Ухвала суду № 92313555, 17.10.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/28611/20

Провадження № 1-кс/947/15688/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Гораш А.С., за участю прокурора Антощук Є.М., захисника підозрюваного - адвоката Лопатюк О.І., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Тараненка В.А., яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Антощук Є.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12020160000001152 від 01.10.2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 160 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини даного кримінального провадження.

Досудовим розслідуванням установлено, що у ОСОБА_1 , який достеменно знав та розумів, що на території м. Одеси, розпочалась передвиборча кампанія кандидатів на пости депутатів органів місцевого самоврядування, з подальшим проведенням виборів на зазначені пости 25 жовтня 2020 року, у невстановленому слідством місці та у невстановлений час, виник злочинний умисел на надання виборцям неправомірної вигоди за вчинення дій, пов`язаних з безпосередньою реалізацією ними свого виборчого права.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 вступив у попередню злочинну змову з ОСОБА_2 , яка займає посаду голови Дільничної виборчої комісії № 511370 Окружної виборчої комісії № 136 Суворовського району м. Одеси, для пошуку виборців, які за неправомірну вигоду погодяться вчинити дій, пов`язані з безпосередньою реалізацією ними свого виборчого права, а саме віддадуть свої голоси на користь тих осіб, на яких замовники їм вкажуть.

З того часу, як ОСОБА_1 дійшов змови з ОСОБА_2 щодо підкупу виборців, вони разом, відповідно до узгодженого плану, розуміючи протиправність своїх дій, ігноруючи демократичні принципи держави приступили до пошуку вказаної категорії виборців, та до 08.10.2020, підібрали необхідні кандидатури виборців у кількості 1 050 (одна тисяча п`ятдесят) осіб, з якими дійшли змови, пообіцявши останнім неправомірну вигоду в сумі 1 200 (одна тисяча двісті) гривень, а всього на загальну суму 1 260 000 (один мільйон двісті шістдесят тисяч) гривень, та включили у списки, зазначивши у них анкетні дані виборців, місця їх реєстрації та номери телефонів, для здійснення координації їх дій та подальшої передачі їм неправомірної вигоди за вчинення дій, пов`язаних з безпосередньою реалізацією ними свого виборчого права.

2. Обґрунтування поданого клопотання стороною обвинувачення.

ОСОБА_1 затриманий 15.10.2020 о 16:25 год., в порядку ст. 208 КПК України.

У зазначеному кримінальному провадженні встановлено достатньо доказів для підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 160 КК України, за кваліфікуючими ознаками: обіцянка надання виборцям неправомірної вигоди за вчинення дій, пов`язаних з безпосередньою реалізацією ними свого виборчого права, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, про що йому було повідомлено 16.10.2020.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, що призвело до порушення демократичних принципів держави, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк 5 років.

Розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, останній може зникнути та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що свідчить про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на свободі може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про існування ризиків передбачених п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Усе зазначене свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

3.Позиція учасників кримінального провадження.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечувала проти задоволення поданого клопотання, звернувши увагу слідчого судді на віці її підзахисного, на його стані здоров`я, який має захворювання серця та підвищений тиск. Крім того, захисник просила врахувати, що у її підзахисного на утриманні перебуває матір, за якою останній здійснює догляд, й на утриманні якого вона перебуває. З огляду на викладене у сукупності, захисник просила відмовити в задоволенні поданого клопотання та застосувати відносно її підзахисного міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення поданого клопотання, зазначивши, що не вважав, що його дії являються кримінально-караними. У випадку, якщо дійсно, ним було допущено кримінальне правопорушення, то він погоджується з пред`явленою йому підозрою. Крім того, підозрюваний зазначив, що наміру переховуватися від органів досудового розслідування він не має, з огляду на що, просив застосувати відносно нього міру запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту.

4. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ч. 1 ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України - під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

5. Відомості, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 160 КК України.

16.10.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 160 КК України, за кваліфікуючими ознаками: обіцянка надання виборцям неправомірної вигоди за вчинення дій, пов`язаних з безпосередньою реалізацією ними свого виборчого права, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

В підтвердження існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 160 КК України сторона обвинувачення посилається на: протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 15.10.2020 року, протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 12.10.2020 року, протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_4 від 15.10.2020 року, протоколи огляду місця події від 15.10.2020 року, протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_4 від 15,10.2020 року, протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_3 від 15.10.2020 року, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15.10.2020 року, протокол обшуку від 15.10.2020 року та інші матеріали клопотання в сукупності.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Відтак, враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 160 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.

6. Відомості, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Як вбачається з фактичних обставин даного кримінального провадження, на теперішній час ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачена максимальна міра покарання у вигляді позбавлення волі строком до 7 (семи) років.

Відтак, з огляду на тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_1 у випадку можливого подальшого доведення його вини у встановленому законом порядку перед судом, слідчий суддя приходить до переконання, що усвідомлення підозрюваним ступеня покарання, яке останньому загрожує у випадку подальшого можливого доведення його вини у встановленому законом порядку перед судом, може свідчити про існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Як вбачається з фактичних обставин даного кримінального провадження, в рамках такого кримінального провадження в якості свідків допитано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які органу досудового розслідування надали відповідні показання, якими на теперішній час обґрунтовується пред`явлена ОСОБА_1 підозра за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 160 КК України. При цьому, незважаючи на ту обставину, що вказані особи на теперішній час в рамках даного кримінального провадження допитані, слідчий суддя не може не врахувати, що у випадку подальшого направлення обвинувального акту до суду, такі особи також будуть допитуватися безпосередньо судом, оскільки показаннями, наданими такими особами на досудового розслідуванні суд не може обґрунтовувати свої процесуальні рішення. За таких обставин, оскільки підозрюваному ОСОБА_1 вручено клопотання про застосування запобіжного заходу з додатками, в якому наявні вказані протоколи допиту означених свідків, з яких вбачаються анкетні дані таких осіб, слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження також ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого незаконного впливу на таких осіб.

Що стосується посилань сторони обвинувачення на існування в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, то слідчий суддя не може визнати обґрунтованими вказані доводи сторони обвинувачення, оскільки перед слідчим суддею не було доведено існування відповідних обставин, які б давали слідчому судді відповідні підстави прийти до переконання про їх наявність.

7. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв`язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.

Слідчий суддя зазначає, що інкриміноване за обставинами даного кримінального провадження підозрюваному ОСОБА_1 кримінальне правопорушення в обов`язковому порядку вимагає від слідчого судді визначення відповідного розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, у випадку якщо слідчий суддя прийде до переконання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (абзац 1 ч. 3 ст. 183 КПК України).

Крім того, в даному випадку слідчим суддею також враховується відповідний суспільний інтерес, який обумовлений забезпеченням можливості вільної реалізації громадянами України свого виборчого права, на що фактично в даному випадку здійснюється посягання з боку підозрюваного ОСОБА_1 , з огляду на інкриміновані йому дії.

Відтак, на думку слідчого судді, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 160 КК України, а також ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, досягнути мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, слідчий суддя знову ж таки наголошує, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_1 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.

Крім того, з огляду на специфіку інкримінованого підозрюваному ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 160 КК України, слідий суддя вважає, що забезпечити досягнення мети запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде можливо протягом 30 днів з моменту застосування такого запобіжного заходу. При цьому, у випадку якщо досягти відповідних цілей кримінального провадження сторона обвинувачення не буде мати процесуальної можливості, остання матиме процесуальну можливість звернутися до слідчого судді з відповідним клопотанням про продовження відповідної міри запобіжного заходу відносно підозрюваного.

8. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному ОСОБА_1 відповідного розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Так, згідно п. 2 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Між тим, згідно абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

За таких обставин, беручи до уваги фактичні обставини даного кримінального провадження, зокрема корисливий характер кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 160 КК України, розмір грошових коштів, які підозрюваний за фактичними обставинами даного кримінального провадження намагався використати за попередньою змовою групою осіб, за вчинення відповідних дій, пов`язаних з безпосередньою реалізацією особами виборчого права, а також встановлені в рамках даного кримінального провадження ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 слід визначити розмір застави у вигляді 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630 600 (шістсот тридцять тисяч шістсот) гривень, який на думку слідчого судді в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного у випадку її внесення, під загрозою звернення застави в дохід держави, у випадку порушення покладених на нього процесуальних обов`язків, в свою чергу відповідний розмір застави в межах п. 2 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу.

9. Висновки слідчого судді.

Таким чином, вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання та надавши правову оцінку всім доводам як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання, а тому керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Тараненка В.А., яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Антощук Є.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12020160000001152 від 01.10.2020 року - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630 600 (шістсот тридцять тисяч шістсот) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 13.11.2020 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками в рамках даного кримінального провадження;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали обчислюється з моменту фактичного затримання та припиняє свою дію 13.11.2020 року, в межах строків досудового розслідування.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.