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Заяву потерпілого ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Бенца К.К., судді Лемак О.В., у розгляді клопотання представника ТзОВ «Солум» - Петюшка О.В. про зняття арешту з майна - задоволити.

Відвести головуючу суддю Бенца К.К., суддю Лемак О.В., від розгляду клопотання представника ТзОВ «Солум» - Петюшка О.В. про зняття арешту з майна.

Справу передати до канцелярії суду для визначення суддів в порядку ст. 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Дата оголошення повного тексту ухвали 16.10.2020 року о 16 год. 05 хв.

Головуюча суддя К.К.Бенца

Судді О.В. Лемак

О.А.Придачук